114795 (591709), страница 17
Текст из файла (страница 17)
• Верхню губу намагаємось підняти якомога вище до носа.
• Артикуляційна гімнастика - чітке, правильне промовляння звуків, слів, словосполучень, скоромовок, прислів'їв, приказок. Промовляти їх треба спочатку повільно, а далі швидше й швидше, однак щоб язик не заплітався, щоб вимова була чіткою, без "проковтування" звуків.
• Гра "Луна".
Учитель читає слова (речення) голосно, а учні - трохи тихіше (луною). Можливе хорове читання слів з прискоренням до темпу скоромовки.
• Гра "Змагання телефоністів".
Дві-три команди у складі з 5-10 гравців шикуються в шеренгу або сідають в один ряд.
Учитель повідомляє скоромовку на вухо капітанам команд. За сигналом ті передають скоромовку на вухо своїм сусідам, ті - далі один одному... Останні в кожному рад мають сказати передане їм "по телефону" вголос.
Перемагає команда, яка раніше закінчить передачу не спотворить текст.
• "Читайте швидко, вимовляйте чітко".
Забути смішити горошина паляниця
забити спішити горобина полуниця
завити служити горобчиха попелиця
зарити смітити голубиця печериця
глиб - гриб будяк - буряк
сніг – сніп поріг – пиріг
град — грам зміст — зріст
штор – штурм плач – плащ
струм – струп грак – граб
коліно – поліно кран – край
плід – пліт баран – банан
звір — збір калина – малина
книга – крига шість – гість
Вправи для подолання бар'єру промовляння
• "Губи".
Під час читання мовчки вчитель пропонує учням міцно стиснути губи й прикласти до них палець (психології установка на беззвучне читання). Згодом палець не прикладають, а лише стискують губи.
• "Читай мовчки, рахуй уголос".
Учитель показує картинку зі словами, текстом і пропонує дітям рахувати вголос від 1 до 10, одночасно читати слова. Щоб перевірити усвідомлення прочитаного, варто переказати текст.
• "Не торкнись".
Читати, затиснувши зубами олівець так, щоб ні язик, ні губи, не торкалися його.
-
Притискання язика до зубів або затиснення його зубами.
-
Набирання в рот якомога більше повітря з тим, щоб, не випускаючи його, дихати через ніс. Щоки при цьому надуті.
-
Аритмічне постукування рукою чи олівцем під час читання. В основі цієї вправи - гальмування мовленнєво-рухових аналізаторів через центральні відділи кори головного мозку.
-
Списування.
Артикуляція майже зникає при списуванні тексту - в корі головного мозку, коли пише рука, також виникає індуктивне гальмування в зоні артикуляції.
Вправи для активізації мислення
• Ігри з м'ячем.
Учитель кидає м'яч кожному учневі, промовляючи при цьому одне з чотирьох слів: "земля" - гравець у відповідь повинен назвати один із видів тварин; "вода" - риб; "небо" - птахів; "вогонь" - плеснути в долоні.
Учитель кидає м'яч, називаючи при цьому, наприклад, продукти й інші слова: "яблуко"- лови, "парта"- не лови.
• Гра "Упіймай слово".
Учитель називає предмети живої природи (береза, вовк, оса) - учні сплескують у долоні, називає предмети неживої природи (пісок, сонце, вітер) - піднімають руки догори.
Учитель називає парні числа (2, 16, 100, 38) - сплескують, непарні - мовчать.
Називає іменники - піднімають праву руку, прикметники - ліву, дієслова - обидві руки.
Ці вправи можна проводити на будь-якому уроці.
• Гра "Нісенітниця".
Прочитати слово ззаду наперед (колосок - косолок, лампа - апмал, зошит — тишоз, книга - агинк).
Прочитати слова, переставляючи склади (тато - тота, Оля - Ляо, дочка - чкадо).
Прочитати речення, починаючи з останнього слова (За вікном завивав вітер. - Вітер завивав вікном за. Олі п'ять років. — Років п'ять Олі).
-
Знайти слова, які в прямому, і в зворотному порядку читалися б однаково: шалаш, дід, око, Алла, біб, кок.
-
Гра "Цікаві квадрати".
У квадрат, поділений на 25 клітинок, по діагоналі вписати будь-яку букву. Необхідно в кожному рядку дописати букви так, щоб вийшло слово.
Вправи для розвитку пам'яті
• Демонстрування малюнків (3-4 с). Учні мають назвати кожен предмет, зображений на них.
• Гра "Розвідники".
Розкладають 20 (10) предметів чи малюнків, відкривають їх на секунду. Хто запам'ятає найбільше?
• Гра "Нишпорка".
На столі розкладені 10 предметів. Учень виходить, учитель ховає один предмет. Повернувшись, учень має назвати предмет, який зник.
• Гра "Запам'ятай слова".
У стовпчик записують слова, не пов'язані між собою за змістом. Демонструють їх не більше ніж 10 с Щоб краще запам'ятати ці слова, треба скласти з них зв'язний текст.
• За командою вчителя діти починають читати текст швидко й уважно. Прочитавши, закривають текст і переказують його своєму товаришеві (учитель ходить між рядами й слухає).
Вправи для розвитку уваги
• Уважно розглядати плями, хмари на небі, прагнучи уявити предмети, які вони нагадують.
-
Спостерігати за близьким предметом, уявляючи, що він знаходиться на великій відстані.
-
Розслабитись, уважно дивитися на будь-яку точку, думати лише про неї. Якщо відволіклися - почати вправу спочатку.
• Протягом 1-5 хвилин спостерігати за будь-яким предметом, намагаючись знайти нові деталі.
•В уяві комбінувати різноманітне розташування предметів один відносно одного.
-
Переключати увагу з віддалених предметів на близькі.
-
Намагатися чути цокання то одного годинника, то іншого.
-
Протягом 5 хвилин спостерігати за рухом секундної стрілки на годиннику. Під час виконання вправи слід розслабитися.
-
Прагнути в уяві намалювати певні образи, картини утримувати їх у свідомості.
• Усно виконувати арифметичні дії (3-5 хвилин).
• Читати перше й останнє слово рядка.
• Читаючи текст, одночасно вистукувати рукою музичний ритм.
• Гра "Сходи-читалочки". Зійти сходами. Яка буква з'явилася.
Вправи для подолання регресії під час читання
• Прочитаний текст закривати лінійкою чи аркушем паперу. Пересуваючи його донизу, прочитуючи кожен рядок.
• Читати за допомогою вказівних чи середніх пальців обох рук (ліва задає темп читання, а права, рухаючись донизу, не допускає регресій).
• Читати 1-2 сторінки тексту вголос щодня.
• Вирізати на аркуші паперу завбільшки із сторінку підручника "віконце" на 3-4 рядки. Аркуш прикладати так, щоб верхній зріз "віконця" орієнтував на початок сторінки. Під час читання "віконце" посувати вниз, закриваючи прочитане.
При навчанні читати недостатньо сьогодні лише кілька разів повторювати один і той самий текст. Ця робота швидко втомлює дітей одноманітністю. Саме таким дієвим інструментом, за допомогою якого можна зацікавити учнів, викликати інтерес до виучуваного матеріалу є гра.
Поступово цікава гра, мовленнєва творчість переростають у навчальну працю. Гра знімає нервові перевантаження. Завдяки грі можна залучити до навчальної діяльності пасивних учнів.
Ігри умовно поділяють на такі види:
-
Ігри добукварного періоду.
-
Ігри букварного періоду.
-
Ігри післябукварного періоду.
Ігри добукварного періоду
Грає провідною діяльністю для дітей шестирічного віку. Майже все життя дитини проходить в ігровій діяльності. Весь урок у дітей цього віку пронизаний грою, але грою не заради розваги, а грою навчальною, що вимагає складних розумових операцій, аналізу й синтезу.
Кількість ігор на уроці повинна відповідати принципу доцільності. Доречно продумати і поетапний їх розподіл: на початку уроку гра має допомогти зацікавити, організувати дитину; в середині уроку гра повинна націлити на засвоєння теми; наприкінці уроку вона може мати пошуковий характер. Але на кожному етапі уроку гра повинна бути цікавою, доступною, і включати різні види діяльності учнів. При організації гри на уроці важливо продумати й те, в якому темпі вона буде проводитися.
Гра дасть змогу дитині опанувати також основи грамоти. Враховуючи складність звукових спостережень, навчання у добукварний період слід організовувати так, щоб шестилітки сприймали його в ігровій формі, не перевтомлювалися, щоб воно не викликало негативних емоцій.
Уся навчально-виховна робота з рідної мови з дітьми-шестилітками повинна ґрунтуватися на принципі гра-навчання, гра-виховання, оскільки в цьому віці гра для дітей - серйозна діяльність. Заняття, на яких діти оволодівають звуковою системою рідної мови, як і інші, перетворюю в цікаві вправи ігрового характеру.
"Скільки речень?"
Учитель читає речення. Учні на пальцях показують, скільки речень у цьому тексті. Виграє той, хто менше припуститься помилок.
"Скільки слів у реченні?"
Учитель читає речення. Учасники гри на пальцях або картками з цифрами показують, скільки в ньому слів. Виграє той, хто менше припуститься помилок.
"Злови п'ять слів"
Учитель називає п'ять слів (наприклад: олівець, зошит, ручка, вчитель, навчання) з тим, щоб учні зловили ці слова (плеснули у долоні) у реченнях, які він буде проказувати. Речення можуть бути такі:
Приведи усе до ладу, щоб були готові зрання: олівець, ручка і зошит — все, що треба для навчання.
Гра розвиває увагу, привчає прислухатися до слів у реченні.
"Живі слова"
До дошки викликаю трьох учнів (це діти, які будуть виконувати роль слів), а іншим даю завдання скласти речення, в якому стільки слів, скільки дітей стоїть біля дошки.
За малюнком діти складають речення, наприклад: "їжак несе яблуко". У викликаного учня запитую, в ролі якого слова він буде виступати (або діти самі собі вибирають слова із складеного речення). Класу даю завдання поставити слова в такому порядку, щоб вийшло складене речення.
Потім діти, які виконують роль слів, називають кожен своє слово по порядку, і всі чують речення, яке склали колективно.
У другому варіанті гри я сама пропоную дітям, які виступають у ролі слів, слова, наприклад: білка, гриби, сушить, Інші діти складають з них речення, правильно шикуючи "живі слова" біля дошки. "Діти-слова" вимовляють свої слова, і у них виходить речення: "Білка сушить гриби".
Можливий ще один варіант гри.
На перерві я готую дітей, які будуть виконувати роль "живих слів", навчаю їх вимовляти слова хором, але кожного - своє слово. На уроці повідомляю, що "живі слова" приготували речення і зараз вони вимовлять його. "Діти-слова" вимовляють свої слова хором.
Діти доходять висновку, що речення не вийшло, тому що слова в реченні стоять не послідовно одне за одним. Учні шикують слова у потрібній по послідовності, "діти-слова" вимовляють одне за одним своє слово. Речення "Сонце світить яскраво" розуміють усі діти.
"Скільки пауз у реченні?"
Учитель показує речення з паузами, пропонує дітям визначити кількість пауз (зупинок).
Посадив // дід // ріпку //. Виросла // ріпка // велика //. Кличе // дід // бабу // Марушку //.
Скільки пауз у реченні, стільки й слів.
"Розсели слова в будинки"
Ігровий матеріал: будинки із звуковими схемами слів, предметні малюнки - корова, зошит, літак, стіл.
У будинки потрібно заселити предмети, що зображені на малюнках.
Який предмет означає свійську тварину? Назви свійську тварину, в назві якої зустрічався б м'який приголосний звук. Вийдіть до дошки, поставте у звукових моделях наголоси.
Ігри букварного періоду
"Мозаїка"
У цій грі пропоную учням картки із складами. Пояснюю, що перший склад кожного слова написаний червоним кольором, другий склад - синім, а третій - зеленим. Склади перемішані. З них треба скласти слова (скажімо, руч, ка; О, ля; ма, ши, на; бі, лоч, ка; пар, та; квіт, ка тощо).
"Пісенька кенгуру"
Учні розглядають ілюстрацію, де зображений кенгуру, що виграє на сопілці. Поряд стоїть павич і слухає музику. Знайди закономірність і прочитай на хвості Павича, яку пісеньку грає кенгуру.
Крім того, що діти читають, вони ще й розвивають у собі таку важливу властивість, як здогадування про те, що написано далі.
"Назви букву"
Учень показує букви, а діти по ланцюжку називають її. Якщо буква названа неправильно, то діти, плескаючи у долоні, дають про це знати. Кожен - активний учасник.
"Впізнай букву наосліп"
На столі вирізані з цупкого картону вивчені букви. Одному учневі зав'язують очі і пропонують помацати букви і назвати їх.
"Горобчики"
Роздати дітям всього класу картки із назвами рослин чи дерев. Наприклад, яблуня, груша, дуб, тополя і т. ін. Вчитель починає гру, він говорить: "Цвірінь, цвірінь, сидів горобчик на малині, полетів на яблуню. Яблуня підхоплює: "Цвірінь, цвірінь, сидів горобчик на яблуні, полетів на...". Учень читає картки, які діти тримають перед собою, і називає рослину чи дерево, яке йому подобається. Всі учні класу - активні учасники.
"Знайди імена дітей"