9377-1 (595810), страница 8

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 8)

Рівень сумнівної заборгованості = ————————————— (3.1)

Всього кредитний портфель

У нашому випадку даний коефіцієнт становить 0,065 %.

У ході аналізу кредитних операцій можна обчислити показник загальної кредитної активності:

Усього наданих кредитів

Загальна кредитна активність = —————————————— (3.2)

Сукупні активи

Позитивної оцінки заслуговує банк, де значення цього показника перевищує 0,55 %. Якщо воно нижче, слід терміново зайнятися проблемою управління активами, а саме: змінити їх структуру. Якщо зазначений показник перевищує 0,8, це означає, що у банку серйозні проблеми з ліквідністю.

У нашому випадку загальна кредитна активність становить 0,61 %.

Проаналізуємо структуру доходів комерційного банку та виявимо, яку їх частку займають доходи від кредитної діяльності банку.

Доходи поділяються на Банківські і небанківські.

До банківських належать доходи, безпосередньо пов’язані з діяльністю банку, а саме:

— процентні;

— комісійні — за всіма послугами, наданими контрагентам;

— торговельні прибутки (збитки);

— інші Банківські операційні доходи.

Небанківськими вважаються доходи, які не стосуються основної діяльності банку, але забезпечують її здійснення (доходи від продажу основних засобів, нематеріальних активів та від фінансових інвестицій; надходження за аудиторські послуги, від орендних операцій тощо)

Аналіз структури доходів банку наведено в таблиці 3.5, яка складена за даними банківського звіту про прибутки та збитки (Додаток Б).

Як бачимо, за місяць у структурі доходів банку сталися зміни. Доходи збільшитися на 163,8 тис. грн. за рахунок зростання прибутку від торговельних операцій на 278,66 тис. грн., оскільки зменшення процентних доходів на 114,87 тис. грн. призвело до недотримання загального доходу на таку ж суму.

Таблиця 3.5. Аналіз структури доходів банку

Найбільшу питому вагу в доходах посідають отримані проценти за кредитами клієнтів — 70,8 %. Їх питома вага знизилася на 5,9 %, але сума доходів зросла на 45,68 тис. грн.

Така зміна структури вказує на те, що банк потрапляє у залежність від нетрадиційних доходів. Їх зростання може свідчити про нездоровий інтерес до спекулятивних прибутків, спровокований необхідністю покрити дефіцит основного, процентного доходу банку.

Маючи баланс банку (Додаток А) та звіт про прибутки і збитки (Додаток Б), можемо розрахувати середню процентну ставку за виданими кредитами й цінними паперами:

Середня процентна ставка = Процентні доходи : (Видані кредити +

+ Цінні папері в портфельному банку на інвестиції) х 100 % (3.3)

Якщо, скажімо, за жовтень сума виданих кредитів і цінних паперів у портфелі банку на інвестиції становила 79660,33 тис. грн., процентні доходи 1217,31 тис. грн., то середня процентна ставка дорівнювала 1,53 %.

Аналогічно визначається процентна ставка за кредитами клієнтів —1,31 %, за міжбанківськими кредитами — 3,21 %.

Аналіз чистого спреду пов’язаний із процентною політикою банку, яка відображається у динаміці процентних ставок за активними и пасивними операціями. Мінімізувати процентний ризик дасть змогу узгоджена процентна політика за кредитними і депозитними операціями. Ступінь такої узгодженості характеризує чистий спред.

Проценти отримані Проценти сплачені

Чистий спред (%) = ——————————— х 100% — —————————— (3.4)

Позики Підпроцентні депозити

Чистий спред — це різниця між процентними ставками, отриманими і сплаченими. За його допомогою визначається необхідна мінімальна різниця між ставками за активними й пасивними операціями, яка дасть змогу банку покрити витрати, але не принесе прибутку (мінімальне значення показника 0). Оптимальне значення чистого спреду — не менше 1,25 %.

Чистий спред для нашого банку дорівнює 1,17 %.

Таким чином, кредитна діяльність приносить банку прибуток, проте її ефективність невисока.

Цей коефіцієнт повинен врахувати лише активи і пасиви, до яких застосовуються процентні ставки.

Аналізуючи процентну маржу, слід брати до уваги її призначення: маржа слугує для покриття витрат банку і ризиків, створення прибутку, покриття договірних угод. Розраховують її за формулою:

Доходи від процентів — Витрати на проценти

Чиста процентна маржа (%) = ————————————————————— (3.5)

Середні загальні активи

Оптимальним значенням даного показника є 4,5 %.

Зменшення процентної маржі сигналізує про загрозу банкрутства. Основними причинами зменшення процентної маржі є зниження процентних ставок за кредитними операціями; подорожання ресурсів; скорочення питомої ваги активів, що приносять дохід, у загальному їх обсязі; хибна процентна політика банку.

У нашому аналізі процентна маржа становить 0,70 %, тобто ефективність основної діяльності банку, пов’язаної із наданням кредитів, невисока.

Наприкінці аналізу кредитної діяльності комерційного банку слід звернути увагу на практику складання кредитних договорів банку з клієнтами, яка має деякі вади.

Особливістю сучасної практики використання кредитних договорів в Україні є в цілому їх однотипний характер, невеликий перелік умов, недостатньо високий правовий рівень. Однотипність кредитних договорів обумовлена наданням комерційними банками клієнтам головним чином короткострокових кредитів на їх поточні потреби, причому у формі разових позик. В результаті банки використовують обмежений кредитний інструментарій, який фіксується в кредитних договорах.

Кредитні угоди невеликі за обсягом, вони займають 2-3 сторінки. В скороченому виді представлені суттєві умови кредитного договору: сума, строк, мета, процентні ставки, порядок нарахування, порядок надання і погашення позики, способи гарантування повернення, зобов’язання сторін, строк дії договору, основні реквізити сторін, підписи, засвідчені печатками.

Головною вадою сучасної української практики використання кредитних договорів є їх формалізм, про що свідчіть значний обсяг пролонгованих і прострочених позик. В економічному плані кредитні договори не містять дійових засобів із запобігання прострочки платежу за основним боргом і процентам за кредит; в правовому відношенні кредитні договори не дозволяють забезпечити повернення виданих позик.

Основною причиною економічної слабкості кредитних договорів є низький рівень аналітичної роботи банку під час розглядання кредитної заявки.

Більшість клієнтів, які звертаються до банку з проханням отримати позичку, потребують ретельного аналізу їх правового статусу, в справжності наданих документів, характер бізнесу, міцності зв’язків з постачальниками і покупцями, фінансового стану та перспектив надходження грошової виручки, стан обліку і звітності. Без проведення ретельного і поглибленого аналізу моральних і ділових якостей позичальника, його кредитоспроможність майже короткостроковий кредит схильний до високого ризику повернення.

Обов’язковість наявності в банках процедури розглядання кредитної заявки є необхідною передумовою правомірності укладання кредитного договору.

Крім того, глибоке вивчення не лише кредитованої угоди, а клієнта в цілому, дозволяє в зарубіжних країнах конкретизувати його зобов’язання щодо факторів кредитного ризику. Саме тому розділ кредитного договіру, який присвячується зобов’язанням клієнта, містить конкретні економічні й правові умови, спрямовані на забезпечення повернення кожної позики.

В подальшому банк здійснює поточний контроль і за ходом кредитованої угоди, і за фінансовим станом клієнта в цілому, що передбачено в кредитних договорах. У змісті кредитних договорів, які укладаються українськими банками, в більшості випадків відсутній механізм контролю банку за позичальником.

Недостатня аналітична робота банку на стадії розгляду кредитної заявки клієнта обумовлює недійсність правової форми кредитного договору.

Багато кредитних договорів юридично погано складані, у ряді випадків підписані вони особами, неповноважними на це; печатки, якими закріплені підписи, не відповідає назві позичальника.

Таким чином, укладення кредитних договорів з клієнтами заслуговує окремої уваги при аналізі кредитних операцій банківських установ та подальшого їх удосконалення для запобігання можливих втрат за позиками і ризику їх неповернення.

3.2 Аналіз депозитних операцій комерційного банку

Депозити є основним джерелом залучених коштів комерційного банку. За різними оцінками, депозити забезпечують від 70 до 95 % банківських ресурсів. це пояснюється їх численністю, відносною стійкістю та меншою вартістю порівняно з іншими джерелами.

Мобілізація коштів за допомогою вкладів і депозитів утворює окремий сегмент з фінансового ринку — ринок вкладів і депозитів. При здійсненні депозитних операцій банки вступають у конкуренцію на так званому відкритому ринку, оскільки процес мобілізації фінансових ресурсів за допомогою вкладів передбачає індивідуальний механізм нагромадження коштів.

Залучення грошових ресурсів із використанням ринку вкладів і депозитів залишається основною формою організації фінансових ресурсів економіки для подальшого їх перерозподілу банками через інші сектори фінансових ринків у кредитні вкладення, або вкладення у цінні папери, що й викликає необхідність аналізу депозитних операцій комерційних банків.

Існують найрізноманітніші ознаки класифікації депозитів. У відповідністю з практикою українських банків їх можна класифікувати за чотирма основними признаками: залежно від вкладників, від термінів, від призначення та від виду валюти.

За такою класифікацією проведемо аналіз депозитів для конкретного комерційного банку.

Загальна динаміка зміни обсягів залучення банків фінансових ресурсів через ринок вкладів і депозитів наведена у таблиці 3.6.

Табліця 3.6. Динаміка зміни вкладів і депозитів за жовтень-листопад 1999 р.

Дані таблиці 3.6 засвідчують, що сума вкладів і депозитів за аналізований період незначно зросли за обсягом і на 01.12.99 року становили 61634,61 тис. грн. Паралельно з цим спостерігається зростання вкладів до запитання у національній валюті — в 1,4 рази та зниження цих вкладів в іноземній валюті — в 0,65 рази, тобто на 35 %. Строкові депозити в загальному обсязі на аналізований період змін не зазнали.

Як бачимо, основна питома вага депозитів до запитання належить юридичним особам, у зв’язку з чим банку слід значно більше уваги приділяти розвитку депозитних операцій з населенням, що дають змогу краще збалансувати обсяги поточних вкладів у структурі депозитних послуг. Адже депозити населення — невелика за своїми розмірами, однак багато чисельніші й менш динамічні у порівнянні з відповідними рахунками юридичних осіб. На сьогодні обсяг готівки у населення досить значний, і ті банки, що зможуть запропонувати індивідуальним вкладникам більший комплекс високоякісних послуг, отримають у своє розпорядження значні суми додаткових ресурсів.

Характеристики

Список файлов ВКР