115002 (591766), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

19. Котломір.

20. Концентрати каш.

21. Тарілки, порціонні сковорідки, кроншели, кокотниці, кокільниці, баранчики, блюда, пашотниці й інший посуд для відпуску других блюд.

22. Торшерна виделка.

23. Вінчки різної форми.

24. Зразки натуральних страв (на уроках можна демонструвати окремі трави, виготовлені перед уроком у лабораторії).

25. Натуральні зразки тарталеток.

26. Посуд для відпустки холодних страв: салатники різної форми і розміру, вази, креманки, ікорниці, тарілки.

27. Бордюрні дошки і бордюри з тіста.

28. Формочки для заливних, паштетів і т.д..

29. Зразки желатину, агару, агароїду і т. д,

30. Зразки розпушувачів тіста: питна сода, вуглекислий амоній, сухі дріжджі.

31. Натуральні засушені зразки виробів з тіста.

32. Пристосування для формування пельменів, качалки, сита, формочки для нарізування печива і т.д..

33. Зразки ароматизаторів (ванілін, кардамон, есенції і т.д. ).

34. Форми для пудингів, суфле і т.д..

35. Натуральні зразки меренг.

36. Зразки чаю, кави, какао (у пробірках і в упаковці).

37. Посуд для подачі солодких блюд (креманки, чашки, склянки, піали і т.д. ).

Муляжі

Можна використовувати готові муляжі промислового вироблення.

Багато муляжів з гіпсу, пластиліну, воску, парафіну, пінопласту можна виготовити і самим, залучаючи учнів. Вказівки і поради по виготовленню їх можна знайти в літературі (Ковальов Н. И., Цукрів М ДО, Організація гурткової роботи з курсу кулінарії. М., 1982).

Демонструвати їх зручно за допомогою спеціальної підставки.

Площинні наочні приладдя

До площинних наочних приладдя відносяться малюнки, схеми, фотографії і т.д. На уроках кулінарії широко використовуються малюнки і фотографії як прості ілюстрації до розповіді. Вони не показують технологію, а тільки зовнішній вигляд трави, посуду, інструментів і т.д. Такі посібники варто використовувати лише в тих випадках, коли немає відповідних муляжів або натуральних зразків. Наприклад, схеми кулінарного оброблення туш.

Другий вид площинних наочних посібників - схеми, що ілюструють процеси.

Звичайно це технологічні схеми послідовності операцій (оброблення риби, заправлення птиці, підготовка фаршированих овочів і т.д. ) або технологічні схеми блюд.

Методичні рекомендації зі складання таких схем дані в зазначеному вище посібнику.

Електрифіковані наочні приладдя

У кабінетах кулінарії використовують різні тренажери і щити з підсвічуванням. За правилами безпеки праці живлення таких щитів повинне здійснюватися через трансформатор струмом напругою не більш 6 - 12 В. Найпростіші тренажери можуть бути виготовлені самими викладачами й учнями. Вони можуть бути одно- і багатоступінчастими. Приведемо опис зразків таких тренажерів.

Схема оброблення туші свинини (зразок одноступінчатої електрифікованої схеми даний на мал. 2, а). З фанери готується плоска шухляда. Поверхню шліфують, змочують розчином бейца або марганцевокислого калію, щоб додати темний тон.

Рис. 2. Електрифікований тренажер: а - корпус; б - панель; в - тумблери; г - пересувний контакт (1 - живлення, 2 - контакти, 3 - сигнальні лампочки)

Після того як фанера висохне, її покривають спиртовим лаком. На лицьову сторону наклеюють лист креслярського папера з намальованою схемою (б). Малюнок роблять кольоровою тушшю або гуашшю. Потім на кожній частині схеми свердлять отвір і закріплюють контакт (мідний гвинт 2). Установлюють мініатюрні перемикачі-тумблери (в). За допомогою монтажного проводу збирають схему, як показано на мал. 2. Лампочка 3 включається за допомогою пересувного контакту (г), для виготовлення якого беруть товстий мідний провід і надягають на нього шматочок ізоляційної трубки. За допомогою розетки (7) схема включається в мережу. Сигнальна лампа займе тільки при дотику до контакту на тій частині схеми, що відповідає включеному тумблерові.

Недолік цієї схеми в тім, що можна уключити відразу всі тумблери, і тоді лампочка буде горіти навіть при невірній відповіді. Якщо тумблери замінити багатополюсним перемикачем, цього не відбудеться.

Схема "Страва з запеченої риби" (приклад багатоступінчастої схеми) показана на мал. 3. Вона складається з двох багатополюсних перемикачів і комплекту тумблерів. Порядок роботи:

1) запікають рибу сирою, припущеною і смаженою; перемикач 1 ставлять у потрібне положення;

2) вибирають вид обробки (із вказаних правильна відповідь - тільки філе без кіст) за допомогою перемикача 2;

3) підбирають соус для даного виду теплової обробки (сира риба - соус білий; припущенна паровий; смажена - сметанний) за допомогою тумблерів.

Для наочності назви соусів на схемі приведені в тій же послідовності, що і прийоми теплової обробки, а в натурі порядок треба змінити.

По такому принципу можна скласти дуже багато тренажерів. Велику користь приносить використання різних стендів з підсвічуванням. Зображення на цих стендах робиться на склі (звичайному або органічному) і підсвічують з задньої сторони.

Рис. 3. Електрифікований тренажер, з чотирма контактами

Опишемо один зразок такого стенда. На склі малюють схему оброблення гаси рельєфною пастою або типографською кольоровою фарбою. На кожній частині пишуть умовну цифру, але не вказують назва частини. Поверх малюнка ватяним тампоном наноситься біле тло також рельєфною пастою. Після того як тло висохне, на ньому пишуть назви частин гаси. Ці написи з лицьової сторони стенда не видні. Якщо ж за запалити лампу, вони добре просвічують через біле тло.

Без підсвічування німу схему оброблення гаси можна використовувати на іспитах, при закріпленні матеріалу, що тече опитуванні.

З підсвічуванням схема використовується як тренажер: учні перевіряють свої знання за німою схемою, а потім запалюють підсвічування і звіряють свої відповіді.

З огляду на зазначені проблеми проаналізуємо комплекс наочних засобів для трудового навчання та зазначимо деякі вимоги до них.

Натуральні об’єкти, як зазначаються в психологічних та педагогічних дослідженнях, в роботах з методики викладання повинні використовувати в трудовому навчанні в якості наочних посібників насамперед для одержання правильних уявлень про предмети і засоби виробництва та розуміння учнями технологічних процесів і явищ. Натуральними наочними посібниками в трудовому навчанні служать природні і виробничі об’єкти та процеси, зразки матеріалів, інструментів, механізмів, технічних пристроїв, обладнання майстерень, предметів господарської діяльності, вироби тощо.

Для створення фонду натуральних наочних засобів вчителі трудового навчання використовують кращі роботи учнів, заготовки, відходи матеріалів, непридатні для роботи деталі та вузли списаних верстатів.

Однак не всі натуральні об’єкти можна віднести до наочних засобів. Натуральні прикмети можуть стати засобами навчання лише запевнив умов – коли вони призначені для використання з навчальною метою і, в разі необхідності, дидактично препаровані.

Маючи великі можливості для одержання безпосередніх уявлень, натуральні об’єкти як група засобів наочності, з точки зору вирішення навчальних завдань, часто містять надлишкову інформацію, що може в окремих випадках (під час засвоєння понять, узагальнення і систематизації навчального матеріалу) знижувати ефективність навчання.

Позбавлені цього недоліку спеціальні (штучно створені) об’ємні наочні посібники:, муляжі моделі, макети. Вони дають змогу виділити найсуттєвіші в об’єкті спостереження, зберігаючи тривимірне їх відтворення, отже, зосереджує увагу учнів на головному – допомогти в розумінні сутності процесів, що спостерігаються.

Застосування зазначених об’ємних наочних посібників дає можливість учням розглядати об’єкт з усіх його боків, звернути увагу на такі його деталі, які в натуральному предметі малопомітні, а іноді й зовсім недоступні для спостереження без спеціальних підготовки наочного посібника. Так, для вивчення будови і роботи механізмів застосовують розбірні різнокольорові моделі та розрізи механізмів, які дають змогу не тільки відтворити зовнішній вигляд предмета, а й розкрити дії того чи іншого механізму. Часто буває, що об’єкти вивчення (різці, вимірювальні інструменти, кріпильні деталі) мають малі розміри, і виникає необхідність показати їх у збільшеному вигляді.

За характером конструкції, моделі та інші об’ємні наочні посібники можна поділити на розбірні і нерозбірні, статичні й динамічні.

Ряд об’єктів для вивчення достатньо оформити як наочні зображення на площині (фотографії, малюнки, таблиці, плакати). Їх головна особливість – узагальнений характер зображень. Ці наочні засоби сприяють відображенню у свідомості учнів конкретних предметів, формуванню уявлень про об’єкти, які не можна побачити через їх віддаленість, об’ємність, небезпечність та з інших причин.

Важливим засобом наочності залишається використання вчителем малюнків на дошці під час уроку. Основна перевага таких малюнків – сприйняття учнями послідовності їх виконання.

Готові зображення не можуть замінити малюнків, що виконуються вчителем у присутності учнів, у створенні яких вони беруть участь або виконують самостійно. Однак виконання малюнків у навчальному процесі забирає більше часу, ніж використання готових зображень, до того ж якість виконаних малюнків, особливо на дошці, не завжди висока.

Значне місце серед засобів навчання має використання друкованих наочних посібників, тому що за їх допомогою можна швидко продемонструвати якісно виконані зображення. Друковані наочні посібники забезпечують довгочасне експонування інформації без затемнення приміщення і не є складним у виготовлені. Друковані посібники у трудовому навчанні доцільно використовувати для створення довідкових таблиць, технологічних карток, інструкцій. Крім того, самі друковані посібники дають змогу ввести для засвоєння навчального матеріалу на уроці одночасно кілька зображень, що дуже важливо для порівняння та узагальнення навчальної інформації.

Особливе місце у трудовому навчанні посідають умовні графічні зображення: ескізи, креслення, діаграми, плани, графіки, схеми. Вони на відміну від реальних зображень, засобів натуральної об’ємної наочності, дають змогу передавати мовою умовних знаків недоступну для безпосереднього сприймання інформацію, властивості об’єкта, що вивчається, його геометричну форму, просторове розташування окремих складових частин, їх взаємозв’язок та зробити узагальнення, систематизувати знання учнів.

Демонстраційні стенди з різними видами наочних посібників широко застосовується у процесі навчання, особливо на уроках праці. Використання натуральних предметних посібників на уроках дає учням більше можливості накопичувати новий матеріал, мати конкретні уявлення, що особливо сприяє розвиткові образного мислення школярів, їх спостережливості. У посібників цього виду багато позитивного: як правило, вони об’ємні, тому є можливість всебічного спостереження; об’єкт сприймається не тільки зором, а й іншими аналізаторами. “Чим більше органів чуття бере участь у сприйманні будь – якого враження, або групи вражень, тим міцніше фіксуються вони в нашій пам’яті, зберігаються нею і легше потім згадується” [13 ].

Демонстраційні стенди сприяють розвитку всіх якостей уваги (об’єму, розподілу, концентрації, стійкості, переключення), більш тривалому зберіганню у пам’яті раніше отриманих знань. Відтак, на уроках трудового навчання зростає активність учнів, формуються, розширюються і поглиблюються інтереси до трудової діяльності.

Демонстраційний центр складається з двох частин, одна частина висувна (використовується тоді, коли не вистачає основної частини). Поверхня стенда оббита фланеллю, на ній розташовані умовні об’єкти. До стенда додається набір умовних об’єктів (з кожним класом набори змінюються відповідно до матеріалу, що вивчається). Демонстраційний стенд розташовують на стіні біля робочої дошки, він застосовується в комплексі з іншими, які мають натуральні об’єкти.

Найбільш поширеним є метод самостійного спостереження, – при використанні на уроках праці розробленого графічного стенда технологічної карти. Метод самостійного спостереження можна використовувати дуже широко: на заняттях в навчальних майстернях під час демонстрації обладнання, інструменту тощо.

Вивчаючи технологічні процеси за допомогою демонстраційного стенда технологічної карти, учні отримують не тільки знання та розвивають свої вміння з розробки технологічних процесів, але й ознайомлюються із змістом праці працівників професій.

1.3 Шляхи та засоби впровадження навчальних посібників в процес навчання учнів

У діяльності майстра виробничого навчання профтехучилища істотну роль відіграють засоби наочності — посібники, демонстраційні матеріали, технічні пристрої тощо. У недалекому майбутньому поряд з сучасними засобами інтенсифікації навчання сприятиме також компютерна і мікропроцесорна техніка як домінуючий компонент нової системи засобів наочності. Засоби наочності — це матеріальний спосіб подання навчальної інформації, яка є опорою навчання у процесі інтелектуальної і практичної (професійно-виробничої) діяльності учнів.

Традиційно засоби наочності розрізняють в залежності від способу їх матеріального втілення (натуральні — предмети, механізми, матеріали, деталі; зображальні — макети, моделі, картини, плакати; схематичні — схеми, креслення; технічні засоби — кіно-, фото-, відео-кодофі-льми, дисплейні касети, тренажери тощо) або від способу їх демонстрації (статичної чи динамічної) і конкретно за допомогою якого пристрою.

Однак аналіз фонду засобів сучасної навчальної наочності переконує, що, не заперечуючи традиційної класифікації, слід додати такі дидактичні (загальнонавча-льні) критерії для визначення їх суті:

• Інформаційний — визначення навчального змісту наочної демонстрації.

• Перцептивний — визначення шляхів сприймання різними органами відчуттів навчального матеріалу або їх комбінувань: зоровим, слуховим, мовноруховим, тактильним тощо.

• Гностичний — способи поєднання різних засобів, методів, форм навчання в цілеспрямовану сукупність для вирішення пізнавальної і розвиваючої мети його.

• Системний — досягнення оптимального результату технологічною сукупністю способів навчання у процесі навчальної і практичної діяльності учнів — під керівництвом педагога. В діяльності майстра на уроці засоби наочності виявляються в трьох аспектах так званої матеріальної бази навчання в ПТУ: технічний, змістовний і методичний.

• Технічний аспект найповніше відображається в комплексі «робоче місце викладача (майстра)» і в оснащенні виробничої майстерні. Це апарати для демонстрування кіно-, діа-, відео-, фонозаписів; технічні класи (програмовані, лінгафонні, тренажерні); механізми, деталі, матеріали для виробничого навчання на уроці тощо. їх перелік є в спеціальних інструктивних матеріалах. Істотного дидактичного значення ці пристрої не мають. Слід лише мати на увазі дидактичні недоліки і обмеження, які є у кожного з них, і в разі потреби виправляти їх.

Навчальний кінофільм — це суцільна безперервна демонстрація. Наукові дослідження педагогів переконують, що вона малоефективна: потрібно націлювати учнів на засвоєння певних зображень, а потім — зразу ж після їх демонстрування — обговорити побачене в класі. Таких фрагментів мав бути чимало. Саме такий спосіб демонстрації з перервами для усного обговорення учнями є найефективнішим. У разі потреби можна цей кінофільм записати па відеокасету, і тоді буде можлива не тільки фрагментарна демонстрація його, а й стоп-кадр або й ретро-демонстрація (як повторюється в телезапису забитий гол в футбольні ворота — в уповільненому темпі). В обговоренні певного фрагмента постійно потрібен окремий статичний кадр (наприклад, таблиця або загальна схема якогось виробничого процесу). В такому разі можна використати демонстрування цього кадру через кодо- або діапроектор на другий екран (тобто двоекранне одночасне демонстрування). Так буде здійснюватись модернізація ТЗН, що дасть можливість ефективніше їх використовувати в навчанні.

Кількість пристроїв або матеріалів для виробничого навчання має забезпечувати активну роботу всіх учнів групи на уроці. Значить, їх має бути або 30 (по одному комплексу для кожного учня), або 15 (в такому разі відбувається взаємоконтроль або взаємодопомога учнів попарно). Якщо ж їх буде по 10 комплексів на підгрупи, то треба відповідно змінити організацію навчання.

Характеристики

Список файлов ВКР