114822 (591724), страница 9

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 9)

Почуття захоплення в четвертокласників зображене збуджує всім тим, що передає зміну, динаміку в природі. «Дивлячись на картину, з радістю відчуваю, як тане сніг, як річка звільняється від криги, як оживають з настанням весни дерева». «Дерева, кущі і трава від вітру гнуться». «По небу пливуть великі білі хмари».

В естетичних судженнях учнів 3–4 класу відображається дальший розвиток цілісності естетичного сприймання ними творів пейзажного живопису. Вони вже розуміють єдність зовнішньо красивої форми зображеного і внутрішнього змісту.

Зіставлення явищ, відображених у художніх образах, з явищами, які учні спостерігали в житті, приводить їх до розуміння характерних сторін цих явищ, що в свою чергу дає змогу виробити емоційну оцінку, аналогічну до авторської. А це важлива умова формування в молодших школярів правильного естетичного ставлення не лише до творів мистецтва, а й до навколишньої дійсності, вироблення в них правильних естетичних оцінок.

Подальший розвиток естетичного ставлення четвертокласників до творів живопису проявляється в підвищенні інтелектуального компонента у доборі об'єктів зображення, що подобаються учням. Якщо в третьокласників була лише розповідь по картині, то в четвертокласників це не тільки розповідь про те, що вони бачать (безпосередньо сприймають), а й певні міркування, пов'язані з їх знаннями. Часто це розповідь не про всі зображені об'єкти, а лише про той, який учня найбільше вразив, який йому найбільше подобається. Учень вибирає його з загальної композиції і починає над ним міркувати, розкривати в ряді суджень естетичне ставлення до зображеного.

2.3 Аналіз результатів експериментального дослідження

Ми враховували, що програмою не передбачаються окремі уроки тематичного оцінювання навчальних досягнень учнів. Тому оцінка за тему враховувала позитивні зрушення (від уроку до уроку) у ставленні учнів до образотворчої діяльності, прагненні до спілкування з приводу мистецтва та якість виконаних художньо-творчих робіт. За основу якісної оцінки творчих робіт ми брали виразність, наявні естетичні характеристики і ступінь реалізації поставлених завдань.

Як елемент педагогічної діагностики усвідомленості натурного малювання ми застосовували метод спостереження. Виявилося, що найрезультативнішим є таке спостереження, яке ґрунтується на взаємодії різних аналізаторів (обмацування). Тому учням ми дозволяли брати предмети в руки, підносити їх до очей, торкатись їх, порівнюючи з іншими.

Важливою умовою натурного малювання було вміння порівнювати свій малюнок з натурою і на цій основі виявляти раніше непомічене або помилкове. Це насамперед розвивало аналітичні здібності учнів і в цілому впливало на процес роботи над малюнком. Ось протокол спостереження за діями учня класу.

1. Під час аналізу форми моделі (чашки) уважно дивиться на натуру, слухає відповіді однокласників, які пояснюють послідовність виконання малюнка, кладе папір перед собою.

2. Намічає межі малюнка короткими горизонтальними і вертикальними лініями. Уважно дивиться на чашку, визначає пропорції в цілому.

Після цього намічає місце і розмір окремих частин: верхній овал, дно, ручку.

1. Подивився на чашку й старанно промалював верхню частину, весь час намагаючись якнайточніше передати форму еліпса. Потім намалював дно, витер гумкою і знову намалював трохи нижче.

2. Виправляє правий бік циліндричної частини кружки. Дивиться на натуру. Знову виправляє верхній еліпс і дно.

3. Уточнив дно чашки. Подивився на натуру. Стер намальовану ручку чашки й зобразив її нижче, намагаючись передати її товщину. Намітив «власну» тінь і півтінь легким натиском олівця. Подивився на чашку й став шукати місце падаючої тіні, окреслюючи її межі там, де, на його думку, вона повинна бути.

6) Витер лінії, де почав малювати падаючу тінь і намалював її недбало в іншому місці. Довго дивився на чашку й підмальовував власну тінь. Після запитання учителя: «А чи однаково освітлена чашка всюди?» зробив тінь темнішою на межі із світлом і виправив форму ручки. На цьому робота над малюнком закінчується.

Наведений приклад показує, що учень весь час не задоволений своїм малюнком. Усі його зусилля спрямовуються на те, щоб зображений предмет був подібний до поставленої моделі. Учень уважно, аналізує свій малюнок, порівнює з натурою і виправляє.

Таким чином, розвиваючи в учнів спостережливість, учитель навчав їх реалістично сприймати навколишнє, виробляти правильні поняття про предмети, малювати, продумуючи кожний штрих, що сприяє загальному розумовому розвиткові.

Експериментальне дослідження педагогічних умов естетичного виховання молодших школярів на уроках малювання з натури показало, що внаслідок поетапного включення дітей до пошуково-візуально-пізнавального, евристичного та зображувального процесів вектор їхнього розвитку мав напрям від елементарних проявів естетичної вихованості до самостійного естетичного пошуку в образотворчій діяльності (таблиця).

Робота, яка проводилася нами в експериментальному класі, позитивно вплинула на підвищення рівня естетичної вихованості, а також якості знань і вмінь молодших школярів. Так, учні експериментального класу значно краще виконали запропоновані завдання, ніж учні контрольного. Покажемо сформованість умінь і навичок малювання з натури в учнів експериментального і контрольного класів (див. табл. 5).

Таблиця 5 Вираження емоційного ставлення до краси в учнів експериментального і контрольного класів (у%)

Зіставивши дані експериментального і контрольного класів, наведені у таблиці, слід відмітити значну різницю у показниках по кожному із рівнів естетичної вихованості учнів. Ця різниця показує, що кількість учнів експериментального класу, які підвищили свій рівень естетичної вихованості внаслідок експериментального навчання, зросла порівняно з даними констатуючого етапу дослідження, а кількість учнів контрольного класу, які підвищили рівень естетичної вихованості хоча й зросла, однак несуттєво.

Так, 18% учнів експериментального класу і 29% учнів контрольного класу має низький рівень естетичної вихованості. До середнього рівня естетичної вихованості відноситься найбільша кількість учнів за середнім значенням – 44% – ЕК і 48% – КК. Високого рівня творчого розвитку досягли майже половина учнів експериментального класу (38%) і лише 23% учнів контрольного класу.

Одержані результати дали змогу стверджувати, що експериментальна методика естетичного виховання молодших школярів на уроках малювання з натури значно підвищила мотивацію учнів початкової школи до творчості, сприяла допитливості та самостійності їхньої образотворчої діяльності, яка виражалася у вільному виборі засобів, матеріалів образотворчого мистецтва, у поєднанні різних технік виконання малюнків. Це продемонстрували учні експериментальних груп під час роботи над тестовими та творчими завданнями. Порівняльний аналіз малюнків щодо їх якісної характеристики за діяльнісним критерієм показав, що учні високої естетичної вихованості мають оригінальне художнє мислення, нешаблонність дій, розвинуту асоціативність, фантазію, насиченість уяви цікавими художніми образами.

Проаналізувавши результати дослідження, нами встановлено, що між виділеними критеріями і факторами, які зумовлюють естетичну вихованість молодших школярів засобами образотворчого мистецтва, і уроками малювання з натури існує зв’язок

Результати проведеного аналізу підтверджують адекватність та методичну достовірність розроблених нами педагогічних умов формування естетичної вихованості реальному навчально-виховному процесу початкової школи. Нами доведено, що впровадження їх у практику керування навчально-виховним процесом при викладанні образотворчого мистецтва сприяє збагаченню емоційної, мотиваційної, когнітивної сфер, що стимулює самовираження у практичній творчій діяльності, тобто дає змогу досягти більшої ефективності у підвищенні рівня естетичної вихованості молодших школярів на уроках малювання з натури.

Висновки

Результати дослідження естетичного ставлення учнів молодшого шкільного віку до творів живопису дають змогу зробити такі висновки.

1. Уміння аналізувати об'єкти естетичного сприймання, яке виявляється в естетичних судженнях, значно поглиблює естетичне ставлення учнів до об'єктів і робить його більш усвідомленим. Естетичне ставлення до дійсності властиве всім учням підліткового віку. Лише окремі учні 3 класу не виявляли естетичного ставлення до об'єктів дійсності без спеціального стимулювання.

2. Кількісні і якісні зміни в розвитку естетичних суджень учнів свідчать про залежність естетичного ставлення до об'єктів дійсності як від їх вікових особливостей, так і від специфіки самого об'єкта естетичного сприймання. Чим глибше естетичне сприймання його, тим більше естетичних суджень висловлюють про нього учні.

3. Якісні особливості естетичних суджень учнів залежать від тих самих факторів, що й кількісні. Щодо якісних особливостей, то насамперед слід підкреслити емоційність естетичних суджень. Емоційність естетичних суджень залежить від естетичної реакції учнів на конкретно-чуттєві ознаки зображеного. Учні перш за все реагують на такі образотворчі засоби картини, як колорит і композиція. В емоційності естетичних суджень третьокласників відображається обмеженість їх естетичних переживань. їх судження мають характер безпосередніх емоційних вражень від сприймання естетичного об'єкта. Учням 3 і 4 класів не подобаються твори живопису, які збуджують негативні почуття.

4. Дальшим кроком в естетичних оцінках учнів є мотив зрозумілості зображеного. Цей мотив лежить в основі естетичних оцінок переважно тематичних картин. Оцінюючи їх, учні віддають перевагу сюжету, дії. Естетичні судження і естетичні почуття виникають у них насамперед тоді, коли вони спостерігають відомі сюжетні картини. Естетичні оцінки залежать від ставлення учня до сюжету, до предмета зображення, до образотворчих засобів. На розуміння учнями художнього образу впливають супутні уявлення, що виникають за асоціацією, а також наявні в їх власному досвіді зорові оцінки, глибина усвідомлення змісту зображеного.

5. Виявлені в дослідженні особливості естетичних суджень учнів молодшого шкільного віку дають можливість установити, з одного боку, відповідну залежність розвитку їх естетичних суджень від умов виховання і, з другого боку, зробити відповідні висновки щодо використання виявлених особливостей естетичних суджень у практиці роботи початкової школи.

6. Дослідженням виявлено вплив практичної діяльності на розвиток емоційності естетичних суджень, на збагачення мотивації естетичних оцінок. Якщо це діяльність «для себе», то в ній переважає безпосереднє емоційне ставлення до творів живопису; якщо ця діяльність має вже певне суспільне значення, то посилюється вплив етичних мотивів на естетичну оцінку, а в судженнях підвищується роль оцінних компонентів.

Вплив практичних завдань на розвиток естетичних суджень і почуттів показує, що треба враховувати рівень розвитку цих суджень, а також специфіку естетичного ставлення учнів молодшого шкільного віку до творів мистецтва. Підбираючи тематику для образотворчої діяльності учнів, слід ураховувати їх індивідуальні смаки і запити. Твори мистецтва треба підбирати для роботи з учнями так, щоб вони були для них цікаві і зрозумілі.

7. Залежність емоційності естетичних суджень від усвідомлення учнями образотворчих засобів, від естетичних реакцій їх на конкретно-чуттєві сторони зображеного показує, що ознайомлення дітей з образотворчими засобами творів живопису треба починати з колориту, тому що колорит, як виявило дослідження, найдоступніший розумінню дітей засіб зображення, а також тому, що він є найбільш специфічною якістю живопису. Крім того, розвиток естетичного сприймання кольору в творах живопису сприяє підвищенню культури зорових відчуттів, зокрема відчуття кольору. Одночасно слід розкривати перед учнями значення образотворчих засобів у всіх жанрах живопису. Урахування цих особливостей у процесі естетичного виховання дітей є обов'язковим для того, щоб забезпечити його ефективність і запобігти підміні розвитку естетичних суджень та почуттів знаннями і вміннями просто судити про твори мистецтва, як про звичайні пізнавальні об'єкти.

8. У процесі дослідження підтвердилася гіпотеза, що позитивне ставлення учнів до творів живопису на уроках образотворчого мистецтва залежить від вікових особливостей сприймання якостей мистецьких творів. Також систематичне проведення бесід і занять по ознайомленню учнів з творами реалістичного живопису збагачує естетичні почуття і уявлення дітей, формує їх смаки та ідеали, розширює сферу їх естетичного ставлення до дійсності. Зіставлення явищ, відображених у художніх образах, з явищами безпосереднього спостереження в навколишньому житті розкриває перед підлітками характерні сторони останніх і приводить до оцінок, аналогічних авторським. Це сприяє формуванню в підлітків правильного естетичного ставлення до навколишньої дійсності, розвитку глибокого естетичного розуміння творів мистецтва.

Характеристики

Список файлов ВКР