153201 (594738), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

В організації управління важливе місце займає врахування особливостей процесу трудової адаптації працівника. Це складний, двосторонній процес між особистістю та виробничо-трудовим середовищем, до якого вона входить. При трудовій адаптації розрізняють первинну та вторинну адаптації. Для первинної адаптації (початок трудової діяльності) характерним є емоційно-психічний дис­комфорт починаючого працівника. Вторинна адаптація здійснюється або при переході працівника на нове робоче місце зі зміною або без зміни професії, або при суттєвих змінах виробничого середовища. [20].

Новий підхід до професійних якостей менеджерів показує необхідність посилення їх позицій у вищих та середніх ланках управління туризмом, адже керівництво крупних секторів туризму, туроператорів і турагентств добре розуміє існуючі проблеми управління великими туристичними потоками. Необхідно застосовувати навчальні програми, впроваджувати спеціальні короткотермінові курси та семінари, що розвивають навички керівника, розкривають його здібності та можливості. Наприклад, російська міжнародна академія туризму пропонує різні сертифікаційні семінари, такі як «Діяльність туристичних агентств та агентів», «Менеджмент туроперейтинга» та ін. РМАТ також пропонує всілякі короткострокові бізнес-семінари з видачею кваліфікаційного сертифікату Академії по програмі навчання. [18.]

1. 1. 2. Маркетинг туристичної діяльності

У туристичному бізнесі як і в будь-якому іншому виді діяльності необхідне вивчення проблем попиту та пропозицій на ринках, тобто проведення маркетин­гових досліджень. При виконанні послуг фірма повинна орієнтуватися на потреби туристів, що визначають за допомогою опитування потенційних клієнтів. Не менш важливим джерелом інформації є й аналіз рекламних проспектів і листівок, що доставляються російськими та зарубіжними фірмами-партнерами та конку­рентами.

Слід враховувати, що за метою поїздки туризм класифікується так:

1. Курортний туризм з метою відпочинку і лікування.

2. Екскурсійний туризм — знайомство з природними, історичними і культур­ними пам'ятками.

3. Діловий туризм — для проведення ділових переговорів.

4. Науковий туризм — знайомство з досягненнями науки і техніки, участь в конгресах, конференціях і т. д.

За чисельністю учасників розділяють груповий та індивідуальний туризм.

На схемі відображена структура потреб туристів, що лежить в основі туристичної програми і показує, що організація турів на відпочинок повинна враховувати такі фактори як місце відпочинку, престиж або навпаки економію коштів, а також вік туристів; при організації ділових поїздок і шоп-турів особливе значення має місцезнаходження країни туризму, а для турпоїздок з метою навчання до останнього додається аналіз вікової структури туристів, (див. мал. 1.1).

Мал. 1.1. Сегментація ринку міжнародного туризму.

Процес створення будь-якої туристичної програми починається з розробки загальних цілей, попередніх прогнозів, що базуються насамперед на вивченні попиту споживачів та пропозиції конкурентів. В діяльності туристичних фірм, особливо на етапі їх виходу на ринок, велике значення має правильно розроблена рекламна кампанія. Туристична кампанія може бути націлена на турагентів або на потенційних клієнтів. Інформація, що відноситься до першого виду розповсюд­жується насамперед на туристичних виставках, де представляють свій продукт всі найкрупніші компанії різних країн. Дуже важливе значення в туристичній рекламі мають спеціалізовані документи — листівки, брошури і т. д. Звичайно двозірковий і більш високого класу готель випускає свої власні брошури, наявність яких необхідна насамперед в курортних зонах, центрах спортивних заходів, архітектурних і культурних центрах. Всі вищезгадані засоби представ­ляються турагентам туроператорами, які використовують також проспекти курортних зон і відеореклами, де відображаються насамперед своєрідність даної місцевості, культурні традиції та історичні пам'ятки. В цьому випадку основною метою, що обрана туроператором, є створення іміджу того чи іншого регіону. [21].

Рекламою різноманітних туристичних зон і турпрограм займаються насам­перед туроператори: користуючись інформованістю потенційного споживача, публікують невеличкі оголошення в друкованих чорно-білих виданнях, що стосуються запропонованих послуг і рівня тарифів. При цьому для майбутніх клієнтів основним аргументом виступають низькі ціни.

Один із основних етапів — просування товару. На міжнародному рівні необхідна не тільки реклама, а й участь в міжнародних ярмарках і виставках, що дають можливість привернути увагу не до одного конкретного продукту, а до фірми в цілому. Розрізняють наступні види виставок:

— туристичні виставки загального призначення для професіоналів і публіки;

— спеціалізовані виставки, що організуються за визначеними критеріями, наприклад, зимові види спорту;

— багатоцільові ярмаркові експозиції.

Основними туристичними центрами, де організуються відомі в усьому світі ярмарки і виставки, є Брюссель, Мілан, Люксембург, Париж, Лондон [26]

Окрім сегментації ринку і вибору маркетингової стратегії необхідно врахо­вувати, що туричтичні послуги мають свій життєвий цикл, що складається з декількох фаз:

1. Розробка — період дослідження ринку, аналізу інформації, розрахунку вартості послуг, пошуку партнерів, налагодження зв'язків.

2. «Запуск» — період розповсюдження рекламних оголошень, завоювання потенційних клієнтів, для якого характерні непостійний об'єм збуту і коливання ціни.

3. «Зрілість» — період, коли турпродукт стає відомим, з'являються постійні клієнти, число бажаючих скористатися послугами зростає, збільшується об'єм продажу.

4. Спадання — період, коли попит на даний вид послуг спадає, якщо з'являються нові удосконалені тури.

Необхідно пильно аналізувати і продукти, що є маловідомими, новими для певного ринку, і добре відомі, для збуту яких потрібна зміна іміджу. Крім того, для туризму характерні фази, що залежать від пори року. Вони основані на перевагах клієнтів, які можуть вибрати для відпочинку найбільш принадний для їхніх інтересів сезон.

1.1.3. Фінанси та бухгалтерський облік туристичних операцій

Специфіка бухгалтерського обліку операцій міжнародного туризму випливає із різновидів формування вартості путівки: для туристично-екскурсійних фірм, що формують вартість путівки шляхом придбання окремих послуг; що займаються тільки продажем путівок; займаються посередницькою діяльністю. Перший варіант являє собою звичайну схему роботи підприємства, що реалізує продукцію власного виробництва. Виходячи з цього, бухгалтерський облік можна вести за схемою прийнятною для підприємств, що реалізують продукцію власно­го виробництва або, як зазвичай її називають, «за виробничою схемою». Слід * підкреслити, що такі фірми часто припускаються характерної неточності: при підведенні підсумків звітного періоду повністю закривають рахунки обліку витрат і визначають фінансовий результат як різницю між виручкою від реалізації і сумою понесених збитків. Між тим, тут можливе утворення на кінець звітного періоду залишків незавершеного виробництва і отримання авансів під продаж путівки. Слід зауважити, що процеси формування, придбання і наступного продажу путівки можуть бути розтягнені у часі, тому на практиці складають ж ситуації, коли формування путівки починається в одному звітному періоді, і закінчується в іншому, або при роботі по другому варіанту, придбання путівки та її перепродаж здійснюється в різних звітних періодах. Виходячи з цього, в діяльності туристичної фірми повинно бути чітко відзначено, яким чином фіксуються основні господарські операції, такі як: отримання авансу від інших організацій за надання послуг; отримання авансу від туриста за путівку; надання послуг іншій організації; передача путівки туристу; видача авансу іншим організаціям; отримання від інших організацій гарантій на отримання окремих послуг [28].

Фінансова діяльність підприємства охоплює процеси формування, руху та забезпечення збереження майна. Фінансовий стан є результатом господарської діяльності і характеризується фінансовою стійкістю, платіжеспроможністю та ліквідністю. Підприємство вважається платіжоспроможним, коли його загальні активи більші, ніж довгострокові і короткострокові зобов'язання, і ліквідним, коли поточні активи більші, ніж короткострокові зобов'язання. При цьому необхідно вважати, що фінансове управління діяльністю і наявність грошових коштів більш важливе, ніж поточний прибуток, а відсутність грошових коштів банку може призвести до кризи фінансового стану [15]. Показники можна вважати задовільними і добрими у випадку низьких затрат та відсутності заборгованості. Саме цей фактор значно підвищує коефіцієнти, тож необхідно розглянути рентабельність і результати звіту по прибутку. Для оцінки ефективності зовнішньоекономічних операцій (ЗЕО) можуть застосовуватися показники результативності проектів: чистий приведений прибуток, ефективність витрат/вигід (рентабельність), внутрішня ставка рентабельності, термін окупаємості. З урахуванням структури ЗЕО зараз в Україні переважним є аналіз ефективності ЗЕО за критерієм ефективності витрат. Але часто суб'єкти працюють в умовах числової інформації, замість якої використовують лінгвістичну, що отримується від спеціалістів, експертів. Традиційний матема­тичний апарат працює з такою інформацією погано. Тому можна використовувати апарат нечіткої (fuzzy — анг.) математики. Таке рішення пропонується для багатокритеріальної оцінки в системах підтримки прийняття інвестиційних рішень на рівні підприємства, для менеджменту компанії та ін. Інструментальна основа — потужний комплекс сучасних нечітких програмних продуктів: програ­ма Fuzzy Calculator для розрахунків з нечіткими але цифровими даними, настройка Fuzzy for Excel до електронних таблиць MS Excel, універсальна нечітка експертна система ExPro. [19].

1.1.4. Логістика та управління ризиками у ЗЕД

Логістика — це мистецтво планування, контролю та управління, комбінування всіх видів діяльності підприємства та його підрозділів, пов'язаних з матеріальними ресурсами та відповідною інформацією. Концепція логістичної системи ЗЕО пов'язана з проблемами забезпечення матеріальних ресурсів, поставок товарів, а основна логістична функція пов'язана з оптимізацією витрат і підвищення ефективності ЗЕО. В свою чергу, це нерозривно пов'язано з задачами прогнозування, оцінки шансів і ризиків ЗЕО на основі попиту, оптимізації поставок і запасів, з проблемами інформаційного забезпечення, збуту, а також докорінного опрацювання митного оформлення з урахуванням податків, мита та ін. Матеріалопоток у ЗЕО може бути наданий у виді руху: товару (імпорт, експорт), давальницької сировини (вивіз, ввіз), обладнання (інвестиції, лізинг, оренда). Важливими моментами логістики ЗЕО є: транспортні аспекти логістики, управління запасами при проведенні експортно-імпортної операції, політика цін в логістичній системі ЗЕО, документообіг та інформаційні потоки. Основними напрямами транспортної логістики є маршрутизація, вартість транспортного обслуговування, оптимізація взаємозв'язків з метою управління запасами. В логістичній системі ЗЕО при проведенні операції купівлі-продажу, консигнації виникає задача мінімізації сумарних витрат всіх складових операції, пов'язаних з рухом та зберіганням запасів продукції на митно-ліцензійному складі або власно­му складі. В логістиці під поняттям послуга розуміються прийоми просування товару, стимулювання збуту, виробничі процеси, пов'язані з поліпшенням якості продукції. Рішення, що приймається в межах товарної політики, повинно визна­чати наступні позиції: номенклатуру товарів, ширину, глибину і гармонійність асортиментних груп товарів, якість і стандартизацію товару, його модифікацію, кількість кожного виду товарів та ін. . Формування і оцінка цінових стратегій в умовах ринку — складний процес, який необхідно здійснювати з урахуванням загальних цілей компанії («виживання», «максимізація поточного прибутку», «максимізація долі ринку», «лідерство за якістю») і починати з визначення цілей і завдань конкретної операції. Також необхідно визначити цільові ринки, на яких буде діяти логістична система, можливості цих ринків і компаній логістичної системи задовольнити ринковий попит. А також типи ринків з урахуванням ступеню свободи конкуренції та ціноутворення. Рух цін на ринку визначається попитом та пропозицією. Найчастіше використовують спрощені принципи фор­мування ціни: «за ціною покупця», «за лідером», «від ціни конкурентів» або «беззбитковості з цільовим прибутком», «зняття вершків», а в залежності від співвідношення ціни і якості товару — стратегії «преміальних націнок», «економії», «завищеного соціального значення товару».

Характеристики

Список файлов ВКР