114824 (591726), страница 6

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 6)

Щоб поділити суму на число, можна поділити на це число кожний доданок і знайдені частки додати).

Тема уроку. Ділення двоцифрового числа на одноцифрове. Задачі на три дії (порівняння двох часток).

Учитель. Поясни, про що дізналися кожною дією.

Задача 977. Токар виготовив 100 деталей. Перші 3 год він робив по 12 деталей за годину, а потім почав виготовляти по 16 деталей за годину. Скільки годин токар виготовляв по 16 деталей?

Розв’язання

1) 12 • 3 = 36 (д.)

2) 100 – 36 = 64 (д.)

3) 64: 16 = 4 (год)

Відповідь: 4 год.

Значні можливості для формування вміння планувати навчальну діяльність містять уроки інтегрованого курсу «Я і Україна». У ході вивчення змісту навчального матеріалу даного курсу учні ведуть спостереження:

І. За змінами у неживій природі.

1. За змінами висоти сонця на небозводі (вимірювання довжини тіні від гномона, встановлення взаємозв’язку між висотою Сонця і тривалістю дня; між висотою Сонця і температурою повітря).

2. Спостереження за вітром (сила вітру: слабкий, помірний, сильний; напрям вітру, зміна температури в залежності від напрямку вітру).

3. Спостереження за хмарністю неба (встановлення взаємозалежності між хмарністю неба і опадами).

4. Спостереження за водоймами.

ІІ. За змінами у живій природі.

1. Спостереження за рослинами (листопадом, набубнявінням бруньок, їх розпусканням, цвітінням, дозріванням плодів тощо).

2. Спостереження за тваринами (зникнення комах, відлітанням птахів у теплі краї, поява комах, повернення з вирію птахів, гніздування птахів та ін.).

ІІІ. За працею людей (які види робіт виконують люди, які використовують знаряддя праці, як змінюється об’єкт праці).

Щоб вміти вести спостереження, діти повинні оволодіти певними прийомами спостереження. З цією метою вчитель повинен спочатку дати учням детальний план спостереження, за яким характеризуватиметься компонент, який вивчається, щоб учень мав змогу розглядати його в певній послідовності, охопити найістотніші ознаки, встановити взаємозв’язок та взаємозалежність об’єкта і навколишнього середовища.

Наведемо окремі фрагменти уроків з теми «Жива пророда».

Тема уроку. Будова рослин. Рослини – живі організми.

Практичне завдання. Розглянь рослини на малюнку (с. 108) у такій послідовності: 1) корінь; 2) стебло; 3) листки; 4) квіти; 5) плоди з насінням.

Завдання. Розкажи про послідовність дихання рослин за малюнком на С. 110.

Тема уроку. Дерева, кущі, трав’яниста рослинність.

Завдання. За даною схемою назвіть представників кожної групи.

Завдання. Дану схему доповніть прикладами листяних і хвойних рослин

Завдання. Доповніть дану схему представниками кожної групи рослин.

Тема уроку. Розмноження квіткових рослин.

Завдання. За даним малюнком розкажи про послідовність вирощування квасолі.

Дослід.

1. Проросле насіння висій у багатий на поживні речовини ґрунт, але в різні посудини. Наприклад, у дерев'яні ящички або пластмасові склянки.

2. Одну з них постав на світло, в тепле місце, поливай і розпушуй ґрунт. У цьому досліді для росту і розвитку рослин є всі необхідні умови: поживні речовини, світло, тепло, вода, повітря. Другу – закрий від світла чорним папером. Третю – постав у холодне місце. Четверту – не поливай. П'яту – накрий банкою, щоб не потрапляло повітря.

3. Проросле насіння висій у прожарений промитий пісок, у якому немає поживних речовин. Постав на світло, в тепле місце, поливай і розпушуй ґрунт.

Спостерігай і записуй у такій послідовності:

1) коли показалися проростки в кожній посудині?

2) Коли на рослинах з'явилися листки?

3) Який колір мають листки?

4) Яка рослина найкраще росте і розвивається?

Наведені приклади ілюструють способи формування організаційних умінь і навичок у ході вивчення наведених тем.

2.2 Аналіз результатів експериментального дослідження

У процесі експериментального дослідження проводилися контрольні заміри рівня навчальних досягнень учнів.

Для визначення впливу експериментальної методики навчання на рівень навчальних досягнень учнів 3 класів були запропоновані такі завдання з математики.

1. В магазин завезли 86 кг лимонів у ящиках по 6 кг і 8 кг. По 6 кг було 5 ящиків. Скільки завезли ящиків по 8 кг лимонів?

2. 60: 12, 548 – 329, 84: 3, 54: (3 + 6) + 18, 480: 6,

257 + 699, 17 – 4, 54: 6 – 5 • 0.

3. З прикладу З • 24 = 72 склади 2 приклади на ділення.

Таблиця 2. Результати виконання завдань з теми «Множення і ділення в межах 1000» (математика, 3 клас)

Дані таблиці 2 показують, що в експериментальному класі на високий рівень виконало на 5% учнів більше, ніж у контрольному. В експериментальному класі кількість учнів, що виконали завдання на достатній рівень становить 54%, що на 17% більше, ніж у контрольному класі, а на середній рівень в експериментальному класі виконали завдання на 16% учнів менше, ніж у контрольному. Таким чином, в експериментальному класі значно краще виконали завдання, ніж у контрольному класі.

Для визначення впливу експериментальної методики навчання на якість знань, умінь і навичок учням 3 класів були запропоновані такі завдання з курсу «Я і Україна» по темі «Жива природа».

1. Дятел – це:

а) звір; б) риба; в) птах.

2. До всеїдних тварин належить:

а) борсук; б) лось; в) щука.

3. Народжуючи малят живими, розмножуються:

а) земноводні; б) звірі; в) птахи.

4. Підкресли назви риб.

Рак, щука, коник, лось, окунь, короп, акула, сорока, лин, карась, сонечко.

5. Склади ланцюг живлення між диким кабаном, вовком і дубом.

6. Доповни речення.

Більшість птахів у період розмноження будують ________,

у які відкладають ________. Щоб вони не охолоджувалися, птахи їх ______ ______. Через певний час вилуплюються

__________, яких батьки _________________.

7. Яку користь приносять людям звірі?

8. Як хижі птахи пристосувалися до здобування корму? Наведи приклади.

9. Закресли «зайву» тварину. Поясни свій вибір.

10. Доведи, що тварин потрібно охороняти.

Результати виконання цих завдань представлені на діаграмі 1.

Діаграма 1. Результати виконання завдань з курсу «Я і Україна» по темі «Жива природа»

Як видно із діаграми 1, успішніше справилися із завданнями учні експериментального класу, ніж контрольного. На високий рівень у експериментальному класі виконали завдання 20% учнів, що на 8% більше, ніж у контрольному. Кількість учнів, що виконали завдання на достатній рівень, у експериментальному класі становить 65%, а у контрольному – 50%. У контрольному класі третина учнів виконали завдання на середній рівень і 5% на початковий, а в експериментальному відповідно 15%, а на початковий рівень – жоден учень.

Таким чином, результати експериментального дослідження підтвердили правильність гіпотези нашого дослідження, що якщо в процесі навчання використовувати різні шляхи та засоби розвитку організаційних умінь і навичок, то рівень навчальних досягнень учнів значно підвищиться.

Висновки

Отже, проблема формування уміння вчитися обумовлена зростанням потоку інформації, швидкою зміною та необхідністю сучасної людини оперативно опрацьовувати її. Уміння вчитися виробляється в практиці навчальної діяльності учнів, уміло керованої вчителем. В таких умовах перед педагогами постає завдання зосереджувати увагу учнів на засвоєнні часто не пов'язаних між собою фактів, на самостійному відборі інформації, критичному її осмисленні та інших складових.

У молодших школярів уміння вчитися формується шляхом оволодіння організаційними, загально-мовленнєвими, загально-пізнавальними і контрольно-оцінними уміннями й навичками. Освітніми результатами початкової школи є повноцінні читацькі, мовленнєві, обчислювальні уміння і навички, узагальнені знання про реальний світ у його зв'язках і залежностях, розвинені сенсорні уміння, мислення, уява, пам'ять, здатність до творчого самовираження, особистісно ціннісного ставлення до праці, мистецтва, здоров'я, уміння виконувати творчі завдання.

Успішність навчання учнів значною мірою визначається рівнем оволодіння загально-навчальними вміннями і навичками. До їх складу входять: організаційні (опанування школярами раціональних способів організації свого навчання); загально-пізнавальні (уміння спостерігати, розмірковувати, запам'ятовувати й відтворювати матеріал); загально-мовленнєві (основні елементи культури слухання і мовлення); контрольно-оцінні (засвоєння учнями способів перевірки та самоперевірки, оцінювання одержаних результатів). Ці види загально-навчальних умінь і навичок функціонують у системі міжпредметних зв'язків безперервно протягом усього періоду початкового навчання.

Формування організованості як якості особистості та навчального уміння передбачає сукупність умінь, взаємодія яких забезпечує швидке включення молодших школярів у навчання, їх уміння діяти цілеспрямовано, орієнтуватися в часі, попередньо обдумувати послідовність і способи виконання завдання. Відповідно до цього в молодших учнів слід формувати вміння організувати своє робоче місце, орієнтуватися в часі і берегти його, планувати свої дії, а також прагнути до обов'язкового завершення роботи.

Методика формування організованості містить такі форми і мтоди роботи, як роз'яснення, бесіда, переконання, показ, ігрові ситуації, змагання, прийоми стимулювання і вправляння дітей у певних діях. Особливо виділяють серед організаційних умінь і навичок вміння планувати навчальну діяльність. Планування конкретної діяльності починається з формулювання мети, завдань, вибору форм, методів, прийомів, засобів праці, його нормування, вибору форм і методів контролю та обліку.

Формування організаційних умінь і навичок у молодших школярів у навчанні можна реалізувати через таку послідовність цілей: формування вмінь працювати за зразком і вказівками вчителя, таблицями; навчання працювати з коментуванням своїх дій; формування вмінь самостійно застосовувати правило; формування пізнавальної самостійності, тобто такої, яка передбачає самостійне ознайомлення з новим матеріалом і подальше його опрацювання. Щоб сформувати організаційні уміння і навички, ставлять за мету виховувати спостережливість, уважність, виробляти звички до планування своїх дій, самостійного контролю проміжних і кінцевих результатів. Доцільно час від часу ставити на деяких уроках як розвивальну мету формування вміння запам'ятовувати, організовувати своє робоче місце, берегти час.

З метою вивчення питання формування організаційних умінь і навичок у молодших школярів у масовому педагогічному досвіді нами проведено спостереження уроків, анкетування вчителів початкових класів, проаналізовано нормативні документи, навчальні посібники для вчителів, журнальні публікації. Слід відмітити, що у програмах з навчальних дисциплін перелік конкретних організаційних умінь, притаманний тому чи іншому предмету, відсутній. У навчальних програмах з усіх інших предметів присутнє лише загальне посилання на необхідність формування таких навичок і вмінь.

Характеристики

Список файлов ВКР