132336 (593707), страница 7

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 7)

Можливо, що низька емоційна реактивність у шахтарів пов'язана з показником помірної интроверсії, отриманою в тесті визначення типу темпераменту по Р. Айзенку, що характеризується замкнутістю, схильністю до самоаналізу, чутливістю.

Характеристика типів темпераменту і рівня особової тривожності

Отримані результати по опитувальниках Г. Айзенка і Спілбергера представлені в таблиці 2.4.

Згідно критеріям оцінки для випробовуваних в цілому характерний середній рівень особової тривожності, середня емоційна стійкість і помірна экстраверсия. На підставі цього можна зробити висновок, що серед шахтарів по типу темпераменту переважають сангвініки.

Слід зазначити, що з 22 протестованих 12 характеризуються помірною екстраверсією, а 10 – помірною інтраверсією (з них шістьом властива значна інтраверсія ( 1 – 7 балів).

На підставі аналізу результатів опитувальника ОЗРЗ були отримані наступні показники, що характеризують рівень здоров'я по дванадцяти синдромах: астенічний, невротичний, істероподібний, психастеничний, патохарактерологичний, цереброастеничний, ЛОР, ШКТ, серцево-судинний, анемічний, алергічний, вегето-судинної дистонії (таблиця 2.5).

Оцінюючи середні значення, можна зробити висновок, що для шахтарів в цілому характерний середній і вище середнього рівні здоров'я. Показники здоров'я по перших шести синдромах, що характеризують поведінку людини, мають більш низький рівень, згідно критеріям оцінки (12.51±0.82 – 25.87±0.80 – вище середнього), ніж по синдромах, що відображають стан функціональних систем організму і вегетативної нервової системи (11.66±0.44 – 16.31±1.02 - високий, вище середнього).

Таблиця 2.4 - Тип темпераменту і рівень особової тривожності випробовуваних

Вік n-кількість	Е	Н		І	ОТ
19-20 n=7	11.86±1.42		12.71± 1.7	2.571± 0.39	44.29± 2.97
21-25 n=35	12.4± 0.62	13.83± 0.73		2.486± 0.25	43.8± 0.95
19-25 n=42	12.31± 0.57	13.64± 0.66		2.5± 0.22	43.88± 0.92
26-30 n=6	11.5± 2.08	8.16± 2.21		2.833± 0.75	41.5± 1.41
31-35 n=14	13.07± 1.07	13.14± 1.26		2.143± 0.47	40.36± 2.49
26-35 n=20	12.6± 0.96	11.65± 1.19		2.35± 0.39	40.7± 1.77
36-40 n=9	11.56± 1.66	11.11± 1.86		3.111± 0.51	41.89± 2.23
41-43 n=20	13.6± 0.89	14.6± 1.101		2.1± 0.32	42.1± 1.45
36-43 n=29	12.97± 0.81	13.52± 0.98		2.414± 0.283	42.03± 1.197
19-43 n=91	12.58± 0.42	13.16± 0.51		2.44± 0.15	42.59± 0.695

2.2 Виявлення взаємозв'язку темпераменту і індивідуального стилю діяльності

Організація і проведення дослідження

Психодіагностіка дорослих людей має свої особливості. По-перше, методи в основному повинні бути особові і соціально-психологично орієнтованими, оскільки інтелектуальний розвиток до початку дорослої людини вже практично завершений, а особове і міжособове ще довгий час продовжуються.

По-друге, дорослі люди з набагато меншою готовністю беруть участь в психодиагностиці, ніж діти. Це обумовлено зайнятістю дорослих і наявністю у них більшої кількості різноманітних комплексів, ніж у дітей. Тому тести, призначені для дорослих людей, повинні бути життєво значущими для них і не віднімати дуже багато часу. Крім того, ці тести не повинні торкатися тих сторін душі людини, які він хотів би приховати від сторонніх людей. Дитину можна примусити взяти участь в дослідженні, але з дорослою людиною це робити ні по правових, ні по моральних міркуваннях не можна.

По-третє, діти з великою готовністю, щирим бажанням беруть участь в групових обстеженнях, зазнаючи разом з тим значні психологічні труднощі при індивідуальному тестуванні і самотестуванні. Дорослі, навпаки, частіше за все віддають перевагу індивідуальному тестуванню, самотестуванню. Тому тести для дорослих повинні вибиратися і складатися так, щоб випробовуваний міг без особливих зусиль відповідати на є в них питання самостійно.

Це торкається як вибору предмету і методів дослідження, так і визначення відповідної обстановки для проведення психодіагностичного обстеження.

База дослідження – шахтарі в кількості – 35 чоловік.

Діагностика проводилася з використанням наступних тестів:

• опитувальник Айзенка за визначенням темпераменту;

• спрямованість особи як виявлення індивідуального стилю діяльності (Б. Басса).

Дані тести були вибрані для виявлення взаємозв'язку між типом темпераменту і індивідуальним стилем діяльності.

За допомогою методик Айзенка нами були отримані результати по типах темпераменту (опис результатів – табл.2.6).

За допомогою методики Б. Басса виявляються наступні спрямованості:

Спрямованість на себе (Я) - орієнтація на пряму винагороду, агресивність в досягненні статусу, владність, схильність до суперництва, дратівливість, тривожність, інтровертированність.

Спрямованість на спілкування (О) - прагнення за будь-яких умов підтримувати відносини з людьми, орієнтація на спільну діяльність, але часто в збиток виконанню конкретного завдання або наданню щирої допомоги людям; орієнтація на соціальне схвалення, залежність від групи, потреба в емоційних відносинах з людьми.

Спрямованість на справу (Д) - зацікавленість в рішенні ділових проблем, виконання роботи якнайкраще, орієнтація на ділову співпрацю, здатність відстоювати на користь справи власну думку, яка корисно для досягнення загальної мети.

Результати проведеного анкетування представлені в таблиці 2.5.

Графічні дані за наслідками дослідження темпераменту і спрямованості представлені на Рис. 2.1, Рис. 2.2.

Таким чином, після проведення тестування, нами були отримані наступні результати. Обстеження групи на тип темпераменту:

6% - флегматики;

20% - меланхоліки;

34% - сангвініки;

40% - холерики.

Таблиця 2.5 - Результати анкетування

Можна говорити про те, що переважаюча більшість шахтарів є сангвініками і холериками.

Виявлення спрямованості особи дало наступні результати:

спрямованість на себе – 60%

спрямованість на спілкування – 29%

спрямованість на справу – 11%

Для виявлення залежності темпераменту і індивідуального стилю діяльності необхідно провести математичну обробку результатів.

Анализ результатів дослідження

Види кореляційних взаємозв'язків

Кореляційний аналіз (від лат. correlatio - співвідношення) - статистичний метод оцінки форми, знака і тісноти зв'язку досліджуваних ознак або чинників. Кореляційний аналіз виявляє міру відношення двох різних рядів змінних.

В таблиці 2.6 дана класифікація видів кореляційних взаємозв'язків по різних підставах: тісноті, формі, характеру, величині, ступені взаємозв'язку.

Рис. 2.1 - Типи темпераменту по виборці

Рис. 2.2 - Спрямованість особистості (стиль поведінки)

Характеристики

Список файлов ВКР