151469 (594691), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

3) Для захисту від перевантажень вибираємо теплове реле з умови

(2.26)

(А)

Вибираємо теплове реле [7] типу РТЛ 2063 з І_н = 80 А, струмовий діапазон 63…86 А.

Рисунок 2.7 Теплове реле типу РТЛ2063

4) Вибір плавик вставки запобіжника проводиться по відношенню до пускового струму двигуна з тим, щоб вона не перегоряла при його пуску.

(2.27)

А)

Вибираємо запобіжник типу ПРС-25, І_н = 25 А, U_н = 380 В; f = 50 Hz.

Рисунок 2.8 Запобіжник типу ПРС-25

5) Вибираємо магнітний пускач [8] типу ПММ-4/63 з технічними даними: І_н = 63 А; U_н = 380 В; f = 50 Hz; І_т=80А

Рисунок 2.9 Магнітний пускач серії ПММ-4/63

6) Вибираємо командоконтролер [9] типу КА-414А3 з стандартною ручкою, тип контакту 2-х позиційний, з числом контактних груп – 6, горизонтальне положення.

Рисунок 2.10 Командоконтролер типу КА-414А3

7) Вибираємо сигнальну лампочку типу PL-30N.

Рисунок 2.11 Сигнальна лампа типу PL-30N

8) Вибираємо кнопочну станцію типу [10] Nema 4X

Рисунок 2.12 Кнопочна станція типу Nema 4X

9) Вибираємо перемикач [11] типу УП5311, з технічними даними: 2 секції, І_н=70 А.

Рисунок 2.13 Перемикач типу УП5311

10) Вибираємо реле часу [12] типу ВЛ-103А з технічними даними: U_ж=220 В, U_н=380 В

Рисунок 2.14 Реле часу типу ВЛ-103А

11) Вибираємо кінцевий вимикач [13] типу ВК300 з технічними даними: U_н=380 В

Рисунок 2.15 Кінцевий вимикач типу ВК300

2.5 Розрахунок перетинів та вибір живлячих провідників

Вибір січення струмоведучих провідників проводиться по струму навантаження і по втраті напруги, так як механізми установки можуть працювати одночасно, то розрахунковий струм визначають приблизним методом:

1) Розрахунковий струм

(2.28)

де U_н – номінальна напруга мережі; 380 В

Cos φ – коефіцієнт потужності двигуна; 0,9.

(А)

2) Для кожної ділянки мережі визначаємо переріз мідних провідників

(2.29)

де l – довжина провідника; 80 м

σ – питома провідність; для міді 57 мОм∙мм²

ΔU^/% - допустима витрата напруги на ділянці; 5%

(мм²)

Вибираємо переріз струмопровідної жили 2 мм² АВВГ 7х4, 60А, прокладений в трубі, має подвійну ізоляцію.

2.6 Розрахунок заземлення

Заземлення – це навмисне з’єднання в землю або її еквівалентом металевих не струмоведучих частин, які можуть опинитись під напругою внаслідок порушення ізоляції електроустановок.

Мета розрахунку заземлення – визначення кількості електродів заземлювача і заземлювальних провідників, їхніх розмірів і схеми розміщення в землі, при яких опір заземлювального пристрою розтікання струму або напруга дотику при замиканні фази на земельні частини електроустановок не перевищують допустимі значення.

1. Визначаємо характеристику навколишнього середовища в цеху: за пожежною небезпекою згідно з ПУЕ воно відноситься до класу П – ІІ; за ступенем ураження струмом.

2. Визначаємо – допустиме значення опора розтікання струму в заземлювальному пристрої .

3. Визначаємо розрахунковий питомий опір ґрунту вертикальних заземлювачів.

(2.30)

де приблизне значення питомого опору ґрунту, що рекомендується для розрахунку;

коефіцієнт сезонності для вертикальних заземлювачів для даної кліматичної зони;

4. Визначаємо розрахунковий питомий опір ґрунту горизонтальних заземлювачів.

(2.31)

де коефіцієнт сезонності для горизонтальних заземлювачів для даної кліматичної зони;

)

5. Визначаємо відстань від поверхні землі до середини вертикального заземлювача

(2.32)

де довжина заземлювача; 3м

глибина закладки заземлювача; 0,8м

=2,3 (м)

6. Визначаємо опір розтікання струму в одному вертикальному заземлювачі.

(2.33)

де довжина заземлювача; 3 м

діаметр труби; 0,04 м

=15 (Ом)

7. визначаємо теоретичну кількість вертикальних заземлювачів без врахування коефіцієнта

(2.34)

де опір розтікання струму 15.5 Ом

допустиме значення опора розтікання струму 4 Ом

=3,8=4 шт

8. Визначаємо коефіцієнт використання вертикальних заземлювачів при розташуванні їх згідно даними або чотирикутним контуром при числі заземлювачів та при відношенні приймаємо

9. Визначаємо необхідну кількість вертикальних однакових заземлювачів з врахуванням коефіцієнта використання.

(2.35)

де коефіцієнт використання 0,65

10 Визначаємо розрахунковий опір розтікання струму у вертикальних заземлювачах

(2.36)

=3,9 (Ом)

11. визначаємо відстань між вертикальними заземлювачами

(2.37)

12. Визначаємо довжину з’єднань стрічки горизонтального заземлювача

(2.38)

13. Визначаємо опір розтікання струму в одному горизонтальному заземлювачі

(2.39)

=10 (Ом)

14. Визначаємо розрахунковий опір розтікання струму у горизонтального заземлювачах

(2.40)

де коефіцієнт використання 0,40

15. визначаємо розрахунковий теоретичний опір розтікання струму у горизонтального і вертикальних заземлювачах.

(2.41)

=25 (Ом)

16. Вибираємо матеріал та поперечний перетин з’єднувальних провідників голі мідні

17. Вибираємо матеріал та поперечний перетин магістральної шини сталеву товщиною і перетином

18. наводиться схема з’єднань обладнання магістральною шиною.

Рисунок 2.16 Схема позначення розмірів для розрахунку захисного заземлення. 1 – заземлювач ; 2 – з’єднувальна стрічка

2.7 Розрахунок освітлення робочої зони

Згідно завдання курсового проекту, робота баштового крана проводиться відкрито, отже присутня запиленість, тому вибираємо прожектор, який розміщений на порозі типу РКУ – 01В-250, який має потужність лампи 250Вт, має захист від механічних пошкоджень, мінімальна висота підйому 8 м, напруга живлення 380 В, світловий потік 150 Лк. Так як роботи ведуться згідно розряду та під розряду оглядальних робіт, то освітленість при загальному освітленні приймаємо V, а норма освітленості групи (б).

Вибір провідників для освітлення мережі проводимо шляхом розрахунку струму навантаження та на втрати напруги. Механічна стійкість провідників визначається матеріалом та перерізом їх струмопровідних жил і прийнятому способі прокладання.

1. Визначаємо струмове навантаження в мережі за формулою:

(2.42)

де К_с – коефіцієнт попиту, 0.6÷1

(2.43)

де P_л – потужність лампи , Вт

n – кількість прожекторів, шт.

(Вт)

(Вт)

1. Визначаємо струм лампи

(2.44)

(А)

1. По струмі навантаження підбираємо січення провідника 4мм², провід гнучкий, мідний з подвійною ізоляцією.

2.8. Розрахунково – монтажна таблиця

1. МОНТАЖНА ТА ЕКСПЛУАТАЦІЙНА ЧАСТИНА

3.1 Опис спроектованої схеми керування

Електроустаткування крана живиться від зовнішньої трифазної електричної мережі змінного струму з лінійним напругою 380 В. і з нейтральним проводом. Коло керування працює на змінному струмі напругою 220 В., і постійному струмі, одержуваному від випрямляча VD2; ланцюг робочого освітлення - на змінному струмі напругою 220 В., ланцюг ремонтного освітлення - на змінному струмі напругою 12 В. від понижуючого трансформатора ТV.

Ми розглянемо схему керування двигуна вантажної лебідки.

Живлення електродвигуна здійснюється через вхідний рубильник QF1, автоматичний вимикач QF2, контакти лінійного контактора КЛ і контакти контакторів реверсу.

Частоту обертання електродвигуна при пуску регулюють зміною опору пускорегулювальними реостатів. Для отримання малих частот обертання механізму підйому вантажу застосований електропривод з гальмівної машиною змінного струму і динамічним гальмуванням приводного електродвигуна.

У приводі механізму підйому вантажу крана КБ-401А передбачений захист кремнієвих випрямлячів VD1 від перенапруг і застосовано гальмо з електромагнітом У1 постійного струму.

Захист випрямлячів від перенапруг забезпечується трьома колами, кожна з яких містить послідовно включені резистор (R4, R5, R6) і конденсатор (С4, С5, С6), сполучені трикутником і підключені до трьох фаз випрямні мосту VD1.

Гальмівний електромагніт постійного струму отримує живлення від силового ланцюга за спеціальною схемою через випрямляч VD3 і контакти контактора К3.

У електроприводі механізму застосовано магнітний контролер, управління якими може здійснюватися або з кабіни крана, або з виносного пульта.

При виконанні робіт краном управління здійснюється з кабіни за допомогою командоконтролера SA. При монтажі самого крана та його випробуванні, коли машиніст не може знаходитися в кабіні керування, управління механізмом здійснюється з виносного пульта за допомогою кнопок S19 - S22. Перемикання управління на кабіну або виносний пульт проводиться універсальним перемикачем S9, рукоятка якого встановлюється в положення К - при управлінні краном з кабіни або в положення М - при управлінні з виносного пульта.

Характеристики

Список файлов ВКР