115651 (592225), страница 5

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 5)

З метою самоперевірки на дисциплінованість і формування цієї риси рекомендовано давати такі завдання:

• вставай без будильника в зазначений час;

• тримай свої речі та книги в порядку, щоб для кожної було певне місце;

• приготуй звечора все, що потрібно взяти з собою;

• завжди виходь заздалегідь;

• коли позичив щось у товариша, віддавай точно в обіцяний строк;

• ніколи не обіцяй того, що не можеш виконати.

Ці аналогічні завдання, а також різноманітні правила про те, як поводитися у громадських місцях, у гостях, за столом, під час бесіди тощо, діти можуть розігрувати ситуації.

Знаючи яка поведінка в того чи іншого учня, вчитель може прийомами заохочення, стимулювання, а іноді й обурення з приводу негативних вчинків, підтримувати загальну дисципліну у класі, здійснювати індивідуальний підхід до кожного учня. Аналіз процесу формування дисциплінованої поведінки дає можливість учителеві зрозуміти, як дитина набуває здатності до організованості й умінь додержувати дисципліни, знайти саме ті заходи, які сприятимуть розвитку цієї якості в поведінці дітей.

Виховання дисциплінованої поведінки в учнів молодших класів здійснюється тим успішніше, чим краща дисципліна в класному колективі.

Порядок у класі викликає у дітей бажання підтримувати його, поводитися дисципліновано. Якщо ж учень особливо першокласник, не відчуває й не бачить порядку, він не розуміє, чого від нього вимагають, і не проймається повагою до правил поведінки.

Формування дисциплінованості поведінки в учнів молодших класів доцільно здійснювати поступово, складні вимоги членувати на окремі частини, бо засвоєння шкільних правил поведінки є новою, складною для них діяльністю. Це полегшує процес засвоєння правил поведінки, сприяє організації чіткої, відчутної для молодших школярів дисципліни й зумовлює відповідне ставлення до неї.

Практика свідчить, що коли вчитель у перший період навчання в школі ставить перед учнями багато словесних вимог, не спираючись на конкретні приклади поведінки та відповідні вправи, то дитина не усвідомлює їх повною мірою, вони не стають керівництвом до дії.

Необхідною умовою формування дисциплінованості є правильне оцінювання поведінки молодших школярів. Важливим фактором дисциплінованої поведінки є активізація власних зусиль, що виявляється насамперед в умінні аналізувати і контролювати свої дії. Самоаналіз потрібен для того, щоб учень знав, як він виконує шкільні правила, чи все робить так як слід, і досягається спостереження за своєю поведінкою.

Розуміння власних дій є необхідним для формування дисциплінованої поведінки.

РОЗДІЛ ІІ ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1 Дослідження наявності розуміння поняття волі й вольових якостей дітьми

Дослідження 3 клас ЗОШ №1 (семирічки) 23 учні.

Тема: Воля і молодші школярі.

Мета: З’ясувати, як молодші школярі розуміють поняття „Воля”. Кого вважають вольовою або безвольною людиною. Що потрібно, щоб виховувати й розвивати волю, на думку дітей.

Метод: Анкетування

Запитання анкети:

1. На вашу думку, що таке воля? Для чого вона людині?

2. Яку людину ви назвали б безвольною і чому?

3. Які поради для виховання і розвитку волі ви дали б вашим друзям?

4. Яку людину можна назвати вольовою?

Аналіз опитування:

На перше запитання 8 учнів дали таку відповідь.

1. Воля – це цілеспрямованість, витримка, сміливість, дисциплінованість (3 учні);

2. Воля – це поставити мету і долаючи перешкоди обов’язково її досягти (2 учні);

3. Воля – це уміння вчасно утриматись, відмовитись від хибних бажань (2 учні)

12 інших учнів дали відповідь таку:

1. Воля – це можливість діяти самостійно без нагляду дорослих; ні від кого і ні від чого не залежати; бути незалежним у матеріальному і фізичному (напевно в психологічному) плані (3 учні);

2. Воля, коли не примушують робити те, що тобі не подобається тощо (7 учнів);

3. Воля – це „звільнення від усіх обов’язків, вона потрібна щоб трішки відпочити від якогось напруження” (мова оригіналу) (1 учень);

4. Воля – це право голосу, коли я можу не боячись сказати те, що думаю (1 учень).

Тут розуміння волі як свободи слова (демократичні свободи), а не психологічної властивості особистості.

3 учні відповіли так:

1. Воля – це коли усе-уся дозволено (1 учень).

Два учні не відповіли взагалі на запитання.

Із відповідей видно, що частина третьокласників не розуміють, що воля – психологічна властивість особистості, яка передбачає цілеспрямовані дії на шляху до мети, подолання труднощів та перешкод.

Вони сприймають поняття волі, як незалежність, вседозволеність, свободу дій.

Інші ж взагалі не визначились.

На друге запитання відповіді 12 учнів були такі:

1. Безвольна людина – залежна від інших, немає власної думки, мети;

2. Людина, яку легко підштовхнути на хибних шлях, нецілеспрямована, в суспільстві займає „не посадові місця”;

3. Людина, яка легко піддається чужому впливу, не може досягнути відповідної мети;

4. Це людина, якою маніпулюють інші; не живе власним розумом, не приймає власні рішення, відмовляється від мети бо не здатна самостійно долати перешкоди.

Інші 8 учнів дали таку відповідь:

1. Безвольна людина не поважає старших, своїх товаришів (1 учень);

2. Людина, яка не має „ні морального ні духовного багажу. Для неї – вона всесвіт” (1 учень);

3. людина, яка нікого не слухає (1 учень);

4. Людина „замкнена у собі, не може відстояти свої права” (1 учень);

5. Людина безвідповідальна (1 учень).

Троє учнів на запитання не відповіли.

Поради, які дали учні на три запитання:

1. Поставивши мету, долати всі труднощі на шляху до її досягнення;

2. Бути наполегливим, стриманим, завжди закінчувати справу;

3. Загартовувати себе від шкідливого впливу інших, вміти вчасно „зупинитись”;

4. прислухатися до інших, а діяти на власний розсуд (14 учнів);

5. Якщо „дісталася воля – то не зловживати нею”;

6. Будьте справедливим, навіть якщо це важко;

7. Вміти відмовитися від своїх бажань на користь інших (6 учнів);

Відповіді учнів на четверте запитання:

1. Вольова людина цілеспрямована, смілива, мужня, витривала (2 учні);

2. Людина, яка завжди досягає мети, долаючи перешкоди (1 учень);

3. Вольова людина – незалежна (більшість учнів);

4. Вольова людина нікого не слухає і не підкоряється нікому (6 учнів);

5. Це людина, яка що хоче, те й робить (2 учні);

6. Вольова людина живе як їй подобається, не рахуючись з іншими (2 учні);

7. Вольову людину всі бояться (4 учні).

Підсумовуючи дослідження, слід відмітити часто суперечливі судження про волю і вольові якості особистості тому, що молодші школярі (третьокласники) ще слабо орієнтуються в моральних поняттях і часто не пов’язують їх із нормами поведінки. Саме тому частина учнів розуміють волю, як вседозволеність.

Молодший школяр ще не володіє великим досвідом тривалої боротьби за досягнення мети, подолання труднощів і перешкод. Третьокласник може опустити руки при невдачі, втратити віру в свої сили і можливості. Молодший школяр ще не вміє обдумувати свої рішення і наміри, приймає їх постійно й імпульсивно.

2.2 Анкета для виявлення вольових якостей у третьокласників

Анкета для учнів 3 класу ЗОШ №1 (семирічки) 23 учні.

Тема: Воля.

Мета: З’ясувати наявність вольових якостей у дітей.

1. Ти виконуєш домашнє завдання. Раптом прибіг друг і просить кинути все й бігти з ним гратися. Ти залишиш справу і підеш з ним?

Так Ні

1. Ти дуже любиш морозиво, але знаєш, що у матері обмаль грошей. Ти будеш лагідно випрошувати морозиво?

Так Ні

1. Тато доручив тобі нарвати трави для кролів, але ж друзі кличуть поганяти м’яча. Ти підеш з друзями?

Так Ні

1. Важко дається задача. Ти будеш робити багато спроб, щоб її вирішити чи попросиш товариша дати списати?

Так Ні

1. Мати посилає тебе до бабусі, але ти не зразу погоджуєшся, бо вже звечоріло, а ти боїшся темноти. Ти послухаєш і підеш до бабусі?

Так Ні

1. В тебе раптово заболів живіт. Ти почнеш голосно жалітися на біль, плакати, чи поки потерпиш?

Так Ні

1. Вчитель черговий по школі звертається до тебе з проханням підібрати сміття в коридорі, але ти не смітив. Отже, ти підбереш сміття?

Так Ні

1. Ти почав робити ранкову зарядку щодня. Але сьогодні тобі не хочеться вставати раніше і ти вирішив ще трішки поспати.

Так Ні

1. Урок математики. Твій друг по парті не слухає пояснення і відволікає тебе смішним випадком. Ти будеш весело проводити решту уроку з другом?

Так Ні

1. Ти зацікавився моделюванням, але остання модель у тебе на виходить. Отже, тобі набридло і ти кинеш цю справу?

Так Ні

Аналіз анкетування.

1 запитання – із 23 відповіли „так” – 5, „ні” – 18;

2 запитання – із 23 відповіли „так” – 8, „ні” – 15;

3 запитання – із 23 відповіли „так” – 7, „ні” – 16;

4 запитання – із 23 відповіли „так” – 4, „ні” – 18, 1 учень не визначився;

5 запитання – із 23 відповіли „так” – 13, „ні” – 8, 2 учні не визначились;

6 запитання – із 23 відповіли „так” – 16, „ні” – 7;

7 запитання – із 23 відповіли „так” – 19, „ні” – 4;

8 запитання – із 23 відповіли „так” – 11, „ні” – 12;

9 запитання – із 23 відповіли „так” – 5, „ні” – 17, 1 учень не визначився;

10 запитання – із 23 відповіли „так” – 18, „ні” – 5.

Результати свідчать про те, що було сказано вище: третьокласникам ще бракує витримки, цілеспрямованості, але вони мають поняття про дисциплінованість і це, зрозуміло, бо вчитель постійно на цьому наголошує дітям.

В дітей ще сильно панує страх. Вони бояться темноти і всього, що може їм зашкодити. Подолати страх не просто. Третьокласники ще дуже імпульсивні і їх рішення залежать від конкретних ситуацій.

Вчителю необхідно більше приділяти уваги формуванню вольових якостей школярів, покладаючись на їх власний життєвий досвід, а також в процесі навчання. Характеризуючи казкових героїв, літературних персонажів, використовувати операції аналізу й синтезу, порівняння й конкретизації.

Вчитель повинен використовувати життєві ситуації, учасниками яких бувають часто самі учні.

2.3 Оцінка розвитку вольових якостей у четвертокласників

Тема: Вольові якості.

Мета: Дати оцінку вольовим якостям дітей 4 класу ЗОШ №1 (22 учні)

Метод: Анкетування

Запитання анкети:

1. Чи робите ви вранці зарядку?

а) регулярно;

б) час від часу;

е) не роблю.

1. Чи відстоюєте свою думку перед товаришами та дорослими?

а) завжди;

б) іноді, але не завжди вдається;

в) не намагаюся відстояти.

1. Чи вмієте ви володіти своїми почуттями (долати розгубленість, страх та ін.)?

а) у будь-якій ситуації;

б) не завжди, залежно від ситуації;

в) не вмію.

1. На зборах ви висловлюєте свою думку, критикуєте недоліки?

а) завжди, коли є своя думка;

б) іноді висловлюю;

в) ніколи.

1. Чи буває таке, що невдалі спроби розв’язати завдання, зробити вправи та ін. мобілізують вас на досягнення поставленої мети?

а) завжди мобілізують;

б) іноді примушують;

в) практично ніколи.

1. Якою мірою сформовані у вас основні побутові навички: прибирання постелі, підтримання охайності в кімнаті, дотримання основних вимог до зовнішнього вигляду?

а) в основному сформовані досить стало: регулярно прибираю

постіль, підтримую порядок у кімнаті, охайність щодо одягу;

б) сформовані, але не досить стало;

в) не сформовані.

1. Чи здатні ви самі, без зовнішнього примусу, організувати свій час?

а) здатен;

б) роблю це не регулярно;

в) практично ніколи цього не роблю.

1. Чи можете ви без нагадувань сісти за домашні завдання?

а) практично завжди;

б) тільки іноді;

Характеристики

Список файлов ВКР