113945 (591511), страница 7
Текст из файла (страница 7)
Визначення ефективності експериментального дослідження у формуванні навичок письма у шестирічних першокласників ми проводили на основі виявлених умінь. Було визначено такі типи графічних умінь школярів:
1) графічні уміння добукварного періоду:
-
правильно сидіти за партою під час письма;
-
правильно тримати кулькову ручку;
-
правильно розташувати зошит на робочому столі;
-
орієнтуватися на сторінках зошита;
-
знаходити основний рядок, верхню і нижню лінію, похилу, міжрядкову;
-
графічно зображувати лінії, схожі на елементи букв;
2) графічні уміння букварного періоду:
-
правильно проводити звуковий, буквений, складовий, звуко-буквений, звуко-складовий аналіз слів;
-
зіставляти і порівнювати письмо великих і малих букв;
-
знаходити спільне і відмінне в друкованих і рукописних буквах;
-
зображувати букву, склад, слово у рядку зошита;
-
користуватися під час зображення букв правильним верхнім, нижнім і середнім поєднанням;
-
дотримуватися гігієнічних правил письма;
-
писати під диктовку букви, склади, слова;
-
списувати слова, словосполучення і речення;
-
використовувати при письмі розділові знаки: крапку, кому, знак оклику, знак питання;
3) графічні уміння післябукварного періоду:
-
писати букви складних накреслень;
-
писати під диктовку склади, слова, словосполучення, речення;
-
списувати із друкованого та рукописного текстів;
-
писати слова з апострофом і м’яким знаком;
-
використовувати різні види поєднань букв у словах;
-
контролювати своє письмо шляхом зіставлення із зразком;
4) власне графічні уміння:
-
зображувати рукописні рядкові і великі букви українського алфавіту;
-
рівномірно розташовувати букви, слова на рядку, дотримуватися паралельності штрихів;
-
зображувати буквами склади, слова, речення;
-
користуватися правильними прийомами або способами письма.
Ми визначили три рівні сформованості графічної навички:
а) високий – учень уміє правильно сидіти за партою під час письма, тримати кулькову ручку, правильно розташовує зошит, орієнтується на сторінках зошита, проводить звуковий, буквений, складовий, звуко-буквений, зву-ко-складовий аналіз слів, зіставляє і порівнює письмо великих і малих букв, правильно зображає букви, склади, слова у рядку зошита та використовує поєднання букв, пише під диктовку букви, склади, слова, списує слова, словосполучення і речення, уміє писати букви українського алфавіту відповідно до нормативного зразка та контролює якість власного письма;
б) середній –іноді припускається помилок у зображенні великих чи малих букв, помиляється у написанні словосполучень і слів під диктовку, інколи помиляється у з’єднаннях букв і контролює власне письмо за допомогою вчителя;
в) низький – допускає істотні помилки у написанні слів, речень, неправильно зображає графічну конструкцію букв, не дотримується гігієнічних правил письма, нерівномірно розташовує букви і слова на рядку, погано орієнтується на сторінці зошита, не використовує розділових знаків при письмі, не вміє писати під диктовку і не може виправити помилок, допущених під час письма, навіть з допомогою вчителя.
Робота, яка проводилася в експериментальному класі, позитивно вплинула на підвищення якості знань і вмінь молодших школярів. Так, учні експериментального класу значно краще виконали запропоновані завдання, ніж учні контрольного. Проаналізуємо отримані результати шляхом зівставлення помилок, допущених при письмі, в учнів контрольного та експериментального класів.
Виявилося, що найхарактернішими порушеннями, що зустрічалися в письмі першокласників, було «перевертання» ними під час письма елемента чи букви. Наприклад, на класній дошці учень експериментального класу написав речення: Ми добре пишемо. На перший погляд, ці три слова були справді написані добре, але вгору піднеслось багато рук з бажанням вказати на помилки. Ми викликали до дошки учня для аналізу, який зазначив, що перший елемент букви М – передній плавний – зламаний, другий сполучений з наступною буквою дуже низько (біля нижньої рядкової лінії). Діти додали, що в слові добре в букви о зламаний овал: вгорі він гострий, а внизу широкий; в букви р подовжена лінія крива, в букви є вузька петля. Далі першокласники вказали на помилки в наступному слові, всі ці зауваження були правильними, об'єктивними.
Діти припускалися графічних похибок й іншого характеру. Так, окремі учні не лише перекручували знаки, а й «дзеркально» зображали їх. Коли учневі контрольного класу усно вказували на те, щоб він виправив ці помилки, то він довго підправляв окремі елементи ліній, а своєї помилки так і не виправив, бо він її не розумів. Учні ж експериментального класу переважно виправляли свої помилки самостійно після зауваження педагога.
Траплялися ще й такі помилки: вчитель писав і пояснював на дошці написання прямої палички в напрямку зверху вниз, а дехто з учнів сприймав це інакше і писав знизу вверх. Це обумовлено заздалегідь виробленим рефлексом правої руки ще до вступу в школу, коли учень без нагляду старших виконував будь-які малюнки і прямі лінії в них проводив завжди знизу вверх, однак вчасно помічені помилки ми легко виправляли без будь-яких ускладнень, а в контрольному класі такі помилки зберігалися до кінця навчального року.
Основними помилками в учнівському письмі були пропуски елементів в окремих буквах та їх деформація. В контрольному класі спостерігалось також неправильне розміщення елементів і букв на сітці зошита, помилки в поєднанні букв між собою. Найчастіше пропуски елементів літер зустрічалися там, де були подібні. Так, наприклад, діти замість малої букви ш писали и, замість м — л, замість п — т. Щоб ліквідувати це, ми звертали увагу на кількість елементів і необхідність порахувати їх. Спотворені форми букв частіше спостерігались у таких буквах: х, л, м, т, ж, к і набагато частіше в учнів контрольного класу. Так, наприклад, перший елемент у букви «л» та «м» школярі починали писати дуже високо і не доводили до нижньої рядкової лінії. В таких випадках замість л отримували букву ч.
У письмі учнів експериментального класу траплялися такі помилки: букви у словах не поєднані між собою, за своїм характером письмо близьке до друкованого. Той, хто так писав, виводив кожну літеру окремо; таке письмо відрізнялося своєю чіткістю, але було позбавлене великої переваги — швидкості. Причиною недоліку в такому письмі, на нашу думку, був недостатній контроль з боку вчителя, який не навчив дітей писати букви без відриву пера від паперу та поєднувати їх між собою у склади і слова. Це могло статися за таких умов: а) вчитель спростив складні за своєю структурою букви алфавіту; б) учні не засвоїли поєднувальні елементи, не було зразка безвідривного написання букв, складів та слів; в) неправильно здійснювалася координація рухів пальців і кисті руки в процесі письма.
Етап констатації експериментальних даних підтвердив гіпотезу, що використання науково обґрунтованої системи графічних завдань на основі врахування потенційних можливостей першокласників позитивно вплинули на формування умінь і навичок письма в учнів експериментального класу (див. табл.).
Таблиця
Характеристика графічних умінь учнів контрольного та експериментального класів
№ п/п | Графічні уміння | КК, % | ЕК, % |
1 | правильно сидіти за партою під час письма | 82 | 93 |
2 | правильно тримати кулькову ручку | 86 | 96 |
правильно розташувати зошит на робочому столі | 78 | 95 | |
4 | орієнтуватися на сторінках зошита | 76 | 98 |
5 | графічно зображувати лінії, схожі на елементи букв | 80 | 96 |
6 | правильно проводити звуковий, буквений, складовий, звуко-буквений, звуко-складовий аналіз слів | 74 | 88 |
7 | зіставляти і порівнювати письмо великих і малих букв | 78 | 91 |
8 | знаходити спільне і відмінне в друкованих і рукописних буквах | 76 | 88 |
9 | зображувати букву, склад, слово у рядку зошита | 74 | 90 |
10 | користуватися під час зображення букв правильним верхнім, нижнім і середнім поєднанням | 72 | 86 |
11 | дотримуватися гігієнічних правил письма | 83 | 96 |
12 | писати під диктовку букви, склади, слова | 70 | 84 |
13 | списувати слова, словосполучення і речення | 84 | 96 |
14 | використовувати при письмі розділові знаки | 78 | 88 |
15 | писати букви складних накреслень | 72 | 85 |
16 | писати під диктовку словосполучення і невеликі речення | 70 | 82 |
17 | списувати із друкованого та рукописного текстів | 82 | 94 |
18 | писати слова з апострофом і м’яким знаком | 70 | 84 |
19 | використовувати різні види поєднань букв у словах | 74 | 82 |
20 | контролювати своє письмо шляхом зіставлення із зразком | 68 | 80 |
21 | зображувати рукописні рядкові і великі букви українського алфавіту | 82 | 96 |
22 | рівномірно розташовувати букви, слова на рядку, дотримуватися паралельності штрихів | 74 | 90 |
23 | зображувати буквами склади, слова, речення | 84 | 92 |
24 | користуватися правильними прийомами письма | 76 | 88 |
Таким чином, ми отримали результати, які підтвердили ефективність нашого експерименту. Проаналізуємо результати формуючого експерименту на прикладі сформованості рівнів графічної навички. Із 20 учнів експериментального класу у 6 школярів виявився високий рівень сформованості графічних умінь, у 12 – середній і у 2 – низький. У контрольному класі (19 учнів) високий рівень розвитку даних умінь мають 2 учні, середній – 10, і низький 7 школярів.
Порівняно з початком вересня 2008 року, коли починався експеримент, сформованість графічних умінь зросла і в контрольному, і в експериментальному класах (на початку експерименту вона відповідно становила – 5 і 4,5 відсотків), але в експериментальному класі він виявився значно вищим (відповідно 89 і 78 відсотків – див. діаграму) завдяки використанню даної системи роботи в період навчання грамоти.
Діаграма