147365 (594344), страница 10
Текст из файла (страница 10)
Проведемо розрахунок для автомобіля ЗіЛ-130 В1 і ТЦ-4:
ВТОіПР = (105000/1000)×(20000/100)×0,1=2100 грн. на рік.
Аналогічно проводимо розрахунок для всіх автомобілів та зводимо в таблицю 3.4.
Таблиця 3.4.
Модель автомобіля | Кількість одиниць даної марки, шт. | Річний пробіг, км | Середній пробіг до ТО і ПР, км | Витрати на рік, грн. | Грошові сумарні витрати, грн. |
ЗіЛ-130 В1 і ТЦ-4 | 11 | 105000 | 20000 | 2100 | 23100 |
МАЗ-504 і ТЦ-6 | 7 | 20000 | 2100 | 14700 | |
КрАЗ-258Б1 і С-652 | 4 | 20000 | 2100 | 8400 |
3.8.5 Витрати на відновлення та ремонт зношених шин
Витрати на відновлення та ремонт зношених шин розраховуємо у відсотках, виходячи з вартості 1-го комплекту на одну тисячу кілометрів пробігу. Створюємо таблицю 3.5.
Таблиця 3.5.
Модель автомобіля | Кількість одиниць певної марки, шт. | Кількість шин, вкл. запаску, шт. | Ціна однієї шини, грн. | Загальна вартість грн. |
ЗіЛ-130 В1 і ТЦ-4 | 11 | 11 | 740 | 89540 |
МАЗ-504 і ТЦ-6 | 7 | 11 | 56980 | |
КрАЗ-258Б1 і С-652 | 4 | 20 | 59200 |
В зв’язку з тим, що один комплект витримає 50 – 70 тисяч км, АТП буде витрачено два комплекти, тоді: витрати на зношення шин будуть становити подвійну вартість комплекту, так як їх буде необхідно два. Матимемо слідуючи дані, зображені в таблиці 3.6.
Таблиця 3.6.
Модель автомобіля | Кількість одиниць певної марки, шт. | Кількість шин, вкл. запаску, шт. | Вартість комплекта, грн | Загальна вартість грн. |
ЗіЛ-130 В1 і ТЦ-4 | 11 | 11 | 89540 | 118400 |
МАЗ-504 і ТЦ-6 | 7 | 11 | 56980 | 113960 |
КрАЗ-258Б1 і С-652 | 4 | 20 | 59200 | 118400 |
3.8.6 Розрахунок собівартості
Собівартість перевезень – це виражені в грошовій формі поточні витрати автотранспортних підприємств, безпосередньо пов’язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів, а також виконання робіт та послуг, що забезпечують перевезення.
Планування собівартості перевезень є складовою частиною плану економічного та соціального розвитку транспортних підприємств, які розробляються ними самостійно на підставі показників планового обсягу перевезень вантажів, інших робіт та послуг, продуктивності праці, фонду її оплати та інших, і являє собою систему техніко-економічних розрахунків, які визначають величину витрат на здійснення перевезень.
Собівартість – основний економічний показник, який визначає кількісну і якісну сторони роботи АТП.
Собівартість одного тонно-кілометра визначається за формулою:
Sт-км = В / Р, грн./т-км, (3.20)
де:
Р – вантажооборот за рік, т-км; В-загальна сума витрат, грн.
Наведемо розрахунок для автомобілів АТП:
ЗіЛ-130 В1 і ТЦ-4
Sт-км = 6736345 / 4395300 = 1,53 грн;
МАЗ-504 і ТЦ-6
Sт-км = 3318925,75 / 4395300 = 0,76 грн;
КрАЗ-258Б1 і С-652
Sт-км = 2229928 / 4395300 = 0,51 грн.
3.8.7 Розрахунок доходу та прибутку
Доходи – збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу.
Дохід визначається як добуток вантажообороту в рік на тариф перевезення, який включає собівартість т-км.
Д = Р × Цпер, (3.21)
де: Р – вантажооборот за рік, т-км; ЦПЕР – тариф на перевезення, грн.
Тариф на перевезення беремо на п’ять копійок більше собівартості
Наведемо розрахунок для автомобілів АТП на першому маршруті:
ЗіЛ-130 В1 і ТЦ-4
Д = 4395300 × 1,58 = 6944574 грн;
МАЗ-504 і ТЦ-6
Д = 4395300 × 0,81 = 3560193 грн;
КрАЗ-258Б1 і С-652
Д = 4395300 × 0,56 = 2461368 грн
Прибуток – сума, на яку доходи перевищують пов’язані з ними витрати.
П = Д – В, (3.22)
де: Д – доходи, грн; В-загальна сума витрат, грн.
Загальна сума витрат включає витрати на паливо, на мастильні матеріли, на ТО і ремонт, заробітну плату водіям, амортизацію, ремонт і відновлення зношених шин
Наведемо розрахунок для автомобілів АТП:
ЗіЛ-130 В1 і ТЦ-4
П = 6944574 – 6736345 = 208229 грн;
МАЗ-504 і ТЦ-6
П = 3560193 – 3318925,75= 241267,25 грн;
КрАЗ-258Б1 і С-652
П = 2461368 – 2229928 = 231440 грн.
Рентабельність є якісним показником ефективності роботи АТП. Рентабельність визначається як відношення прибутку до витрат помножено 100%.
Р = П / В × 100%, (3.23)
де: П – прибуток, грн; В-загальна сума витрат, грн.
Наведемо розрахунок для автомобілів АТП на першому маршруті:
ЗіЛ-130 В1 і ТЦ-4:
Р = 208229 / 6944574 × 100% = 3,09%;
МАЗ-504 і ТЦ-6:
Р = 241267,25 / 3318925,75 × 100% = 7,27%;
КрАЗ-258Б1 і С-652:
Р = 231440 / 2229928 × 100% = 10,38%.
В таблиці 3.6. зведено всі економічні розрахунки на перевезення цементу різними автомобілями. Основним показником по вибору автомобіля, який найбільше підходить для перевезення, є максимальний прибуток.
Таблиця 3.7.
Модель а/м | Собівар-тість | Дохід | Витрати | Прибуток | Рентабель-ність, % |
ЗіЛ-130 В1 і ТЦ-4 | 1,53 | 6944574 | 6736345 | 208229 | 3,09 |
МАЗ-504 і ТЦ-6 | 0,76 | 3560193 | 3318925,75 | 241267,25 | 7,27 |
КрАЗ-258Б1 і С-652 | 0,51 | 2461368 | 2229928 | 231440 | 10,38 |
Як видно з таблиці при перевезенні на першому маршруті будемо використовувати автомобіль МАЗ-504 і напівпричіп ТЦ-6 так як він має найбільший прибуток 359749,25 грн.
Таблиця 3.8.
Модель а/м | Витрати на паливо за рік, грн | Витрати на мастильні матеріал, грн | Амортизаційні відрахування, грн | Заробітна плата водіїв за рік, грн | Витрати на ТО і ПР, грн | Витрати на ремонт та відновлення зношених шин, грн |
ЗіЛ-130 В1 і ТЦ-4 | 4979700 | 1244925 | 147400 | 72600 | 23100 | 268620 |
МАЗ-504 і ТЦ-6 | 2329127,5 | 698738,25 | 116200 | 46200 | 14700 | 113960 |
КрАЗ-258Б1 і С-652 | 1528560 | 458568 | 89600 | 26400 | 8400 | 118400 |
Провівши порівняння, ми робимо висновок, що найбільш доцільно буде використовувати автомобіль КрАЗ-258Б1 із причепом С-652, так як собівартість одного тонно-кілометра у нього є най меншою, а також і тариф є найменшим. Це буде впливати на замовника, так як і тариф на перевезення буде найменшим. При різниці прибутку та витрат, що дасть прибуток, бачимо, найбільший прибуток дасть використання саме КрАЗу, а не якогось іншого автомобіля.
Виходячи із цього, ми можемо стверджувати про найбільш раціональне використання саме цього рухомого складу.
4. Екологія, охорона праці та безпека руху та автомобільному транспорті
4.1 Шляхи зменшення впливу автомобільного транспорту на навколишнє середовище
Сучасний транспорт зробив для людини доступними колосальні швидкості і віддалені куточки планети. Водночас він спричинив і багато негативних явищ: з відпрацьованими газами в атмосферу викидаються сотні мільйонів тон шкідливих речовин щорічно. В усіх великих містах України автомобільний транспорт є основним джерелом забруднення повітря. Це становить 70–90% від загального забруднення. Автомобіль також один із головних чинників шумового забруднення. В результаті погіршується здоров’я людей, отруюються ґрунти і водоймища, втрачається рослинний і тваринний світ. Визначено, що один автомобіль щорічно поглинає з атмосфери понад чотири тони кисню, викидаючи з відпрацьованими газами приблизно 800 кілограм оксиду вуглецю, 40 кілограм оксидів азоту і оксиди вуглеводів.
Забруднення навколишнього середовища токсичними компонентами відпрацьованих газів приводить до великих економічних втрат. Головною причиною забруднення повітря є неповне, нерівномірне згорання палива. Всього 15–20% його витрачається на рух автомобіля, а 80% є непродуктивними витратами. Багато шкідливих речовин утворюються під час роботи двигуна на холостому ходу та під час гальмування двигуном. Коли дросильна заслінка закрита й система холостого ходу карбюратора дає дуже збагачену суміш через недостатню подачу повітря в циліндрі суміш згорає не до кінця. В цьому разі вихід шкідливих речовин з відпрацьованими газами можна зменшити регулюванням системи холостого ходу. Карбюратори регулюють так, щоб при початкових навантаженнях двигун працював на збіднених сумішах, це знижує витрати палива і забезпечує повне його згорання. Однак і в цьому випадку можливе утворення токсичних речовин через недостатньо рівномірний розподіл паливної суміші в циліндрах (не однакова довжина впускних патрубків). Рівномірного розподілу пальної суміші в циліндрах можна досягнути, якщо замінити карбюратор системою впорскування бензину в зону перед впускним клапаном за допомогою насосу з електронним керуванням. Однак карбюратор дешевший і простіший ніж існуючі впорскувальні пристрої, тому тривають роботи з його вдосконалення. Дуже перспективний напрям – це оснащення карбюратора електронною системою керування.
Токсичні продукти неповного згорання палива можна нейтралізувати у випускному трубопроводі двигуна, допалюванням їх, або введенням окислювальних каталізаторів. Найпростіший спосіб допалювання, це подача додаткового повітря у випускну трубу, в зону випускного клапана де температура газів дуже висока. Під час змішування відпрацьованих газів з повітрям незгорілі вуглеводні взаємодіють з киснем. Відбувається їх окислення і утворюється нешкідливий вуглекислий газ і пари води. Окислення незгорілих компонентів відпрацьованих газів відбувається повніше при використанні каталізатора вміщеного у випускний трубопровід, або у так званих спеціальних реакторах для безкаталітичного допалювання, які представляють собою ізольовану камеру достатнього об’єму для затримання в ній на певний період – часу відпрацювання газів, в котру насосом подається свіже повітря. У досконаліших каталітичних допалювачах відпрацьовані гази, спочатку (І-ша камера) обробляються каталізатором, який відновлює оксиди азоту, потім (ІІ-га камера) вони змішуються з чистим повітрям, що подається насосом і обробляється окиснювальним каталізатором для допалюваня. Найкращі каталізатори – це благородні метали (платина, паладій), а також оксиди алюмінію та сплави нікелю. Їх тонким шаром наносять на поверхню керамічних гранул, які знаходяться в камерах допалювачів.