154031 (594836), страница 10

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 10)

Крім того головним у плануванні перспективного розширення територій ландшафтно-природних ресурсів повинно стати визначення їх цінності та пріоритетів у формуванні подальшої інвестиційної політики. Для вирішення цих проблем першочергово необхідно:

1. законодавчо закріпити функціональний розподіл особливо цінних територій. З цією метою треба прискорити введення в дію закону “Про курорти”, розробити нові закони “Про приморські території”;

2. визначити науково обґрунтовані пріоритети резервування, функціонального використання, охорони курортно-рекреаційних і природно-заповідних земель з врахуванням регіональних особливостей;

3. розробити кадастр земель курортного, рекреаційного, природоохоронного і історико-культурного призначення;

4. скласти новий реєстр та визначити границі територій які резервуються під курорти, зони масового відпочинку і туризму та природоохоронні об’єкти рекреаційного призначення.

Серед перспективних напрямів рекреаційної діяльності відзначимо розвиток санаторно-курортних закладів, оздоровлення дорослих і дітей. Крім уже вказаних заходів, першочергове значення мають модернізація та реконструкція діючих рекреаційних підприємств та об'єктів до 2010 року. [39]

Для подальшого розвитку оздоровчої рекреації в Запорізькій області перспективними напрямками є відкриття відеосалонів, майданчиків з ігровими атракціонами. Це дозволить більш змістовно відпочивати дітям і почувати себе вільніше дорослим. [27]

Спортивні клуби, тренажерні зали, басейни з морською водою, фітнес-центри, студії спортивного танцю в рекреаційних закладах сприяли б популяризації курортів Запорозької області.

Враховуючи спеціалізацію рекреації області на оздоровчі і рекреаційні заклади важливе значення має обґрунтування та впровадження в практику довгострокової комплексної програми туристично-екскурсіонного обслуговування. [38]

В області є всі умови й для розвитку міжнаціонального відпочинку та туризму. Найголовнішою проблемою рекреації в області залишається механізм залучення інвестицій з метою вдосконалення матеріально-технічної бази ТРК та відтворення природних рекреаційних ресурсів. Загалом він повинен спиратися на нові методи господарювання, маркетингових досліджень та специфікацію можливих туристичних послуг, податкову політику та систему місцевих зборів, ціноутворення на рекреаційні послуги. При цьому питання визначення і порядку стягнення місцевих курортних зборів доцільно розв’язувати з урахуванням конкретних регіональних особливостей. [29]

Перспективним джерелом надходження коштів є також впровадження платежів за використання природних рекреаційних ресурсів.

Розміри ставок плати встановлювати на основі оцінки затрат на збереження і відтворення ресурсного потенціалу районів; санаторно-курортного оздоровлення і лікування, туризму, екскурсії, відпочинку; компенсаційних витрат, пов’язаних з рекреаційним використанням території. При цьому треба врахувати нормативно граничну рекреаційну місткість території. [30]

Через наукове обґрунтоване управління цими складовими можна успішно регулювати взаємовідносини з навколишнім середовищем. Адже використання туристичних, рекреаційних ресурсів в регіонах ставить під повний контроль взаємовідносини людини і природи та можливим джерелом поповнення бюджету. Враховуючи великі потенціальні можливості рекреації, доцільно створити і фонд розвитку рекреацій Запорізької області, регіональні, місцеві державні органи управління рекреаціями ТРК, повинні проводити також ліцензування діяльності закладів оздоровлення та сертифікацію рекреаційних послуг, як для зовнішнього так для внутрішнього рекреаційних ринків. [25]

Таким чином, обґрунтування перспективних напрямів майбутнього розвитку рекреації в Запорізької області має чітку територіальну зумовленість. Це пов'язано, насамперед, з територіальними відмінностями у природних рекреаційних ресурсах, у їх поєднаннях, умовах та напрямках експлуатації.

Крім того, необхідно відзначити, що ефективна діяльність, раціональне природокористування в Запорізької області неможливо без науково обґрунтованого ринкового механізму господарювання. Тільки адаптація комплексу до нових умов економічної діяльності у поєднанні з всебічною оцінкою рекреаційної ресурсної ємності території дозволить йому виконати свою найважливішу місію — якнайкраще забезпечити оздоровлення, відпочинок, дозвілля громадян.

Основними складниками ринкового механізму господарювання в Запорізької області на перспективу є насамперед корпоратизація та акціонування підприємств територіально-рекреаційної галузі. [23]

Найголовнішою проблемою залишається механізм залучення інвестицій з метою вдосконалення матеріально-технічної бази та відтворення природних рекреаційних ресурсів. Загалом він повинен спиратися на нові методи господарювання й економічну свободу виробників рекреаційних благ, проведення маркетингових досліджень та сертифікацію можливих туристичних послуг; податкову політику і систему місцевих зборів, ціноутворення на рекреаційні послуги. При цьому питання визначення і порядку збору місцевих курортних податків доцільно розв'язувати з урахуванням конкретних регіональних особливостей.

Перспектива розвитку охорони здоров’я людини може бути досягнуте завдяки виконанню таких поставлених завдань:

• розробка перспективних і збільшення об’єму існуючих заходів по укріпленню здоров’я і профілактики захворювань;

• укріплення і збереження здоров’я, скорочення строків відновлення, використання сучасних методів і технологій.

Ці завдання вимагають реалізацію наступних вимог:

1. Організація управління діяльністю в системі охорони і укріплення здоров’я.

З метою оптимізації організаційно-технічного забезпечення системи охорони і укріплення здоров’я здорової людини, а також інших лікувально-профілактичних закладів передбачається комплекс заходів, а саме:

• впровадження інформаційних технологій та створення бази існуючих закладів в сфері охорони здоров’я і виявлених послуг;

• розробка та обґрунтування нормативно-правової документації, впровадження науково-технологічної продукції і методик високих технологій в практику роботи закладів, що задіяні в сфері охорони здоров’я;

• розробка базових критеріїв ефективності і показників діяльності, економічного стимулювання медичних працівників і медичної профілактики. [22]

1. Нормативно правове забезпечення.

• розробити та підтвердити положення о ліцензуванні діяльності закладів;

• розробити лікувальні програми по охороні здоров’я населення;

• розробити штатну структуру, перелік методик, технологій і обладнання для типових кабінетів і центрів оздоровлення людей;

• розробити форми надання оздоровчих послуг.

1. Кадрове забезпечення охорони здоров’я передбачає комплекс заходів по вдосконаленню технологій, підготовки викладачів і спеціалістів в області системи охорони і укріплення здоров’я людини (лікарів, сестринського персоналу), підвищення їх кваліфікації, та розширення діапазону професійної діяльності і спектру медичних послуг, що надається. Планується:

• розробка і апробація системи атестація, сертифікації і ліцензування лікарів відновлюючої медицини;

• розробка професійних стандартів для всіх рівнях діяльності по охороні здоров’я;

• створення освітніх програм з сучасними науково-методичним забезпеченням;

• удосконалення учбових і учбово-методичних матеріалів по охороні і укріпленню здоров’я людини для освітнього потенціалу і використання в практичної діяльності. [32]

1. Нормативно-технологічне забезпечення побудови і розміщення кабінетів (центрів здоров’я). Максимальне використання потужностей і необхідності розгортання нових:

• розширення функцій і ролі існуючих лікувально-профілактичних закладів, які потребують розвиток матеріально-технічної бази за рахунок обладнання, реконструкції діючих закладів і побудова нових;

• створення нових і реконструйованих відділень, санаторно-курортних закладів.

1. Інформаційне забезпечення. Передбачає створення системи інформаційного забезпечення населення і медичних працівників по проблемам системи охорони та укріплення здоров’я населення (використання електронних та інших засобів масової інформації).

2. Наукове забезпечення впровадження системи охорони і укріплення здоров’я.

• створення комплексних програм по вдосконаленню тих що є в наявності і розробки нових технологій в сфері охорони здоров’я;

• наукове обґрунтування і розробка оптимальної структури дитячих оздоровчих організацій.

• розробка єдиних критеріїв ефективності оздоровчих послуг;

• багаторівневий підхід з урахуванням оздоровчих профілактичних заходів з урахуванням загальних потреб населення в цілому, так і специфічних потреб населення різних регіонів, окремих соціально професіональних і вікових груп.

• пріоритет оздоровчих і профілактичних засобів в області суспільної охорони здоров’я. [8]

Висновки

Вдале географічне розташування Запорізької області, природнокліматичні умови, наявність теплого Азовського моря, лікувальних грязей, мінеральних вод, зумовили унікальність природних і лікувальних факторів курортів, основною метою яких є зміцнення здоров’я населення, збереження його працездатності та поліпшення демографічної ситуації в Україні.

Так визначимо, що найбільшого розвитку в Запорізькій області набула лікувальна оздоровча рекреація. Як свідчать статистичні дані серед оздоровчих закладів переважають заклади відпочинку та санаторно-курортні заклади. Саме вони концентрують найбільшу кількість відпочиваючих.

В Запорізькій області знаходиться 6,4% санаторно-курортних (оздоровчих) закладів України, хоча рекреаційний потенціал реалізовано не в повній мірі. Номенклатура послуг санаторіїв доповнена лікувальними послугами: загальне обстеження, кліматотерапія, дієти, грязьові та солові ванни тощо. Практично всі заклади курортного типу орієнтовані на середній клас споживача. В останні роки кількість закладів відпочинку зменшилась, і кількість відпочиваючих зменшилась майже втричі. Це пов’язано не тільки з недоступністю цін на путівки, зменшенням середнього життєвого рівня населення, а й низькою конкурентноздатністю галузі на фоні різноманіття та доступності вибору курортно-оздоровчих послуг в інших рекреаційних комплексах України, або за кордоном.

Крім того в Запорізької області ми прийшли до висновків, що дитяча рекреація в області не отримала свого належного розвитку, на її долю припадає лише 17,6% загального показника. При цьому в області існують дуже вагомі показники природних та історичних рекреаційних ресурсів, на базі яких дитяча рекреація може належного свого належного розвитку. Кризи в галузі надає ще й те, що зменшення чисельності оздоровлених дітей відбувається за рахунок пільгових категорій, зокрема, дітей - сиріт, малозабезпечених дітей, хворих на туберкульоз, постраждалих від аварій на ЧАЕС.

Зробивши просторово-часовий аналіз функціонування дитячих закладів оздоровлення, можемо визначити, що найбільш перспективними для подальшого розвитку галузі є Якимівський район, м. Запоріжжя, м. Бердянськ, також дитяча рекреація, за певних умов, може отримати певний розвиток в Приазовському та Приморському районах.

А ось часовий аналіз показав, що чисельність дітей, оздоровлених в 2005 році зменшилась в 2-3 рази в порівнянні з 1990 роком. Це дуже негативний показник в соціально-економічному розвитку області, країни. Тому проаналізувавши функціонування цієї галузі та її перспективні плани, можна зробити висновки, що найбільш реальним в умовах Запорізької області є втілення наступних заходів:

1. Покращення екологічної ситуації в області:

- охорона водних рекреаційних ресурсів, очищення водойм від мулу, водоростей, сміття;

- проблема образії берегів;

- заходи для покращення атмосферного повітря в області.

- штучне облисіння територій, насадження полізалесних лісосмуг

2. Забезпечити раціональне використання природних, соціально-економічних та культурно-історичних рекреаційних ресурсів. Для вирішення багатьох проблем потрібна підтримка держави та бюджетні кошти.

3. Покласти відповідальність (практичну) за рекреаційні заклади належним організаціям, відомствам.

4. Створення спеціалізованих дитячих рекреаційних закладів:

- активного відпочинку та фізкультури (спортивні табори);

- впровадження нових закладів розваг (відеосалони, гральні автомати, комп’ютерні зали, дитячі майданчики, клуби, тренажерні зали та інше);

- табори для творчих дітей (від гуртків, домів дітей та юнацтва, музичних, художніх шкіл);

- оздоровчі табори з елементами навчання (розмовляють тільки іноземною мовою).

5. Розвиток дитячого туризму в області:

Характеристики

Список файлов ВКР