147365 (594344), страница 9
Текст из файла (страница 9)
Qден. = Q р. / Д р., (3.1)
N заг. = Q ден / q н (3.2)
t ї = l н-р / V + t н-р (3.3)
n ї = T н / t ї (3.4)
A с = N заг / n ї (3.5)
де Qміс – місячний обсяг перевезень, т;
Q р – річний обсяг перевезень, т;
Д р – кількість робочих днів (250 днів);
N заг – загальна кількість їздок в день, їзд.;
q н – номінальна вантажопідйомність автомобіля, т;
t ї – час однієї їздки, год.;
l н-р – відстань від пункту завантаження до пункту розвантаження та назад, км.;
V – швидкість руху автомобіля, км/год.;
t н-р – час простою під навантаженням та розвантаженням, год.;
n ї – кількість їздок за час в наряді (T н = 8 год.), для одного
автомобіля, їзд.;
T н – час перебування в наряді, год.;
T н. д. – дійсний час перебування в наряді, год.;
A с – кількість автомобілів певної марки, од.
Qден. = 20930 / 250 = 84 т. t ї = (420 / 78) + 0,67 = 6,05 год.;
N заг. = 84 / 8 = 10,5 їзд.; n ї = 8 / 6,05 = 1 їздка;
A с = 10,5/ 1 = 11 од.
Аналогічно проводимо розрахунки для визначення кількості автомобілів інших марок та заносимо їх в таблиці 3.2.
Таблиця 3.2. Значення показників для розрахунку кількості автомобілів
Марка а/м | q н, т | Nзаг, їздки | tї, год | V, км/год | t н-р, хв | Ас, од. |
ЗіЛ-130 В1 і ТЦ-4 | 8 | 11 | 6,05 | 78 | 40 | 11 |
МАЗ-504 і ТЦ-6 | 13 | 7 | 7 | 70 | 60 | 7 |
КрАЗ-258Б1 і С-652 | 22 | 4 | 8,44 | 62 | 100 | 4 |
3.7 Показники використання рухомого складу АТП при перевезенні цементу із Здолбунова в Кузнецовськ
Час перебування в наряді
Час перебування в наряді Т н визначається кількістю годин з моменту виїзду рухомого складу з АТП до моменту його повернення за винятком годин, які відводяться водію на обід та відпочинок у відповідності з трудовим законодавством. Значення Т н характеризує використання рухомого складу в часі протягом доби.
Т н = Т рух + t н-р, (3.6)
де Т рух – час руху, год.
Тоді розрахуємо Т н для всіх автомобілів по кожній марці для автомобілів АТП:
1) Т н = 5,4 + 0,65 = 6,05 год; (ЗіЛ-130 В1 і ТЦ-4)
2) Т н = 6,0 + 1,0 = 7,0 год; (МАЗ-504 і ТЦ-6)
3) Т н = 6,8 + 1,64 = 8,44 год. (КрАЗ-258Б1 і С-652)
Т н = Тн.д..
Час їздки
Час їздки рівний:
t ї = l н-р / V + t н-р, (3.7)
Отже для автомобілів АТП:
1) t ї =6,05 год;
2) t ї =7 год;
3) t ї =8,44 год
Число календарних днів:
Для кожної одиниці парку рухомого складу число календарних днів становить:
Д к = Д е + Д р + Д пр, (3.8)
де Д е – дні в експлуатації, дн.; Д р – дні в ТО і ремонтах, дн.; Д пр – дні в простої в готовому до експлуатації стані, дн.
Д к = 250 + 15 + 100 = 365 днів
Число автомобіле-годин:
Для визначення часу роботи парку на лінії за календарний період використовують показник автомобіле-години АГ.
АГ = А j ×Т н (3.9)
де А j – кількість автомобілів j-ої марки, од.
Звідси для автомобілів АТП:
1) АГ = 11×6,05 = 66,55 авт.-год;
2) АГ = 7×7,0 = 49,0 авт.-год;
3) АГ = 4×8,44 = 33,76 авт.-год
Транспортна робота:
За кожну їздку автомобіль здійснює транспортну роботу, Р. Розрахуємо вантажооборот для кожної марки автомобілів.
Р = А с×n ї×q н×l в, (3.10)
де l в-довжина їздки з вантажем, км.
Отже для автомобілів АТП:
1) Р = 11×1×8×210 = 18480 т-км;
2) Р = 7×1×13×210 = 19110 т-км;
3) Р = 4×1×22×210 = 18480 т-км
Коефіцієнт використання пробігу:
На основі проведених розрахунків по визначенню загального пробігу проводимо розрахунки коефіцієнтів використання пробігу, b:
α = L в / L заг, (3.11)
α = 210/ 420 = 0,5
Так як в Здолбунів із Кузнецовська нічого не везуть, тому і виходить такий показник для всіх видів рухомого складу.
Коефіцієнти статичного використання вантажопідйомності.
Використання вантажопідйомності рухомого складу характеризується статичним і динамічним коефіцієнтами.
Коефіцієнт статичного використання вантажопідйомності, с:
с = Q ф / Q в, (3.12)
де Q ф – кількість фактично перевезеного вантажу, т; Q в – кількість вантажу, який можна було б перевезти за вантажні їздки при повному завантаженні рухомого складу, т.
1). с=20930/22000=0,95 3). с=20930/22000=0,95
2). с=20930/22750=0,92
Середнє значення коефіцієнта статичного використання вантажопідйомності, с.ср. = (0,95 + 0,95 + 0,92)/3 =0,94.
Продуктивність.
Продуктивність вантажного автомобільного транспортного засобу визначається кількістю виконаних ткм або перевезених тонн вантажу за одиницю часу. Вона може бути віднесена до вантажопідйомності автомобіля.
Годинна продуктивність, W:
W Q = Q ї / t ї, (3.13)
1). W Q = 7,64/6,05=1,26 т/год; 3). W Q = 21/8,44=2,49 т/год.
2). W Q = 12/6,8=1,76 т/год;
Тоді середнє значення W Q = (1,26+1,76+2,49)/4=1,84 т/год.
W p = P ї / t ї, (3.14)
1). W р = 1604/6,05=265,2 т-км/год;
2). W р = 2520/6,8=370,6 ткм/год;
3). W р = 4410/8,44=522,5 ткм/год.
Тоді середнє значення W р = (265,2+370,6+522,5)/3=386,1 ткм/год
3.8 Розрахунок собівартості та витрат на перевезення цементу
3.8.1 Витрати на паливо
Норми витрат палива на автомобільному транспорті призначені для планування потреби підприємств, організацій, установ у паливі і контролю за його витратами, ведення звітності, запровадження режиму економії та раціональної розробки питомих витрат палива.
Нормування витрат палива – це встановлення допустимої міри його використання в певних умовах експлуатації автомобілів, для чого застосовуються базові лінійні норми, встановлені по моделях автомобілів, та система нормативів і коригуючи коефіцієнтів, які дозволяють враховувати виконану транспортну роботу, кліматичні, дорожні та інші умови експлуатації.
Для бортових вантажних автомобілів і сідельних тягачів у складі автопоїздів, автомобілів-фургонів та вантажо-пасажирських автомобілів, які виконують роботу, що обліковується в тонно-кілометрах, нормативні витрати палива розраховуються за формулою:
QH = 0,01 × (HS × S + HW × W) × (1 + 0,01 × KE) (3.15)
де HS - базова лінійна норма витрати палива на пробіг автомобіля, л/100 км; S – пробіг автомобіля, км; HW - норма на транспортну роботу, л/100 ткм. Норми на виконання транспортної роботи залежно від виду палива становить:
бензин – 2,0 л/100 ткм;
дизельне пальне – 1,3 л/100 ткм.;
W – обсяг транспортної роботи, ткм;
KE – сумарний коригуючий коефіцієнт, %.
Наведемо розрахунок витрат палива для автомобілів АТП:
ЗіЛ-130 В1 і ТЦ-4:
QH = 0,01×(29×420+2×18480) ×(1+0,01×10) = 540,54 л – для 1-го автомобіля в день;
МАЗ-504 і ТЦ-6:
QH = 0,01×(22×420+1,3×19110) ×(1+0,01×10) = 374,91 л – для 1-го автомобіля в день;
КрАЗ-258Б1 і С-652:
QH = 0,01×(36×420+1,3×18480) ×(1+0,01×10) = 430,58 л – для 1-го автомобіля в день;
Грошові витрати в даному випадку будуть складати:
В = QH × Ц, (3.16)
де Ц – ціна одиниці палива, грн.
Для автомобілів АТП:
ЗіЛ-130 В1 і ТЦ-4:
В= 540,54× 3,35 = 1810,80 грн;
МАЗ-504 і ТЦ-6:
В= 374,91 × 3,55 = 1330,93 грн;
КрАЗ-258Б1 і С-652:
В= 430,58 × 3,55 = 1528,56 грн.
Грошові витрати на паливо в рік для всіх автомобілів цієї марки складатимуть:
Вр = К × В × Др, (3.17)
де К – кількість машин певної марки; Др – кількість робочих днів в році, Др = 250 днів.
Для автомобілів АТП:
ЗіЛ-130 В1 і ТЦ-4:
Вр = 11×1810,80×250 = 4979700 грн;
МАЗ-504 і ТЦ-6:
Вр = 7×1330,93×250 = 2329127,5 грн;
КрАЗ-258Б1 і С-652:
Вр = 4×1528,56×250 = 1528560 грн.
3.8.2 Витрати на мастильні матеріали
Норми витрат мастильних матеріалів так само як і норми витрат палива на автомобільному транспорті призначені для планування потреби підприємств, організацій, установ у мастильних матеріалах і контролю за їх витратами, ведення звітності, запровадження режиму економії та раціональної розробки питомих витрат мастильних матеріалів.
Витрати на мастильні матеріали обчислюють згідно встановленими нормативами у відсотках до витрат палива за кожним видом матеріалів. Витрати на обтиральні матеріали визначають із розрахунку два кілограми в місяць на один обліковий автомобіль і встановленої ціни за один кілограм.
Тоді витрати на обтиральні матеріали на підприємстві, при середній ціні 5 грн. за 1 кг обтиральних матеріалів розраховуємо за формулою:
Вом = Асп × m × i × Ц, (3.18)
де Асп - спискова кількість автомобілів парку; m – маса обтиральних матеріалів, необхідна на один місяць, кг.; i - кількість місяців у році; Ц – ціна 1-го кілограма обтиральних матеріалів, грн.
Норми витрат кожного виду мастильних матеріалів побудовані на 100 л палива. Для розрахунку вони приймаються в розмірі 25% від вартості розходу палива для машин з бензиновими двигунами і 30% від вартості розходу палива для автомобілів з дизельними двигунами.
Наведемо розрахунок витрат мастила для автомобілів АТП:
ЗіЛ-130 В1 і ТЦ-4:
4979700 × 0,25 = 1244925 грн;
МАЗ-504 і ТЦ-6:
2329127,5 × 0,3 = 698738,25 грн;
КрАЗ-258Б1 і С-652:
1528560 × 0,3 = 458568 грн.
3.8.3 Амортизаційні відрахування
Норми амортизації згідно податкового законодавства встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп ОФ на початок звітного періоду в таких розмірах:
перша група – 2%;
друга група – 10%;
третя група – 6%;
четверта група – 15%.
До другої групи відносяться – автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього, меблі, побутові, електронні, прилади та інструменти, інше офісне обладнання, устаткування та прилади до них.
Звідси норма амортизації рівна NА = 20% для автомобілів АТП, для нових автомобілів 10%.
Сума амортизаційних відрахувань розраховується за формулою:
А = (NA × ЦА ×К)/100%, (3.19)
де К – кількість машин певної марки, од.; ЦА – середня вартість автомобіля певної марки, грн.
Наведемо розрахунок для автомобілів АТП:
ЗіЛ-130 В1 і ТЦ-4
А=(20×67000×11)/100 = 147400 грн;
МАЗ-504 і ТЦ-6
А=(20×83000×7)/100 = 116200 грн;
КрАЗ-258Б1 і С-652
А=(20×112000×4)/100 = 89600 грн;
Для розрахунку заробітної плати водіїв приймаємо середню місячну заробітну плату, що складає 550 грн. Дані розрахунку по маршрутах зводимо в таблиці 3.3.
Таблиця 3.3.
Модель а/м | Кількість а/м | Сер.місячна зарплата, грн | За місяць, грн | За рік, грн |
ЗіЛ-130 В1 і ТЦ-4 | 11 | 550 | 6050 | 72600 |
МАЗ-504 і ТЦ-6 | 7 | 3850 | 46200 | |
КрАЗ-258Б1 і С-652 | 4 | 2200 | 26400 |
3.8.4 Витрати на ТО і ПР рухомого складу
Витрати на ТО і ПР рухомого складу рівні сумі заробітної плати робітників, які виконують То і ПР з нарахуванням на неї та вартості ремонтних матеріалів і запасних частин. Для спрощення розрахунків приймаємо слідуючи формулу.
ВТОіПР = (LР /1000)×(LТОіПР/100)×к, (3.17)
де LР – річний пробіг автомобіля, км.; LТОіПР – середній пробіг до ТО і ПР, км.; к – поправочний коефіцієнт (к = 0,1–0,2);