163003 (595434), страница 8

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 8)

Перша група ліквідних коштів — грошові кошти в касі, на розрахунковому рахунку, валютному та інших рахунках, а також короткострокові фінансові вкладення.

Друга група ліквідних коштів — заборгованість, яка легко перетворюється в грошові кошти (дебіторська заборгованість).

Третя група ліквідних коштів — товарно-матеріальні запаси, готова продукція, незавершене виробництво.

Для оцінки ліквідності використовуються такі показники:

1. Коефіцієнт покриття розраховується як відношення величини поточних активів до поточних зобов'язань визначається за формулою 2.1:

Кn= (2.1)

Кn_поч.=

Кn_кін=

Міжнародний досвід свідчить, що оптимальне значення даного коефіцієнта має дорівнювати 2-2,5. На нашому підприємстві цей показник нижче оптимального.

2. Коефіцієнт загальної ліквідності розраховується як відношення величини грошових коштів, короткострокових фінансових вкладень до величини короткострокових зобов'язань визначається за формулою 2.2:

Кзл= (2.2)

Кзл=

Кзл=

Вважається, що даний коефіцієнт має бути >1. В нашому випадку він в 10 разів менший.

3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності розраховується як відношення величини грошових коштів до величини поточних зобов'язань визначається за формулою 2.3:

Кал= (2.3)

Кал_поч.=

Кал_кін=

Цей коефіцієнт показує, яку частку короткострокових зобов'язань підприємство повинно негайно виплатити. Теоретично цей коефіцієнт має бути рівним 0,25-0,3.

4. Величина власних оборотних коштів визначається : власний капітал - оборотні активи визначається за формулою 2.4:

В_вок = Ряд 380 – (0,80 – 0,50) (2.4)

В_{вок поч.}= 110089 – (150439 – 0) = - 40350

В_{вок кін} = 83455 – (142406 – 0) = -58951

5. Доля оборотних засобів в активах знаходиться як відношення поточних затрат до суми господарських засобів визначається за формулою 2.5:

К_оза = (2.5)

К_{оза поч.}=

К_{оза кін} =

6. Доля виробничих запасів в поточних активах знаходиться як відношення величини запасів та затрат до величини поточних активів визначається за формулою 2.6:

Квз=

Квз_поч= =0,720

Квз_кін=

Оцінка фінансової стійкості (тривалості)

1. Коефіцієнт фінансової залежності розраховується як відношення величини загальної суми господарських засобів (ф.№1) до величини власного капіталу визначається за формулою 2.7:

Кфз= (2.7)

Кфз_поч.=

Кфз_кін=

1. Коефіцієнт фінансової автономії розраховується як обернений до коефіцієнта фінансової залежності і визначається за формулою 2.8:

Кфа= (2.8)

Кфа_поч.=

Кфа_кін=

Чим більше значення коефіцієнта, тим кращим є фінансовий стан підприємства. Якщо даний коефіцієнт має значення > 0.5, то фінансування за рахунок одержаних коштів здійснюється в межах норми. Для нашого підприємства на початок року цей коефіцієнт знаходився в межах норми, а на кінець став нижче норми. 3. Оцінка ліквідності.

Управління ліквідністю дозволяє уникнути тривалої, а нерідко і тимчасової неплатоспроможності і полягає в гнучкому та оперативному планування та координації виплат по боргових зобов'язаннях з грошовими надходженнями на рахунок підприємства.

Таблиця 2.9

Аналіз ліквідності підприємства ВАТ "ХБК"

4. Коефіцієнт оборотності.

Для забезпечення нормальних умов своєї діяльності підприємство змушене тримати певні запаси, що, звичайно, виключає частину капіталу з обігу і зменшує прибутковість.

Для визначення тенденцій оборотності оборотних засобів розраховується коефіцієнт оборотності як відношення виручки від реалізації продукції до суми оборотних засобів підприємства у відповідності з формулою 2.9:

Кл= (2.7)

Кл_поч.=

Кл_кін=

РОЗДІЛ З СТРАТЕГІЧНЕ ТА ОПЕРАТИВНЕ ПЛАНУВАННЯ НА

ПІДПРИЄМСТВІ ВАТ "ХБК"

З.1. Бізнес-план

Планування означає вибір цілей діяльності підприємства або його підрозділів.

Планування як функція менеджменту логічно виступає у здійсненні всіх інших його функцій [17, 33]. Планування як процес включає в себе наступні стани:

• постановка задач та цілей;

• визначення ресурсів для прийняття рішень;

• вироблення альтернатив (варіантів) рішень;

• вибір оптимальної альтернативи;

• введення плану в дію;

• виконання плану.

Прикладом програмного планування є складання "бізнес-плану" підприємства (або плану виходу на ринок з певним продуктом). Цей план складається вищими менеджерами (керівниками вищої ланки) підприємства із залученням функціональних спеціалістів та консультантів зі сторони. Такий план являється основою для визначення курсу стратегії поведінки підприємства в майбутньому і одночасно служить документом, що підтверджує серйозність намірів керівництва підприємства до його партнерів — банків і інвесторів, які мають наміри виступати в ролі його кредиторів.

В таблиці 3.1. представлена структура бізнес-плану і перелік задач аналізу і оцінки бізнесу. Бізнес-план містить в собі наступні розділи, розшифровка яких подана після таблиці.

Таблиця 3.1.

ТИПОВИЙ ПЕРЕЛІК РОЗДІЛІВ БІЗНЕС-ПЛАНУ, ЗАДАЧ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ Й ОЦІНКИ БІЗНЕСУ

У першому розділі — "Титульний лист" — вказується назва та реквізити фірми чи підприємства, імена та адреси засновників, назва та суть інвестиційного проекту (бізнес-плану), його вартість і, при необхідності, посилання на секретність чи конфіденційність даного матеріалу.

Характеристики

Список файлов ВКР