161420 (595196), страница 5

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 5)

Фізична особа - резидент - фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні.

У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця зна­ходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім'ї або її реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності.

Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

Якщо фізична особа є особою без громадянства і на неї не поширюються положення абзаців першого - четвертого цього підпункту, то її статус визначається згідно з нормами міжнародного права.

Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому цим Законом, або її реєстрація як самозайнятої особи.

Фізична особа - нерезидент - фізична особа, яка не є резидентом України.

У разі якщо у цьому Законі використовуються терміни «резидент» або «нерезидент» у відповідних відмінках, під цими термінами відповідно розуміються «фізична особа - резидент» або «фізична особа - нерезидент».

Для цілей цього Закону членами сім'ї фізичної особи є її дружина або чоловік, діти як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка (у тому числі усиновлені), батьки, баба або дід як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка, брати чи сестри як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка, онуки як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка, інші утриманці такої фізичної особи або її опікуни, визнані такими згідно із законом.

Членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки та батьки її чоловіка або дружини, ЇЇ чоловік або дружина, діти як такої фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, у тому числі усиновлені ними діти. Інші члени сім'ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.

Інші терміни використовуються у значеннях, визначених законами з питань оподаткування або іншими законами, що не суперечать таким законам та цьому Закону у частині визначення термінів.

1.2. Платники податку

Платниками податку є:

• резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи;

• нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України.

Не є платником податку нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України і має дипломатичні привілеї та імунітет, встановлені на умовах взаємності міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, щодо доходів, одержуваних ним безпосередньо від здійснення такої дипломатичної чи прирівняної до неї таким міжнародним договором іншої діяльності.

Якщо платник податку помирає або визнається судом померлим чи безвісно відсутнім, то податок за останній податковий період справляється з активів такого платника податку (нарахованих на його користь доходів) при відкритті спадщини, з урахуванням обмежень, встановлених законом.

Об'єктом оподаткування резидента є:

• загальний місячний оподатковуваний дохід;

• чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року;

• доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті;

• іноземні доходи.

Об'єктом оподаткування нерезидента є:

• загальний місячний оподатковуваний дохід з джерелом його походження з України;

• загальний річний оподатковуваний дохід з джерелом його походження з України;

• доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті.

При нарахуванні доходів у вигляді валютних цінностей або інших активів, чия вартість є вираженою в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях, така вартість перераховується у гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, діючим на момент одержання таких доходів.

При нарахуванні доходів у будь-яких негрошових формах об'єкт оподаткування визначається як вартість такого нарахування, визначена за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт, який розраховується за такою формулою:

К = 100 : (100 - Сп), де

К - коефіцієнт;

Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент такого нарахування.

Вартість такого нарахування визначається виходячи із звичайної ціни, збільшеної на суму:

податку на додану вартість, якщо особа, яка здійснює таке нарахування, є платником податку на додану вартість; акцизного збору, якщо надається підакцизний товар.

У такому ж порядку визначається об'єкт оподаткування для сум надміру витрачених коштів, отриманих платникам податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлений строк.

Якщо особа, яка нараховує доходи у формах, відмінних від грошової, є платником податку на прибуток підприємств за ставкою, встановленою пунктом 10.1 статті 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», то до її валових витрат включається сума, розрахована згідно з цим пунктом. Така сама сума є базою для нарахування збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

При нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати об'єкт оподаткування визначається як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму збору до Пенсійного фонду України чи внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи.

1.3. Загальний оподатковуваний дохід

Загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року.

До складу загального місячного оподатковуваного доходу вклю­чаються:

• доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору;

• доходи від продажу об'єктів прав інтелектуальної (промислової) власності; доходи у вигляді сум авторської винагороди, іншої плати за надання права на користування або розпорядження іншим особам нематеріальним активом (творами науки, мистецтва, літератури або іншими нематеріальними активами) (далі - роялті), у тому числі одержувані спадкоємцями власника такого нематеріального активу;

• сума (вартість) подарунків у межах, що підлягають оподаткуванню згідно з нормами статті 14 цього Закону;

• сума страхових внесків (страхових премій) за договором добровільного страхування, сплачена будь-якою особою - резидентом, іншою ніж платник податку, за такого платника податку чи на його користь, крім сум, що сплачуються:

а) особою - резидентом, яка визначається вигодонабувачем (бенефіціаром) за таким договором;

б) одним з членів сім'ї першого ступеня споріднення платника податку;

в) працедавцем - резидентом за свій рахунок за договорами довгострокового страхування життя або недержавного пенсійного страхування платника податку, якщо така сума у розрахунку на такого платника податку не перевищує 15 відсотків нарахованої таким працедавцем суми заробітної плати платнику податку протягом кожного звітного податкового місяця, у якому сплачується такий страховий внесок (премія), але при цьому не вище суми, визначеної у підпункті 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 цього Закону, у розрахунку на такий місяць.

1.4. Податкові соціальні пільги

Статтею 6 Закону встановлено ряд пільг, направлених на зменшення оподатковуваного доходу для тих громадян (платників податку), заробітна плата яких не перевищує суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень (ст. 6.5.).

На період до 27.05.04 року розмір такого доходу становив 510 грн. (365 х 1,4 = 511).

Законом України від 11.05.2004 року № 1704 на 2004 рік встановлений розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в сумі 386,73 грн. Цей Закон набрав чинності з 27.05.2004 року, а тому з цієї дати розмір такого доходу становить 540 грн. (386,73x1,4=541.42).

(Примітка: Порядок застосування такого розміру податкової соціальної пільги потребує додаткового офіційного роз'яснення)

Звернемо увагу, що податкова соціальна пільга надається тільки на ту суму доходу, яка виплачена (нарахована) у вигляді заробітної плати у визначенні Закону № 889.

Тобто дохід, отриманий у вигляді додаткового блага, не впливає на право надання пільги.

Розмір такої пільги "прив'язаний" до мінімальної заробітної плати (МЗП).

На перехідний період встановлюються такі розміри податкової соціальної пільги, визначеної у підпункті 6.1.1. пункту 6.1. статті 6 цього Закону: у 2004 році - у розмірі 30 процентів МЗП (61,5 грн.), у 2005 році - у розмірі 50 процентів МЗП, у 2006 році - у розмірі 80 процентів МЗП, у 2007 році - у розмірі 100 процентів МЗП.

Окремим соціальним групам населення надається право на отримання податкової соціальної пільги в розмірі 150 і 200 відсотків суми пільги, визначеної за правилами підпункту 6.1.1. цього закону.

Але і в цих випадках такі пільги надаються за тієї ж умови - якщо місячний оподатковуваний дохід у вигляді заробітної плати менший ніж 540 гривень (для 2004 року). Пільга у розмірі 150 відсотків (92,25 грн. - для 2004р.) надається платнику податку, який:

а)є самотньою матір'ю або самотнім батьком (опікуном, піклувальником) - у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;

б)утримує дитину - інваліда І або II групи - у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;

в) має троє чи більше дітей віком до 18 років - у розрахунку на кожну таку дитину;

г) є вдівцем або вдовою;

д)є особою, віднесеною законом до 1 або 2 категорії осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв'язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;

є)є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад'юнктом, військовослужбовцем строкової служби;

1 - далі по тексту, для спрощення, застосована сума 540 грн.

є)є інвалідом І або II групи,

Пільга у розмірі 200 відсотків (123 грн. - для 2004р.) надається платнику податку, який є:

а)особою, що є Героєм України, Героєм Радянського Союзу або повним кавалером

ордена Слави чи Трудової Слави;

б)учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працю­вала в тилу і має відповідні державні відзнаки;

в) колишнім в'язнем концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання підчас Другої світової війни або особою, визнаною репресованою чи реабілітованою;

г) особою, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками;

д)особою, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року [4,с.2].

Податковою соціальною пільгою кожен громадянин може скористатися щодо зменшення оподатковуваного доходу у вигляді заробітної плати, який він отримує тільки в одного працедавця [14,с.25].

У разі отримування доходу у двох або більше працедавців такий платник податку зобов'язаний подати заяву іншим працедавцям про відмову в наданні податкової соціальної пільги (крім вибраного ним одного працедавця).

Відповідальність за дотримання цієї норми Закону покладається на платника податку (п.п.6.3.4 і 6.3.5 Закону).

Податкова соціальна пільга застосовується за місцем (визначеним у трудовій книжці) отримання платником податку основного доходу на дату набрання чинності цим пунктом без подання заяви про застосування пільги.

Платник податку, який має право на застосування податкової пільги більшої, ніж передбачена підпунктом 6.1.1 пункту 6.1 цієї статті, зазначає про таке право у заяві про застосування такої пільги та додає відповідні підтверджуючі документи за формою, визначеною центральним податковим органом.

Порядок надання документів та їх склад при застосуванні податкової соціальної пільги наведений в постанові КМУ від 26.12.2003 р. № 2035.

Наказом ДПАУ від 30.09.2003р. №461 встановлений порядок щодо затвердження форм заяв і повідомлення з питань отримання (застосування) податкової соціальної пільги.

Як для бухгалтерів підприємств так і для пересічних громадян останнім часом актуальним питанням є практичне застосування норм нового Закону України про податок з доходів фізичних Найпоширенішим запитанням є застосування податкової соціальної пільги.

Характеристики

Список файлов ВКР