224264 (595240), страница 5

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 5)

Прибуток є однією з найважливіших економічних категорій, що характеризує ефективність роботи підприємства та відображає його позитивний фінансовий результат. Він впливає на фінансовий стан підприємства, оскільки виступає захисним механізмом від банкрутства та основним джерелом забезпечення фінансування внутрішніх поточних і майбутніх потреб для його подальшого розвитку.

Оскільки, прибуток є важливим показником ефективності виробничо-господарської діяльності, а також джерелом формування централізованих і децентралізованих фінансових ресурсів, то з метою постійного його зростання для ВАТ «Острозький молокозавод» слід:

• нарощувати обсяги виробництва і реалізації товарів, робіт, послуг;

• розширювати асортимент і якість продукції відповідно до потреб ринку;

• впроваджувати заходи щодо підвищення продуктивності праці своїх працівників;

• зменшувати витрати на виробництво (реалізацію) продукції;

• з максимальною віддачею використовувати потенціал, що є у його розпорядженні, у тому числі фінансові ресурси;

• проводити розумну політику ціноутворення;

• будувати економічно доцільні договірні відносини з постачальниками і покупцями продукції;

• ефективно використовувати отриманий прибуток.

Таким чином, існує ряд заходів для збільшення прибутку для ВАТ «Острозький молокозавод» з метою його економічного розвитку, а також задоволення потреб власників (акціонерів) цього підприємства. Незважаючи на збільшення об’єкта оподаткування при зростанні прибутку, що призведе відповідно до зростання сплати податків та обов’язкових платежів, прибуток, що залишатиметься у розпорядженні підприємства також зростатиме, тим самим виконуючи основну мету діяльності підприємства в умовах ринкової економіки.

3.2 Податкове планування на підприємстві для забезпечення зростання фінансових результатів його діяльності

Система оподаткування підприємств є важливим регулятором економіки держави, що може стимулювати виробництво, забезпечувати науково-технічний прогрес та обмежувати зростання інфляції. Але, водночас, система оподаткування підприємства стримує здійснення інвестицій, скорочує споживання, уповільнює процеси заощаджень та нагромадження. В сучасних умовах господарювання податки виступають суттєвим фактором впливу на фінансово-господарську діяльність підприємств. Тому забезпечити нормальне функціонування підприємницьких структур керівники та бухгалтери можуть лише при наявності розробленої ними концепції управління податками.

Податкове планування — це діяльність з розробки та практичного застосування податкових схем, які дозволяють знизити податковий тиск; це методи і заходи, спрямовані на збільшення коштів, які залишаються в розпорядженні підприємства після сплати податків і обов’язкових платежів. При цьому податкове планування повинне спиратися не лише на аналіз поточного законодавства, а й на загальну принципову позицію фіскальних органів з питань оподаткування та перспективне законодавство для уникнення в майбутньому додаткових податкових витрат при ухваленні тих чи інших законів.

Внутрішньогосподарський контроль податкових розрахунків є частиною системи внутрішнього аудиту, досліджує не усю фінансово-господарську діяльність підприємства загалом, а вирішує окремі локальні завдання, пов’язані зі сплатою податків. Основним завданням такого контролю є вдосконалення організації й управління підприємством, сприяння підвищенню його рентабельності і зміцненню фінансового стану, виявлення і мобілізація резервів зростання.

При здійсненні завершальних робіт внутрішньогосподарського контролю податкових розрахунків доцільно розробляти податкову стратегію підприємства, метою якої є забезпечення стабільного стану підприємства, досягнення фінансової стійкості, збільшення обігових коштів підприємства за рахунок мінімізації платежів у бюджет.

Податкова стратегія передбачає розробку податкової політики, податкове планування та аналіз результатів впровадження податкової політики. Податкова стратегія є основою для вибору альтернативи моделі оподаткування, зумовленою організаційною структурою підприємства, видом діяльності та його фінансовими відносинами.

Податкова стратегія визначає загальні напрями організації податкових розрахунків на підприємстві, тоді як податкова політика визначає методи і засоби досягнення поставленої мети й завдань, що відповідають конкретним обставинам у визначений момент та забезпечують стратегічний успіх. Ефективна податкова політика підприємства щодо мінімізації податкових платежів передбачає:

• оптимізацію фінансово-господарської діяльності підприємства за рахунок мінімізації податкових платежів у бюджет;

• використання податкових пільг;

• використання особливостей груп регіональних утворень з різноманітними системами оподаткування;

• оптимальний вибір елементів впливу на різні бази оподаткування.

Податкове планування покликане конкретизувати методи і засоби впровадження податкової політики щодо окремих податків, розраховувати суму податкових платежів на майбутній період. Із цією метою здійснюється моделювання баз оподаткування щодо податків і зборів, сплачуваних підприємством. Слід здійснювати моделювання з кожного окремого податку (збору) (див. табл. 3.1):

Таблиця 3.1.

Показники моделювання майбутніх податкових платежів

*Джерело: [34, с. 532-534]

У сучасних умовах n = 4, оскільки сплата внесків відбувається за чотирма видами загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування. Вирішальне значення при плануванні внесків до вказаних фондів носить змінний характер – фонд оплати праці. Розрахунок його планової величини повинен враховувати розмір мінімальної заробітної плати, середньозважену величину фонду оплати праці за минулий період, зміну кількості працівників підприємства, кадрові структурні зрушення щодо штатних і позаштатних працівників, зміну середньої заробітної плати, пільгове оподаткування тощо. Оптимізацію величини вказаних внесків можливо здійснювати за допомогою варіювання вказаного змінного фактора шляхом залучення позаштатних працівників; виплати заробітної плати у формі акцій підприємства і наступної сплати дивідендів; зменшення рівня оплати праці.

Усі податки, незалежно від джерела фінансування, зменшують суму фінансового результату до оподаткування: податки, що сплачуються з виручки (ПДВ, акцизний збір, мито) зменшують валовий дохід; податки та збори, що відносяться до витрат підприємства збільшують валові витрати. Таким чином, податкове планування можливо здійснювати шляхом варіювання між різними базами оподаткування.

Проблематика здійснення податкового планування, що стосується короткострокових періодів (рік, квартал) окреслена двома напрямами:

1. мінімізація суми, належної до сплати у бюджет;

2. оптимізація податкових платежів.

Поняття оптимізації податкових платежів включає мінімізацію податків, відстрочення сплати податків, зменшення суми обігових коштів підприємств, що сплачуються до бюджету, укладення податкової поруки з банком тощо.

Шляхи мінімізації податків можна згрупувати таким чином:

1. Перенесення бази оподаткування, що передбачає наявність компаній-партнерів, між якими відбувається обмін податковим зобов’язанням з метою моделювання бази оподаткування. З метою оптимізації податкових платежів доцільним є співпраця з такими компаніями, які:

- зареєстровані у вільних економічних зонах;

- зареєстровані в офшорних зонах;

- оподатковуються за альтернативними способами.

2. Зниження бази оподаткування передбачає застосування податкових пільг, збільшення витрат шляхом застосування оптимального способу списання матеріалів (ФІФО, ідентифікованої вартості тощо), збільшення балансової вартості основних засобів з метою нарахування податкової амортизації, застосування прискорених методів амортизації.

3. Приховування бази оподаткування, що тягне за собою адміністративну і карну відповідальність.

Важливим способом оптимізації податкових платежів у бюджет є їх відстрочення. Відстрочення податкових платежів базується на принципі періодичності податкової звітності. Це означає, що варіювання бази оподаткування необхідно здійснювати на певну дату, а отже для відстрочення податкового зобов’язання можливі варіації до і після дати звітності.

Втілення на практиці спланованих податкових схем потребує досконалої техніки виконання і відображення в обліку, оскільки саме облікові дані є базою для складання податкової звітності. У зв’язку з цим в обліку податкового планування повинні бути відображені:

1. обов’язкове документування як витрат підприємства, так і його доходів. До валових витрат підприємства відносяться лише документально підтверджені витрати. В іншому випадку вони фінансуються за рахунок чистого прибутку підприємства, а самовільне включення до витрат розцінюється як штучне зменшення прибутку. Те ж саме стосується валових доходів: будь-які надходження (у натуральній чи грошовій формі) отримані як доходи повинні бути задокументовані і відповідно відображені у складі валових доходів. У протилежному випадку такі операції будуть розцінюватися як приховування доходів;

2. правильна інтерпретація господарських операцій. Наприклад, до валових витрат підприємства відносяться лише ті витрати, які прямо пов’язані з господарською діяльністю підприємства. Податковий кредит формують лише суми ПДВ стосовно товарів (робіт, послуг), вартість яких відносять на валові витрати (або підлягає амортизації);

3. точність обрахунку податкового зобов’язання;

4. дотримання порядку здійснення розрахунків та касової дисципліни;

5. дотримання законності операцій;

6. точне відображення податкового зобов’язання у податковій звітності та вчасне її подання, сплата податкового зобов’язання у бюджет. Розробка податкового календаря має на меті контроль сум та прогнозування термінів сплати податкових платежів у бюджет, уникнення помилок при цьому та відповідно штрафних санкцій.

За останній досліджуваний рік ВАТ «Острозький молокозавод» суттєво знизив частку податку на прибутку у його обліковому прибутку, що позитивно характеризує податкову політику підприємства, проте це підприємство також повинне передбачати події, коли воно не зможе вчасно розрахуватись за обов’язковими податками і платежами, що тягне за собою штрафи.

З метою оптимізації податкових платежів, ВАТ «Острозький молокозавод» на випадок неспроможності сплатити податки повинен передбачати можливість укладення податкової поруки з банком. При цьому банк може поручитися не тільки за сплату податкового боргу, тобто платежів, за якими минув термін сплати, але й за належне погашення платником податків податкового зобов’язання. Банк-поручитель набуває всіх прав і обов’язків щодо термінів погашення узгодженого податкового зобов’язання такого платника податків або його податкового боргу.

Для того, аби банк погодився на поручительство необхідно знайти підприємство-гаранта з відповідною сумою на депозитному рахунку у цього банку. Такий механізм дає можливість:

— уникнути штрафних санкцій за порушення термінів сплати податків за браком коштів;

— уникнути податкової застави.

Разом з тим, банк нараховуватиме відсотки за сплачені податкові зобов’язання за договором поруки. Відповідно до закону України «Про оподаткування прибутку підприємства», зокрема статті 5, підприємство має право віднести до складу валових витрат будь-які витрати, пов’язані з виплатою або нарахуванням відсотків.

Таким чином, ВАТ «Острозький молокозавод» на випадок неспроможності сплати обов’язкових податків і платежів зможе не лише уникнути штрафних санкцій, але і зменшити оподковуваний прибуток, шляхом віднесення сплачених відсотків за користування кредитом до валових витрат.

Отже, здійснення податкового планування на підприємстві дозволяє не лише збільшити чистий прибуток його діяльності, а й забезпечує вдосконалення організації й управління підприємством, сприяння підвищенню його рентабельності і зміцненню фінансового стану, виявлення і мобілізацію резервів зростання.

ВИСНОВКИ

Отримання фінансових результатів у вигляді прибутків та забезпечення резервів зростання є основною метою господарської діяльності підприємства в умовах ринкової економіки держави.

Формування кінцевого фінансового результату підприємства відбувається шляхом отримання таких прибутків:

• валового прибутку;

• прибутку від операційної діяльності;

• прибутку від звичайної діяльності до оподаткування;

• прибутку від звичайної діяльності.

Отримуваний прибуток від звичайної діяльності підприємства обкладається податком на прибуток, що нараховується на прибуток, визначеним відповідно до податкового законодавства. Тобто, в Україні існують два обліки складання звітностей: бухгалтерська і податкова, що мають на меті різні цілі: бухгалтерська звітність відображає реальні результати підприємства та має на меті залучення інвесторів, податкова – має специфічні обрахунки прибутку підприємства з фіскальних цілей держави.

Тому, слід розрізняти податковий прибуток, що зазначається у податкових деклараціях та обраховується зменшенням скоригованих валових доходів на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань, та обліковий прибуток, що обраховується відповідно до бухгалтерського обліку в Україні. Склад валових доходів і валових витрат для визначення податкового прибутку чітко регулюється податковим законодавством.

Характеристики

Список файлов ВКР