114189 (591587), страница 10
Текст из файла (страница 10)
ТРАВЕНЬ — буйно розвиває трави.
ЧЕРВЕНЬ — зафарбовує (червонить) фрукти, овочі, квіти в червоний колір.
ЛИПЕНЬ — місяць цвітіння липи.
СЕРПЕНЬ — скошує трави (інакше — копень), складає збіжжя, достиглі жита у копи, збирає весь можливий врожай. (Від серпа).
ВЕРЕСЕНЬ — розбуяв цвітом верес (вереск), засіяв озимі культури.
ЖОВТЕНЬ — пожовтив усі дерева, трави
ЛИСТОПАД — пообривав листя з дерев — почався падолист.
ГРУДЕНЬ — назва пов'язана з тим, що мокра від осінніх дощів земля стала мерзлою, а дорога грудкуватою.
І. ВПРАВИ, РОЗРАХОВАНІ НА ПОЯСНЕННЯ ПОХОДЖЕННЯ СЛІВ УЧИТЕЛЕМ
Виконуючи такі вправи, вчитель має дбати про доступне й цікаве пояснення походження слів. Розповідь не повинна бути тривалою. Щоб зацікавити учнів, доречно використати загадки, ілюстрації, предмети, про які йдеться. Наприклад:
1. Велосипед.
— Діти! Відгадаймо загадку:
Натискаю на педалі —
Їду далі, далі, далі,
Їду швидко я вперед,
Мчиться мій ... (Велосипед).
А чи знаєте ви, що слова швидкий і велосипед — родичі? Слово велосипед утворилось від латинського велокс, що означає швидкий, і педис — нога. Разом — швидконіг. Отже, це складне слово, в якому поєднано два поняття.
2. Комбайн.
— Діти, про шо мовиться в загадці:
Де йшла сотня косарів,
Вийшло п'ять богатирів.
Косять, в'яжуть заодно
І молотять на зерно.
Слово комбайн прийшло до нас з англійської мови. Дослівно перекладається як з’єднання, комбінування. Отже, комбайн – це комбінована збиральна машина і косить, і молотить пшеницю на зерно.
3. Ведмідь.
Всі добре знаєте цього звіра (вчитель показує малюнок). Правильно, це ведмідь. Але, мабуть, ніхто не здогадується, чому його так назвали. Слово ведмідь утворилося з двох коренів медвідь (медъ + въдь), а в українській мові сталася перестановка приголосних [м] і [в]. Корінь вед утворився від приголосних звуків [м] і [в]. Корінь від утворився від слів відати, довідатися, тобто знати. Корінь – мід- поступово перейшов у мед. Отже, ведмідь – той, хто відає (знає) мед.
4. Слон.
- Чи знаєте ви, як утворилося слово слон? Можна припустити, що воно виникло від слов’янського дієслово слонятися. Але це не так. У перекладі з тюрської мови воно означає лев. Чому ж слона назвали левом?
Слонів і левів до нас привозять з інших країн. Раніше люди їх рідко бачили і тому змішували назви “заморських” тварин. У результаті помилки слон і на сьогодні носить таку назву.
5. Пінгвін.
Подивіться на малюнок. Як називається цей птах? Запишіть його назву. А ви знаєте, що свою назву пінгвін отримав від латинського слова пінгус, що означає жирний?
6. Дятел.
- Діти, спробуйте відгадати ще одну загадку:
Вірно людям я служу –
Їм дерева стережу.
Дзьоб міцний і гострий маю,
Шкідників ним добуваю.
- Хто це такий?
- Так, це дятел.
А назва його походить від слов’янського слова, яке означає той, що довбає. А чому його так називають, ви певно, здогадалися. Птах так зветься, що він довбає кору дерев – знищує шкідників комах.
ІІ. ВПРАВИ НА РОЗУМІННЯ ЕТИМОЛОГІЇ СЛІВ ЗА ДОПОМІЖНИМ МАТЕРІАЛОМ
Цей тип вправ містить підказку в самому матеріалі. Тут доцільно використовувати віршовані тексти, бо, як відомо, діти люблять їх читати. Невеличкі віршовані рядки легко завчаються, і учні краще запам’ятовують походження певного слова.
Інший варіант розрахований на пояснення походження слова шляхом аналізу його окремих частин.
Такі вправи можна проводити у формі змагань: хто швидше розкриє таємницю походження слова. Звичайно, слушним буде і використання загадок, ілюстрацій, прислів’їв. Наприклад:
1. Буряк.
- Діти, якщо хочете дізнатися, чому буряку дали таку назву, уважно послухайте віршик:
Місяць не один мене,
Доки виростять мене.
Вимагаю я турботи.
Звусь в арабів батько поту.
- Отже, хто може повторити, звідки прийшло до нас слово буряк? Чому його так назвали?
Проте рослина ця не з арабського світу. У слов’ян її назва певно, пішла від кольору овоча – бурий (за червонуватим відтінком).
2. Редиска.
- Про який овоч йдеться у загадці:
Я кругленька, червоненька,
З хвостиком тоненьким.
На городі мене рвуть.
Мене ріжуть, мене труть.
І до столу подають.
Як мене в народі звуть.
(Редиска).
3. Соняшник.
- Серед українських назв рослин є слова настільки прозорі, що коли дібрати до них споріднені, то дуже легко можна встановити походження їх назви.
Спробуйте відгадати загадку. Яка рослина так про себе говорить?
На сонечко я схожий
і сонечко люблю.
До сонечка повертаю
голівоньку свою.
Стою стрункий, високий
в зелених шатах я.
І золотом убрана
голівонька моя.
(Соняшник).
4. Огірок.
- Щоб дізнатися про походження слова огірок, уважно послухайте, що розповідають овочі про себе:
Нас нестиглими прозвали
давні греки,
бо вважали, що коли ми достигали,
то смаку доброго не мали.
- Так хто зумів розкрити таємницю огірків?
5. Капуста.
- А капуста свою назву пояснює так:
Ось вам відповідь жива:
Капут – значить голова.
Капуціо італійське -
Це капуста українська.
6. Помідор.
- Якщо хочете дізнатися про походження назви помідор, послухайте віршик:
Ми з Італії прийшли,
Там і назву нам дали.
Подивись які ми гожі,
З яблуками схожі.
Ось тому й назвались ними –
Яблуками золотими.
7. Їжак.
Цей маленький їжачок
Не простий лісовичок
Його назва означає
“Той, котрий і змій з'їдає”.
8. Заєць.
— Куцехвостику вухатий,
Чому зайцем тебе звати?
Так давно мене назвали
І на вуха не зважали.
Бачили, що молодець,
І назвали — стрибунець.
Бо “заяти” — то стрибати.
Сам ти можеш порівняти:
Продавець — від продавати,
Видавець - від видавати.
Ну, а заєць — від заяти.
По-слов'янському — стрибати.
9. Лебідь.
Про яких птахів йдеться в загадці:
Що це тут за чудеса?
Подивись, яка краса!
Птахи дивляться у воду
На свою красиву вроду.
Легко змахують крильми,
Білими як сніг зими.
Шиї довгі і гнучкі
ІЦо за красені такі?
10. Фламінго.
Учитель показує малюнок фламінго.
— Якщо хочете дізнатись, чому ці птахи так називаються, послухайте віршик:
Поглянь, які птахи стрункі,
А шиї довгі та гнучкі,
Самі ж – немов рожевий цвіт,
Як сонця вранішній привіт.
Вони виправдовують ім’я:
Фламінго – означає “полум’я”.
11. Змія.
— Чому змія так називається, розкаже вона сама:
Не літаю, не крич-ч-чу,
Все с-с-сичу, с-с-сичу, с-с-сичу.
Від з-з-землі не відриваюс-с-с-сь,
На з-з-землі в клубок звиваюс-с-сь.
То ж проз-з-звали люди з-з-злі:
«Та, що ліз-з-зе по з-з-землі».
12. Кенгуру.
— Діти, якщо хочете дізнатися, чому кенгуру має таку назву, послухайте, що він сам про це розповідає:
На наш материк прибули іноземці,
Побачили нас і питають туземців:
«Як звірі ті звуться?»
А ті: «Кенгуру».
Ще двох запитали —
Ті знов: «Кенгуру».
Насправді ж туземці не нас називали.
Не знаючи мови, вони відказали:
«Я не розумію, нічого не знаю».
То ж наше ім'я саме це й означає.
13. Верблюд.
— Ось послухайте, що розповів про себе верблюд:
Багато ходив по безмежній пустелі,
Не бачив води, ні людської оселі.
Сухі колючки по барханах шукав.
То й називаюся — «той, хто багато блукав».
14. Телевізор, телеграма, телефон.
— Що спільного у словах телевізор, телеграма, телефон?
Діти пояснюють, що в цих словах є спільна частинка — теле. Називають споріднені: телебачення, телеміст, телепрограма, телефільм.
Спробуйте пояснити назви цих слів, використовуючи записані на дошці пояснення їх складових частин:
теле — далеко, візор — бачити,
грама — запис, фон — звук.
Аналогічну роботу можна провести, пояснюючи слова автомобіль, автобус.
15. Стіл.
— Про які меблі йдеться в загадці:
З головою він накритий.
Несуть йому їсти й пити.
Та він страви не вживає —
Все хтось інший поїдає.
— Так, правильно, це — стіл. А чи знаєте ви, чому стіл так називають? Послухайте вірш і спробуйте відповісти на це питання:
Різні думки вчені мають
Одні кажуть: так він зветься,
Бо стоїть і не схитнеться.
Стіл споріднене з стояти.
Інші кажуть, що від слати.
Кажуть так столом назвати
Можна те, що слід заслати.
16. Бра.
— Якщо хочете дізнатися, що означає слово бра, послухайте віршик:
Біля ліжка в мене бра.
— Що це? — каже дітвора.
— Це — світильник на стіні.
Хочеш — світить, хочеш — ні.
По-французьки бра — «рука».
Це задача нелегка.
Ну до чого тут рука?
У палаці старовиннім
Ці світильники настінні
Форму рук звичайно мали.
Руки ці завжди тримали.
Дивний факел, жовту свічку
А чи лампу невеличку.
—Так чому ж бра має таку назву?
III. ВПРАВИ НА САМОСТІЙНЕ ПОЯСНЕННЯ УЧНЯМИ ЕТИМОЛОГІЇ СЛІВ
Вправи цього типу дають змогу виявити можливості молодших школярів здійснювати самостійно етимологічний аналіз. Тому і вправи містять слова з «прозорою» етимологією. Це може бути лексика, що складається з двох відомих учням основ або слів, походження яких пов'язані з відомими назвами рослин, імен тощо.
1. Професії людей.
—Діти, прочитайте назви професій: продавець, лікар, лісник. Хто може пояснити, як виникли ці назви?
Продавець — той, хто продає; лікар — той, хто лікує; лісник — той, хто доглядає за лісом.
— Назви ще яких професій ви можете пояснити самі? (Учні можуть назвати такі слова: учитель, вихователь, будівельник).
2. Голуб, снігур.
— Діти, зверніть увагу на такі назви птахів — голуб, снігур. Які слова нагадують вам ці назви?
Отже, виходячи з власних спостережень, поясніть, чому цих птахів так назвали.
Голуб — від прикметника голубий. Голубого кольору буває пір'ячко на шийці птаха. Снігур — сніговий птах, не боїться снігу.
3. Півень.
—Діти, спробуйте пояснити, як утворилась назва цього птаха? (Самостійні відповіді учнів).
— Українська назва півень походить від слів співати, співак, співець. Саме в цих словах ви знайдете потрібний вам «ключик» до пояснення походження назви свійського птаха: піє — співає — півень.
4. Пароплав, вертоліт, теплохід.
— Діти, які види транспорту ви знаєте, назви яких пов'язані з водою та паром, теплом та ходьбою, дієсловами вертіти та літати.
Школярі самостійно пояснюють, що назва пароплав утворилася тому, що ця машина плаває за допомогою пари; теплохід — плаває (ходить) за допомогою тепла; вертоліт — поєднує в собі корені двох слів: вертіти і літати.
5. Носоріг.
— Про яку тварину йдеться в загадці:
З-поміж інших тварин
Всяк його впізнає
Із усіх тварин
Тільки він один
Ріг на носі має.
— Як утворилась назва цієї тварини?
На самостійне пояснення походження слів - назв предметів та імен можна подати з попереднім завданням таку лексику: самовар, сомоскид, чайник, годинник, електробритва, м'ясорубка, програвач, Віра, Надія, Любов та ін.
Наприклад:
— Дайте відповідь на запитання: Як утворились назви транспорту, самоскид (сам + скидає), панелевоз (машина, яка возить панелі)?
— Подумайте і скажіть, що означають імена: Віра, Надія, Любов? (Вірю, надіюсь, люблю).
— Від яких назв утворилися прізвища: Килимник, Журавель, Соловей, Вовк?
— Чому птахів так називають: очеретянка, синиця? (Очеретянка живе в очереті. Синичка має пір’ячко жовтого і синього кольорів, але більше синього).
Щоб спонукати учнів до пояснення походження слів, можна пропонувати і такі завдання:
— Пригадайте назви населених пунктів, які утворились від імен людей.
Наприклад: Андривка, Київ, Миронівка, Михалівське, Петрівка.
— Подумайте і поясніть походження назв кольорів: малиновий, салатовий, апельсиновий, абрикосовий, вишневий, коричневий, бурячковий.
— Доберіть ряд назв населених пунктів, які мають корені, спільні з назвами дерев чи кущів (Лозова, Черемугине, Малинівка).
6. Дзвіночки.
— Діти, про які квіти мовиться в загадці:
Хто з вас, діти, нас не знає?
Ми у лісі проживаєм.
Дзвоном сонце зустрічаєм.
Маєм гарні сині очки,
Називаємось..
(дзвіночки).
— Поясніть самостійно назви квітів: ротики, сніжники.
7. Незабудки.
— Відгадайте загадку:
Ту дівчину синьооку.
Завжди стрінеш край потоку.
В неї ніжки вмиті в росах,
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
