114832 (591732), страница 9

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 9)

Мета: Ознайомити учнів із цікавою життєвою пригодою, висвітлюючи гідну поведінку осіб, причетних до неї. Розкрити причинно-наслідкові зв'язки таких стосунків людини і звіра, коли між ними виникає дружба. Вчити бачити прекрасне у житті й дорожити ними, зокрема, з розумінням ставитися до "братів наших менших". Удосконалювати навички мовлення, правильного читання; формувати уміння стисло і детально переказувати прочитане.

Матеріал до уроку. Г. Тютюнник "Ласочка", ілюстрація.

V. Узагальнююча бесіда над змістом твору.

Чому дід Арсен назвав лисеня Ласочкою? (Бо воно захотіло поласувати рибкою).

То які ж стосунки склалися між Арсеном і Ласочкою? (Дружні, товариські).

Отже, Арсен і Ласочка подружились, стали разом рибалити. Чи можна назвати такі стосунки добрими, красивими в нашому житті? Чого навчає нас автор? Яка головна думка оповідання? (Товаришувати і дружити зі звірами, у добрій справі виявляти терпіння і наполегливість).

Добре, молодці. А тепер спробуйте за допомогою ілюстрації переказати ту частину твору, яку зображено. (Зустріч з Ласочкою. Очікування риби).

Також було запропоновано учням під час вивчення таких творів, як "Хитрий півень" (українська народна казка) та "Три міхи хитрощів" І. Франка поставити запитання до ілюстрацій цих творів. На таких уроках де не було ілюстрацій, учням були задані завдання додому знайти ще твори, в яких би були малюнки тих чи інших героїв. З ними вони добре справлялися.

Систематичне використання ілюстрацій, виконання вправ і завдань, на нашу думку, сприяє розвитку читацьких інтересів молодших школярів.

Перевірка ефективності проведеної роботи була здійснена шляхом повторного обстеження рівня розвитку читацьких інтересів учнів експериментального та контрольного класів. Повторне тестування проводилось наприкінці навчального року.

Перевірка та оцінка ефективності роботи, проведеної в формуючому експерименті.

У процесі обстеження учням пропонувались завдання, аналогічні до тих, за якими проводилось первинне обстеження, тільки був змінений зміст, а саме: Завдання №1 "Згадай твір".

Вибрати твір, який належить до розділу "Зростайте справжніми людьми" "Коваль щастя" "Катерина Білокур" "Нахаба" "Казка про рідний край" Завдання № 2 "Про кого говориться"

У творі В. Святовеця "День народження" розповідається про:

Максимка;

Сашка;

Санька. Завдання № 3 "Хто автор"

Автором вірша "Білі гуси летять над лугами..." є

О. Гончар

О. Олесь

М. Рильський

Автором твору "Ласочка" є

Є. Гуцало

Г. Тютюнник Л. Глібов

Завдання № 4 "Утвори прислів'я"

Поєднавши відповідні частини, треба утворити прислів'я.

На чужому горі А легко його згубити

Щастя Щастя не будують

Тяжко щастя знайти Зіпсує дурного

Щастя з нещастям В одному дворі живуть

Завдання № 5 "Книжки з бібліотеки"

Чи читаєте ви інші книжки крім читанки і на позакласне читання? Якщо так, то які і назвіть їх (за останні 2 тижні).

Оцінювання завдань аналогічне до попереднього. Внаслідок повторного обстеження виявлено, що учні експериментального класу виконують завдання значно швидше і якісніше, ніж перший раз.

Зведенні результати повторного обстеження подані в таблиці 3 і 4.

Таблиця № 3. Показники рівня розвитку читацьких інтересів учнів експериментального класу при повторному обстеженні.

Загальна кількість набраних балів	Рівень розвитку читацьких інтересів	Кількість учнів	Відсотки
8-10	Високий	12	42,9
5-7	Середній	14	50
До 4	Низький	2	7,1

Таблиця № 4. Показники рівняння розвитку читацьких інтересів учнів контрольного класу при повторному обстеженні.

Загальна кількість набраних балів	Рівень розвитку читацьких інтересів	Кількість учнів	Відсотки
8-10	високий	8	30,7
5-7	середній	13
До 4	низький	5	19,2

Із повторного обстеження у ЕК видно, що показники значно змінилися порівняно з початком навчального року. Після проведення формуючого експерименту 12 чоловік показало високий рівень розвитку читацьких інтересів, 14 учнів - середній і лише 2 - низький.

При цьому показники рівня розвитку читацьких інтересів учнів КК практично не змінився.

Вивчаючи досвід формування в учнів уявлень, понять за допомогою малюнків, картин, у нас виникла потреба експериментальне дослідити:

Яка перевага уявлень, понять, набутих за допомогою малюнка, в порівнянні з тими, які учні дістали вербальним шляхом?

Чи сприяють формуванню уявлень і понять в учнів схематичні малюнки?

Чи сприяє умінню учнів класифікувати, узагальнювати та давати визначення одночасний розгляд кількох картин, що ілюструють якесь одне поняття?

Наслідки експерименту ми перевіряли малюнками учнів. Нас задовольняла ще недосконала для дітей молодшого шкільного віку техніка малювання. Вона давала можливість нам не тільки перевірити уявлення, але й процес їх формування. Крім того, малюнок робить уявлення учнів конкретнішими, ніж слово. Користуючись малюнком, учням часто легше показати, наприклад, загальний контур предмета, ніж передати це словами.

Наслідки експерименту ми перевіряли також усними відповідями на наші запитання.

В зв'язку з тим, що в читанках для початкових класів часто мова йде про тварин, побачити яких не всі діти мають змогу, і що тільки за допомогою малюнка можна створити про них певне уявлення, ми й обрали для експерименту досліджень формування понять в учнів про слона, жирафу, бегемота, крокодила. Ми вивчили понад 100 малюнків цих звірів, зроблених учнями 2 класів Жирівської ЗОШ І-ІІ ступенів Жидачівського району Львівської обл. Учням КК у різні дні було запропоновано намалювати слона, жирафу, бегемота та крокодила. При цьому ніяких пояснень, описів не давалось. Учні повинні були зробити малюнки цих тварин лише на основі своїх уявлень, на основі того досвіду, який вони до цього мали. Одержавши малюнки учнів ми прийшли до висновків, що учні ще погано уявляють собі зовнішній вигляд цих тварин. Про це говорила кількість неправильних рішень, зроблених дітьми при виконанні малюнків, зокрема неправильні зображення форми тіла, голови, кінцівок, хвоста і т.д.

Таблиця № 5. Про кількість правильних рішень при малюванні тієї чи іншої тварини можна судити з таблиці № 1

Тварини	Кількість правильних рішень КК	Кількість правильних рішень ЕК
Слон	2%	13%
Жираф	1,1%	7,8%
Бегемот	4,4%	16%
Крокодил	4,3%	15%

Аналіз дитячих малюнків та індивідуальні бесіди з виконавцями дали можливість встановити джерела правильних уявлень дітей. Учні, що порівняно вірно виконали малюнок слона, вказували, що бачили його у зоопарку, по телевізору, в книжках, пам'ятають таку іграшку з дитячого садка. Проте наведена в таблиці 5 кількість правильних рішень при малюванні слона говорить про те, що таких небагато і що очевидно, сприймання в минулому лишило в їх свідомості ще дуже неповний образ слона.

Учням ЕК було запропоновано прослухати оповідання про цих тварин, про їх зовнішній вигляд та спосіб життя, а також показані малюнки, ілюстрації слона, жирафи, бегемота, крокодила (у різні дні). Треба зазначити, що діти з великою увагою слухали оповідання, їх дивували розміри, вага та особливості цих тварин.

Виконані після слухання оповідань, розгляду ілюстрацій малюнки були набагато кращими, правильнішими порівняно з першими. Збільшилась і кількість правильних рішень, як це бачимо на таблиці 6.

Таблиця № 6

Тварини	Кількість правильних рішень КК	Кількість правильних рішень ЕК
Слон	26%	32%
Жираф	29%	43,5%
Бегемот	28%	33%
Крокодил	25%	34%

Як бачимо прослухані оповідання активізували досвід учнів ЕК і дали їм можливість по - своєму передати хобот, хвіст, клики. Але якщо характерні деталі цих тварин більше цікавили дітей, то загальні контури, форма голови, тіла, лишались поза увагою і зображувалися у більшості випадків не правильно. Найбільше помилок було у передачі розмірів цих тварин.

Малюнки виконані учнями після розгляду зображень цих тварин на картинах, якісно відрізняються від усіх попередніх. Більшість учнів правильно передала загальні контури тварин. Форму голови кращими стали і інші зображення ніг, вух, хвоста...

Самі лише оповідання без показу картин ще не могли створити уявлень про те, наскільки довгою повинна бути по відношенню до всього тіла морда крокодила і наскільки короткими повинні бути його ноги. Важко по слову намалювати правильної форми вуха, хобот слона, проте якісно ці малюнки були кращими порівняно з попереднім варіантом.

Учні ЕК після прослуханого оповідання та розгляду картин зобразили тварин якісно.

Отже, образ створений за допомогою картини, порівняно з образом, створеним вербальним шляхом, має ще й якісну перевагу. Можна навести ще ряд прикладів, які свідчать про те, що малюнки, використані під час читання, допомагають краще зрозуміти суть предмета, його призначення, умови існування та зовнішній вигляд.

На наш погляд знання, які діти набувають за допомогою малюнка, картини, глибші, ніж ті, які вони набувають тільки за допомогою слова.

Як бачимо, результати підтверджують гіпотезу дослідження про те, що спеціально підібраними вправами і завданнями та системою ілюстративного матеріалу можна впливати на рівень розвитку читацьких інтересів молодших школярів.

Висновки

Використання малюнків та ілюстрацій, як засобу формування читацьких інтересів в початковій школі має свою багатовікову історію.

Палким проповідником їх ролі в шкільному і сімейному навчанні, творцем різних видів наочних посібників був великий чеський педагог Ян Амос Коменський. Підручник Коменського "Світ почуттєвих речей у малюнках", який вміщує 150 різних за своїм змістом малюнків, є родоначальником майже всіх наступних ілюстрованих підручників для початкового навчання.

Читацькі інтереси молодших школярів формуються на уроках під час вивчення творів різних жанрів - віршів, казок, байок, прозових творів. Важливим засобом у цьому є використання ілюстрацій та малюнків.

Останнім часом, у зв'язку з запровадженням ТЗН, поліпшенням матеріальної бази школи створилися сприятливі умови для роботи з картинами. Проте, як свідчить спостереження в учнів багатьох шкіл дещо знизився інтерес до такої роботи. Головна причина полягає в тому, що класоводи не завжди глибоко продумують хід роботи з творами живопису, не враховують вікових особливостей дітей і специфіки образотворчого мистецтва. Картини використовуються здебільшого, як засіб активізації мислення, чи як матеріал для морально-етичних бесід.

Плануючи проведення вправ за ілюстраціями, картинами, малюнками не варто обмежуватися лише тим, щоб привчити дітей грамотно скласти кілька речень за їх змістом. Важливо виховувати у школярів мислення (вміння зіставляти, аналізувати, порівнювати), почуття, спостережливість, власне бачення творів образотворчого мистецтва. У процесі виконання різних вправ за ілюстраціями, картинами та іншими засобами слід ознайомлювати учнів з історією живопису, його жанрами, вчити їх грамотно передавати на письмі свої думки, спостереження, робити висновки і, водночас, подавати їм "елементарні відомості про суть і специфіку образотворчого мистецтва.

Сьогодні все більша увага приділяється використанню творів живопису на інших уроках. Робота над картинами пожвавлює їх, полегшує і роботу вчителя, і засвоєння граматичного матеріалу учнями, сприяє кращому запам'ятовуванню вивченого. Крім активізації навчальної діяльності картини, ілюстрації, малюнки є засобом естетичного виховання й розширення загального кругозору школярів.

Отже, у дипломній роботі досліджено, що до дитячих творів усіх жанрів існує реальна можливість у підборі і створенні ілюстративного матеріалу, за допомогою якого пробуджуються читацькі інтереси учнів. Проведене дослідження у дипломній роботі свідчить, що у підручниках "Читанка" 2, 3, 4, за редакцією О.Я. Савченко є мало ілюстрацій та малюнків. І якщо при одному слові казка в учнів уже виникає інтерес до прочитання тексту, то до інших жанрів ілюстративний матеріал є необхідним.

Характеристики

Список файлов ВКР