114791 (591706), страница 9
Текст из файла (страница 9)
Дайте відповіді на запитання:
Коли починається і як довго триває цей період осені?
Чому так називається цей період? Спробуйте самостійно пояснити цей фразеологізм.
Яке з пояснень походження фразеологізму "бабине літо" вам подобається найбільше?
Складіть з цим зворотом речення.
ІІ. Брати ноги на плечі
Значення. Тікати, бігти, іти геть.
Швидко збиратися, рушати куди-небудь.
Прискорювати ходу, дуже поспішати.
У художній літературі:
Тоді, Андрюшко, і тобі треба брати ноги на плечі (Панч). Вона ноги на плечі та й пішла за Дін, і матір покинула, і батька.
(Г. Барвінок).
Як куди швидко треба терміново (листа) або телеграму, так я ноги'на плечі і прудкіше за машину доставлю (О. Іваненко).
Синонім: братися в нот.
Поєднайте частини прислів'їв, поясніть їх значення. Яке з них близьке до фразеологізму "брати ноги на плечі"?
Тихіше їдеш - ніж добре йти
Як біжиш, дивись під ноги; далі будеш краще погано їхати; хоч грошей не найдеш, так носа не наб'єш
III. Йти світ за очі
Значення: Йти хто зна куди;
йти невідомо куди;
йти туди, куди люди не ходять.
В художній літературі:
Покину я хазяїна, піду світ за очі (Українська народна казка "Дружні
звірі").
Мені здасться, я краще піду світ за очі, - сказало каченя
(Андерсен Г. - К. "Гидке каченя").
Синоніми: куди очі поведуть; куди ноги понесуть; куди очі дивляться
Прочитай те фразеологізми зі словом очі. Складіть з ними речення. Відкрити очі. Виплакати очі. Заплющити очі. Оком не моргнути. Замилювати очі.
IV. Цур тобі (пек тобі)
Значення: хай (нехай) йому (їй, їм) цур.
Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, несхвалення чогось з побажанням позбутися когось, чогось, не мати з ним справи.
Замініть цей вираз більш вживаними словами і введіть їх у складені вами речення.
Цілеспрямована робота над фразеологізмами на уроках мови та читання у початковій школі допоможе дітям зрозуміти цінність і красу народної мудрості. Молодші школярі поступово вчитимуться використовувати фразеологізми, удосконалюючи образність мовлення, підвищуючи культуру його у процесі навчання.
Висновок
Удосконалення культури мовлення - з найважливіших завдань фахової підготовки майбутніх вчителів початкових класів. Їхнє мовлення має бути відповідне сучасними нормами, тобто правильне, багате, чисте, дохідливе, зрозуміле, молодшим школярам.
У вступі визначено об’єкт, предмет, мету, завдання дослідження відповідно до теми "Формування лексико-фразеологічних норм в усному і писемному мовленні майбутніх учителів початкових класів".
У І розділі "Культура мовлення як науково-методична проблема сказано, що мовленнєва культура вчителя найважливіший аспект його успішної фахової діяльності". Як відомо, культури мовлення треба дотримуватися на всіх уроках, бо саме в початковій школі закладаються основи комунікативних умінь і навичок учнів. Це є запорукою їхнього подальшого успішного навчання. Школярам насамперед треба прищепити любов і повагу до рідного слова, сформулювати такі якості мовлення, як правильність багатство, чистоту мовлення. Для цього запропоновано шляхи і способи їх формування.
У ІІ розділі "Формування лексики фразеологічних умінь і навичок у мовленнєвій діяльності майбутніх учителів початкових класів" розкрито методику роботи над збагаченням словникового запасу студентів (майбутніх вчителів початкових класів). Тут також вказано, як треба проводити заняття з молодшими школярами щодо засвоєння української лексики і фразеології. На основі аналізу чинних підручників визначено, які лексеми і фраземи треба вивчати в початкових класах на уроках рідної мови і читання. Сформувати комунікативні уміння на лексико-фразеологічному рівні можна шляхом постійного вивчення науково-методичних розвідок, роботи зі словниками різного типу, читання кращих літературних творів та ін.
У додатку подано, як взірець, типові завдання, що формують правильність фахового мовлення майбутнього вчителя на лексичному рівні.
Матеріали дослідження можна використати у практичній діяльності вчителів початкових, а також для написання курсових робіт, методичних рекомендацій.
Список використаної літератури
1. Антисуржик / За заг. ред. О. Сербенської. - Львів, 1994. - 149 с.
2. Бабич Н.Д. Лінгво-психологічні основи викладання і вивчення мови. -Чернівці, 2000. -175с.
3. Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. - Львів, 1990. - 231 с.
4. Бабич Н.Д. Сила мовленого слова. - Чернівці, 1996. - 176 с.
5. Батут А.И., Борисюк І.В., Олійник Г.П. Інтонація як засіб мовноїкомунікації. - К., 1980. - 244 с.
6. Ботвина Н.В. Офіційно-діловий та науковий стилі української мови. - К., 1998, -190с.
7. Буялъський Б А. Поезія усного слова. - К., 1969. - 264 с.
8. Взаємодія усних і писемних стилів мови /За ред. М.М. Пилинського. - К., 1982. - 180 с.
9. Винницький В.М. Наголос у сучасній українській мові. - К., 1984. -160с.
10. Волкотруб Г.П. Практична стилістика сучасної української мови: Використання морфологічних засобів мови. - К., 1998. - 176 с.
11. Волощак М. Неправильно - правильно: Довідник з українського слововживання. - К., 2000. - 128 с.
12. Ганич Д.І., Олійник 1.С. Словник лінгвістичних термінів. - К., 1985. - 360с.
13. Головин БЛ. Основы теории речевой культуры: Уч. пособие. - Горький, 1977. -64с.
14. Головин Б.Н. Основы культуры речи. - М., 1980. - 235 с.
15. Гончар О.Т. Нашій мові - жити // Літ. Україна. - 1989. - 2 листоп. - №44. - С.1.
16. Гуц Л.М. Синтаксична синоніміка як один із засобів мовної експресії // Укр. мова та літ. в шк. - 1973. - № 6. - С.36-41.
17. Дзюбишина-Мельник Н. Ще один стиль української літературної мови // Культура слова: Респ. зб-к. - Вип.45. - 1994. - С.14-20.
18. Ділова українська мова / За заг. ред. Бабич Н.Д. - Чернівці, 1996. - 276с.
19. Дорошенко С.І. Основи культури і техніки усного мовлення: Навчальний посібник / Харків: "ОВС", 2002. -144с.
20. Єрмоленко С.Я. Стилістичне значення порядку слів // Укр. мова і літ. в шк. - 1972. - №8. - С.29-38.
21. Єрмоленко С.Я. Синтаксис і стилістична семантика. - К., 1982. - 210с.
22. Єрмоленко СЯ. Стилістика сучасної української літературної мови в контексті слов'янських стилістик. // Мовознавство. - 1998. - № 2-3. - С.25-36.
23. Жанри і стилі в історії української літературної мови. - К., 1989. - 284 с.
24. Їжакевич Г.П. Взаємодія стилістики мови і стилістики мовлення // Теоретичні проблеми лінгвістичної стилістики. - К., 1972. - С.33-47.
25. Караванський С. Секрети української мови. - К., 1994. - 152с.
26. Каравансъкий С. Пошук українського слова, або Боротьба за національне "я". - К., 2001. - 238 с.
27. Карасьов М. Мистецтво художнього читання. - К., 1965. - 146 с.
28. Кацнельсон С.Д. Типология языка и речевое мышление. - Л., 1972. - 216с.
29. Коваль А.П. Культура ділового мовлення. Вид.3-те. - К., 1982. - 287 с.
30. Коваль А.П. Практична стилістика сучасної української мови. Вид.3. - К., 1987. -351с.
31. Кожин А.П., Крылова О.А., Одинцов В.В. Функциональные типы русской речи. - М., 1982. - 223 с.
32. Кони А. Ф.18 советов лекторам // Наука и религия. - 1965. - № 5. - С.7-9.
33. Кононенко В.І. Сила слова. - К., 1976. - 115 с. з іл.
34. Корніяка О. Мистецтво ґречності. - К., 1995. - 94 с.
35. Короткий словник синонімів української мови/ За ред. П.М. Деркача. - К., 1993.
36. Кохтев Н.И., Голуб И.Б., Салганик Г.Я. Практическая стилистика.
37. Кошачевсъкий С.С. Техніка мови. - К., 1963.
38. Культура української мови: Довідник. - К., 1990. - 302 с.
39. Левин А. Лектор и аудитория. - М, 1964. - 119с.
40. Леонова М.В. Стилістичні помилки та їх характер // Укр. мова та літ. в шк. - 1972. - № 5. - С.75 - 78.
41. Леонтъев АА. Язык, речь, речевая деятельность. - М., 1969. - 214с.
42. Майданова Л.М. Очерки по практической стилистике. Для студентов-журналистов. - Свердловск, 1987. - 183 с.
43. Матвіяс Іван. Варіанти української літературної мови. - К, 1998. - 162 с.
44. Мова і культура / Відп. ред. В.М. Русанівський. К., 1986. - 184 с.
45. Мовчан П. Мова - явище космічне // Літ. Україна. - 1989. - № 46. - 16 листоп. - С.2...
46. Муромцева О.Г., Жовтобрюх В.Ф. Культура мови вчителя. - Харків, 1998. - 206 с.
47. Непийвода Н. Мова української науково-технічної літератури (функціонально-стилістичний аспект). - К., 1997. - 303 с.
48. Николаева Т.М. Жест и мимика в лекции. - М., 1972. - 37 с.
49. Орфоепічні норми та їх значення // Сучасна українська літературна мова: Фонетика / За ред. І.К. Білодіда. - К., 1969. - С.370-401.
50. Перебийніс B. C. Методи дослідження стилістики мови і стилістики мовлення // Теоретичні проблеми лінгвістичної стилістики. - К., 1972. - С.47-70.
51. Передрій Г.Р. Вимова деяких слів із звуком [й] // Укр. мова і літ. в шк. - 972. - № 8. - С.83-85.
52. Пилинський М.М. Мовна норма і стиль. - К., 1976. - 287 с.
53. Пономарів О. Культура слова: Мовностилістичні поради. - К., 1999. - 239с.
54. Редько Ю.К. Відмінювання, правопис і наголос українських прізвищ // Про культуру мови. - К., 1964. - С. 199 - 209.
55. Редько Ю.К. Довідник українських прізвищ. - К., 1968.254с.
56. Рильський М. Вечірні розмови. - К., 1964. - 272 с.
57. Синиця І.О. Психологія усного мовлення. - К., 1974. - 206 с.
58. Скрипник Л.І. Фразеологія української мови. - К., 1973. - 280с.
59. Словник іншомовних слів / За ред.О.С. Мельничука. - Вид.2. - К., 1985. - 966с.
60. Словник української мови: В 11т. - К., 1970-1980.
61. Словник труднощів української мови /За редакцією С.Я. Єрмоленко. -К., 1989
62. Словник паронімів української мови / За ред. Д.Г. Гринчишина і О.А. Сербенської. - К., 1986
63. Сулима М. Проблема літературної норми в українській мові. // "Шлях освіти", 1928. -№ 4. - с.132-141
64. Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві. - К., 1988. - 304 с.
65. Сучасна українська літературна мова. Лексика і фразеологія /За ред. Т.К. Білодіда. - К., 1973. - 439 с.
66. Сучасна українська літературна мова: Стилістика / За ред. І.К. Білодіда. - К., 1973. - 588с.
67. Українська мова: Енциклопедія. - К., 2000. - 750 с.
68. Українська мова: Енциклопедія / Редкол.: В.М. Русанівський та ін. К/Українська енциклопедія, 2000. -500с.
69. Українська літературна вимова і наголос. Словник-довідник. - К., 1973
70. Український правопис. - Вид.5 - К., 1995. - 236 с.
71. Ушинський К.Д. Вибрані педагогічні твори: У 2 т. - К., 1983. - Т.2. - 359с.
72. Чак Є.Д. Складні випадки вживання слів. - К., 1984
73. Чередниченко І.Г. Нариси з загальної стилістики сучасної української мови. -К., 1962. -495с.
74. Чмут Т. Культура спілкування. - Хмельницький, 1996. - 346 с.
75. http://www: libertium.net / indekx.html
76. ttp: // www: magister/msk.ru/librarary
Додаток
Завдання 1. Як Ви розумієте точність мовлення?
Завдання 2. Які частини мови найчастіше вступають у відношення паронімії? Випишіть з наведених пар пароніми за частиномовною приналежністю.
Абонент, абонемент, великий, величезний, прощання, прощення, радник, порадник, контакт, контракт, загартування, загартовування, диктант, диктат, опинитися, опинятися, сусідній, сусідський, складний, складений, складовий, лірик, лірник, розповісти, розповідати.
Завдання 3. Випишіть у першу колонку однокореневі пароніми, а у другу - різнокореневі.
Боцман // лоцман, будівельник // будівник, вимисел // домисел, досвід // дослід, група // трупа, легіон // регіон, мимохіть // мимохідь, орден // ордер, пломінь // промінь, текст // тест, шторм // штурм, світило // світоч, прописка // приписка.
Завдання 4. Користуючись словником, поясніть різницю у значенні таких слів паронімів:
Буланий // булатний, винахідливий // винахідницький, водний // водяний // водневий, виголошувати // проголошувати, виділяти // приділяти, затверджувати // утверджувати, формувати // формулювати, класний // класовий, лікарняний // лікарський, тафта // тахта, багатир // богатир.
Завдання 5. Подані слова-омоніми введіть у словосполучення, які розкривали б їх значення.
Годитися, задирати, заживати, займатися, закушувати, засипати; запускати, засідати, засновувати, косити, курити, накидати; наривати, наставляти, натоплювати, недосипати, облазити, попускати; пустувати, розривати, скресати, стигнути, топити, точити, чинити.











