114658 (591662), страница 7

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 7)

Освітні цілі передбачають формування системи уявлень і понять про тіла і явища природи та взаємозв'язки й залежності між ними; предметних умінь на основі засвоєних природознавчих знань; умінь застосовувати спеціальні методи пізнання природи (спостереження, дослід, практична робота).

Розвивальні цілі спрямовані на розвиток розумових здібностей учнів, що відбувається через оволодіння уміннями розумової діяльності: перцептивної (сприймання), мислительної (логічного й творчого мислення), імажинативної (уява), мнемічної (пам’ять), мовленнєвої. А також, на розвиток емоційної сфери дітей; їхньої пізнавальної активності і самостійності шляхом засвоєння узагальнених способів самоуправління (самомотивація, постановка цілей, самопланування, самоорганізація, самоперевірка і самооцінювання (самоконтроль), самокоригуванння; здатності до творчості, до самовираження і спілкування в колективній діяльності.

Виховні цілі пов’язані з вихованням особистісних якостей кожного школяра, його екологічної культури, поведінки, адекватної моральним, етичним, естетичним нормам і загальнолюдським цінностям у ставленні до навколишнього світу, прагнення охороняти і примножувати природу рідного краю.

Зміст природознавства та його структурування визначаються загальнодидактичними принципами (гуманізації; особистісно зорієнтованого навчання; науковості; наступності виховного й розвивального навчання; забезпечення позитивної мотивації учіння; створення умов для самореалізації кожного учня; розвитку його творчої самостійності та соціальної активності) і суто природничими принципами (екологічним, краєзнавчим, українознавчим, фенологічним), що реалізуються в єдності.

Природознавча змістова лінія галузі «Людина і світ» Державного стандарту початкової загальної освіти реалізується в таких розділах змісту програми:

• 3 клас — «Природа і ми», «Нежива природа», «Жива природа»;

• 4 клас — «Планета Земля», «Україна — наша Батьківщина», «Рідний край».

Зміст розділів «Природа і ми», «Нежива природа», «Жива природа» в 3 класі охоплює систему доступних для молодших школярів фактів, уявлень і понять, які на елементарному рівні всебічно відображають сутність компонентів неживої природи (сонячне світло й тепло, повітря, вода, гірські породи, корисні копалини, ґрунт) і живої природи (рослини, тварини, гриби, бактерії, людина) та зв'язки й залежності між ними. Природничі знання, сформовані в 3 класі закріплюються, розширюються, поглиблюються, конкретизуються, а головне — застосовуються в 4 класі як опора для розкриття змісту нових уявлень і понять та встановлення найпростіших закономірностей у природі, чим забезпечується цілісне відображення природи у свідомості молодших школярів. Зокрема, в розділах «Україна — наша Батьківщина» і «Твій рідний край», компоненти неживої й живої природи розглядаються в межах України і рідного краю, а закономірні зв'язки встановлюються на рівні природних комплексів: природних зон України та природних угруповань рідного краю.

Програма має екологічну спрямованість. Питання охорони природи пронизують увесь зміст, а також вивчаються як самостійні теми.

Такий підхід до розробки змісту забезпечує його розвивальне спрямування, оскільки оволодіння ним потребує активної навчально-пізнавальної діяльності кожного школяра.

В чинній навчальній програмі зазначено, що основною формою організації процесу навчання природознавства є уроки, які тісно пов'язані з позаурочними й позакласними заняттями. Серед уроків виділяються такі типи: вступний, комбінований, узагальнюючий, предметний, екскурсія (вступна, поточна, узагальнююча) [56].

Навчання природознавства здійснюється методами, в яких ураховуються їх внутрішня (зміст) і зовнішня (форма) сторони.

На якість процесу навчання природознавства впливає ефективне використання засобів наочності: натуральних, образотворчих, аудіовізуальних, моделей. Це зумовлено специфікою змісту природознавства та віковими особливостями пізнавальних процесів у молодших школярів.

Інтерактивна навчальна діяльність учнів початкової школи на уроках, позаурочних і позакласних заняттях, організована різними методами із використанням засобів наочності, може бути: фронтальною, виконуватися групами або парами у поєднанні з індивідуальною навчально-пізнавальною діяльністю.

Таким чином, аналіз чинної навчальної програми з природознавства для початкової школи свідчить, що у ній передбачено використання різних форм організації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів.

Із метою з’ясування, які форми організації навчання вчителі використовують найчастіше під час вивчення природознавства в початковій школі, нами було проведено анкетування. Анкета містила такі запитання:

1. За п’ятибальною шкалою виставте оцінку, залежно від того, який тип уроку Ви проводите найчастіше, вивчаючи природознавство.

а) комбінований урок ____________

б) предметний урок _____________

в) урок-екскурсія __________

г) урок засвоєння нових знань __________

д) узагальнюючий урок ______________

1. Підкресліть, у якому класі Ви найчастіше проводите уроки-екскурсії.

а) 1 клас; б) 2 клас; в) 3 клас; г) 4 клас.

1. Підкресліть, у якому класі Ви найчастіше проводите предметні уроки.

а) 1 клас; б) 2 клас; в) 3 клас; г) 4 клас.

1. Чи проводите Ви позаурочні заняття?

а) так; б) ні; в) іноді.

1. Які види позаурочної роботи Ви використовуєте?

а) ведення індивідуального календаря спостережень за сезонними змінами в природі і праці людей;

б) ведення класного календаря природи і праці людей;

в) закладання і проведення випереджувальних довготривалих дослідів;

г) домашня навчальна робота;

д) завдання з природознавства на літо.

1. Чи проводите Ви позакласні заняття?

а) так; б) ні; в) іноді.

1. При проведені позакласних занять перевагу надаєте:

а) індивідуальним формам роботи; б) груповим формам роботи;

в) масовим формам роботи.

1. Чи доцільно, на Вашу думку, використовувати різні форми організації навчання під час вивчення природознавства?

а) так; б) ні; в) іноді.

Анкетуванням було охоплено 26 вчителів початкових класів загальноосвітніх шкіл міста Зборова та Зборівського району.

Аналіз результатів опитування показав, що близько 88,5 % вчителів як основну форму організації навчання природознавства використовують комбінований урок; 11,5 % — іноді проводять уроки-екскурсії в природу; 42,3 % проводять також предметні уроки та узагальнюючі уроки. Що стосується позаурочної роботи, то серед усіх її видів 96,1 % учителів систематично використовують лише домашню навчальну роботу, яка полягає, в основному, в опрацюванні дітьми статей підручника і відповідей на запитання після них. 38,4 % вчителів систематично проводять спостереження за змінами в природі, але жоден не дає учням спостереження на літо. Зі всіх опитаних нами вчителів позакласні заняття на природничу тематику проводять лише 7,7 %. Те саме стосується і завдань для учнів на літо.

На нашу думку, такий стан справ є неправомірним, оскільки крім традиційних, стандартних і одноманітних форм організації навчання, потрібно проводити й інші форми організації навчального процесу.

2.2 Методика проведення різноманітних форм роботи під час вивчення природознавства в 3 класі

Одним із завдань вчителя початкової школи є через навчальний матеріал природознавства, тобто через засвоєння фактів, явищ, процесів якоїсь частини оточуючого світу, через правильно організовану діяльність з об’єктами, в яких ці факти, явища і процеси задіяні, допомогти дитині пізнати не лише навколишній світ, але й себе самого і забезпечити всім дітям у змісті матеріалу, що вивчається, набуття життєво необхідних знань, умінь і навичок.

Проведений нами теоретичний аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури із досліджуваної проблеми дозволив зробити припущення, що лише систематичне поєднання вчителем різних форм організації навчального процесу під час вивчення природознавства (усіх типів уроків, різних видів позаурочної та позакласної робіт) може сприяти формуванню у дітей правильних природничих уявлень і понять та взаємозв’язків між ними.

З метою перевірки правильності даного припущення ми вдалися до проведення упродовж 2007-2008 навчального року формувального експерименту на базі Перепельницької та Млинівської загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів Зборівського району Львівської області.

Експериментальним навчанням було охоплено 24 учні 3 класу Перепельницької загальноосвітньої школи. Відповідна кількість учнів 3 класу Млинівської загальноосвітньої школи — 23 учні — була обрана для порівняння результатів навчання за експериментальною та традиційною методиками. Експериментальний і контрольний клас ми підібрали приблизно з однаковим складом учнів за рівнем навчальних досягнень.

Розглянемо детальніше використану нами методику проведення різноманітних форм організації навчання під час вивчення природознавства в 3 класі. Проілюструємо, як ми використовували різні форми організації навчання.

Розглянемо зразки конспектів різних типів уроків, які були проведені в експериментальному класі.

Вивчаючи тему „Вступ. Що таке природа. Охорона природи” ми використали урок вивчення нового матеріалу.

Мета уроку: ознайомити зі змістом і метою природознавства в 3 класі; узагальнити і розширити знання учнів про різноманітність природи; формувати поняття „нежива” і „жива природа”; узагальнити знання учнів про значення природи в житті людей та їх вплив на довкілля; ознайомити із заходами по охороні природи; розвивати спостережливість, удосконалювати вміння порівнювати і встановлювати причинно-наслідкові зв’язки; виховувати почуття стурбованості за сучасний стан природи, бережне ставлення до неї.

Обладнання: ілюстрації із зображенням тіл неживої і живої природи, речей, виготовлених людиною, рідкісних рослин і тварин України; репродукції картин живопису із зображенням природних краєвидів; плакати з охорони природи.

Хід уроку

І. Організація класу до уроку.

ІІ. Спостереження за змінами в природі.

— Який стан неба сьогодні?

— Чи є вітер?

— Чи є опади? Які?

— Запишіть результати спостережень у календарі спостережень.

— Які зміни відбулися в житті рослин і тварин із приходом осені?

— Яку роботу виконують люди на полях, у садах, на городах?

ІІІ. Актуалізація знань учнів. Повідомлення теми уроку.

— Відгадайте загадки. (Відгадки вчитель записує на дошці).

— Як назвати одним словом все те, що ви відгадали? (Природа).

Де б ми з вами не були, чим би не займались, над нами завжди світить Сонце, ми дихаємо повітрям, п’ємо воду, споживаємо рослинну або тваринну їжу, нас оточують люди, рослини, тварини. Усе це належить до природи.

— На уроках якого предмету ви вже знайомилися із природою?

— Про що ви дізналися на цих уроках?

На уроках із предмету „Я і Україна” ви вже познайомилися із такими складовими природи, як Сонце, вода, повітря, ґрунт, рослини, тварини та їх значенням для життя людини. Проте, ще багато незвіданого таїть у собі природа, і щоб її пізнати, треба бути дуже уважним, вміти спостерігати за тим, що відбувається навколо.

Сьогодні ви дізнаєтесь про те, що будете вивчати на уроках природознавства у 3 класі, розширите свої знання про природу і про те, як до неї потрібно ставитись.

IV. Вивчення нового матеріалу.

1. Розповідь з елементами бесіди з метою формування уявлення про зміст і завдання природознавства в 3 класі.

— Відгадайте загадку.

Характеристики

Список файлов ВКР