114796 (591710), страница 7

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 7)

За необхідності можна виконати і відносно деталізований малюнок крейдою з узагальненою характеристикою тональних відносин і об'ємної форми предметів. У таких випадках доцільно в тіньових місцях малюнка залишати чисту темну поверхню дошки, а світла трактувати за допомогою крейдяних штрихів різної товщини і з різною силою натиску на крейду, домагаючись потрібного співвідношення світла і тіні [37, 25].

Не потрібно затрачати час на складні малюнки, що виконуються крейдою або в комбінації його з іншими матеріалами, якщо вони вимагають значної витрати часу для свого здійснення. Ефект, що досягається такими малюнками, може бути забезпечений за коротший відрізок часу швидкими, лаконічними начерками, зробленими вугіллям, сангіною, пастеллю, аквареллю, гуашшю, кольоровою крейдою на великих листах білого або сірого паперу.

Слід відмітити, що малюнки крейдою мають менші образотворчі можливості, аніж начерки, зроблені за допомогою інших матеріалів, широко вживаних в творчій практиці художників. Наприклад, навіть спрощена передача світлотіньових відношень в крейдяному малюнку досить важка внаслідок негативності зображення. Крім того, такий малюнок досить умовний (білі контури предметів на темному фоні) і лише віддалено нагадує звичні зорові сприйняття. Проте добре підготовлені, умілі художники-педагоги спроможні виконати переконливі, виразні малюнки крейдою на класній дошці. Впровадження в практику роботи вчителів образотворчого мистецтва матеріалів, зручних для виконання педагогічних малюнків, звужує область застосування крейди, але не виключає її повністю з арсеналу художника-педагога [40, 58].

Необхідно підкреслити важливість дотримання методичної послідовності виконання педагогічних малюнків. За діями вчителя пильно спостерігають школярі. Не можна працювати безсистемно, не зважаючи на прийняті в методиці принципи послідовного виконання малюнків: від загального — до часткового, від головного — до другорядного. Пояснювальне, показове малювання, що проводиться вчителем, активно впливає на школярів, і виконувати таке малювання слід відповідально, враховуючи, що весь процес роботи над малюнком, кожний його етап є педагогічною дією [19, 116]. Можна відмітити своєрідну динамічність педагогічних малюнків, яка полягає в тому, що протягом дуже нетривалого часу вчитель поступово створює малюнок в присутності учнів, які бачать весь процес малювання в динаміці: від перших штрихів до останніх.

При виконанні педагогічних малюнків необхідно враховувати вік дітей, рівень їх розвитку, інтереси, можливості. І справа тут не тільки в змісті завдань, передбачених програмою для того або іншого року навчання. Важливо ще й те, щоб малюнки вчителя по кількості і складності закладеної в них учбової інформації, за своїми образотворчими якостями, по своїй цільовій орієнтації були різними для кожної вікової групи учнів. Наприклад, в малюнках, призначених для школярів молодших класів, міра спрощення зображення може бути дещо більшою, ніж в малюнках, розрахованих для демонстрації старшим учням. Відповідно у кожній віковій групі може змінюватися співвідношення захоплюючого початку і раціонально-логічного матеріалу в малюнках вчителів [28, 57].

Не завжди зміст педагогічних малюнків, що залежить передусім від теми уроку й навчального матеріалу, що ілюструється, може мати яскраво виражену образну характеристику або супутнє гумористичне трактування зображення. У тих випадках, коли змістом пояснювальних малюнків є матеріал методичного характеру (наприклад, демонстрація послідовності створення зображення або методів побудови об'ємної форми якого-небудь предмета), принцип подачі учбового матеріалу буде відбуватися з переважанням логічних елементів над емоційними.

Вчитель-художник повинен володіти підвищеним педагогічним тактом, гострим чуттям художника, щоб не перевантажити своє пояснення, образотворчий показ навчального матеріалу зайвою геометризацією, щоб не перетворити процес навчання, цікаві заняття малюванням в нагромадження методичних схем.

Малюнок вчителя — авторитетне свідчення правильності тих методичних положень, які висловлює вчитель під час усних пояснень. Такий малюнок переконує школярів в користі і доцільності навчання, в необхідності оволодіти образотворчою діяльністю. Педагогічне малювання, уміло і цікаво виконане вчителем, підіймає його авторитет [44, 112].

Важливу роль в оволодінні майстерністю швидкого малювання відіграє розвиток зорової пам'яті і уяви, уміння здійснювати начерки на основі швидкоплинних вражень, отриманих внаслідок короткочасного спостереження натури. У зв'язку з цим представляють інтерес вправи в швидкому малюванні. Одна з таких вправ проводиться так [47, 69-70]. Протягом 1-2 хвилин слід уважно розглянути об'єкт майбутньої зарисовки, визначити його основні характерні особливості, принцип побудови, а потім, прибравши предмет або відвернувшись від нього, зробити лаконічний нарис по пам'яті. Наприкінці роботи можна знову подивитися на модель, щоб оцінити міру об’єктивності зображення. Згодом виконання зарисовок за спостереженнями стає звичною справою, і їх створення не представляє значних труднощів.

Однією із складових майстерності швидкого малювання є уміння створювати гранично лаконічні начерки, спрощувати зображення до міри узагальненого образу. У цьому відношенні виявиться корисним такий тип вправ: після виконання якого-небудь тривалого малюнка або ґрунтовно проробленого нарису з натури треба зробити швидкий начерк на цю ж тему по пам'яті. Іноді потрібно повторно поглянути на натуру, щоб зробити відбір найголовнішого, добитися бажаної міри спрощення і лаконізму зображення. У ході такої роботи відкидаються подробиці, не проводиться ретельне моделювання, виявляються істотні особливості об'єктів, проводиться скорочення малоінформативних ознак, виявляється узагальнений образ предмета [25].

Швидка уявна оцінка натури, забезпечення пропорційного і тонального взаємозв'язку частин зображення, виявлення образної сутності моделі, застосування відповідних графічних засобів для втілення задуму художника, лаконізм і виразність вирішення начерку — все це має важливе значення в швидкому малюванні, яким досконало повинен володіти художник-педагог [36, 20].

Розвиток зорової пам'яті і уяви має важливе значення для художника-педагога. Уміння вільно і упевнено малювати, опираючись на зорові уявлення і пам'ять, є обов'язковою умовою успішної роботи вчителя. Йому доводиться постійно керувати образотворчою діяльністю школярів, підказувати і показувати їм, як малювати різні сюжети і об'єкти. Робити це слід цікаво, переконливо і професійно.

Тематика дитячих малюнків багата і різноманітна, в них нерідко переплітаються реальність і фантастика. Допитливий розум дітей, їх активність часто виражаються в образотворчій творчості. Проводячи заняття із школярами, вчитель часто імпровізує, дає відповіді на незаплановані заздалегідь питання, малює різні об'єкти в різних поєднаннях і положеннях. Для цього необхідно володіти тренованою зоровою пам'яттю, багатою уявою, мати значний запас зорових уявлень. Ці якості корисні і в особистій творчій роботі вчителя [39, 126].

Різноманітний тваринний світ — це істотна частина навколишньої нас природи, з якою тісно пов'язане життя людини. Анімалістична тематика є важливим компонентом творчої діяльності художників. Педагоги повинні знати особливості зображення анімалістичних сюжетів, знати принципи анатомічної будови тварин і птахів, мати досвід їх малювання. Головним джерелом отримання навичок є зарисовки з натури, що проводяться в зоопарку, в сільській місцевості, в лісі і т. д. Крім того, необхідно виконати ряд нарисів з опудал.

Пластична краса тварин найбільш повно розкривається в динаміці, яка в кожному випадку має свої особливості. Так, процес ходьби або бігу складається з елементів, що послідовно чергуються (почергове висунення ніг, моменти опори, вільний крок і т.д.). Кожній фазі руху властиві свої закономірності. Знаючи ці особливості, художник зможе виразно передати своє враження від натури, свої творчі задуми [25, 81].

Дуже зручним, мобільним засобом зображення анімалістичної тематики є начерки. З їх допомогою можна фіксувати свої враження, малювати тварин в русі, часто змінювати сюжети, чергувати матеріали і техніку малюнка. Добре виконані начерки тварин в динамічних позах вирізняються особливою правдивістю і виразністю.

2.2 Організація, зміст та аналіз ефективності експериментального дослідження

Експериментальне дослідження особливостей виконання учнями початкових класів анімалістичної тематики проводилось у три основні етапи. Метою першого етапу (ІІ семестр 2007-2008 рр.) був аналіз педагогічної, психологічної та мистецтвознавчої літератур з проблеми анімалістичного малюнка та методики його виконання, укладання бібліографії, вироблення експериментальної методики та проведення констатуючого експерименту у 3-х класах Львівської ЗОШ І-ІІІ №36.

Другий етап (І семестр 2008-2009 рр.) передбачав проведення основного (формуючого) експерименту. Перевірено на практиці ефективність системи вправ та завдань образотворчого змісту.

Мета третього етапу (ІІ семестр 2008-2009 рр.) полягала в аналізі та узагальненні кількісних та якісних результатів експерименту, написанні тексту дипломної роботи, її літературне оформлення.

При проведенні формуючого експерименту були передбачені зміни в способах керівництва навчання школярів при збереженні змісту навчання. У експериментальному класі активізувалась образотворча діяльність школярів у галузі виконання анімалістичного малюнка, пропонувалась система організації навчання, методи та прийоми, що забезпечують оптимізацію розвитку уявлень про анімалістичний малюнок.

У процесі експерименту використовувалася така послідовність малювання опудал тварин:

— пошуки і визначення композиції малюнка у форматі аркуша паперу (заздалегідь визначається його композиційне розташування);

— уточнення і остаточне визначення основного просторового руху тулуба тварини;

— уточнення і промальовування основних пропорцій опудала;

• промальовування окремих частин тварини;

• уточнення силуету;

— уточнення індивідуальності в образі, об'ємній формі, розподілі шерстного покриву тварини або оперення птаха;

• нанесення меж розподілу градацій світлотіні.

У процесі проведення експериментального дослідження ми враховували вимоги навчальної програми до організації сприймання й виконання зображень тварин з дидактичною метою (див. табл. 1).

Таблиця 1

Анімалістична тематика у програмі з образотворчого мистецтва

Сприймання: передавання основних особливостей будови і характеру руху тварин. Пластична виразність силуетної форми, її декоративна насиченість, художньо-образна характеристика

Світ тварин у мистецтві Вірні друзі Кіт-воркіт (або: “Віє вітер з-під воріт, у воротях сірий кіт”) Карнавал картин Здрастуйте звірі, малі і великі!

Ліплення (пластилін, глина) Гуаш, кольоровий папір Гуаш, акварель (круглий пензель, тампон, палець); графіка Графіка. Вар.: естамп (друк по аплікації); робота пензлем; рвана та різана аплікація

Бажані спостереження за тваринами (в зоопарку, в цирку, на фермі тощо; на уроці – перегляд слайдів). Малювання “від плями”. Робота одразу пензлем, пальцем На тему музичного твору “Карнавал тварин” К. Сен-Санса Розтяжка одного (темного) кольору

Загалом робота над начерками проходила так: уважно придивившись до тварини, характеру будови її тіла, учні уявно закомпоновували на аркуші паперу 3-4 начерки; робота над кожним з них продовжувалася доти, доки тварина не змінила своєї пози; коли ж вона змінила позу, учні, не завершивши попереднього начерку, приступали до іншого і т. д. Пізніше, коли тварина знову ставала у попередню позу, учні свої попередні начерки доводили до можливої завершеності. Так з'являються начерки тварин на одному аркуші у різних положеннях, виявляються найхарактерніші ознаки будови їх тіла.

У процесі організації і проведення експериментального дослідження ми враховували, що програми з образотворчого мистецтва побудовані на основі тісного внутрішнього взаємозв'язку з іншими предметами, зокрема природознавством. Заняття образотворчим мистецтвом пробуджують естетичні почуття до навколишньої дійсності і творів мистецтва, активізують їхні допитливість, вміння реально зображувати оточуючу дійсність. Учні вчаться виявляти особливості зображуваного (наприклад, звіра), виявляти притаманні їм форми, будову, співвіднесеність частин, характерні деталі, спосіб життя. Спостерігаючи керамічні іграшки, фотографії, слайди, діти вчаться олівцем зображати найпростіших звірів.

При цьому проводилися уроки на теми: “Казкові тварини“, ”Хто в лісі живе“, “Лісові звірятка готуються до зими”, виконувалися ілюстрації до різних казок про звірів ("Заєць та їжак" І.Франка, "Лисичка-сестричка" українська народна казка).

Також значна робота проводилася у процесі навчання ліплення. Діти вчилися виготовляти рельєф "Півник", "Зайчик", "Їжачок", виконували фігурні композиції "Слон і слоненятко", "Ведмідь і ведмежатко" й ін.

Наприклад, при ліпленні лисички в ролі натури слід взяти іграшку, яка зображає лисичку, яка біжить і перш за все з'ясувати з яких частин складається лисичка і якої вони форми. (У лисиці маленька округла голівка, загострена до носика, гострі вушка, подовжений тулуб і приблизно такої ж довжини хвіст, лапи короткі й тонкі). Тут слід використати методичну розробку ліплення лисички.

На уроках малювання використовувався ще такий вид роботи, як аплікація, головними героями якої є звірятка. Дуже цікавою є аплікація різних звірят, яку виконати можна з геометричних фігур. Дуже красивими виходять в аплікації декоративні форми звірів. Виконання таких поробок дозволяє дітям фантазувати, створювати дивовижний окрас героїв, придумувати різні сюжети. Складання мозаїки дозволяє розвивати увагу, спостережливість. Тут з різних геометричних фігур дітлахи складають фігури різних тварин і доцільно перед школярами поставити ігрову ситуацію: хто самостійно збере більше силуетів?

Характеристики

Список файлов ВКР