114803 (591713), страница 9

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 9)

Як бачимо, запитання учнів виявляють різнобічність їхнього пізнавального орієнтування. За змістовою спрямованістю це найближче оточення дитини: школа, навчання, праця порослих, природа, міжособистісні стосунки. Вдалося встановити деякі залежності: характер і кількість запитань учнів залежать від їхньої пізнавальної активності, допитливого ставлення до навколишнього, тобто в шестилітньому віці зовнішній вияв активності часто збігається з внутрішнім. Варто зазначити також неоднакову цінність зафіксованих запитань. Були запитання „замкнені”, які не породжують ланцюжок інших запитань, а є запитання „із саморозвитком". Останній тип характерний для найактивніших дітей. Чим вища активність дитини, тим розгалуженішою стає структура запитання. Одне запитання породжує інше, наприклад: „Чия це нора? А як кріт риє землю? Чим він риє? А як очі собі не засипле? Якщо він сліпий, то як бачить, куди йому рити? ” тощо.

На основі зіставлення типів запитань із різноманітними виявами, які характеризують пізнавальний інтерес за широтою, глибиною, дієвістю, стійкістю, Н. Бібік [5] виділяє групи шестилітніх учнів, які відрізняються рівнем їх вираження.

До першої групи відносяться учні, які виявляють допитливість стосовно широкого кола предметів і явищ навколишнього світу. У їхніх запитаннях відображено прагнення одержати обґрунтування спостереженням з власного досвіду, встановити причини та їх наслідки, зрозуміти закономірності. Вони свідчать про пізнавальний пошук дитини задаючи запитання, вона прагне дізнатися про щось нове, зрозуміти невідоме. В класі діти з переважаючим пізнавальним спрямуванням, часто активізують пізнавальну діяльність усього класу.

Другу групу дітей, як і попередніх, характеризує широка предметна спрямованість інтересів. Проте аналіз їхніх запитань свідчить про більш поверхове освоєння предмета інтересу. Вони часто задовольняються первинною інформацією, мотив „дізнатись” у них виявляється епізодично, часто у поєднанні з бажанням виділитись, одержати схвалення дорослих.

У дітей третьої групи пізнавальне зацікавлення спрямоване найчастіше на нові, яскраві об’єкти, їх зовнішній бік. Запитання у цих учнів виникають здебільшого внаслідок прямого або опосередкованого стимулювання (участь у хвилинці „Чомусиків", обговорення нового об’єкта, перегляд мультфільмів та ін.).

Для четвертої групи характерні запитання, які стимулюються дорослими у прямій формі (що б ти хотів дізнатися про...?; Що тобі тут незрозуміле? Ти хочеш довідатися про...?). Для цієї групи запитання не є показником пізнавального інтересу, оскільки вони не виявляли бажання запитати з власної ініціативи, їх запитання відтворювали почуте від учителя або інших учнів.

Крім того, в кожному класі, як правило, зустрічаються діти з відкритою пасивністю, які не задають запитань, як в умовах спеціальної, так і мимовільної стимуляції. Вони становлять п’яту групу учнів.

Відповідно до цих характеристик виділяють рівні сформованості пізнавальних інтересів першокласників:

1 рівень - спрямованість;

2 рівень - заглибленість;

3 рівень - допитливість;

4 рівень - зацікавленість;

5 рівень - відсутність інтересів.

На основі визначених характеристик запитань учнів внаслідок індивідуальних бесід з учнями експериментального і контрольного класів та спостережень за навчально-пізнавальною діяльністю учнів на уроках „Я і Україна" ми визначили рівні сформованості у них пізнавальних інтересів на кінець навчального року (див. табл.3).

Таблиця 3

Рівні сформованості пізнавальних інтересів першокласників

Рівень сформованості пізнавальних інтересів	Експериментальний клас		Контрольний клас
	к-сть учнів	%	к-сть учнів	%
1 рівень - спрямованість	5	20,8	2	8,0
2 рівень - заглибленість	6	25,0	4	16,0
3 рівень - допитливість	10	41,7	13	52,0
4 рівень - зацікавленість	3	12,5	5	20,0
5 рівень - відсутність пізнавальних інтересів	0	0,0	1	4,0

Як свідчать дані таблиці наприкінці навчального року в результаті проведення експериментального навчання можна зробити висновок про те, що в учнів експериментального класу пізнавальні інтереси сформовані на вищому рівні, ніж в учнів контрольного класу. В них підвищився інтерес до курсу „Я і Україна" після проведення різноманітних видів дидактичних ігор, ігрових ситуацій, використання пізнавальних завдань. Учні експериментального класу із задоволенням відвідували уроки „Я і Україна”, насичені різноманітним цікавим матеріалом, з нетерпінням чекали дня, коли буде проводитися урок.

Разом із тим, під час спостережень за учнями експериментального класу ми виявили, що для них характерними були:

виражений інтерес до інформації природничого і суспільствознавчого характеру;

бажання зрозуміти сутність явищ, визначити їх взаємозв’язки та зв’язки між минулим і сучасним, сучасним і майбутнім;

відтворення природничої і суспільствознавчої тематики в інших видах діяльності (грі, малюванні, ліпленні, аплікації, конструюванні);

прагнення до корисних самостійних дій (доглянути дерево, кімнатну рослину, протидіяти тим, хто шкодить природі, допомагати дорослим підтримувати затишок в оселі, піклуватися про молодшого братика або сестричку, допомагати немічним, полагодити бібліотечну книжку тощо);

зростання пізнавальної активності дітей в усіх видах організованої діяльності щодо засвоєння програмового матеріалу; виникнення інтересу до способів досягнення результату;

широке орієнтування в природному і соціальному середовищі; усвідомлення необхідності дбайливого ставлення до природи, результатів праці дорослих; усвідомлення важливості шанувати традиції українського народу.

Слід зазначити, що внаслідок такої пізнавальної діяльності спостерігалися відмінності і в рівнях сформованості знань учнів із цього предмету. Про це свідчать дані оцінювання, проведені вчителями обох класів наприкінці навчального року.

Співвідношення рівнів сформованості знань учнів покажемо за допомогою діаграми (див. рис.1).

Рис.1. Співвідношення рівнів сформованості знань учнів

Аналіз даних діаграми свідчить, що кількісні показники наприкінці навчального року в експериментальному класі на всіх рівнях кращі, ніж у контрольному. Зокрема, якщо у контрольному класі високого рівня сформованості знань досягли 20,0% учнів, то в експериментальному класі цей показник становить 33,3% учнів. Позитивним є також той факт, що в експериментальному класі кількість учнів із середнім і низьким рівнями сформованості навчальних досягнень менша, ніж у контрольному класі.

Таким чином, дані експериментального дослідження показали, що при систематичній, послідовній і цілеспрямованій роботі вчителя початкових класів із використанням на уроці різних методів і прийомів навчання на різних етапах уроку, сприяє підвищенню рівня засвоєння учнями навчального матеріалу, удосконаленню відповідних умінь і навичок молодших школярів, а також зацікавлює учнів навчальним матеріалом, формує у них позитивну навчальну мотивацію та пізнавальні інтереси.

Висновки

Проведене експериментальне дослідження дає підстави зробити такі висновки.

У шестилітніх першокласників переважає довільна пам’ять. Вони з легкістю запам’ятовують тільки те, що викликає у них інтерес. Коли навчання цікаве, тоді воно й ефективне! Маленьким школярам не завжди легко розібратися у змісті навчального предмета „Я і Україна" про навколишній світ та українське суспільство. У процесі його вивчення перед учнями постають певні труднощі. Їм часом важко осягнути все багатство людських стосунків, визначитися у ставленні до самих себе, до інших людей, до природного і соціального оточення. Але й дуже спрощений варіант світобудови їх не приваблює.

Цікаво дітям навчатися тоді, коли вони, ніби граючись, розглядають ймовірні й неймовірні життєві ситуації, обирають правильну відповідь серед цілого ряду можливих варіантів, включаються у рольове моделювання з метою набуття власного досвіду. Для успішного засвоєння матеріалу, вивченого на уроках “Я і Україна”, великі потенційні можливості мають дидактичні ігри, ігрові ситуації, пізнавальні та нестандартні завдання. Вони надають вчителеві можливість закріпити знання, загально-пізнавальні уміння і навички, а також перевірити готовність дітей застосовувати їх у повсякденному житті.

На уроках „Я і Україна" долаються організаційно-педагогічні бар’єри, що значно полегшує період адаптації першокласників до нових умов навчання, знижує тривожність дітей, впливає на їхній емоційний стан, працездатність, здоров’я. Вивчення цього курсу допоможе розвантажити інші дисципліни від питань, які не мають до них безпосереднього відношення таких як: формування культури поведінки, бережливого ставлення до природи, речей, дадуть можливість вчителю сконцентруватись на специфічних завданнях кожного предмету. Зокрема, одним із важливих питань навчального курсу „Я і Україна" є формування і розвиток пізнавальних інтересів першокласників.

Для реалізації змісту курсу „Я і Україна" в 1 класі необхідно враховувати загальні вимоги щодо структури, темпу та ритму навчальної діяльності першокласників, вибрати і поєднати методи й прийоми навчання, оскільки цей предмет на відміну від інших, щодо методики не має ні аналогів, ні традицій. Обов’язковим має бути взаємозв’язок навчальної діяльності з ігровою, опора розумових дій на практичні, поступовий перехід від співпраці з вчителем до самостійної роботи. Потрібна продумана насиченість уроку системою дидактичних ігор, ігрових ситуацій, цікавих пізнавальних вправ на різних етапах навчально-пізнавальної діяльності дітей.

В результаті аналізу психолого-педагогічної літератури з питань формування пізнавальних інтересів в учнів початкової школи та практики роботи сучасної початкової школи ми виявили можливості вдосконалити цей процес. Враховуючи об’єктивну сутність поняття „пізнавальний інтерес" і зважаючи на вікові особливості дітей шестирічного віку, ми визначили методи і прийоми, які, на нашу думку, забезпечать ефективність процесу формування пізнавальних інтересів учнів під час вивчення курсу „Я і Україна" в 1 класі.

До них належать:

дидактичні ігри;

інтерактивні технології;

постановка і розв’язання пізнавальних та нестандартних завдань.

Для перевірки ефективності процесу формування пізнавальних інтересів в учнів 1 класу за допомогою визначених методів і прийомів була розроблена програма експериментального навчання, яка передбачала цілеспрямовану роботу над формуванням пізнавальних інтересів першокласників на уроках „Я і Україна".

Обґрунтованість теоретичних положень дослідження та ефективність використання на різних етапах уроку дидактичних ігор, інтерактивних технологій, пізнавальних та нестандартних завдань, перевірено експериментально. В процесі обробки результатів формувального експерименту було виявлено, що наприкінці навчального року в учнів експериментального класу пізнавальні інтереси сформовані на вищому рівні, порівняно з учнями контрольного класу. Зокрема, 20,8% учнів експериментального класу досягли високого рівня сформованості пізнавальних інтересів (рівня спрямованості), тоді як у контрольному класі цей показник становить 8,0%. Учнів, у яких пізнавальні інтереси сформовані на низькому рівні - рівні зацікавленості, - в експериментальному класі 12,5%, а в контрольному - 20,0%. Крім того, в 4,0% учнів контрольного класу виявлено відсутність пізнавальних інтересів.

Дані, отримані наприкінці навчального року в результаті проведення експериментального навчання, підтвердило, що саме проведення різноманітних видів дидактичних ігор, використання пізнавальних і нестандартних завдань, інтерактивних технологій на уроках сприяло формуванню в учнів експериментального класу пізнавальних інтересів. Учні експериментального класу із задоволенням відвідували уроки „Я і Україна”, насичені різними цікавими видами роботи, з нетерпінням чекали дня, коли буде проводитися урок.

Така методична робота сприяє також всебічному розвитку першокласників. Вона дозволяє залучати учнів до активного оперування програмовим матеріалом, що сприяє його міцному й осмисленому запам’ятовуванню.

Список використаної літератури

1. Активизация познавательной деятельности младших школьников / Осипова М.П., Медведская В.Н., Качановская Н.Ш. и др. - Минск: Народная асвета, 1987. - 111 с.

2. Амонашвили Ш.О. В школу с шести лет. - М.: Советская школа, 1976. - 266 с.

3. Артемова Т., Ковалева А. Проблемы обучения детей шестилетнего возраста // Народное образование. - 1998. - № 9-10. - С.5-8.

4. Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових класах: Навчальний посібник. - К.: Веселка, 1998. - 334 с.

5. Бібік Н.М. Формування пізнавальних інтересів молодших школярів. - К.: Віпом, 1987, - 97 с.

6. Бібік Н.М., Коваль Н.С. Особливості ознайомлення першокласників з навколишнім світом // Навчання і виховання учнів 1 класу / Упор.О.Я. Савченко. - К.: Початкова школа, 2002. - С.298-326.

7. Бібік Н.М. Коваль Н.С. Я і Україна. Віконечко: Підручник для 1 класу загальноосвітніх шкіл. - К.: Ґенеза, 2007. - 112 с.

8. Біда О.А. Природознавство і сільськогосподарська праця: Методика викладання. - Київ: Ірпінь.: ВПФ “Перун”, 2000. - 400 с.

9. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. Психологическое исследование. - М.: Просвещение, 1986. - 463 с.

10. Богуславська Л.О., Гончаренко С.А., Кондратенко Л.О. Особливості психофізіологічного розвитку дітей шестилітнього віку // Навчання і виховання учнів 1 класу / Упор О.Я. Савченко. - К.: Початкова школа, 2002. - С. 19-25.

11. Бровкина Е.Т., Козлова Т.А., Герасимова В.А. Ознакомление с окружающим миром. Природоведение: Методика преподавания в младшей школе. - М.: Академия, 2000. - 224 с.

12. Варакута О.М. Пізнавальні завдання для формування природничих понять // Початкова школа. - 1999. - № 8. - С.53-36.

13. Выготский Л.С. Проблема обучения и развития в школьном возрасте // Хрестоматия по психологии. - М.: Просвещение, 1987. - 381 с.

14. Вікова психологія / За ред.Г.С. Костюка. - К.: Радянська школа, 1976. - 272 с.

15. Вікова та педагогічна психологія: Навчальний посібник / О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчук та ін. - К.: Просвіта, 2001. - 416 с.

16. Вікторенко І. Формування пізнавального інтересу до природознавства засобами усної народної творчості // Початкова школа. - 2004. - № 12. - С.54-55.

17. Волков Б.С. Психология младшего школьника: Учебное пособие. - М.: Педагогическое общество России, 2002. - 128 с.

18. Головань Г.С. Пізнавальний інтерес як чинник підвищення ефективності процесу навчання // Рідна школа. - 2004. - № 6. - С.15-17.

19. Горощенко В.Т., Степанов И.А. Методика преподавания природоведения. - М.: Просвещение, 1984. - 159 с.

20. Друзь Б.Г. Виховання пізнавальних інтересів молодших школярів у процесі навчання. - К.: Радянська школа, 1978. - 126 с.

21. Друзь З.В. Пізнавальні завдання з ознайомлення з навколишнім світом у 1-2 класах чотирирічної початкової школи: Посібник для вчителів. - К.: Радянська школа, 1990. - 128 с.

22. Жаркова І.І., Мечник Л.А. Я і Україна. Зошит для 1 класу. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2007. - 64 с.

23. Жорник О. Формування пізнавальної активності учнів у процесі спільної ігрової діяльності // Рідна школа. - 1999. - № 3. - С.37-39.

24. Задесенець М.П. Вікові особливості розвитку та виховання дітей. - К.: Радянська школа, 1973. - 152 с.

25. Заперченко Н. Цікаві завдання з природознавства // Початкова школа. - 2006. - № 1. - С.26-28.

26. Зінченко Н. Емоційне стимулювання навчально-пізнавальних потреб школярів // Початкова школа. - 1999. - № 10. - С.5-7.

27. Казанский Н.Г., Назарова Т.С. Дидактика (Начальные классы). - М.: Просвещение, 1978. - 224 с.

28. Кирьянен Е.Н. Занимательные упражнения на уроках природоведения // Начальная школа. - 2003. - № 4. - С.16-17.

29. Кисельов Ф.С. Методика викладання природознавства в початкових класах. - К.: Вища школа, 1975. - 176 с.

30. Коломинский Е.Л., Панько Е.А. Учителю о психологии детей шестилетнего возраста. - М.: Просвещение, 1988.

31. Компанець Н. Дидактичні ігрові ситуації для адаптації дитини в школі і розвитку розумових процесів // Початкова школа. - 1999. - № 11. - С.10-13.

32. Коробко С.Л. Шестирічний учень. - К.: Знання, 1986.

33. Косоротова Ю. Використання творчих завдань на уроках природознавства // Психолог. - 2004. - № 22. - С.94-100.

34. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. - К.: Радянська школа, 1989. - 452 с.

35. Крайг Г. Психология развития. - СПб.: Питер, 2002. - 992 с.

36. Кудыкина Н.В. Дидактические игры и занимательные задания для первого класса. - К.: Радянська школа, 1989. - 142 с.

37. Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики. - М.: Изд-во МГУ, 1981. - 584 с.

38. Лозова В.І. Пізнавальна активність школярів: Навчальний посібник для педагогічних інститутів. - Харків: Основа, 1990. - 87 с.

39. Люблинская А.А. Учителю о психологии младшего школьника: Пособие для учителей. - М.: Просвещение, 1977. - 224 с.

40. Макаренко А.С. Гра // Твори: в 7-ми тт. - Т.4. - К.: Радянська школа, 1954. - С.367-373.

41. Миронов А.В. Методика изучения окружающего мира в начальных классах. - М.: Педагогическое общество России, 2002. - 360 с.

42. Монгалина Л.И. Развитие познавательной активности учащихся на уроке природоведения // Начальная школа. - 1987. - № 3. - С.41-43.

43. Морозова Н.Г. Учителю о познавательном интересе. - М.: Знание, 1999. - 57 с.

44. Мухина В.С. Шестилетний ребенок в школе. - М.: Просвещение, 1986. - 144 с.

45. Навчання і виховання учнів 1 класу: Методичний посібник для вчителів / Упор.О.Я. Савченко - К.: Початкова школа, 2002. - 464 с.

46. Навчання і виховання шестирічних першокласників. Зб. статей / Упор.К.С. Прищепа. - К.: Радянська школа, 1990. - 320 с.

47. Нарочна Л.К., Ковальчук Г.В., Гончарова К.Д. Методика викладання природознавства. - К.: Вища школа, 1990 - 320 с.

48. Обухова Л.Ф. Детская возрастная психология: Учебное пособие для студентов вузов. - М.: Педагогическое общество России, 1999. - 442 с.

49. Общая психология / Под ред. А.Н. Петровского. - М.: Просвещение, 1977. - С.477-484.

50. Охитина Л.Т. Психологические основы урока. В помощь учителю. - М.: Просвещение, 1977. - 96 с.

51. Пакулова В.М. Кузнецова В.И. Методика преподавания природоведения. - М.: Просвещение, 1990. - 192 с.

52. Подгорная Н.И., Бибик Н.М., Скрипченко Н.Ф. Дидактические игры и познавательные задания в 1 классе. - К.: Радянська школа, 1988. - 63 с.

53. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. - К.: А.С.К., 2004. - 192 с.

54. Програми для середньої загальноосвітньої школи.1-4 класи. - К.: Початкова школа, 2006. - С.246-276.

55. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. - СПб.: Питер, 1999. - 720 с.

56. Рудакова Т.І. Дидактична гра - дієвий засіб активізації пізнавальної активності учнів // Початкова школа. - 2005. - № 16. - С.7-13.

57. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: Підручник для студентів педагогічних факультетів. - К.: Ґенеза, 1999. - 368 с.

58. Савченко О.Я. Дидактичні вимоги до підготовки і проведення уроків // Навчання і виховання учнів 1 класу / Упор О.Я. Савченко. - К.: Початкова школа, 2002. - С.41-50.

59. Савченко О.Я. Сучасний урок у початкових класах. - К.: Магістр-S, 1997. - 256 с.

60. Скаткін М.М. Методика викладання природознавства в початковій школі: Посібник для вчителів. - К.: Радянська школа, 1953. - 227 с.

61. Сухомлинський В.О. Вибрані твори в 5-ти томах. - Т.1: Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості. Духовний світ школяра. - К.: Радянська школа, 1976. - 654 с.

62. Ушинський К.Д. Людина як предмет виховання. - К.: Радянська школа, 1974. - 390 с.

63. Цукерман Г.А. Как младшие школьники учатся учиться? - М., Рига: „Эксперимент”, 2000. - 224 с.

64. Чуприкова М.И. Умственное развитие и обучение: Учебно-методическое пособие. - М.: Издательство МПСИ: МОДЕК, 2003. - 320 с.

65. Шушара Г. Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів - вимога сьогодення // Рідна школа. - 2003. - № 2. - С.11-14.

66. Щукина Г.И. Педагогические проблемы формирования познавательных интересов учащихся. - М.: Педагогика, 1988. - 142 с.

67. Эльконин Д.Б. Детская психология. - М.: Учпедгиз, 1960. - 328 с.

Додатки

Додаток А

Характеристики

Список файлов ВКР