9377-1 (595810), страница 5

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 5)

Власник коштів замість відкриття депозитного рахунку може придбати ощадний (депозитний) сертифікат комерційного банку за умовами їх випуску.

Ощадний сертифікат — письмове свідоцтво банку про уклад коштів, яке засвідчує право вкладника на отримання після закінчення встановленого строку суми вкладу і процентів.

Сертифікати можуть бути випущені лише в національній валюті, іменні або на пред’явника і вивозу за межі України не підлягають.

Умови і строк випуску сертифікатів комерційний банк повинен зареєструвати у Державній комісії України по цінним паперам і фондовському ринку.

Бланки сертифікатів повинні містити обов’язкові реквізити:

назву “ощадний (депозитний) сертифікат”;

порядковий номер;

зазначення про причину надання сертифікату — внесення вкладу;

дату (прописом і цифрами);

зобов’язання банку повернути суму депозиту і процентів;

процентну ставку;

дату уплати;

рівень зниження процента у разі, коли депозит повертається вкладникові до обумовленого договором строку;

назву і адресу банку і вкладника;

підписи, печатку банку.

Сертифікати на пред’явника виготовляються лише поліграфічними підприємствами, які мають право виготовляти бланки цінних паперів.

Бланки іменних сертифікатів можуть виготовлятися банками самостійно.

Видача і погашення сертифікатів здійснюється одним комерційним банком, і для погашення приймаються лише оригінали сертифікатів.

Розрахунки за купівлею-продажем сертифікатів і виплати сум за ними для юридичних осіб здійснюється лише в безготівковій формі, для фізичних — як готівкою, так і в безготівковій формі.

Ощадний сертифікат не може бути розрахунковим або платіжним засобом за продані товари або надані послуги, але сертифікат на пред’явника може бути предметом застави у разі надання кредитів комерційним банком.

Отже, сьогодні для юридичних і фізичних осіб привабливим вкладанням вільних коштів є депозит, який може бути оформлений ощадним сертифікатом, а також вільні кошти можна спрямувати на придбання облігацій внутрішньої державної позики.

За станом на 1 січня 2000 року майже 70 % ресурсі банків були сформовані за рахунок коштів підприємств і організацій, депозитів (вкладів).

Сукупність депозитних рахунків клієнтів, відкритих в установах банку, складають його депозитну базу. Як клієнти, які беруть участь у формування депозитної бази, можуть виступати: фізичні особи й об’єднання їх, юридичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності, організації та установи незалежно від форм власності, бюджетні і позабюджетні фонди в особі Головного управління Державного казначейства. Депозитна база комерційного банку формується із значної кількості клієнтських рахунків, що свідчать про роздрібний характер депозитних послуг і вимагає докладання значних зусиль з боку банку до їх залучення. Тому банки повинні використовувати ефективні маркетингові прийоми та інструменти при формуванні своєї депозитної бази, спрямовані на максимізацію збуту, вдосконалення параметрів депозитних послуг, збільшення кількості клієнтів.

2.3.2 Організація розрахунково-касового обслуговування клієнтів

Банки на договірній основі здійснюють розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів і виконують їх розпорядження відносно перерахування грошових коштів з рахунків.

Розрахунково-касове обслуговування — специфічний вид банківської послуги, який поєднує в собі особливості процентних і комісійних послуг.

З одного боку, залишки грошових засобів на розрахункових і поточних рахунках клієнтів є одним із видів залучених ресурсів, за які банк може виплачувати певний процент. Із цього погляду розрахунково-касове обслуговування є процентною послугою (послуги для вкладників). З іншого боку, розрахунково-касові операції, які проводяться банком за дорученням клієнтів (за їхніми рахунками), пов’язані з одержанням банком комісії за розрахунково-касове обслуговування. І в цьому разі їх можна розглядати як комісійні послуги.

Взагалі, розрахунково-касове обслуговування включає наступні банківські операції:

— відкриття і ведення рахунків клієнтів;

— безготівкові розрахунки;

— готівкові грошові розрахунки (касові операції).

Розрахункові операції здійснюються комерційними банками України за принципами організації розрахунків:

правовий режим здійснення розрахунків і платежів;

проведення розрахунків за банківськими рахунками;

підтримання ліквідності за банківськими рахунками;

наявність акцепту платника на платіж;

терміновість платежів;

контроль всіх учасників за правильністю проведення розрахунків, дотримання встановлених положень про порядок їх проведення;

принцип майнової відповідальності учасників розрахунків.

Комерційні банки відкривають рахунки для зберігання грошових коштів і здійснення всіх видів банківських операцій, за вибором клієнта і за згодою банку, зареєстрованим в установленому чинним законодавством порядку юридичним та фізичним особам — суб’єктам підприємницької діяльності.

Порядок проведення операцій на рахунках регулюється чинним законодавством України, нормативними актами НБУ та Інструкцією про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті, затвердженою постановою Правління НБУ від 18.12.98 р. № 527. Операції на рахунках здійснюються на підставі розрахункових документів установлених форм.

У разі відкриття (закриття) рахунків установа банку зобов’язана повідомити про це податковий орган за місцем реєстрації рахунку протягом трьох робочих днів з дня відкриття або закриття рахунку.

Крім цього, повідомлення про відкриття (закриття) рахунків надсилається також до НБУ для включення до зведеного електронного реєстру власників рахунків.

У разі відкриття двох і більше поточних рахунків у національній валюті власник рахунку протягом трьох робочих днів з дня відкриття або закриття наступного рахунку визначає один з рахунків як основний, на якому обліковуватиметься заборгованість, що сплачується у безспірному порядку, і повідомляє номер цього рахунку податковому органу.

Комерційні банки можуть відкривати наступні рахунки:

1) поточні (розрахункові) рахунки;

2) поточні рахунки з обмеженим колом операцій;

3) субрахунки;

4) бюджетні рахунки;

5) позичкові рахунки;

6) депозитні рахунки.

Поточні (розрахункові) рахунки відкриваються підприємствам, які здійснюють науково-дослідну, виробничу та іншу комерційну діяльність з метою отримання прибутку, мають самостійний баланс. За цими рахунками банк проводе такі операції:

— розрахунки з постачальниками і покупцями за товари (послуги);

— отримання заробітної плати і уплата обов’язкових платежів;

— уплати до бюджету та державні фонди;

— операції із забезпечення своїх потреб та інші.

Поточні розрахунки з обмеженим колом операцій відкриваються для організацій, які находяться на державному бюджеті або постійним уповноваженим представництвам будь-яких юридичних осіб. За цими рахунками проводяться операції із забезпечення власних потреб, видачі зарплати і відрахування, соціально-побутових витрат та інші.

Для відкриття поточних рахунків підприємств подають установам банків такі документи:

заяву на відкриття рахунку встановленого зразка, підписану керівником та головним бухгалтером;

копію свідоцтва про державну реєстрацію в органі виконавчої влади, засвідчену нотаріально;

копію належним чином зареєстрованого статуту, засвідчену нотаріально або органом, який реєструє;

копію документа, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік, засвідчену податковим органом, нотаріально або уповноваженим працівником банку;

картку із зразками підписів, а також зразок відбитка печатки підприємства;

довідку про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України.

Субрахунки відкриваються для філій, представництв, відділень, які знаходяться на окремому балансі та є самостійними платниками податків за клопотанням власника основного рахунку та за місцем знаходження цих підрозділів. За цими рахунками проводяться операції із здійснення поточних витрат за забезпеченням власних потреб у відповідності з кошторисом, затвердженим юридичною особою.

Бюджетні рахунки відкриваються для підприємств, яким видаються кошти з державного бюджету або місцевих бюджетів для цільового їх використання, на основі платіжних доручень фінансового органу або органу Державного казначейства з доданням картки зі зразками підписів.

Фізичним особам — суб’єктам підприємницької діяльності, які здійснюють свою діяльність без створення юридичної особи, поточний та інші рахунки відкриваються на їх ім’я за умовами надання паспорту чи іншого документа, що засвідчує особу.

В установах банків фізичним особам відкриваються поточні рахунки, які призначені для обліку коштів за їхніми вкладами до запитання і використовуються ними для зберігання коштів та проведення безготівкових розрахунків з іншими фізичними та юридичними особами.

Поточні рахунки відкриваються на підставі заяви фізичної особи; паспорту; договору на відкриття та обслуговування рахунку між установою банку та громадянином; картка із зразком підпису, засвідченого нотаріально або у присутності працівника банку.

Виконання операцій на поточних рахунках здійснюється на підставі розрахункових документів у безготівковій та готівковій формах. У розрахункових документах зазначається підстава для перерахування коштів.

На поточні рахунки в національній валюті фізичних осіб — резидентів зараховуються:

оплата праці, пенсії, допомоги, авторські гонорари;

виплати страхових сум;

орендна плата за найм житлових помешкань, рухомого і нерухомого майна;

відшкодування шкоди;

кошти в національній валюті за продану іноземну валюту;

кошти за реалізоване власне майно та за здану сільгосппродукцію.

З поточних рахунків проводяться такі операції:

розрахунки за надані послуги і придбані товари;

відрахування до державного та місцевих бюджетів обов’язкових та інших платежів;

розрахунки за участь у створенні підприємств;

розрахунки за куплену іноземну валюту.

Забороняється перерахування коштів на будь-який рахунок фізичних осіб-нерезидентів.

Поточний рахунок фізичної особи закривається на підставі його заяви або у разі смерті та в інших випадках, передбачених договором або чинним законодавством.

В установах банків можуть відкриватися фізичним особам вкладні (депозитні) рахунки, призначені для обліку коштів, внесених на визначений у договорі строк.

Кошти на вкладні рахунки можуть бути внесені готівкою, перераховані з власного вкладного рахунку в іншому банку чи з поточного рахунку в національній чи іноземній валюті.

На вкладні рахунки зараховуються:

— готівкові кошти;

— кошти з власного поточного рахунку.

Із вкладних рахунків у разі закінчення строку договору проводяться операції:

— виплата готівкових коштів;

— виплата платіжними документами;

— перерахування на власний поточний рахунок.

В установах банків України відкриваються рахунки типу “Н” (іноземним дипломатичним, консульським, торговельним та іншим офіційним представництвам; міжнародним організаціям та їх філіям, що користуються імунітетом та дипломатичними привілеями; представництвам юридичних осіб — нерезидентів і не займаються діяльністю в Україні) і рахунки типу “П” (постійним представництвам іноземних компаній; міжнародним організаціям без створення юридичної особи, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність на території України).

Наступним видом операції розрахунково-касового обслуговування є розрахунки у безготівковій формі.

Безготівкові розрахунки між підприємствами, фізичними особами здійснюються через банки шляхом перерахування грошових коштів з поточних рахунків платників на поточні рахунки отримувачів грошових коштів.

Банки списують грошові кошти з рахунків підприємств тільки за розпорядженням їх власників, а також в безспірному порядку, за рішенням суду та виконавчими надписами нотаріусів.

Доручення підприємств на перерахування грошових коштів приймаються банками до виконання лише в межах наявних грошових коштів на їхніх рахунках.

Безготівкові розрахунки здійснюються за наступними формами розрахункових документів:

— платіжним дорученням;

— платіжною вимогою-дорученням;

— чеками;

— акредитивами;

— векселями;

— платіжними вимогами;

— інкасовими дорученнями.

Розрахункові документи, які подаються клієнтами до банку в бумажній формі, повинні відповідати вимогам встановлених стандартів і містити в залежності від їх форми наступні реквізити:

а) назва документа;

б) номер документа, число,місяць,рік його виписки;

в) назва платника та отримувача грошових коштів;

Характеристики

Список файлов ВКР