124630 (592990), страница 11
Текст из файла (страница 11)
Вартість ОПВФ в проектному році (5.3.2.):
19654000,00+385610-44900=19994712,50 грн. (5.3.2.)
Витрати по статті на весь обсяг після будівництва (5.3.3.):
19994712,50. (0,24+0,06+0,015)=6298334,44 грн. (5.3.3.)
На 1 дал. = 6298334,44 / 2720000,00 = 2,32грн. (5.3.4.)
Розрахунок решти статей та результати розрахунків витрат зводимо до таблиці 5.3.12.
3.3.5 Розрахунок ефективності заходу
На основі попередніх розрахунків визначимо прибуток.
Прибуток дорівнюватиме за умов незмінного обсягу виробництва різниці цін між 1 дал. спирту, закупаємого у постачальників та собівартості 1 дал. спирту, виробляємого на власному заводі (5.3.5.):
24,60 – 16,83 = 7,77 грн. на 1 дал. спирту (5.3.5.)
Тоді річний прибуток складатиме (5.3.6.):
7,77. 2627520 = 20415830,40 грн. (5.3.6.)
Отже при будівництві спиртового заводу, корпорація отримує прибуток від зменшення витрат на закупівлю спирту, який складатиме 20415830,40 грн.
Таблиця 5.3.12 - Калькуляція 1 дал. спирту ректифікату.
№ п/п | Показник | Витрати на 1 дал., грн. |
1 | Сировина | 9,84 |
2 | Зворотні відходи та побічна продукція | 0,89 |
3 | Допоміжні матеріали | 0,33 |
4 | Паливо та енергія | 2,11 |
5 | Основна заробітна плата | 0,28 |
6 | Додаткова заробітна плата | 0,29 |
7 | Відрахування на соціальні заходи | 0,22 |
8 | Витрати на утримання та експлуатацію устаткування | 2,32 |
9 | Загально виробничі витрати (150% від основної зарплати робітників) | 0,42 |
Виробнича собівартість | 15,82 | |
10 | Адміністративні витрати (250% від основної заробітної плати робітників) | 0,71 |
11 | Витрати на збут (2% від виробничої собівартості) | 0,30 |
Загальні витрати | 16,83 | |
Норма прибутку,% | 26,86 | |
Прибуток | 4,34 | |
Ціна виробництва | 20,50 | |
ПДВ, 20% | 4,10 | |
Оптова ціна підприємства для підприємств-виробників лікеро-горілчаних напоїв | 24,60 |
6. Охорона праці та навколишнього середовища
6.1 Загальні питання охорони праці
Закон України «Про охорону праці», прийнятий Верховною Радою України 21 листопада 2002 року [1], передбачає:
- пріоритет життя і здоров’я працівників, повну відповідальність роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці;
- підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці;
- комплексне розв’язання завдань охорони праці на основі загальнодержавної, галузевих, регіональних програм з цього питання та з урахуванням інших напрямів економічної і соціальної політики, досягнень в галузі науки і техніки та охорони довкілля;
- соціальний захист працівників, повне відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;
- встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб’єктів підприємницької діяльності залежно від форм власності та видів діяльності;
- адаптацію трудових процесів до можливостей працівника з урахуванням його здоров’я та психологічного стану;
- використання економічних методів управління охороною праці, участі держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці, залучення добровільних внесків та інших надходжень на цілі, отримання яких не суперечить законодавству;
- інформування населення, проведення навчання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;
- забезпечення координації діяльності органів державної влади, установ, організацій, об’єднань громадян, що розв’язують проблеми охорони здоров’я, гігієни та безпеки праці, а також співробітництва і проведення консультацій між роботодавцями та їх представниками, між усіма соціальними групами під час прийняття рішень з охорони праці на місцевому та державному рівнях;
- використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародного співробітництва.
6.2 Організація управління охороною праці на підприємстві
Служба охорони праці повинна існувати на Немирівському спиртовому заводі, тому що кількість працюючих перевищує 50 чоловік.
Відповідно до ст. 13 закону України «Про охорону праці» [1] роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:
- створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов’язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання;
- розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;
- забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;
- впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;
- забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;
- забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;
- організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень, умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров’я виробничих факторів;
- розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі – акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці;
- здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткування та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відносно до вимог з охорони праці;
- організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці;
- вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.
Директор
Головний інженер
Головний технолог
Відділ охорони праці
Головний енергетик
Головний механік
Відділ екології
Відділ охорони праці
Спиртоводріжджевий цех
Котельна
Дільниця випарювання
Вуглекислотний цех
Електроцех
Транспортний цех





Рисунок 6.1 – Схема управління охороною праці на Немирівському спиртовому заводі.
На службу охорони праці згідно з пунктами 2.4.4. і 2.4.5. Типового положення про службу охорони праці покладаються обов’язки:
- проведення вступного інструктажу працівників;
- організація підвищення кваліфікації та перевірки знань посадових осіб з питань охорони праці;
- забезпечення працівників правилами, стандартами, нормами, положеннями, інструкціями та іншими нормативними актами з охорони праці;
- проведення паспортизації робочих місць і визначення відповідності фактичних показників паспортним положенням;
- ведення обліку і розслідування нещасних випадків і профзахворювань та аварій.
- забезпечення безпеки виробничих процесів, устаткування, будівель і споруд;
- професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці, пропаганди безпечних методів роботи;
- вибору оптимальних режимів праці і відпочинку працюючих;
- професійного відбору виконавців для певних видів робіт.
Згідно з законом України «Про охорону праці» [1, с.5] за стан охорони праці на підприємстві несе відповідальність директор Немирівського спиртового заводу.
Основними чинниками шкідливості у апаратному відділенні є тепловиділення, так як процес перегонки і ректифікації проходить при 1050С. Шум створюють рідини, що рухаються по трубопроводах, а шкідливі гази виділяються із спиртоловушки.
Небезпечні та шкідливі виробничі фактори, що існують на підприємствах за природою дії поділяються на групи: фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні.
На Немирівському спиртовому заводі на працюючих впливають такі фактори, що відносяться до групи фізичних:
-
рухомі машини та механізми;
-
незахищені рухомі елементи виробничого обладнання;
-
підвищена загазованість повітря робочої зони СО2;
-
підвищена температура поверхонь обладнання;
-
підвищений рівень шуму, вібрації;
-
підвищена вологість повітря у окремих відділеннях.
До групи хімічних факторів:
-
пари кислот, що використовуються для антисептування меляси;
-
пари спирту, що виділяються з дріждерегенераторів, бродильних апаратів та іншого обладнання через нещільності.
6.3 Перелік шкідливих і небезпечних виробничих чинників
Перелік шкідливих і небезпечних виробничих чинників на Немирівському спиртовому заводі представлений у таблиці 6.1. [2].
Таблиця 6.1- Перелік шкідливих і небезпечних виробничих чинників.
Шкідливі і небезпечні виробничі чинники | Джерела їх виникнення |
Токсичні речовини (тальк, SiO2, MgO, CaO) | Технологічне обладнання |
Шум, вібрація | Технологічне обладнання |
Електрична напруга V=220/380 В | Технологічне обладнання |
Вибухо-пожежонебезпечність: - спирт (tспл= 28 0С); | Браго-ректифікаційне відділення |
Влогість φ= 80-85% | Дріжджове відділення |
6.4 Промислова санітарія
6.4.1 Шкідливі речовини, які зустрічаються на виробництві
При виробництві етилового спирту зустрічаються шкідливі речовини, перелік яких наведений у таблиці 6.2 [3,4,5].