132327 (593703), страница 11
Текст из файла (страница 11)
Кореляційний аналіз показників рівня мотивації та авторитету виявили ще більші коефіцієнти кореляції й при цьому достатньо високі довірливі інтервали.
| Відношення до проф. діяльності | Авторитет | Відношення До проф. діяльності | Авторитет | ||
| Експериментальна група | Контрольна група | ||||
| Початок експерименту | 3,01 | 9,125 | 3,235 | 8,885 | |
| Після місяця | 3,04 | 9,27 | 3,2 | 8,825 | |
| Кінець експерименту | 3,075 | 9,39 | 3,22 | 8,835 | |
| R | 0,995 | 0,901 | |||
| P (t) = | 0,212 | 0,231 | |||
| Відношення До себе як професіонала | Авторитет | Відношення До себе як професіонала | Авторитет | ||
| Експериментальна група | Контрольна група | ||||
| Початок експерименту | 3,625 | 9,125 | 3,385 | 8,825 | |
| Після місяця | 3,7 | 9,27 | 3,91 | 8,825 | |
| Кінець експерименту | 3,89 | 9,39 | 3,395 | 8,835 | |
| R | 0,955 | -0,641 | |||
| P (t) = | 0,220 | 0,293 | |||
| Відношення До самовдосконалення у проф. діяльності | Авторитет | Відношення До самовдосконалення у проф. діяльності | Авторитет | ||
| Експериментальна група | Контрольна група | ||||
| Початок експерименту | 3,165 | 9,125 | 3,245 | 8,885 | |
| Після місяця | 3,46 | 9,27 | 3,28 | 8,825 | |
| Кінець експерименту | 3,585 | 9,39 | 3,27 | 8,835 | |
| R | 0,985 | -0,992 | |||
| P (t) = | 0,214 | 0,213 | |||
| Загальний бал МПСС | Авторитет | Загальний бал МПСС | Авторитет | ||
| Експериментальна група | Контрольна група | ||||
| Початок експерименту | 3,26 | 9,125 | 3,285 | 8,885 | |
| Після місяця | 3,42 | 9,27 | 3,286 | 8,825 | |
| Кінець експерименту | 3,53 | 9,39 | 3,29 | 8,835 | |
| R | 0,998 | -0,529 | |||
| P (t) = | 0,212 | 0,211 | |||
Ці дані вказують на існування зв'язку поміж процесом формування мотивації професійного самовдосконалення та показником "авторитет". Виключення склали показники "відношення до себе як до професіонала" у якого кореляція г = -0,641, довірливий інтервал за критерієм Стьюдента Р = 0,294, та "Загальний бал МПСД" г = -0,529 та Р = 0,211 відповідно, в контрольній групі, що не дивно, але ж ці показники знаходяться під впливом процесу формування мотивації..
Значення кореляційного аналізу комунікативності найвищі в порівнянні з першими двома показниками, але й вони показують наявність зв'язку.
| Відношення До проф. діяльності | Комунікативність | Відношення До проф. діяльності | Комунікативність | ||
| Експериментальна група | Контрольна група | ||||
| Початок експерименту | 3,01 | 9,115 | 3,235 | 9017 | |
| Після місяця | 3,04 | 9,27 | 3,2 | 9,22 | |
| Кінець експерименту | 3,075 | 9,535 | 3,22 | 9,22 | |
| R | 0,994 | -0,822 | |||
| P (t) = | 0,212 | 0,249 | |||
| Відношення До себе як професіонала | Комунікативність | Відношення До себе як професіонала | Комунікативність | ||
| Експериментальна група | Контрольна група | ||||
| Початок експерименту | 3,625 | 9,115 | 3,385 | 9,17 | |
| Після місяця | 3,7 | 9,27 | 3,91 | 9,22 | |
| Кінець експерименту | 3,89 | 9,535 | 3,395 | 9,22 | |
| R | 0,995 | 0,514 | |||
| P (t) = | 0,212 | 0,329 | |||
| Відношення До самовдосконалення у професійн. діяльності | Комунікативність | Відношення До самовдосконалення у професійн. діяльності | Комунікативність | ||
| Експериментальна група | Контрольна група | ||||
| Початок експерименту | 3,165 | 9,115 | 3,245 | 9,17 | |
| Після місяця | 3,46 | 9,27 | 3,28 | 9,22 | |
| Кінець експерименту | 3,585 | 9,535 | 3,27 | 9,22 | |
| R | 0,929 | 0,961 | |||
| P (t) = | 0,225 | 0,219 | |||
| Загальний бал МПСС | Комунікативність | Загальний бал МПСС | Комунікативність | ||
| Експериментальна група | Контрольна група | ||||
| Початок експерименту | 3,26 | 9,115 | 3,285 | 9,17 | |
| Після місяця | 3,42 | 9,27 | 3,286 | 9,22 | |
| Кінець експерименту | 3,53 | 9,535 | 3,29 | 9,22 | |
| R | 0,967 | 0,655 | |||
| P (t) = | 0,218 | 0,211 | |||
Таким чином, бачимо, що фактор "мотиваційна тренінгова програма" надає суттєві результати і позитивно впливає на професійну діяльність спеціалістів. А також виявлено існування статистично значущого зв'язку поміж процесом формування мотивації та таких об'єктивних показників професійної діяльності як: розкриття злочинів, авторитет, комунікативність (додаток 10).
На завершенні дослідження в експериментальній групі проводилось анкетування з метою визначення суб'єктивного критерію ефективності тренінгових вправ (Додаток 11) . Анкетування показало такі результати: змінилося відношення серед оптантів до тренінгових вправ і в цілому тренінгової програми - 70% учасників анкетування з недовірою і 30% - байдуже ставилися до подібного роду заходів на початку експерименту; після закінчення його байдужими залишилися тільки 15% (3 чоловіка), 85% (17 чоловік) змінили своє ставлення на позитивне та виявили задоволеність результатами навчання. Переважна більшість оптантів 80% (16 чоловік) вважають, що такі тренінгові програми допомагають професійному самовдосконаленню.
3.3 Інтерпретація результатів. Висновки та пропозиції
Внаслідок аналізу отриманих даних були одержані наступні результати.
В ході експерименту підтвердилася гіпотеза про те, що мотивацію професійного самовдосконалення можна формувати та розвивати за допомогою чинника «мотиваційна тренінгова програма».
Повністю підтвердилася гіпотеза про існування статистичного зв'язку між процесом формування та розвитку мотивації професійного самовдосконалення, який проходив під впливом чинника «мотиваційна тренінгова програма» і показниками ефективності діяльності. Показники «розкриття злочинів», «авторитет», та «комунікативність» виявили статистично значущий зв'язок.
Під впливом мотиваційної тренінгової програми відбулись суттєві зміни в свідомості у співробітників щодо відношення до себе як до професіонала. Зросло почуття відповідальності за свої дії та вчинки, підвищився рівень домагань, що відобразилось на подальшій службовій діяльності, так, один співробітник, перебуваючи на початку експерименту на посаді оперуповноваженого, був призначений на при кінці експерименту на посаду старшого оперуповноваженого; ще один співробітник одразу після закінчення експерименту був переведений працювати в обласний апарат; ще два співробітника були призначені на вищестоящі посади з більшим обсягом роботи. Підвищилась самооцінка, особливо яскраво це видно на прикладі молодого спеціаліста, який на початку експерименту почував труднощі в роботі і у зв'язку з цим мав дуже знижену самооцінку професійно важливих якостей.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
