Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

Отже, результат заміру ЧСС у школярів до і після навантаження відповідає більш менш нормам дозування фізичних вправ.

При оцінці АТ визначалися функціональні здібності серцево-судинної системи школярів. Вимірювання здійснювалося за допомогою фонендоскопа, тонометра та манжетки відповідно до і після фізичного навантаження. Результати наведені у табл.№4.

Таблиця №4

Середні показники АТ в учнів середнього шкільного віку

№	Стать	Вік		АТ у спокої (мм.рт.ст)		АТ після навантаження (мм.рт.ст)
				систолічний		діастолічний	систолічний	діастолічний
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20	x x x x x x x x x x x x x x x x x Д Д Д	12 12 14 12 13 13 13 14 12 15 12 12 12 15 15 15 14 12 14 14	115 100 118 105 110 105 107 115 104 115 98 100 105 108 117 115 110 105 114 110		62 55 60 64 66 58 62 64 62 66 55 58 56 68 70 66 60 53 58 58	130 105 125 115 115 125 137 133 124 118 110 125 115 117 120 125 128 128 130 130	55 50 62 60 58 55 60 56 60 60 55 55 50 60 65 61 58 50 52 52

Середній АТ (систолічний) у спокої = 104 мм.рт.ст.

Середній АТ (діастолічний) у спокої = 61 мм.рт.ст

Середній АТ (систолічний) після навантаження = 122 мм.рт.ст.

Середній АТ (діастолічний) після навантаження = 57 мм.рт.ст.

Середній АТ (систолічний )становив – 104 мм.рт.ст ; діастолічний – 61 мм.рт.ст. після фізичного навантаження 122/57. Різниця АТ після фізичного навантаження: систолічного – 17 %, діастолічного - 7 %

Отже, нормальною реакцією вважається прискорення ЧСС на 50-70%. Більш значні величини свідчать про нераціональну реакцію системи кровообігу на навантаження. У даному випадку реакція на навантаження була у нормі. Показники АТ при оцінці враховувалася аналогічно. У нормі систолічний АТ збільшується на 15-20 %, а діастолічний – знижується на 20-30 %. У нашому випадку спостерігаються показники у нормі.

Можна вважати, що дозоване фізичне навантаження проводилося за дотриманням відповідних норм і правил, що в подальшому дало позитивний відновлювальний ефект при занятті логічними іграми на розумову працездатність школярів. Методика визначення фізичних можливостей організму школярів показала здатність систем пристосовуватися до фізичних навантажень.

Для вивчення та діагностики розумової працездатності була використана методика вивчення уваги та концентрації, а саме “коректурна проба" – буквенний варіант (додаток №1). Школярам, які займаються логічними іграми було запропоновано до та після тренувань методику дослідження уваги. Їм представлявся бланк з різними буквами 40 рядів по 40 букв у кожному. Досліджувані повинні у кожному ряду вичеркнути визначену букву і підкреслити іншу. Робота проводилася на час з використанням максимальної точності. Час роботи – 1 хвилина.

Робота проводилася швидко і точно. Об’єм уваги оцінювався по кількості букв, які продивилися , концентрація – по кількості зроблених помилок. Таким чином по даній методиці оцінювалося два показники.

Норма об’єму уваги – 850 знаків і вище, концентрація – 5 помилок і менше. Методика використовувалася в групі та індивідуально.

Тест для вивчення методики уваги проводився на 20 школярах, декілька разів до тренування та заняття фізичними вправами. Результат показав, що після тренування логічними іграми, з напруженням розумової працездатності школярі допустили на 7-8 помилок на концентрацію та встигали дослідити до 500-700 знаків, це показує, що йшло навантаження на нервову систему та значно знижувалася розумова працездатність під впливом втоми.

Після заняття фізичними вправами кількість помилок у запропонованому тесті зменшилася на 3-4 у середньому на одну особу та кількість знаків, які школярі продивились збільшилась на 100-200 букв у середньому.

Отже, по даній методиці оцінилися два показника : концентрація та увага в досліджуваній групі. Концентрація зросла в середньому на 30-40 % , а увага дійшла до норми і зросла на 20-30 %.

Розумова працездатність школярів підвищилася та додала емоційну наснагу для подальших тренувань. Дозовані дихальні вправи з використанням статичних і динамічних напружень та додаванням симетричних, асиметричних і циклічних та загальнорозвиваючих вправ у поєднанні з рухливими іграми дало позитивний ефект для зняття втоми та розвантаження напруги. Це свідчить, що діти , які займалися фізичними вправами після тренування, стали краще думати та концентрувати свою увагу на грі довше, ніж до того, коли вони не були зайняті “фізхвилинкою’ та не відпочивали як слід .

Під спостереженням слід розуміти постійний нагляд за школярами зі сторони. Спочатку спостереження проводилося без втручання у тренування та використання додаткових умов роботи з дітьми. Пізніше під час застосування педагогічного експерименту контролювалося правильне використання запропонованої роботи та слідкування за тим, щоб дана робота з нашої сторони допомогла у подальшому ефективно використовувати та виконувати дані вказівки та знання під час тренування та заняття. Було використано численний ряд запропонованих принципів та зауважень з педагогічним напрямком. Насамперед принцип систематичності та поступовості, ціленаправленості, свідомості і активності учнів. Ставилися конкретні завдання з оволодінням необхідних знань та вмінь. Ми навчили самостійно самооцінювати дії учнів, виховувати творче ставлення до занять. Передбачили постійні вимоги до учнів, підвищували вимоги до здійснення шляхом поставлення перед ними постійно нових завдань.

Отже, дане спостереження дало позитивний ефект для виявлення та виправлення помилок, які допускалися. Закріпити набуті навики, які вивчалися у минулому та підкреслити основні завдання, які складалися з самого початку для вирішення поставлених проблем.

Розділ ІІІ. Ефективність застосування фізичних вправ для покращення розумової працездатності учні середнього шкільного віку після тренування логічними іграми

На розумову працездатність учнів середнього шкільного віку впливає багато різних чинників. Основними показниками розумової працездатності була концентрація та увага. Як показало дослідження за допомогою тесту "коректурна проба" чітко видно, що після тренування логічними іграми наступала втома і якість гри та самого тренування значно знижувалась.

З допомогою комплексу фізичних вправ після тренування нормалізувався фізичний стан учнів та покращувалась емоційне самопочуття що дало змогу швидше відновитися після розумового навантаження та продовжити тренування на досить значний час на високому рівні по якості та класу.

Слід зазначити, що для кожного учня комплекси фізичних вправ впливали не однаково, адже у кожного своя індивідуальна підготовка та рівень фізичного тренування. Цим можна сказати що повна ефективність у загальному від застосування фізичних вправ повністю не буде реалізована.

Таким чином, можна давати загальні рекомендації фізичної підготовкою додатково поза тренувальний період і у вільний час. Це дасть кращі показники результатів на тренування. Для цього необхідно:

1. застосовувати фізичні вправи, як засіб реабілітації з послабленим здоров'ям в умовах загальноосвітніх шкіл;

2. виховувати в учнів норми і навики здорового способу життя;

3. рекомендувати самостійні заняття школярам фізичними вправами.

3.1 Застосування фізичних вправ як засіб реабілітації школярів з послабленим здоров’ям в умовах загальноосвітньої школи

Серед найважливіших відновлювально-профілактичних заходів для учнів з послабленим здоров’ям помітне місце посідають фізичні вправи, тобто різноманітні рухи. Вони виконують важливу біологічну функцію будь-якого живого організму. Як засіб фізичної реабілітації фізичні вправи часто поєднуються з іншими природними факторами – такими як сонце, повітря, вода.

Систематичне, раціональне та цілеспрямоване застосування різноманітних комплексів фізичних вправ позитивно впливає на послаблений організм учня. Вони спричиняють зміну його реактивності у потрібному напрямі, збагачують умовно-рефлекторну діяльність дитини новими властивостями, поліпшують «урівноваження» в навколишньому середовищі, сприяють кращій функціональній адаптації в умовах цього середовища, яке безперервно змінюється.

Фізична культура сприяє вихованню витривалості, спритності, покращує координацію рухів, прискорює процеси відновлення функцій окремих органів, які мають патологічні відхилення від норми.

Спеціальні фізичні вправи повністю себе виправдали під час лікування багатьох захворювань й усунення наслідків травматичних уражень.

Під час реабілітації школярів з послабленим здоров'ям в умовах загальоосвітніх шкіл фізична культура застосовується з урахуванням стану здоров'я, особливостей статі та віку.

За усіх умов фізичні вправи мають виконуватися з дотриманням основних правил, а саме : а) систематичності застосування фізичних вправ протягом усього курсу відновлення ; б) поступового нарощування інтенсивності фізичного навантаження ; в) повторюваності фізичних вправ протягом певного проміжку часу з метою закріплення досягнутих результатів ; г) індивідуалізації фізичних вправ залежно від захворювання та його особливостей.

У загальноосвітніх школах, де створені кабінети та зали фізичної реабілітації, фізичні вправи мають проводитись у вигляді гігієнічної гімнастики, як правило зранку та у вигляді різномантіних комплексів, які призначаються відповідно до фази захворювання.

Слід користуватися двома методами проведення фізичної культури: а) індивідуальним - для більш тяжких хворих ; б) малогруповим – для інших.

Групи слід комплектувати за ознакою однотипності захворювання дітей і здатності їх виконувати вправи однакової інтенсивності та навантаження. Найчастіше застосовуються загальнорозвиваючі та дихальні вправи.

Дихальні вправи призначаються для навчання хворих школярів правильному диханню взагалі і, зокрема, за необхідності безпосереднього впливу на дихальний апарат і органи кровообігу, при захворюваннях органів грудної клітки (емфізема легенів, бронхіальна астма, плеврит, різного роду міокардіодистрофії). Під час правильного дихання грудна клітка рівномірно розширюється на вдиху у трьох напрямках : передньо-задньому - для верхньої половини грудної клітки ; боковому – для її нижньої частини та у вертикальному – за рахунок руху діафрагми у бік черевної порожнини. Дихати слід через ніс, спокійно, глибоко та рівномірно. Тривалість вдиху 2-4 с, видиху – 3-5 с.

Вдих має збігатися з випрямленням корпусу, підняттям або розведенням рук. Його слід виконувати у період найменшої напруги сил під час виконання кожної окремої фізичної вправи.

Характеристики

Список файлов ВКР