114550 (591647), страница 10
Текст из файла (страница 10)
Головне місце в системі умов займають педагогічні, яким підпорядковані всі інші групи умов. Створення педагогічних умов припускає моделювання й реалізацію педагогічної системи училища. До прогностичного фону училища відноситься сукупність найбільш суттєвих зовнішніх факторів, які впливають на навчальний заклад. До першої групи цих факторів відносяться особливості соціально-економічного розвитку України, які ставлять перед навчальним закладом проблеми: «студенти і ринок», «студенти і політика», «студенти й релігія», «студенти і національна культура», «студенти і екологія». Ефективною можна вважати тільки таку виховну систему, яка пропонує способи рішення цих проблем.
Другу групу прогностичних факторів складають тенденції розвитку ВНЗ України, які дозволяють конкретизувати основну направленість змін, які відбуваються у навчальних закладах. До таких тенденцій відноситься поворот до найбільш повного обліку потреб, інтересів задатків студентів. ВНЗ поступово переходять від орієнтації навчально-виховного процесу на засвоєння інформації до його орієнтації на розвиток студентів. При такому положенні засвоєння студентом інформації з мети перетворюється на засіб розвитку особистості молодої людини.
Третю групу прогностичних факторів складають особливості мікросередовища ВНЗу. До них відносяться перспективи розвитку промисловості, сільського господарства, сфери обслуговування регіону, можливості отримання професійної освіти, можливості для організації позаурочної діяльності студентів, професійний, освітній склад батьків. Вивчення прогностичного фону дозволяє визначити спрямованість розвитку ВНЗу.
Прогностичні умови міцно пов'язані з педагогічними умовами. Цей зв'язок пояснюється тим, що поставлені в навчальному закладі цілі роботи, з одного боку, є результатом діяльності управлінської підсистеми, а, з іншого боку, – ключовим компонентом педагогічної системи навчального закладу. В зв'язку з цим, постановка цілей роботи є заключним моментом створення прогностичних умов та першим етапом створення педагогічних умов. Також ця група умов передбачає визначання тих параметрів особистості учня, що будуть вивчатися, розробку критеріїв оцінки сформованості кожного з параметрів, розробку методики вивчення учнів, раціональної форми фіксації інформації про їхні індивідуальні і групові особливості.
Одним з важливих завдань управління розвитком виховної системи навчального закладу є створення кадрових умов. Одним із формальних показників наявності кадрових умов є відповідність складу працівників навчального закладу штатному розкладу, наповненість усіх вакансій. До якісних характеристик кадрового складу можна віднести відповідність педагогів вимогам кваліфікаційних характеристик та посадових обов'язків, задачам, що стоять перед ними в даному навчальному закладі, рівень професіоналізму їхніх особливостей і діяльності. У навчальному закладі повинні бути створені умови для орієнтації педагогів не на функціональні продукти їх діяльності, а на психологічні продукти, пов'язані зі змінами в особистості учня. Створенню таких умов у навчальному закладі сприяє створення моделей особистісних якостей випускників училища, кваліфікаційних характеристик фахівців.
Надзвичайно важливо для нормального функціонування виховної системи навчального закладу створити відповідні психологічні умови. Педагогічна діяльність є колективною. У процесі її здійснення виникають міжособистісні стосунки, формується певний психологічний клімат.
Психологічні чинники впливають на рівень організованості педагогічного колективу, засоби обміну інформацією між його членами, творчий потенціал, рівень ініціативності, стиль керівництва.
Для забезпечення усталеності і рівноваги управління виховною системою повинно створити ряд організаційних умов, які охоплюють як процес створення, так і функціонування навчального закладу. Ключовим моментом у забезпеченні даної групи умов є створення організаційної структури управління розвитком виховної системи. Це передбачає формування управлінської підсистеми, встановлення засобів зв'язку і взаємодії структурних ланок цієї підсистеми.
Для правового забезпечення управління розвитком виховної системи навчального закладу використовується вся система законодавства: державне, господарське, фінансове, трудове, карне право. Механізм створення правових умов для функціонування навчального закладу містить у собі два елементи – створення правових актів та їх реалізацію. Правові акти створюються органами державного управління тільки на основі закону. Правові акти підрозділяються на постанови і розпорядження уряду; на накази й інструкції міністрів; на рішення місцевих органів влади; на накази керівників організацій.
Сучасні інформаційні технології і телекомунікації значно розширили можливості людини в його інтелектуальному, професійному і розвитку особистості. Проте, ставши потужним засобом пізнання, перетворення світу і самої людини, інформаційні технології в той же час перетворилися для нього на найсерйознішу загрозу.
В даний час перед суспільством стала проблема інформаційно – психологічної безпеки. В зв'язку з цим одним з актуальних завдань сучасних педагогів стає захист психіки молоді шляхом формування у неї інформаційної культури.
В процесі інформаційно-пропагандистської роботи поважно навчити що вчаться і студентів знаходити необхідну інформацію в різних джерелах, інтерпретувати і систематизувати її, сприймати альтернативні точки зору і висловлювати обґрунтовані аргументи, вичленити головне в інформаційному повідомленні. Необхідно активізувати інформаційно-пропагандистську роботу серед педагогів, що вчаться і їх батьків, організовувати єдині дні інформування, проводити інформаційний годинник з використанням сучасних інтерактивних форм і методів, активізувати роботу молодіжних прес-центрів і політ клубів.
Важливим чинником цивільного і патріотичного виховання молоді, що вчиться, як і раніше мають бути музеї установ освіти, за допомогою матеріалів яких рекомендується оформляти стенди і експозиції в аудиторіях і бібліотеках, присвячені відомим людям, випускникам і подіям, проводити етнографічні і виставки творчого досягнення студентів, створювати краєзнавчі кімнати і ін.
В даний час в системі дитячо-юнацького туризму і краєзнавства можна виділити декілька домінуючих напрямів і відповідних ним видів діяльності: краєзнавство (екскурсії, робота в музеї, фольклорні і інші експедиції, складання родоводу і так далі), активний туризм (туристські прогулянки, походи, змагання і так далі), комплексне (туристсько-краєзнавчі кухлі, клуби, зльоти, табори тощо), а також створення нових напрямів, що враховують інтереси сучасних споживачів освітніх послуг, відродження профільних туристсько-краєзнавчих таборів, родинного туризму, краєзнавчих досліджень.
Сьогодні національним пріоритетом є здорова і освічена людина, тому найбільш актуальна з проблем виховної роботи – проблема формування здорового способу життя учнів і студентів. Викликає турботу, що в дитячому і молодіжному середовищі вживання спиртних напоїв (включаючи пиво), куріння набувають масового характеру. Число тих, що палять серед учнів і студентів в деяких навчальних закладах досягає 73%. Нажаль молодь та студенти вживають і наркотики або психотропні речовини. У установах освіти необхідно всебічно проводити пропаганду здорового способу життя, оскільки що багато з тих, хто вчиться не вміють і не прагнуть бути здоровими. Протидіяти поширенню шкідливих звичок серед дітей і молоді повинні всі: місцева влада, установи освіти, охорони здоров'я, засоби масової інформації, громадськість, церква. Заходи, справлені на попередження вживання алкоголю, тютюну, наркотиків серед молоді, що вчиться, і пропаганда здорового образу життя, мають бути не одиничними заходами, а бути складовою частиною довгострокових програм, справлених на формування безпечної і відповідальної поведінки підростаючого покоління.
Складовими елементами таких профілактичних програм можуть бути всілякі види діяльності: науково – теоретичні конференції, разові заходи, акції, інтернет-конференції, інформаційні кампанії, театралізовані вистави, тематичні дискотеки, конкурси, спортивні заходи; клуби, членство в яких є престижним серед молоді і вимагає бути вільним від різного роду залежностей; розробка і видання буклетів, журналів, іншої друкарської продукції, відео матеріалів, соціальної реклами, спрямовану на профілактику вживання психотропних речовин, організація інформаційно-консультаційної роботи з попередження їх вживання, залучення фахівців і спеціально підготовлених молодих людей – учасників програм «Рівний виучує рівного». В той же час необхідний, аби виховне середовище не співлягало до вживанням наркотичних і психотропних речовин: дискотеки, походи і інші заходи повинні унеможливлювати їх вживання. При плануванні роботи педагоги можуть орієнтуватися на наступні дати: 1 березня – Всесвітній день боротьби з наркоманією і наркобізнесом; 7 квітня – Всесвітній день здоров'я; третя неділя травня – Всесвітній день пам'яті померлих від СНІДУ; 31 травня – Всесвітній день без тютюну; 1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом.
Три або чотири роки, проведені студентом у училищі повинні бути не тільки часом його фізичного розвитку, але і зміцнення здоров'я, формування здорового способу життя. Реалізація цієї задачі для виховної системи навчального закладу є найважливішою проблемою. Її рішення багато в чому залежить від того, як у навчальному закладі створюються медичні умови для нормальної життєдіяльності студентів і педагогів. Реалізація вимог нормативних документів до санітарно-гігієнічних і медичних умов організації навчально-виховного процесу залежить не тільки від адміністрації навчального закладу, але і від викладачів, технічного персоналу, студентів.
Одним з провідних напрямків діяльності установ має бути подальше здійснення загальнодержавної політики в області фізичної культури, спорту і туризму по залученню студентів до активних занять фізичною культурою і спортом, туризмом і краєзнавством. З цією метою в установах освіти пропонується проводити цілорічні спартакіади по основних видах спорту, спортивні свята, всілякі заходи туристсько-краєзнавчої спрямованості, якнайширше залучати студентів до активних, масових занять фізкультурою і спортом, при цьому велика роль повинна відводитися клубам, об'єднанням фізпідготовки різної спрямованості.
Екологічна освіта, екологізація суспільної свідомості є вирішальним чинником забезпечення екологічної безпеки, зміцнення здоров'я людей. За рішенням Всесвітнього саміту з стійкого розвитку в Йоханнесбурге (ЮАР) Генеральна Асамблея ООН оголосила з січня 2005 року по грудень 2014 року Усесвітню Декаду освіти для стійкого розвитку. Екологічна спрямованість освіти декларує як один з пріоритетів державної політики у сфері освіти, а як мета освітнього процесу визначено формування екологічної самосвідомості, екологічної етики і радіоекологічної культури молоді, що вчиться.
Важливим пріоритетом повинна залишитися робота колективів установ освіти по підготовці молоді, що вчиться, до родинного життя, засвоєння традиційних родинних цінностей, відповідального виконання батьківських (материнських і батьківських) обов'язків.
Важливим напрямом діяльності органів управління освітою і установ освіти є діяльність по виконанню державних програм профілактичної спрямованості, у тому числі: Державної програми по посиленню боротьби із злочинністю, Державної програми комплексних заходів по протидії торгівлі людьми, затвердженою Державної програми національних дій з попередження і подолання пияцтва і алкоголізму, Державної програми комплексних заходів протидії зловживанню наркотичними засобами і психотропними речовинами і їх незаконному звороту. Необхідно спільно з органами внутрішніх справ і іншими зацікавленими забезпечити реалізацію профілактичних заходів в місцях масового відпочинку молоді; сформувати банки даних про неповнолітніх, таких, що знаходяться в соціально-небезпечному становищі, бездоглядних, таких, що звільнилися з місць позбавлення волі, що повернулися із спеціальних навчально-виховних установ закритого типа; організувати комплексне вивчення, аналіз ситуації в їх сім'ях з метою надання необхідній допомозі. Необхідно розширити практику створення в установах утворення порад і комісій з попередження протиправного і адекватної поведінки учнів і студентів, ретельніше організувати облік і індивідуальну роботу з учнями і студентами, схильними до здійснення протиправних вчинків.
Практика роботи установ освіти, історія педагогіки свідчать про пріоритетну роль класного керівника (куратора) у виховному процесі. Класний керівник(куратор) сьогодні – це педагог-професіонал, що організовує через всілякі види виховної діяльності систему стосунків в класному колективі (навчальній, академічній групі), що створює умови для творчого самовираження кожного вихованця, збереження його унікальності і розкриття потенційних здібностей і що здійснює індивідуальну корекцію процесу соціалізації, захист інтересів молодої людини. Кураторам груп слід приділити особливу увагу виконанню наступних завдань: 1. Активізувати профілактичну роботу з сім'ями, що вчаться і студентами, що виявилися в соціально небезпечному положенні. Вивчати соціально-побутові умови учнів класу, групи, своєчасно звертатися за допомогою до фахівців соціально-педагогічної і психологічної служби, у відповідні соціальні інститути держави і суспільства; 2. Розвивати інтерес батьків до проблем успішності і дисциплінованості своїх дітей, залучати їх до широкої участі в навчально-виховному процесі; 3. Постійно проводити аналіз виховної діяльності на основі моніторингу якості виховання; 4. Звернути особливу увагу на профілактичну роботу по формуванню здорового способу життя і відповідальної поведінки, підвищенню етичної і правової культури учнів і студентів. Аналіз роботи педагогічних колективів, класних керівників, кураторів груп показує, що в даний час виховна діяльність педагогів, що здійснюють керівництво класом або групою, все ще ускладнюється їх недостатньою методичною підготовкою. В зв'язку з цим актуальним є: А) підвищення статусу виховної діяльності класних керівників, кураторів груп, створення оптимальних умов для розвитку їх професійної компетентності, педагогічної майстерності, творчого самовираження, потреби у вдосконаленні власної професійної діяльності; Б) сприяння активному впровадженню в систему методичного навчання класних керівників кураторів груп оновленого вмісту виховання, активних методів і форм його практичного освоєння (організаціоно-діяльнісних, ділових ігор, соціально-психологічних тренінгів, освітніх семінарів, різних форм проектного, проблемно-ситуаційного навчання). Створення матеріально-фінансових умов для нормальної роботи виховної системи навчального закладу є також однією з найважливіших задач керівника навчального закладу. Його зусилля мають бути спрямовані, з одного боку, на зберігання матеріальної бази навчального закладу, а, з іншого боку, на її розвиток відповідно до нових завдань, що виникають перед навчальним закладом.
2.2 Модель виховної системи Старобільського обласного медичного училища
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
