113602 (591317), страница 8
Текст из файла (страница 8)
Фрагмент № 2
Тема: «Ґудзик. Складання колективної казки «Про чарівний ґудзик»».
Мета: вправляти дітей у доборі різних груп слів до заданого слова, вчити. усвідомлювати пряме та переносне значення слів. Уточнити уявлення дошкільнят про жанрові та композиційні особливості казкового жанру. Вміти складати казку з опорою на літературознавчі уявлення. Розвивати творчу уяву, дивергентне мислення дітей.
Вид творчості: колективна
Хід заняття (Див. дод. №2)
Логіка побудови заняття була така, що головному творчому завершенню скласти казку - передували численні цікаві лексичні, граматичні вправи, які допомагали актуалізувати необхідний для творення словник, активізуючи, збуджували мислення, уяву, емоційний стан дітей. Все це дозволяло разігріти їх, викликати сильне бажання придумувати, створити атмосферу радісної фантазуючої гри.
Зазначимо, що на інших заняттях ми теж використовували прийоми малювання ілюстрацій до епізодів казки. Потім вихователь, зазвичай, пропонував дітям назвати свій епізод ключовим словом, реченням і визначити по черзі розповідали казку ще раз.
Наведемо приклад гри-фантазування.
Фрагмент № 3
Тема. Розповідання української народної казки «3ачарована дівчина»
Мета: вчити дітей сприймати образний зміст твору, закріплювати знання дітей про жанрові особливості, композиційну структуру, мовні засоби української народної казки: своєрідність початку, закінчення. Продовжувати розвивати поетичний слух дітей: вміння виділяти в тексті засоби виразності: дівчина-красуня, сіренький зайчик, порівняння, епітети. Розвивати мовленнєві творчі здібності, уміння складати невеликі твори за заданою темою, придумувати нові епізоди до сюжету казки.
Матеріал: ілюстрації до казки, картки-завдання.
Методичний коментар: протягам заняття вихователь звертав увагу дітей на особливості української народної казки в порівнянні з російськими.
Хід (Див дод. №3)
Вихователь читав дітям казку. Після розповідання казки вихователь звернув увагу дітей на те, що в казках завжди щаслива кінцівка, які б пригоди не траплялися з героями, попросила пригадати, як трагічно починаються та закінчуються українські та російські казки та якими словами. Бесіда за змістом казки включала не тільки запитання, але й творчі завдання, вправи. Вихователь стимулював творчі прояви дітей, допомагав Їм висловити свої припущення у зв'язному висловлюванні.
Також йшла активна робота над ознайомленням дітей малими фольклорними формами.
Дітей вчили розуміти значення образних висловів, стимулювали до фантзуваня створенням спеціальних умов до самостійного складання загадок; промовлялок, лічилок, складання невеличких історій за змістом прислів'їв та приказок, скоромовок. Заняття передбачали численні лексико-граматичні вправи, інтелектуалнотворчі завдання, а також елементи художньої творчості.
Наведемо приклад такого заняття з включенням гри-фантазування.
Фрагмент №4
Тема: «Ознайомлення з малими фольклорними формами».
Мета: продовжувати вчити дітей відгадуванню загадок, усвідомленню Їх образного змісту, знайомити з жанровими особливостями прислів'Їв та приказок, вчити складати невеличкі розповіді за змістом прислів’їв.
Матеріал: чарівна торбинка з набором іграшок, предметні картинки, олівці, папір.
Методичний коментар: заняття складалося з чотирьох частин, кожна 3 яких була присвячена одному з фольклорних жанрів.
Хід заняття (Див. дод.№4)
На початку занятгя вихователь демонстрував дітям чарівний мішечок з іграшками і пропонував відгадати, що в ньому знаходиться, якими способами можна про це дізнатися (пощупати, вгадати, дістати з мішечка). Вихователь доповнював - ще можна відгадати загадку про те, що в мішечку, спитати про те. Далі дітям пропонувалися загадки (про білку, півника, лисичку, грибок, капусту), після кожної з яких проводився детальний художній аналіз тексту, аналіз образних висловлювань.
Наступна частина заняття була присвячена промовлянню за6авлянок, невеличких пісень, віршованих жартів.
Потім вихователь провів бесіду про подіі в їхньому власному житті, яка підготувала дітей до усвідомлення значення прислів'я "Добре роби, добре і буде", за змістом якого педагог запропонувала дітям скласти невеличку розповідь і намалювати до неї ілюстрацію.
Отже, наша основна ідея активізувати мовленеву творчу діяльність, розвиваючи мовленнєві творчі здібності. Ми помітили, що мовлення дітей стало багатшим у лексичному і граматичному плані, якісно поліпшився переказ художніх творів складання самостійних розповідів, казок і оповідань. Але переважна більшість дітей у процесі складання власних висловлювань мала требу в допомозі з боку вихователя, тож такі прийоми підтримки, стимулювання, корекції творчого розпавідання, як підказка слова, повторення останнього слова, фрази, натяк, навідні запитання, су
місне мовлення тощо, активно вживалися не тільки на першому, а й на наступних етапах для тих дітей, хто відчував певні труднощі.
Другий етап - відтворюючий.
Мета другого етапу: створення умов цілеспрямованого розвитку інтелектуальних та творчих мовленнєвих здібностей.
Пріоритетною лінією навчання був інтелектуально-творчий напрямок, завдяки якому відбувається розвиток творчої уяви дивергентного мислення, розвиток творчих можливостей дітей, що збагачує їхні можливості у самостійному пошуку способів розв’язання мовленнєвих творчих завдань паралельно проводиться робота з формування зв’язності та цілісності висловлювання, складеної дітьми розповіді.
Змістовною лінією була мовленнєва робота, яка підпорядковувалась завданням розвитку творчого характеру, мислення й фантазування.
Функціональна лінія була пов’язана з розвитком зв’язності, цілісності складених текстів. Було визначено такі завдання другого етапу роботи:
Розвивати швидкість, гнучкість, мислення, творчу уяву через використання ігор-фантазувань
Ознайомити дітей з засобами вираження художнього образу в різних видах діяльності.
Формувати знання про засоби творчих дій в різних видах діяльності.
Основою для здійснення такої роботи являється створення розвивального середовища, що постійно містить у собі ознаку новизни та проблемності.
Одним із найважливіших принципів такого виду роботи був принцип багатоваріантності рішень, який сприяв розвитку гнучкості, швидкості мислення.
Фрагмент № 5
Тема: Перетвори вірш у казку.
Складання творчої розповіді за віршем Григорія Чубая «Хмарка йшла на іменини»
Мета: вчити дітей складати самостійну розповідь з темою вірша, відтворюючи жанрові особливості казки, використовуючи засоби мовної виразності. Сприяти розвитку мовотворчих здібностей людей.
Матеріал: великий аркуш паперу, фарби, олівці, аркуші паперу для кожного.
Хід заняття (Див.дод. № 5)
Вихователь разом з дітьми пригадує яке небо, коли йде дощ, який настрій у дітей і чому. Потім пропонує на великому папері намалювати фарбами дощові хмари і дощ. Керуючи роботою вихователь, пропонує намалювати великі сірі важчезні хмари і маленьки хмарки. Вихователь розповідає вірш Григорія Чубая.
Хмарка йшла на іменини
До сестрички, до хмаринки
В подарунок дощ несла
Й ненароком розлила.
Потім пропонує дітям скласти казку за віршем, за структурно–логічною схемою. В процесі складання казки діти можуть малювати свої казкові історії. Після закінчення роботи, діти розповідають, яка історія вийшла.
Фрагмент №6
Тема: «Складання творчої розповіді за віршем Петра Ребра «Соняхи».
Мета: вчити дітей складати самостійно розповіді за темою вірша, передаючи веселий настрій віршованого тексту, жанрові особливості казки. Розвивати об
разність мовлення дітей.
Матеріал: якщо немає можливості спостерігати природній сонях, вихователь використовує зображення соняхів а також кольоровий папір для аплікації.
Хід заняття (Див. дод. №6)
Вихователь пропонує відгадати загадку про соняхи, потім проводить ознайомлюючу бесіду, пропонує зробити аплікацію соняха та пропонує скласти казку.
Фрагмент № 7
Тема: складання ліричної казки за віршем Г. Химча «Вербові котики».
Мета: вчити дітей складати самостійно розповідь за темою вірша, передаючи його характер, настрій, жанрові особливості казки. Розвивати образність мовлення дітей.
Матеріал: гілочки верби з мохнатими котиками, олівці. Папір, муз. Запис твору П. Чайковського «лютий».
Хід заняття (Див. дод. №7)
Вихователь пропонує дітям уважно роздивитись ілюстрації котиків, і обговорює її разом з дітьми. Потім пропонує скласти ліричну казку під зимову музику.
Потім ми переходимо до наступного етапу.
На третьому-моделюючому етапі відбувається колективне та індивідуальне моделювання різних типів зв’язних висловлювань.
Мета третього етапу полягає у створенні умов для збагачення різних видів діяльності на основі розвитку мовленнєвих творчих здібностей у дітей.
Функціональною лінія виступала у зосередженні уваги на важливій характеристиці зв’язного висловлювання – образної виразності.
Завдання третього етапу:
1.Навчання дітей адекватного використання образних засобів увідповідних ситуаціях та власних творах.
2. Підведення дітей до усвідомленого переносу сформованих уявлень про жанрові особливості в самостійну творчість.
На третьому етапі формується образна виразність складених дітьми творів, розвиток естетичної функції мовлення.
Наводимо приклади ігор-фантазувань, які проводилися на даному етапі.
Фрагмент №8
Тема: «Вечірній лист собі».
Мета: Вчити дітей виділяти головне в події, самостійно складати описові розповіді, вживати образні слова та вирази для точнішої передачі думки.
Матеріал: аркуш паперу, який імітує лист, паличка.
Вид творчості: колективний, індивідуальний.
Хід заняття (Див. дод. №8)
Діти розташовуються в колі. Вихователь демонструє великий аркуш паперу майбутній лист, на якому діти будуть писати чарівною паличкою Лист передають по черзі і кожна дитина повинна проговорити речення чи висловлювання про головні для неї події дня, тобто найсуттєвішу інформацію.
Фрагмент № 9
Тема: Гpa-фантазування "У рими".
Педагог може провести цю гру після заняття і слухання, сприймання віршів. Він пропонує дітям самим стати поетами, складати вірші. Для початку треба знайти рими для слів, потім спробувати закінчити коротенький віршик.
"Швидко слово називай, йому риму підбирай":
лисичка - .. ; copкa - ... , вовчик - .... , сонце - ... , гриб - ,
Їжачок - ... , сніжок - ... , морозець - ''', свистулька - .
"Склади віршик"
На дворі йде сніжок
3айчику, зайчику, де бував?
Подивись, до нас у віконце
Сіла на гілку сорока –
Маленький їжачок –
Фрагмент № 10
Тема: "Слухаю, уявляю, малюю".
Мета: вчити дітей складати казку за змістом вірша, відтворювати казкові образи у власних малюнках. Розвивати художньо-естетичне сприймання твору в єдності змісту та художньої форми, чутливість до образних засобів мовлення.
Матеріал: колективна робота дітей за текстом вірша "Надзвичайна клумба", створена напередодні, олівці, папір.
Попередня робота: напередодні вихователь разом із дітьми виконували колективно.
Хід завдання (Див. дод. №10)
На початку заняття педагог пропонував декільком дітям розглянути малюнок клумби, назвати квіти, милувався кольорами, квітами, пропонував дітям уявити, хто міг би завітати до клумби, для чого (мурашки, метелики, жучки, люди , сонечко). Далі вихователь виразно читав вірш. Діти розповідали, що вони уявили та намалювали свій задум.
У ході роботи ми помітили, що в дітей підвищився інтерес до поезії, також до художнього слова взагалі, це виявлялося не тільки у ставленню дітей до занять зі сприймання поетичних творів, діти вміли та хотіли складати віршики, коротенькі римовки, прислухатися до вдалих висловів своїх товаришів.
Проведена робота дозволила підвищити результативність спрямованої роботи над розвитком мовленнєвих творчих здібностей у дітей старшого дошкільного віку.
2.3 Аналіз результатів експериментальної роботи
Після проведення формуючого експериментубуло проведено повторне вимірюваннярівня сформованості мовленнєвих творчих здібностей у дітей старшого дошкільного віку. Контрольний етап здійснювався за тією ж методикоюз використанням наступних завдань: завдання №1 «Розповідь за власним малюнком»; завдання №2 «Обговорення задуму»; завдання №3 «Розповідь на тему «Їжачок пішов у гості».»
Аналіз результати показав, що в експериментальній групі значно підвищився рівень сформованості мовленнєвих творчих здібностей , а в контрольній групі фактично залишився на тому ж рівні.
В експериментальній групі В контрольній групі:
18% дітей мають високий рівень; 26% дітей мають високий рівень;
62% дітей мають середній рівень; 64% дітей мають середній рівень;
20% дітей мають низький рівень; 10% дітей мають низький рівень;
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
