124468 (592956), страница 7

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 7)

Найпростішими механічними пиловловлювачами є пилові мішки, жалюзі решітки, зигзагоподібні відділювачі, астраційні шахти і т.д., в яких використовується інерційний спосіб осадження, заснований на зміні руху газу із взвішаними частинками, і пилові камери, в яких використані спосіб осадження частинок під дією сили тяжіння.

В пилеуловлювачах з пористих і волокнистих матеріалів принцип відділення твердих частинок заснований на очищенні способу фільтрації. Під дією сил інерції та електричного поля заряджені частинки пилу притягуються фільтруючим матеріалом і осаджуються на ньому. Пиловловлювачі цього типу по принципу дії поділяються на дві основні групи: з пористим заповнювачем і руковні.

Найбільш поширеним типом пиловловлювачів з пористими заповнювачами є зернистий фільтр із заповнювачем з гравію, вуглю та інших подібних матеріалів. Фільтри з насипним шаром в якості фільтруючого середовища застосовується у виробництві цементу та вапна для обезпилювання клінкерних холодильників, конвеєрних та помольносушильних устаткувань, а також вапняково-обпальних шахтних печей. Частіше всього застосовуються фільтри з комбінованим насипним шаром.

Електричне очищення газів засноване на дії сил неоднорідного електричного поля високої напруги.електричне поле в електрофільтрах утворюється між двома електродами – від’ємними (коронуючими) і додатніми (осаджувальними). При пропусканні через такі фільтри забрудненого газу проходить його іонізація, заряджені частинки притягуються до осаджувального електроду і осаджуються на ньому.

Електрофільтри поділяються на однозонні (коронуючі і осаджувальні електроди знаходяться в одній зоні) і двозонні (в одній зоні знаходиться осаджувальна система, а в іншій коронуюча система (іонізатор)). По фориі осаджувальних електродів електрофільтри поділяються на трубчасті і пластинчасті. Електрофільтри виготовляються з вертикальним і горизонтальним ходом газу. По способу видалення осаджувальних частинок електрофільтри поділяються на сухі і мокрі.

Для забезпечення подачі чистого повітря системами вентиляції приміщень і робочих місць в промисловості будівельних матеріалів необхідно попереджувати забруднення атмосфери територій підприємств і населених пунктів промисловими та вентиляційними викидами. Витяжні труби не знижують загальної кількості шкідливих домішок, що поступають в атмосферу. Для забезпечення чистоти повітряного басейну на підприємствах встановлюються очисні установки, вибір яких залежить від багатьох факторів.

Ступінь очистки газів і їх початкова запиленість дозволяє підійти до питання вибору пиловловлювача, а об’єм запилених газів дає можливість визначити його продуктивність.

При виборі типу пиловловлювача необхідно враховувати характер пилу і його концентрацію, кількість очисного повітря або газу, капітальні витрати і експлуатаційні затрати, які включають спряжені затрати, затрати по допоміжному обладнанню, складність обслуговування пиловловлювача. З точки зору вибору системи пиловловлювача її можна розбити на дів групи: обезпилювання газів в холодному стані та обезпилювання гарячих газів.

Для обезпилення гарячих газів необхідно враховувати вплив температури газів, точки роси та інших факторів. Вибір методу пиловловлювання (механічний та електричний) визначається також продуктивністю технологічного обладнання.

Для обезпилення повітря і газів в холодному стані застосовуються в основному циклонні та тканинні вловлювачі.

В процесах, пов’язаних із сушінням та відпалом, пиловловлювання є складовою частиною технологічного процесу, так як в більшості випадків весь продукт при обробці знаходиться у взвішаному стані і його необхідно повністю усунути з газового середовища, тому установки повинні забезпечити вловлювання пилу не тільки по санітарним умовам, але й по економічним поглядам.

На підприємствах промисловості будівельних матеріалів впроваджується двоступінчаті схеми пиловловлювання, де на першій стадії встановлюються пилеосаджувальні камери, циклони або фільтри з насипним шаром, а на другій стадії електрофільтри або рукавний фільтр.

Великий вплив на ефективність роботи пиловловлюючого обладнання дають своєчасно проведені технічні обслуговування і ремонт.

Для забезпечення вимог санітарних норм необхідно при проектуванні нових та реконструкції діючих підприємств промисловості будівельних матеріалів передбачати застосування технологічних процесів із замкнутими циклами, при яких викидання шкідливих речовин в атмосферу повністю припиняється або різко обмежений. При неможливості використання замкнутих технологічних процесів слід застосовувати найбільш ефективні міри очистки і обладнання, яке дозволяє знизити кількість виділяючи шкідливих речовин в допустимих межах.

Слідуючим чинником, який впливає на працю людини є виробниче освітлення приміщень.

Основним елементом життєвого середовища людини є світло. Дія світла на людину багатогранна.

Світло впливає на психіку людини, на її нервову систему. Природне світло дозволяє робітникам в приміщенні мати зоровий контакт з навколишнім середовищем, а його зміна (залежно від часу, хмарності) усуває монотонність в роботі.

Людина без природного світла відчуває себе ізольованою від зовнішнього світу і природи, скаржиться на неприємні відчуття, втрату почуття часу, одноманітність і статичність світлового середовища. У людини складається враження, що вона працює у нічний час.

Дослідженнями встановлено, що оптимальна освітленість лежить в межах від 1000 до 1200 як, при цьому забезпечується найвища продуктивність праці, найменша втома і мінімум помилок. В існуючих нормативних документах прийняті норми освітлення значно нижчі.

Штучне освітлення від’ємна діє на самопочуття і настрій працюючих внаслідок одноманітності і статичності світлової обстановки.

Гігієністи різних країн, щоб усунути цей вплив, дають такі рекомендації:

1. Змінювати рівень штучного освітлення з часом аналогічно природному освітленню (вище рівнів в денний час, деякі зниження освітлення з настанням вечора).

2. Переключати джерело світла, змінюючи спектральний склад протягом доби (в день використовувати холодні люмінесцентні лампи, ввечері – теплі, що буде імітувати природній світловий режим).

3. Продумати схему кольорового оформлення цехів (відчуття світлового комфорту створюється раціональним фарбуванням в теплі тони виробничих приміщень).

У більшості працівників у приміщеннях з виключно штучним освітленням або із слабким природнім у світловий час доби спостерігаються неприємні відчуття при вході в приміщення і особливо при виході з нього. Ці від’ємні відчуття пояснюються великою різницею в рівнях яскравості в середині і ззовні приміщення.

Нераціональне освітлення приміщень приводить до зорового дискомфорту, відвертає увагу, зменшує сконцентрованість, посилює зорову втому, знижує розумову і фізичну працездатність, сприяє розвитку ряду захворювань.

При належному освітленні практично не буває захворювань професійною хворобою – ністагмом, ознаками якого є судорожний рух яблука ока, трясіння голови, послаблення зору і різке зниження видимості при заході сонця. Хворому ністагмом світло нерухомої лампи ввижається стрибаючим. Вважається, що причиною ністагма є часта зміна світла і тіней при слабкому штучному освітленні.

При зниженні зорової здібності людини виникають такі хвороби як близорукість, катаракта та інші.

Також недопустиме і явище осліплення освітлювальною апаратурою.

Таким чином, не тільки недостатнє але й надмірне яскраве освітлення дуже погано позначається на зоровій функції людини, яка отримує основну інформацію від навколишнього середовища через очі.

Освітлення виробничих приміщень може бути природнім, штучним і інтегральним (водночас природнім і штучним).

Природне освітлення передбачається для тих приміщень. В яких постійно перебувають люди. Природне або денне світло створюється сонячним світлом і дифузійним світлом небосхилу.

Природне освітлення не постійне в часі, воно динамічне і змінюється протягом року, дня, досягаючи максимум в липні в полудень і мінімуму в кінці дня в грудні. Яскравість точок небосхилу змінюється в значних межах залежно від положення сонця на небосхилі, ступеню і характеру хмарності, прозорості атмосфери та інших причин.

Штучне освітлення відіграє значну роль в житті сучасної людини. Воно дозволяє «продовжити день» і використати темні години доби для відпочинку чи праці.

До найрозповсюдженіших джерел світлі належать лампи розжарювання - нормальні (з колбами з кольорового скла), дзеркальні та прожекторні.

Недоліком цих ламп є те, що в спектрі їх випромінювання домінує видиме випромінювання в жовтих і червоних частинах спектру і недостатньо синього і фіолетового випромінювання. Тому склад випромінювання ламп розжарювання істотно відрізняється від денного світла, що змінює кольорову передачу, яка не дозволяє ефективно використовувати їх для освітлення робіт пов’язаних з необхідністю точного розпізнавання кольорів.

Ці недоліки ламп розжарювання привели до пошуків нових джерел світла. Рішення цього питання було знайдено шляхом використання явища люмінесценції. Відкриття і виробництво люмінесцентичних ламп розширило можливості використання світла в житті людини.

Основним нормативним документом , що визначає вимоги до проектування освітлення , є Ніл 11-4-79 «Природне і штучне освітлення. Норми проектування», а для проектування освітлення території будівництва – ДЕСТ 12.1.046-85 «Будівництво. Норми освітлення будівельних майданчиків».

На практиці використовують такі системи штучного освітлення: загальне, місцеве і комбіноване.

Загальне штучне освітлення проектується так, щоб світло розподілялось по всьому освітлювальному просторі. Його проектують на всю площу приміщення при виконанні робіт невисокої точності.

Місцеве освітлення проектується для створення необхідного освітлення тільки в зоні виконання робіт, що має незначну площину. Для місцевого освітлення використовуються стаціонарні чи переносні світильники, конструкція кріплення яких має шарнірно-фіксуючі елементи, що дозволяє вибрати найраціональніше їх положення.

Але застосування виключно місцевого освітлення може викликати контраст між яскраво освітленою поверхнею і недостатньо освітленим предметами. Воно шкідливо позначається на здоровій функції робітника і може бути причиною нещасного випадку. Тому в виробничих умовах найчастіше використовують комбіноване освітлення – це загальне освітлення в поєднанні з місцевим. Комбіноване освітлення проектується там, де проводяться роботи високої точності, де виникає необхідність спрямувати світловий потік безпосередньо на робочу поверхню, коли характер робіт вимагає напруження зору, якщо загальне освітлення створює різко падаючі тіні, коли необхідно освітлювати вертикальні і нахилені поверхні, а також там де невисока щільність робочих місць.

У будівельній промисловості, а безпосередньо в підприємствах дробильної переробки матеріалів важливим чинником, який впливає на стан здоров’я людини і охорону праці є шум і вібрація.

Людина живе в світі різноманітних звуків, деякі з яких викликають позитивні емоції, а інші чинять протилежну дію.

Джерелом шуму є стаціонарні машини і механізми, що використовуються в ремонтних майстернях, при виготовленні бетонної суміші, особливо при роботі камнеподрібнювачів.

Отже шум є супутником технічного прогресу, в результаті якого людина опинилась в несприятливому акустичному оточенні і не лише на виробництві, а й на вулиці, і вдома. З розвитком промисловості і механізацією технологічних процесів шум набуває соціального значення.

Стандартного визначення поняття шуму немає. Під шумом ми розуміємо несприятливе поєднання різних за частотою і силою звуків, які впливають на організм людини і заважають їй відпочивати і працювати.

Залежно від рівня звукового тиску, частоти часових характеристик і деяких інших чинників, в тому числі індивідуальних особливостей людини, шум може справляти на людину негативну дію.

Донедавна гігієністи вважали, що шум викликає у людини специфічне пошкодження органу слуху. Лікарі гадали, що з віком у людини гострота слуху зменшується сама по собі, тому вплив шуму на гостроту слуху не є вже такими страшними захворюваннями. Однак проведені дослідження змінили існуючу точку зору. Було встановлено, що вік не впливає на гостроту слуху, і лише несприятливе акустичне середовище може призвести до розвитку професійної глухоти.

Зміна слухової функції може мати різні стадії - короткочасне і стійке зниження гостроти слуху. Короткочасне зниження гостроти слуху вказує адаптаційно-пристосувальну реакцію органу слуху на дію шуму. Адаптація до шуму виникає тоді, коли гострота слуху тимчасово зменшується на 10-15 діб, а після припинення дії шуму слух поновлюється протягом 3 хвилин.

Таким чином, інтенсивний шум при щоденній дії призводить до виникнення професійного захворювання – туговухості (невріт слухового нерва). Основним симптомом його є поступова втрата слуху обох вух, в першу чергу в ділянці високих частот, а пізніше на більш низьких частотах.

Шум чинить несприятливу дію на нервову і серцево-судинну системи, а також може чинити подразливу дію і викликати головний біль. Отже, шум є загально біологічним подразником. Більш ранні порушення виникають в нервовій системі, а зміна слуху розвивається значно пізніше. Куди буде спрямована дія шуму через центральну систему, сказати важко, але безперечно, що на ті внутрішні органи, які тою чи іншою мірою чимось вже послаблені.

Звукові коливання людина сприймає не лише вухом, а й через кістки черепа (так звана кісткова провідність). При невисоких рівнях шуму кісткова провідність невелика, а при високих вона значно підвищується і посилює шкідливу дію на людину.

У осіб, на яких діяв шум, спостерігається зміна секреторної і моторної функції шлунково-кишкового тракту, порушення обмінних процесів (основного, вітамінного, вуглеводного, білкового, жирового, сольового).

На фоні шуму прискорюється процес втоми, послаблюється увага і уповільнюються психічні реакції, внаслідок чого сильний шум за умов виробництва може сприяти виникненню травматизму.

Нормування шуму ведеться в двох напрямках: гігієнічне і нормування шумових характеристик машин.

У галузі гігієнічного нормування в 1956р. встановлено норми по обмеженню шуму. Діючі зараз норми шуму на робочих місцях регламентуються ДЕСТ 12.1.003-83 «ССБП. Шум. Загальні вимоги безпеки.»

Захист від шуму акустичними засобами – це звукопоглинання і звукоізоляція.

У виробничих приміщеннях рівень шуму значно підвищується внаслідок відбиття його від будівельних конструкцій і обладнання. Для зменшення частки відбитого звуку застосовують спеціальну акустичну обробку приміщення. Вона полягає в тому, що внутрішні поверхні облицьовуються звукопоглинаючими матеріалами.

Характеристики

Список файлов ВКР