122904 (592725), страница 7
Текст из файла (страница 7)
m - втрата залишкової вологості, втрати при прожарюванні, брак і втрати виробів, враховуючи від подачі в піч і до надходження споживачу, %.
кг
Виходячи з ширини конвеєра 1,15 м та розміру плиток (400×400 мм) приймаємо кількість плиток розташованих по ширині конвеєра - 2 плитки.
Розраховуємо кількість плиток, розташованих на одному погоному метрі конвеєра печі:
1 м довжини (1000 мм) : шаг плитки
Шаг плитки - це довжина плитки з урахуванням зазору в 1 см.
Приймаємо кількість плиток по ширині 2 плитки розміром 400×400 мм.
Площа плитки на 1 погоном метрі, м²/п.м:
(3.3)
де b - кількість плиток по ширині;
c - кількість плиток на 1 погоном метрі;
- площа однієї плитки, м².
м²/п.м
Маса плиток, розташованих на 1 погоном метрі, кг/п.м:
(3.4)
кг/п.м
Довжина печі, м:
(3.5)
м
Приймаємо
= 78 м
Рисунок 3.1 - Режим випалу виробів
Довжина різних зон печі:
Зона підігріву:
І підзона підігріву
м. Приймаємо 7 секцій, тобто 21м.
ІІ підзона підігріву
м. Приймаємо 6 секцій, тобто 18м.
Зони випалу
м. Приймаємо 5 секцій, тобто 15м.
Зона охолодження:
І підзона охолодження
м. Приймаємо 3 секції, тобто 9м.
ІІ підзона охолодження
м. Приймаємо 5 секцій, тобто 15м.
Довжина печі
м
Кількість секцій 7+6+5+3+5 = 26
Швидкість конвеєра, м/с
(3.6)
м/хв = 0,02 м/с
1- трубопровід холодного повітря; 2 - трубопровід відбору повітря на сушку; 3 - стояки подачі газу до горілок; 4 - канали відбору димових газів; 5 - збірний канал димових газів
Рисунок 3.2 - Схема роликової печі для випалу плитки для підлоги
Секундна продуктивність печі, кг/с
(3.7)
кг/с
3.4 Тепловий розрахунок печі
Містить розрахунок горіння палива, складання теплового балансу зон підігріву та випалу з метою визначення витрат палива, складання теплового балансу зони охолодження з метою визначення кількості повітря, яке відбирається на сушіння та складання загального теплового балансу для перевірки правильності проведених розрахунків.
3.4.1 Розрахунок горіння палива
При розрахунку горіння палива визначається його теплотворна здатність; кількість повітря, яке витрачається на горіння; коефіцієнт витрати повітря, який забезпечує досягнення необхідної температури у печі; температура підігріву повітря; вихід та склад продуктів горіння; складається матеріальний баланс процесу горіння і перевіряється температура горіння палива.
Розрахунок горіння палива був виконаний на комп'ютері за програмою "GGT". Розрахунок приведено нижче.
Склад природного газу наведено у таблиці 3.1.
Таблиця 3.1 - Склад сухого природного газу, об.%
| Компоненти |
|
|
|
|
| |
| Разом |
| Вміст | 93,0 | 4,4 | 0,8 | 0,6 | 0,3 | 0,1 | 0,8 | 100 |
Теплотворна здатність палива,
Теоретичні витрати сухого повітря,
м³/м³
Теоретичні витрати атмосферного повітря при вологовмісті d = 10 г/кг сухого повітря,
м³/м³
Об'єм продуктів горіння, ізаг = 3391 кДж/нм³
Таблиця 3.2 - Кількість і склад продуктів горіння при α = 1
| Компонент | нм³/нм³ | % |
| | 1,071 | 9,58 |
| | 2,221 | 19,86 |
| | 7,891 | 70,56 |
| Vα | 11,183 | 100,00 |
При α= 1,77 отримуємо такі дані:
Об'єм продуктів горіння Vα=18,998 нм³/нм³
Дійсні витрати сухого повітря, Lα=17,662 нм³/нм³
Дійсні витрати атмосферного повітря, Lα'=17,945 нм³/нм³
Таблиця 3.3 - Кількість і склад продуктів горіння при α=1,77
| Компонент | нм³/нм³ | % |
| | 1,071 | 8,43 |
| | 2,344 | 5,64 |
| | 13,961 | 12,34 |
| | 1,614 | 73,52 |
| Vα | 18,989 | 100,00 |
Таблиця 3.4 - Кількість і склад продуктів горіння при α=3
| Компонент | нм³/нм³ | % |
|
| 1,071 | 3,40 |
|
| 2,540 | 8,07 |
|
| 23,657 | 75,20 |
|
| 4,191 | 13,32 |
| Разом Vα | 31,459 | 100,00 |
Таблиця 3.5 - Матеріальний баланс процесу горіння на 100 м³ газу при α=1,77
| Прибуток | кг | Витрати | кг |
| Природній газ | Продукти горіння | ||
|
| 66,01 |
| 211,77 |
|
| 5,91 |
| 188,45 |
|
| 1,60 |
| 1746,50 |
|
| 1,69 |
| 230,57 |
|
| 0,96 | Нев'язка | -0,01 |
|
| 0,13 | Нев'язка складає
| |
|
| 0,99 | ||
|
| 0,80 | ||
| Повітря | |||
|
| 530,23 | ||
|
·1,251 | 1746,26 | ||
|
·0,804 | 22,72 | ||
| Разом | 2377,29 | Разом | 2377,29 |
3.4.2 Розрахунок втрат теплоти крізь огородження
Визначення витрат теплоти крізь огородження дозволяє оцінити правильність підбору матеріалів та їх товщини. Як правило температура зовнішньої поверхні огородження в зоні випалу не повинна бути вище 100°C. Коли за розрахунком температура є вищою, то необхідно або збільшити товщину футерувальних матеріалів, або підібрати такі, які мають більші значення теплових опорів.
Розрахунок втрат теплоти виконуємо на ЕОМ за програмою "MONO". Розрахунок наведений у таблиці 3.6.
Площу поверхні стін розраховуємо за формулою:
, м² (3.8)
де H - висота робочого каналу, м; (H=0,722 м) Li - довжина ділянки, м; Sск, Sп - товщина склепіння та поду відповідно, м
Площу поверхні склепіння та поду розраховуємо за формулою;
, м² (3.9)
де В - ширина робочого каналу, м;(В=1,15 м)
Sст- товщина стіни, м.
3.4.3 Розрахунок втрат теплоти через отвори у роликах
Втрати теплоти через ролики визначаються за формулою, Вт:
(3.10)
де Тпр, Тнавк - температура відповідно пічного простору і навколишнього сере-довища, К;
F - площа перетину ролика, м²;
φ - коефіцієнт діафрагмування, що визначається за графіком, φ = 0,1.
Розраховуємо кількість роликів в підзонах:
В першій зоні підігріву
В другій зоні підігріву
В зоні випалу
В першій зоні охолодження
В другій зоні охолодження
Розраховуємо площу перетину ролика на дільницях:
м² (3.11)
де d - діаметр ролика, d = 0,032 м
м²
м²
м²
м²
м²
Розрахунки втрат теплоти через отвори в роликах заносимо в табл.3.7.
Таблиця 3.7 - Втрати теплоти через отвори в роликах
| Зони | Температура в зонах, ºC | Кількість роликів | Площа отворів роликів | Кількість теплоти, кВт |
| Перша зона підігріву | 575 | 280 | 0,45 | 1,30 |
| Друга зона підігріву | 910 | 240 | 0,39 | 4,31 |
| Зона випалу | 1070 | 200 | 0,32 | 5,89 |
| Перша зона охолодження | 885 | 120 | 0,19 | 1,93 |
| Друга зона охолодження | 450 | 200 | 0,32 | 0,48 |
Кількість теплоти, яка витрачається на нагрів матеріалу і яку він віддає при охолодженні, визначаємо за формулою, кВт:
Qвироб = P·(Cк·tк - Cn·tn) (3.12)















