161820 (595265), страница 3
Текст из файла (страница 3)
Середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсій береться (за вибором того, хто звернувся за пенсією): за 24 останніх календарних місяці роботи підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом всієї трудової діяльності перед зверненням за пенсією, незалежно від наявних перерв у роботі.
Середньомісячний заробіток за 24 календарних місяці і за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми заробітку за 24 календарних місяці роботи підряд (перед зверненням за пенсією) чи 60 календарних місяців роботи підряд (протягом всієї трудової діяльності) відповідно на 24 чи 60. При цьому за бажанням того, хто звернувся за пенсією, місяці з неповним числом робочих днів у зв'язку з їх влаштуванням на роботу або звільненням враховуються як повні календарні місяці роботи.
У тих випадках, коли той, хто звернувся за пенсією, пропрацював менше 24 календарних місяців, середньомісячний заробіток визначається шляхом ділення загальної суми заробітку за календарні місяці роботи на число цих місяців.
Якщо працівник пропрацював менше одного календарного місяця, то заробіток за весь відпрацьований час ділиться на число робочих днів за місяць, обчислене в середньому за рік (25,4 при шестиденному робочому тижні та 21,2 при п'ятиденному робочому тижні). У цьому разі для обчислення пенсії враховується не більше двох тарифних ставок (окладів).
При призначенні пенсій працівникам, зайнятим на сезонних роботах, середньомісячний фактичний заробіток визначається шляхом ділення за 2 або 5 повних сезонів 24 чи 60.
к) Призначення пенсій
Заява про призначення пенсії працюючим подається за місцем роботи, а непрацюючим до районного (міського) відділу соціального забезпечення за місцем проживання заявника.
Пенсії призначаються районними (міськими) відділами соціального забезпечення.
л) Стаття 94. Розміри соціальних пенсій
Соціальні пенсії призначаються в таких розмірах:
а) 30 процентів мінімального розміру пенсії за віком:
особам, які досягли віку: чоловіки 60 років, жінки 55 років і не набули права на трудову пенсію без поважних причин;
б) 50 процентів мінімального розміру пенсії за віком:
особам, які досягли віку: чоловіки 60 років, жінки 55 років і не набули права на трудову пенсію з поважних причин;
інвалідам III групи;
в) 100 процентів мінімального розміру пенсії за віком:
інвалідам II групи;
дітям-інвалідам віком до 16 років;
дітям (пункт "а" статті 37), а також одній із осіб, зазначених в пункті "в" статті 37 у разі втрати годувальника;
г) 200 процентів мінімального розміру пенсії за віком:
інвалідам I групи;
матерям, яким присвоєно звання "Мати-героїня".
м) Підвищення пенсій у зв'язку з індексацією грошових доходів населення
Пенсії щороку підвищуються відповідно до індексації грошових доходів населення, але не менш як на 2 проценти заробітку, з якого обчислено пенсію (стаття 64). В усіх випадках зазначене підвищення не може бути менше 2 процентів мінімальної пенсії за віком.
Законом № 1788 у редакції 2002 року пенсійна система України консолідованого типу характеризується наступними положеннями:
а) Стаття 8. Кошти на виплату пенсій. Звільнення пенсій від податків
Виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України. Пенсійний фонд України є самостійною фінансово-банківською системою, не входить до складу державного бюджету України, формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України. Положення про Пенсійний фонд України затверджується Кабінетом Міністрів України.
Фінансування витрат на виплату пенсій провадиться по всій території України щомісячно незалежно від надходжень коштів та соціально-економічного стану конкретних регіонів за рахунок перерозподілу коштів Пенсійного фонду України в межах країни. Забороняється розрив у строках фінансування витрат на виплату пенсій у різних адміністративно-територіальних одиницях. Пенсії не підлягають оподаткуванню.
б) Стаття 10. Органи, що здійснюють пенсійне забезпечення
Пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.
в) Призначення пенсій. Стаття 81. Органи, що призначають пенсії
Призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.
З 1 січня 2004 року в дію вступив новий Закон України №1058 « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” [1], яким дія деяких основних статей закону №1788 зупинена, за виключенням:
1. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами Закону №1058 її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі за законом №1788.
2. Положення Закону України №1788 "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
3. Пенсійний фонд солідарної системи 1 – го рівня по закону №1058 є правонаступником Пенсійного фонду України по закону №1788.
Формування бюджету Пенсійного Фонду України у 1991 2003 роках здійснювалось згідно з:
а) Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" [3], прийнятим у червні 1997 року та діючим зі змінами на протязі 1997 –2008 років. Основною нормою закону стала обов’язковість сплати збору в Пенсійний фонд при отриманні готівки в комерційних банках на виплату заробітної плати, яку жорстко контролювали комерційні банки.
б) Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, прийнятим у листопаді 1998 року [25] та діючим на протязі 1998 – 2008 років (за виключенням збору з готівкового обміну валют, відміненого у 2005 році). Основною нормою порядку став перелік комерційних операцій з товарами та послугами категорії –“розкіш”, з яких для додаткового солідарного наповнення джерел пенсійних виплат Пенсійного Фонду України стягувались збори з споживача товарів та послуг у розмірі від 1% до 7,5% від суми операції.
Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" [3] визначає порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно з статтею 2, об'єктом оподаткування є:
1) для платників збору – роботодавців та найманих працівників фактичні витрати на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці".
Для платників збору роботодавців, які мають найманих працівників, але не здійснюють витрат на оплату їх праці, сума коштів, що визначається розрахунково як добуток визначеного законом мінімального розміру заробітної плати на кількість працівників такого платника збору, на яких здійснюється нарахування заробітної плати;
2) для платників збору, визначених пунктом 3 статті 1 [3], та фізичних осіб суб'єктів підприємницької діяльності, визначених пунктом 1 статті 1 цього Закону, сума оподатковуваного доходу (прибутку), яка обчислена в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства України;
Згідно з статтею 4, на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору у таких розмірах ( у 2007 році):
1) для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 Закону [3]:
32,3 відсотки від об'єкта оподаткування;
100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону [3];
окремо за ставкою 42 відсотки від об'єкта оподаткування для осіб льотних екіпажів (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і борт-операторів, які виконують спеціальні роботи в польотах, та за ставкою 32,3 відсотки від об'єкта оподаткування для інших працівників.
для підприємств, установ і організацій, де працюють інваліди, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування визначається окремо за ставкою 4 відсотки від об'єкта оподаткування для працюючих інвалідів та за ставкою 32,3 відсотки від об'єкта оподаткування для інших працівників такого підприємства;
для підприємств всеукраїнських громадських організацій інвалідів, де кількість інвалідів становить не менше 50 відсотків загальної чисельності працюючих, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування визначається за ставкою 4 відсотки від об'єкта оподаткування для всіх працівників цих підприємств.
для платників фіксованого сільськогосподарського податку збір на обов'язкове пенсійне страхування визначається окремо за спеціальною ставкою від об'єкта оподаткування. Спеціальна ставка встановлюється у 2005 2006 роках у розмірі 20 відсотків від загальної ставки та підлягає щорічному збільшенню на 20 відсоткових пунктів у наступних бюджетних роках до досягнення загального розміру ставки збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
2) для платників збору – найманих осіб:
1 відсоток від об'єкта оподаткування, якщо сукупний оподатковуваний доход не перевищує 150 гривень;
2 відсотки від об'єкта оподаткування, якщо сукупний оподатковуваний доход перевищує 150 гривень;
Для :
1) платників збору, з числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і борт-операторів, які виконують спеціальні роботи в польотах,
2) платників збору, які мають статус державного службовця:
від 1% до 5% в шкалі вище 150 – до вище 501 грн.
Тарифи обов’язкових страхових внесків до Пенсійного фонду у 19912003 роках наведені в таблиці 1.4.
Як показує аналіз даних, наведених в таблиці 1.4, практично з 1993 року по сучасний 2008 рік пенсійний збір формується за рахунок відрахувань 31, 5 – 32,6% від фонду заробітної плати підприємств.
Величина пенсійного збору, яка безпосередньо сплачується працівником з нарахованої заробітної плати має тенденцію до зростання з рівня 1,0% (з 1991 по 1997 рік) до 1,02,0%5,0% ( з 1998 року по даний момент часу).
Тобто поступово податкова загрузка збору в ПФУ солідарного рівня перекладається на фактичний рівень заробітної плати працівника.
Таблиця 1.4
Тарифи обов’язкових страхових внесків до Пенсійного фонду у 19912003 роках [3]
| Період введення тарифу | Ставки тарифів, встановлені для | |||||
| Роботодавців | Самозайнятих громадян та адвокатів в % до суми доходу від економічної діяльності | Найманих працівників в % до нарахованої зарплати | ||||
| Звичайний тариф в % до фонду оплати праці | За договорами громадянсько-правового характеру в % до суми винагород | |||||
| Січень1991 р. | 20,93 | 20,93 | 8,6 | 1,0 | ||
| Січень1992 р. | 55,88 /31,82* | 55,88 | 8,6 | 1,0 | ||
| Квітень1992 р. | 31,82 | 31,82 | 8,6 | 1,0 | ||
| Травень 1993 р. | 32,56 | 33,3 | 9,0 | 1,0 | ||
| Липень 1997 р. | 32,0 | 32,0 | 32,0 | 1,0 | ||
| Жовтень 1998 р. | 32,0 | 32,0 | 32,0 | 1,0/2,0** | ||
| Лютий 2000 р. | 32,0 | 32,0 | 32,0 | 1,0 / 2,05,0*** | ||
| Травень 2001 р. – по 31.12.2003 р. | 32,0 | 32,0 | 32,0 | 1,0 / 2,05,0*** | ||
Примітки:
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
