Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 20)

При експлуатації стенду для випробування коробок передач необхідно розглянути всі небезпечні і шкідливі чинники при роботі стенду.

Всі небезпечні і шкідливі чинники що роблять вплив на роботу стенду представлені в таблиці 7.1.

Шумозащита при експлуатації стенду для випробування коробок передач додаткова не потрібна, оскільки робота електродвигуна при даних навантаженнях і решти приводу не супроводжується шумом з рівнем звукового тиску вище 40 дБ. Цей рівень порівняємо з рівнем звукового тиску звичної розмови.

7.2.2. Розробка інженерних рішень по обмеженню дій небезпечних виробничих чинників на оператора стенду для випробування коробок передач

При проходженні електричного струму через організм людини або дії електричної дуги виникають електротравми, які по ознаці поразки діляться на електричні удари і травми.

У першому випадку відбувається поразка всього організму, особливо, його внутрішньої частини.

У другому – місцеве ураження шкіри, м'язів і інших частин тіла.

Міжнародні комісії припускають обмежити час дії струмового захисту до 0,03 сек. Для струмів до 300 мА і прийняти наступні чисельні значення:

1 сек. –65 мА;

0,7 сек. –75 мА;

0,5 сек. –100 мА;

0,2 сек. –250 мА.

На основі дослідження практичного досвіду можна прийняти допустимий інтервал часу проходження електричного ланцюга через тіло людини від 0,01 до 2 сек.

Для забезпечення безпеки при дотику до частин електроустановок, що не знаходяться під напругою встановлюють захисне заземлення.

Розглянемо розрахунок простого заземлюючого пристрою для установки з напругою до 1000 В.

Обчислення проводимо по методу допустимого опору розтіканню струму заземлювачів.

Опір розтіканню струму заземлюючого пристрою знаходимо з рівняння

Ом;

де А-розрахунковий струм замикання на землю.

Ом.

Величина опору заземлення повинна складати 4 Ом. Отже, приймаємо додаткові заземлення.

Як штучне заглиблене заземлення викоРис. товуємо сталеві стрижні завдовжки l=2,5 м і діаметром d=0,05 м.

Стрижні закладаються вертикально в землю і розміщуються в ряд. Між ними повинна бути відстань а:

м.

Стрижні h=0,75 м, що знаходяться на глибині, сполучені металевою смугою шириною b=0,05 м.

Визначаємо питомий опір групи по таблиці:

,

де -питомий опір грунту, одержане вимірюванням;

-коефіцієнт сезонності.

Омм.

Рис.7.1. Заземляюче пристрій установки:

1 – вертикальні труби (заземлителі);

2 – заземляющий провідник із смуги.

Визначаємо глибину забивання заземлювачів до поверхні землі

,

деh-глибина заземлення стрижня від поверхні землі, м.

м.

Знаходимо опір одиночного вертикального стрижньового заземлення

,

деl-довжина стрижня, м;

-зовнішній діаметр стрижня, м;

-глибина закладки стрижня (відстань від поверхні землі до середини стрижня), м;

расч. -удельноє розрахунковий опір грунту, Омм.

Ом.

Знаходимо кількість заземлень

,

де -допустимий опір замикаючого пристрою, Ом.

шт.

Опір вертикальних заземлювачів знаходимо по таблиці

,

де-коефіцієнт використовування електродів.

Ом.

Визначаємо довжину сполучаючої смуги

м.

Визначаємо опір сполучаючої смуги

,

деh-глибина залягання смуги, м;

b-ширина смуги, м;

Ln-довжина смуги, м.

Ом.

Визначаємо результуючий опір розтіканню струму заземлюючого пристрою

Де q-коефіцієнт екранування між смугою і електродами визначаємо по довіднику.

,

Розрахунковий результуючий опір заземлюючого пристрою задовольняє вимогам ССБТ ГОСТ 12.1ю030 - 81*, СНіП - 4 - 80? І ПУЕ і є безпечним при експлуатації стенду.

7.2.3. Розробка інженерних рішень по обмеженню дій шкідливих виробничих чинників на оператора стенду для випробування коробок передач

7.2.3.1. Розрахунок освітленості по методу коефіцієнта використовування

Метод коефіцієнта використовування призначений для розрахунку загального рівномірного освітлення горизонтальних поверхонь за відсутності крупних заземляющих предметів.

При розрахунку по методу коефіцієнта використовування потрібний світловий потік ламп в кожному світильнику Ф знаходимо по таблиці:

лм,

деЕн=50 лк-задана мінімальна освітленість;

А=15 м2-освітлювана площа;

z=1,1-коефіцієнт мінімальної освітленості для люмінесцентних ламп;

к=1,5-коефіцієнт запасу для ламп;

N=3 шт. -загальна кількість світильників;

=0,35-коефіцієнт використовування світлового потоку.

лм.

По СНіП II - 4 - 79 вибираємо тип і потужність ламп.

Приймаємо люмінесцентні лампи ЛП потужністю 40 Вт, терміном служби 1,2104 ч і задовільного світловипромінювання.

7.2.3.2. Захист від вібрації.

Розрахунок числа гумових віброізоляторів для стенду, масою Q=127 кг, якій створюється зусилля в середньому 1100 Н

Віброїзолятори виготовлені у формі кубиків з поперечним розміром А (діаметр або сторони квадрата Н0=0,1 м, площа підстави F=0,01 м2) з гуми сорту 4049; динамічний модуль пружності Ед=10787,315 кПа. Заміряна частота обурюючої сили f0=50 Гц. Величину обурюючої сили РКЕ необхідно зменшити до 150 Н.

Враховуючи що, віброізолятори задовольняють вимозі

.

Визначаємо жорсткість у вертикальному напрямі. Кz одного гумового віброізолятора

кПа,

де -повна висота гумового ізолятора.

кПа,

Оцінимо мінімальне відхилення частоти обурюючої сили до частоти власних коливань віброізольованого об'єкту

,

де Н-навантаження машини;

Н-величина обурюючої сили.

.

Визначаємо частоту власних коливань віброізолятора

Гц.

Загальна максимальна вертикальна жорсткість

кН/м

кН/м.

З урахуванням жорсткості знаходимо необхідну кількість гумових віброізоляторів.

.

Приймаємо nр=3.

Горизонтальна жорсткість гумового ізолятора з урахуванням модуля пружності

кПа.

кПа.

Вибираємо 3 гумових віброізолятора у формі куби з м.

7.2.4. Ергономічні вимоги

При виконанні науково-дослідних робіт повинні бути дотримані загальні ергономічні правила до робочих місць (ГОСТ 12.2.032 - 78, ГОСТ 12.2.033 - 78) до устаткування (ГОСТ 12.2.049 - 80), розташування елементів робочого місця (ГОСТ 22269 - 76 і ГОСТ 21958 - 76), роботи з екраном монітора комп'ютера (ГОСТ 12.1.045 - 84, ГОСТ 12.1.006 - 84, ГОСТ 12.3.002 - 75).

Досліджуючи параметри роботи коробок передач на стенді оператори працюють в зонах досягаємості моторного поля людини (див. лист графічної частини) елементи робочого місця не перешкоджають виконанню управляючими діями і заходами. Засоби інформації (комп'ютер) розташовані відповідно до ергономічних вимог.

Для захисту людини від шкідливої дії комп'ютера використовується захисний екран.

Захисний екран оберігає організм людини від шкідливої дії наступних чинників:

• електростатичні і низькочастотні електромагнітні поля на 100%;

• радіочастотне випромінювання монітора на 30%;

• відблисків на екрані монітора на 60-80%;

• рентгенівське випромінювання монітора.

Окрім екрану використовується іонізатор повітря, який нейтралізує випромінювання променевої трубки в приміщенні в цілому.

7.2.5. Пожежна безпека

У агрегатній ділянці пожежа найчастіше може відбутися через недотримання правил пожежної безпеки: куріння в заборонених місцях, короткого замикання в електропроводках і т.п.

За протипожежну безпеку САБ несе відповідальність його керівник (директор). З складу інженерно-технічних працівників керівник призначає відповідального за стан протипожежної роботи на підприємстві.

За протипожежну безпеку окремих служб, відділів, ділянок, складів і інших виробничих і службових приміщень відповідають особи, призначені наказом керівника. У їх обов'язок входить спостереження за справністю протипожежного устаткування, виконання протипожежних заходів.

Для пожежогасінні передбачені наступні протипожежні засоби: пожежне водопостачання, пінні і вуглекислотні вогнегасники, пісок.

ВИСНОВОК

У дипломному проекті на підставі виконаних розрахунків виробничої програми по ТО і ремонту рухомого складу автотранспортного підприємства підібрано високопродуктивне устаткування, визначені необхідні виробничі площі і виконане технологічне планування дільниці діагностики та ремонту двигунів внутрішнього згоряння, а також головного виробничого корпусу з урахуванням застосування прогресивних форм організації праці, так як вданому випадку дільницю діагностики і ремонту ДВЗ можна розглядати тільки в комплексі всього АТП.

Виконаний розрахунок електропостачання. Використовується трансформаторна підстанція з потужністю 160 кВА. Трансформатор підживлений від зовнішньої мережі 10 кВ.

Проведений економічний аналіз доцільності будівництва автотранспортного підприємства. Термін окупності капітальних вкладень – 1,6 роки, рентабельність підприємства 38%. Виявлена можливість додатково обслуговувати на проектованій дільниці автомобілі інших підприємств та приватних осіб на комерційній основі.

У конструкторській частині розроблена модернізація стенду для обкатки коробок передач. В результаті якої значно збільшена продуктивність стенду, підвищена якість обкатки, а отже, надійність і довговічність коробок передач. Поліпшені умови обслуговуючого персоналу. Окрім того даний стенд можна використовувати і для холодної обкатки двигунів малої та середньої кубатури, як правило бензинових двигунів комерційних автомобілів.

У розділі безпеки життєдіяльності розроблені ергономічні вимоги для стенду, що модернізується, а також описані безпечні і ергономічні умови праці.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Напольській Г.М. "Технологічне проектування АТП і СТО" - М., Транспорт, 1985.

2. Навчальний посібник з технічного проектування підприємств автомобільного транспорту для студентів спеціальності 7.090.125 / Укладачі Дзига Л.М., Заренбін В.Г. – Д., ДІСІ, 1995.

3. Говорущенко Н.Я. "Технічна експлуатація автомобілів" До., Віща школа, 1984.

4. Положення про технічне обслуговування і ремонт рухомого складу автомобільного транспорту, М., Транспорт, 1988.

5. Матвєєв В.Г., Пустоваров С.Д. "Технічне нормування ремонтних робіт в сільському господарстві" - До., Колос, 1979.

6. Методичні вказівки до розробки технологічної карти механічної обробки деталей машин / укладачі Бабченко С.Л., Назарец В.С. – Д., ДІСІ, 1974.

7. Перекрестов А.В. "Задачі по об'ємному гідроприводу" - Д., ДІСІ, 1993.

8. Клейнер Б.С., Тараса В.В. "Технічне обслуговування і ремонт автомобілів. Організація і управління" - М., Транспорт, 1986.

9. Інструкція по організації і управлінню виробництвом технічного обслуговування і ремонту рухомого складу в автотранспортних підприємствах. – Міністерство автомобільного транспорту УРСР, До., 1977.

10. Короткий автомобільний довідник НІІАТ, Міністерство автомобільного транспорту РРФСР, - М., Транспорт, 1985.

11. Методичні вказівки по розрахунку електропостачання промислових підприємств, під редакцією Зоріна В.К., - Д., ДІСІ, 1995.

12. Методичні вказівки для виконання курсових робіт і економічної частини дипломних проектів студентами спеціальності 7.090.215 "Автомобілі і автомобільне господарство" / Укладачі Іванов К.А., Клішевській В.Ю. – Д. ПГАСА, 1996.

13. Чернавській В.І. Курсовоє проектування деталей машин, - М., Машинобудування, 1987.

14. Богданов В.Н. і ін. Довідкове керівництво по кресленню, - М., Машинобудування, 1989.

15. Патент РФ RU 2150592 C1, МПК 7 F 02 В 79/00 Бюл. №16, 2000.

16. Автори: Бондаренко В.А., Абдрашитов Р.Т., Бондаренко Е.В., Дурнев К.Ф., Еріськін В. І., Маслєєв Р.В. .

17. Патент РФ RU 2261348 C2, МПК 7 F 02 B 79/00, бюл. №27 2005.

18. Автори: Філатов М.І., Подльовськіх А.П.

19. Патент РФ RU 2167401 C2, МПК 7 G 01 L 23/24, бюл. №14 2001.

20. Автори: Медведев Ю.С., Цибізов Е. І., Подчинок В.М., Савченко В.А., Подчинок Е.В., Невдах А.М.

Характеристики

Список файлов ВКР