115937 (592315), страница 8

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 8)

(Т. Шевченко)

Нам сонечко всміхається,

Зелений виноград.

Цілує гай і сад.

У листя одягається

(О. Журлива)

Або гра: «Склади вірш» (тема «Спостереження за ознаками художніх, науково-популярних та ділових текстів. Складання текстів-інструкцій»):

Мав Сашко гарну книжку,

Кинув раз її під… (ліжко).

Де лежала бідна книжка,

Пробігала сіра… (мишка).

Стала мишка книжку гризти,

Стала мишка книжку… (їсти).

Звідкись взявся їжачок,

Він був весь із… (колючок).

Він прогнав зубасту… (мишку),

Врятував нещасну… (книжку).

Слава, слава їжачкові!

Сором же кому? (Сашкові)

Аби підсумок уроку не був важким для сприймання і щоб дітям було цікаво, під час вивчення теми «Розвиток уявлення про текст, його тему і мету. Добір заголовка» (Рідна мова), вчителем було використано гру «Будь уважним».

Учні повинні прослухати текст і сказати, чи відповідає заголовок темі та меті тексту.

Курличуть в небі журавлі

У кінці вересня-жовтня птахи відлітають на південь. Відлітають вони по-різному. Зграї шпаків і граків летять на великій висоті. Журавлі прямують правильним трикутником. Гуси летять вервечкою, а качки – прямою шеренгою. Зозулі відлітають поодинці.

Вивчаючи тему «Зв’язок між реченнями в тексті. Спостереження за різними засобами зв’язку. Частини тексту», підсумок уроку подано у формі ось такої гри «Склади прислів’я»:

Вірний друг-то… друзями.

Птах сильний крильми, людина… найбільший скарб.

Друзі пізнаються… у біді.

Цікавою для дітей була й гра «Будівельник» (тема: «Споріднені (спільнокореневі) слова. Корінь слова»):

Матеріал для гри: магнітна дошка, картки з морфемами (хат, – к, – н, очк, – оньк).

Завдання: з поданих морфем збудуйте слова. (Хата, хатка, хатиночка, хатонька).

З метою активізації уваги й інтересу учнів у педагогічному процесі навчання математики теж використовують різноманітні дидактичні ігри. Наприклад, під час вивчення теми «Зв’язок дій додавання і віднімання» використано гру «Хто швидше добереться до прапорця» (перевірка домашнього завдання):

І учень ІІ учень

Під час усних обчислень також використовувались ігри, як-от: «Ніч і день» (перевірка домашнього завдання, тема: «Доба. Година. Хвилина. Секунда. Визначення часу за годинником»).

Вказівка. Вчитель каже: «Ніч». Учні закривають очі і кладуть голови на парти. Вчитель диктує завдання: добуток чисел 6 і 4 зменшити на 8. (Пауза). Одержаний результат зменшити у 2 рази. (Пауза). Після цього вчитель каже: «День». Учні піднімають голови і підносять руки. Відповідає учень з того ряду, в якому найбільше учнів підняли руки. Запропонувати 4–5 таких прикладів.

Можна використовувати завдання й такого типу: «Яка команда швидше добереться на вершину» (перевірка домашнього завдання, тема «Ділення виду 360:3»):

24*3

36*3

27*3

72:8

63:7

54:6

87+5

51:3

69+7

78+6

70:2

50:2

12:3

90:2

72:4

92-15

83-17

56-18

42:2

18*2

17*3

16*4

84:4

93:3

Як тренувальні вправи на етапі закріплення знань використовувались ігри на зразок: «Цікаві квадрати» (тема: «Додавання і віднімання круглих сотень»):

Провести гру як змагання між трьома рядами. Переможе команда, яка швидше заповнить свій квадрат.

Гра «Хто швидше» (тема «Додавання і віднімання виду 430+500, 430+50, 200+640, 20+640, 760–40, 760–400»):

Вказівка. Представник першої команди обчислює суми у рядках, а другої – у стовпчиках. Відповіді записують у вільних клітинках. Команди перевіряють обчислення суперника.

На етапі підведення підсумків уроку пропонувались такі ігри:

• «Мовчанка» (тема: «Вправи на засвоєння таблиці ділення на 7»)

14 28 21 49

63 56 42 35

• «Хто швидше» (тема: «Вправи і задачі на засвоєння таблиці множення числа 9»)

Вказівка. Вписати у кружечки множення числа 9.

На уроках читання для розвитку комунікативних вмінь теж використовувалися цікаві ігрові завдання та вправи. Наприклад, для розвитку уваги і швидкості читання (тема «Мова барвиста, мова багата»):

• «Добери риму».

Діти шукають у вірші слова, які мають співзвучну кінцівку до слів: Україна, вперше, збагне, небокрай, незглибимий

• «Знайди пару».

Діти переглядають вірш і знаходять пари до слів: перше, рідній, зелений, коханий, тополиний, гне, почує, шумить, промовля, одкривається (до прикметників – слова, ознаку яких вони виражають; до дієслів – слова, на дію яких вказують).

На розвиток читацьких навичок (тема «Книга корисна, коли її читають. Василь Сухомлинський «Спляча книга»):

• «Чи є в оповіданні такі речення?»

Учитель читає речення. Учні відшукують його в тексті.

1.У ній розповідалось про могутнього богатиря. (Так.)

2. Але минуло вже багато років, як Книгу читали. (Ні.)

3. Часто до Книги приходили гості. (Ні.)

4. На полиці лежала Спляча Книга. (Ні.)

5. Стали вогненні букви меркнути. (Так.)

• «Знайди ознаки».

Учитель читає слово, що означає назву предмета. Учні повинні знайти у тексті і прочитати ознаки цього предмета. (Наприклад, «країни – далекі», «звірі – небачені» тощо).

Слова для гри можна називати або показувати на картках-блискавках: книга, богатир, залізо, слово, людина, палітурки, букви.

На розвиток фонетичного слуху можна подати таку вправу-гру «Впіймай на гачок» (тема «Ми всі – природи рідної частинки»).

Учитель називає однакові слова, а серед них таке, що відрізняється лише одним звуком. Діти повинні назвати це слово («спіймати на гачок») і запам’ятати.

Лети – лети – лети – мети – лети.

Кулак – кулак – кулак – кулик – кулак.

Комашка – ромашка – комашка – комашка.

Як підсумок теми «Від слова – до книги» використовувались такі ігри:

• «Знавці назв творів та їх авторів».

  1. Автор вірша «Вже брами літа замикає осінь…». (Л. Костенко).

  2. Хто з поетів написав «Пісеньку про куличка»? (Д.Білоус).

  3. Автор вірша який закликає: «Ми кожну річку і горбок від лиха зберегти повинні!» (Г. Черінь).

  4. Хто з українських поетів закінчує вірш словами: «Дівчина літом веселим зоветься…»? (М. Рильський).

  5. В яких творах героями виступають діти? Пригадайте авторів цих творів. (К. Перелісна «Песик і хлопці», О. Донченко «Лісовою стежкою», О. Буцень «Наше відкриття», В. Сухомлинський «Сергійкова квітка»).

     • «Про кого іде мова?»:

       1. Хто «важко віддає плоди,… людей хапає за рукава»? (Шипшина).

       2. Хто в оповіданні «грається променем, грається листом. Не розлучається з нашим дитинством»? (Білка).

       3. Кого діти знайшли «на болоті біля річки… із пораненим крилом»? (Журавлика).

       4. Хто «застудився, а тепер лежить під пледом, п’є гарячий чай із медом»? (Соловейко).

Звичайно, ми не можемо охопити весь пласт ігор, які використовувались та використовуються на уроках (розробки уроків з елементами гри наведено у додатках Б, В, Д). Проте, як показав експеримент, якщо завдання на уроках виконуються в ігровій формі, то учні справляються порівняно легко навіть із складними вправами. Також у грі легше здійснити індивідуально-диференційований підхід. Є діти, які не впевнені у своїх силах, бояться виходити до дошки, але гратися, як і всі учні, люблять. Тому варто якнайчастіше використовувати ігри та ігрові елементи на уроках.

2.3 Результативність експериментальної методики

З метою визначення ефективності експериментальної методики у 3‑А і 3‑Б класах Теребовлянської гімназії – школи – інтернату на початку і в кінці навчального року проводились контрольні зрізи, що дозволили виявити рівень сформованості в учнів провідних загальнонавчальних умінь і навичок в учнів. Контрольні зрізи дозволили дійти висновку про те, що у дітей експериментального класу рівень сформованості зазначених новоутворень, а також рівень знань вищий, аніж в учнів контрольного класу.

Оскільки саме у початкових класах закладаються основи подальшого навчання дітей, формуються організаційні, загальномовленнєві, загальнопізнавальні та контрольно-оцінні навички, то завдання добиралися таким чином, щоб за їх виконанням можна було судити про рівень сформованості вказаних компонентів.

Перевірка організаційних навичок проводилась методом спостереження за роботою учнів на уроці, хронометражу, бесіди з учителями і вихователями груп продовженого дня. У зв’язку зі зниженням віку дітей, які йдуть до школи, формування організованості потребує особливої уваги. Ці діти, як правило, емоційніші, їхня поведінка зумовлена і дуже залежить від актуальних потреб. Дитина прагне відразу поділитися своїми враженнями, привернути до себе увагу, заслужити схвалення вчителя. Так от, під час фронтальної роботи у контрольному класі чимало школярів не завжди адекватно реагували на вказівки вчителя, звернені до класу, а починали працювати лише після особистого звернення. В експериментальному класі молодші школярі швидко включалися у навчання, діяли цілеспрямовано, орієнтувалися в часі, заздалегідь обдумували послідовність і способи виконання завдання. Не роздивлялися на всі боки, не перепитували, довго не вагалися і починали діяти одразу після вказівки вчителя.

Ми пропонували учням прокоментувати власні дії під час виконання завдань з математики. Результати опитування показали, що учні контрольного класу очікують на вказівки вчителя, тоді як основна частина учнів експериментального класу (60%) поставили такі запитання: Що я зроблю спочатку?, Що потім?, Чим закінчу?, Чи можна передбачити результат? Крім того, майже 18% учнів експериментального класу запропонували ще й інші приклади розв’язку завдань, тоді як учні контрольного класу (64%) намагалися виконувати завдання за зразком, який показав вчитель.

Уміння слухати і відповідати вивчалось шляхом відтворення незнайомого, але доступного дітям даного віку тексту, сприйнятого на слух. Рівень сформованості уміння запитувати ми перевіряли за допомогою завдань на формулювання запитань до окремих речень, мовленнєвих ситуацій, тексту. Враховуючи той факт, що в основі уміння міркувати лежать уміння логічно мислити, правильно і точно висловлювати свої думки, для контрольних зрізів ми використовували завдання на доповнення речень словами, логічно зв’язаними за змістом; на добір об’єктів, які відповідають даним ознакам; на порівняння казок.

На уроках учням доводиться працювати з різними текстами. І найпоширенішими видами роботи з ними є складання плану і переказ прочитаного. Учителі добре знають, як важко дається молодшим школярам стислий переказ прочитаного. Тому розігрування на уроках уривків тексту допомагало учням експериментального класу краще усвідомити його елементи, а не сприймати суцільний текст. Коли учні контрольного класу просто перечитували текст, то учні експериментального читали з аналізом, вони сортували матеріал: знаходили те, що незрозуміло, що найбільше вразило, про що дізнався вперше тощо. Тобто, уже на етапі читання відбувається аналіз тексту.

Також учням обох класів було запропоновано скласти план до казки «Кривенька качечка». Результати перевірки показали, що більшість учнів контрольного класу (58%) придумували будь-яку назву або брали перше-ліпше речення з уривка і вважали його пунктом плану. Учні експериментального класу (70%) насамперед визначали основну думку уривка і аж тоді придумували пункт плану.

Мовні знання, вміння і навички – умова і компонент розвивального навчання.

Характеристики

Список файлов ВКР