114803 (591713), страница 7

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 7)

знаходити відмінне і подібне між кущами, деревами, трав’янистими рослинами;

назвати пристосування рослин до поширення плодів і насіння;

пояснити будову рослин;

розповідати про збереження природи.

Обладнання: таблиця „Дерева, кущі, трав’янисті рослини", тексти на картках, „Червона книга України", таблиця „Пристосування рослин до поширення плодів і насіння”.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності.

Діти, чи потрібні на нашій планеті рослини?

Що дають нам рослини?

II. Оголошення теми та очікуваних результатів.

Дійсно, без рослин не можуть існувати ні люди, ні тварини. Тому сьогодні ми будемо говорити про царство рослин, що нас оточує. Ми навчимося знаходити відмінності і подібності між кущами, деревами і трав’янистими рослинами. Ознайомимось з будовою рослин та дізнаємось, як пристосувалися рослини до поширення на Землі.

III. Вивчення нового матеріалу.

1. Використовуючи таблицю „Дерева, кущі, трав’янисті рослини" вчитель розповідає про поділ всіх рослин на три групи. За участю учнів визначають спільні і відмінні ознаки у кущів, дерев і трав’янистих рослин.

2. Інтерактивні вправи.

Завдання 1.

Робота в групах. На дошці розміщені 3 види малюнків: дерева, кущі, трав’янисті рослини. Учням необхідно відібрати:

I група - малюнки із зображенням дерев;

II група - малюнки із зображенням кущів;

III група - малюнки із зображенням трав’янистих рослин.

Обґрунтувати свій вибір за методом „прес".

Завдання 2.

Технологія „Навчаючи - вчуся". Презентація результатів.

На окремих кольорових аркушах надруковані тексти на теми:

а) Пристосування рослин до поширення на Землі (жовтий колір);

б) Збереження рослинного світу (зелений колір);

в) Як використовує рослини людина (блакитний колір);

г) Про рослини культурні і дикорослі (білий колір).

Тексти розподілені на логічно завершені фрагменти. Фрагменти пронумеровані. Аркуші розрізані на ці фрагменти і роздаються учням у будь-якому порядку. Діти збираються в групи за кольором.1 хвилину вивчають свій текст, а потім за номерами переказують іншим членам групи. Діти сідають на місця і вчитель пропонує переказати те, що запам’ятали.

Чи всю інформацію висловили?

Хто хоче доповнити?

Які думки викликала у вас заслухана інформація?

IV. Підсумок уроку.

Метод „незакінченого речення": „На уроці я дізнався... ", „Тепер я знаю, що..."

Тема уроку. Тварини. Значення тварин

Очікувані результати:

Після цього уроку учні зможуть:

порівнювати родові і видові ознаки тварин;

групувати тварин за основними ознаками;

встановлювати взаємозв’язки між рослинами і тваринами.

Обладнання: малюнки із зображеннями тварин (комахи, звірі, птахи, риби, земноводні, плазуни), таблиця „Тварини", картки із завданнями для груп.

Хід уроку

I. Мотивація навчальної діяльності.

Технологія "Мікрофон"

Що хотіли б ви дізнатися про тварин?

Для чого потрібні нам знання про тварин?

II. Оголошення теми та очікуваних результатів.

Ми познайомимось із різноманітним світом тварин, навчимося об’єднувати тварин у групи; будемо вчитись встановлювати зв’язок між рослинами і тваринами, порівнювати і аналізувати побачене і почуте.

III. Вивчення нового матеріалу.

1. Розповідь вчителя про тварин (енциклопедичні дані).

2. Інтерактивні вправи.

Завдання 1.

Клас об’єднується у 3 групи: комахи, птахи, звірі.

Кожна група опрацьовує відповідну частину статті підручника с.32-.33.

Представник кожної групи розповідає про прочитане.

Вчитель повідомляє, що є ще такі види тварин як риби, земноводні, плазуни. Про них ми будемо вчити в наступних класах.

Завдання 2.

Робота в групах. Клас формується в 4 групи. Кожна група виконує завдання за картками:

I група: Розподіліть тварин на птахів і звірів: олень, вівця, бобер, миша, індик, іволга, метелик, щиглик, заєць, дикий кабан, їжак, сойка, лебідь, лисиця, ведмідь, кажан.

Яка тварина зайва? Чому?

II група: Розподіліть тварин на комах і птахів: мураха, сонечко, голуб, павук, гуска, синиця, метелик, щиглик, бабака, бджола, горобець, іволга, соловей, жук-олень.

Яка тварина зайва? Чому?

III група: Розподіліть тварин на комах і звірів: сонечко, заєць, лисиця, комар, собака, джміль, лебідь, бабка, миша, колорадський жук, лев, муха, вовк.

Яка тварина зайва? Чому?

IV група: Виберіть із ряду тварин тільки звірів: лось, голуб, лисиця, сорока, сонечко, бабка, ведмідь, гуска, карась, дятел, їжак, миша, орел, кріт, бджола, ластівка, слон, дикий кабан.

Яка з перерахованих тварин належить до риб?

Час підготовки - 4 хвилини. Групи вибирають представника, який доповідає про результат роботи.

Завдання 3.

Робота в парах. Робота з підручником с.36. Діти читають самостійно і переказують один одному.

Завдання 4.

Технологія „Два - чотири - всі разом”.

Запишіть на аркушах паперу, яких ви знаєте свійських тварин.

Діти працюють в парі, потім об’єднуються в четвірки і доповнюють перелік тварин. Кожна група записує назви тварин на аркуші паперу і вивішує на дошці результати своєї роботи.

ІV. Підсумок уроку.

Метод „Рефлексія”

Чи досягли ми того, що очікували?

Уявіть, що ви зустріли людину, яка ніколи не бачила тварин. Що ви їй розповісте?

Обґрунтування необхідності використання пізнавальних завдань під час організації процесу формування пізнавальних інтересів в учнів початкової школи міститься у працях Н. Бібік, В. Зикової, З. Калмикової, Н. Коваль, І. Лернера, Н. Менчинської, О. Савченко та інших вчених.

У науковій літературі описані різні типи пізнавальних завдань. Їх класифікація проводилась за різними ознаками. Ми вважали за доцільне під час експериментального навчання використати класифікацію пізнавальних завдань, в основі якої лежать прийоми розумової діяльності. Це пояснюється тим, що розвиток прийомів розумової діяльності є важливим засобом ефективного засвоєння навчального матеріалу та формування у молодших школярів пізнавальних інтересів.

Включенню в процес розв’язання пізнавальних завдань сприяють також індивідуальні завдання, які готують учнів до участі в пошуковій діяльності. Учням зі слабко розвиненими пізнавальними інтересами можна пропонувати завдання, які потребують простого відтворення побаченого факту, переказу конкретної події. Наприклад, треба дізнатися, що росте у вас на городі? З чого мама варить борщ? Як виглядала твоя колиска? Яку колискову співала мама? Хто придумав для тебе ім’я? - і т.д. Використання відповідей на запитання забезпечують активну участь у колективній діяльності, спонукають учнів до виконання складніших завдань: яких птахів ти бачив у дворі? З працею людей яких професій зустрівся по дорозі до школи? Що зараз цвіте? Що дозріває? Що вже дозріло? Урожай яких овочів чи фруктів вже зібрали?

Для учнів, пізнавальні інтереси яких особливо виявляються в ситуаціях, коли можна продемонструвати свій життєвий досвід, виділитися серед інших цікавою інформацією, можна збільшувати питому вагу завдання на встановлення причинно-наслідкових зв’язків у природі. Наприклад: Чому у звірів взимку шерсть стає густою, пухнастою, а навесні - рідшає? Чому лише наприкінці зими, на початку весни у звірів народжуються малята?

Для учнів, які характеризуються стійким пізнавальним орієнтуванням, прагненням до систематизації, узагальнення знань, доречними є завдання, які спрямовують їх мислення на усвідомлення способу дій, пошуки взаємозв’язку явищ. Наприклад: Чому замерзають калюжі? Кого називають хоробрим? Яким хочуть тебе бачити батьки? та інші.

Включення таких завдань у канву уроку важливо супроводжувати використанням “живих фактів”, життєвих спостережень, введенням дійових осіб - дітей чи улюблених казкових персонажів.

Під час формувального експерименту учням пропонувались пізнавальні завдання як колективна, групова та індивідуальна робота на різних етапах уроку. Основними формами були запитання, логічні вправи, тести.

Розглянемо зразки пізнавальних завдань, які ми використовували під час уроків „Я і Україна" в 1 класі.

Тема уроку. Ти - школяр

1. Склади портфель.

2. Познач у кружечках, як правильно поводитися з книжкою.

Тема уроку. Чим ми розпізнаємо смак

1. Пронумеруй, що який має смак.

1 - гіркий2 - солодкий3 - солоний4 – кислий

Тема уроку. Що можна навчитися робити самому

1. Підкресли.

Щоб речі довго тобі служили, треба:

чистити взуття, писати по парті,

прати білизну, обмальовувати стіни,

нищити підручники, обгортати зошити,

відривати ґудзики, ламати іграшки,

складати все на своє місце.

Що ти ще робиш, щоб зберегти речі? ____________________

2. Допиши правила.

Поламав - відремонтуй.

Замастив - ________________Розірвав - _________________

Насмітив - ________________Порозкидав - ______________

Тема уроку. Професії твоїх батьків

1. Запиши, хто що робить?

Лікар - __________________Кравець - _________________

Вчитель - ________________Продавець - _______________

Муляр - _________________Доярка - __________________

Водій - __________________Пекар - ___________________

2. Запиши, хто користується цими знаряддями?

Тема уроку. Чи вмієш ти ввічливо розмовляти

1. З’єднай стрілками, як потрібно слухати співрозмовника.

Слухати співрозмовника потрібно	●	•	Мовчки.	•	●	Негарно слухати співрозмовника
		•	Поглядати у різні боки.	•
		•	Відволікатись, щоб побачити, що діється навкруги.	•
		•	Частіше перебивати розповідь.	•
		•	Уважно.	•
		•	Дивитися на співбесідника.	•
		•	Час від часу вставляти доречні слова.	•
		•	Показувати, що тобі цікаво.	•

Тема уроку. Що належить до природи. Жива і нежива природа

Характеристики

Список файлов ВКР