113602 (591317), страница 6
Текст из файла (страница 6)
З метою обчислення отриманих результатів були розроблені кількісні показники.
| Показники і рівень сформованості мовленнєвих творчих здібностей у дітей старшого дошкільного віку | |||
| 1 | 2 | 3 | |
| Низький рівень | Середній рівень | Високий рівень | |
| виявляється в невеликому обшарі висловлювання, | потребує певного рівня обізнаності, | зумовлюється високим рівнем мовленнєвого розвитку, | |
| 1 | 2 | 3 | |
| бідному виборі мовних засобів, вживанні однотипних засобів зв'язку, порушенні логічної послідовності повідомлення; відбивається в невмінні сприймати літературний твір в єдності змісту та художньої форми, помічати та усвідомлювати жанрові та композиційні особливості, в порушеннях композиційного оформлення тексту, випадках невідповідності теми твору його змісту, у слабкій жанровій виразистості, примітивному, нерідко алогічному змісті. Процес творчості відзначається малою мірою самостійності й оригінальності створення сюжету, вибору засобів створення образу. Діти, не мають стійкого інтересу до словесної творчості, бажання самостійно придумувати | компетентності, свідомого володіння мовними засобами, вміння їх добирати та комбінувати для розв'язання конкретного творчого завдання. Проте дитина не завжди успішно виконує мовленнєві завдання у змінних ситуаціях: мало вживає поширених речень і складних конструкцій використовує однотипні способи міжразового зв'язку, звертається лише до окремих мовних засобів виразності. У виконанні будь-якого завдання дитина відтворює здобутий раніше досвід, діє за допомогою відомих їй способів, прийомів, але підходить до їх вибору творчо, виявляє самостійність і волю, прагне використовувати здобуті раніше знання у змінних ситуаціях. Рівень | лексико-граматичним багатством і правильністю. Зв'язне мовлення характеризується зв'язністю, образністю, логічною послідовністю. Діти майже не припускають граматичних помилок. Не тільки звертаються до традиційних засобів образності, а й створюють власні. Використовують різноманітні засоби зв'язку між реченнями та частинами тексту, оформлюють висловлювання відповідно до композиційних вимог; виявляється в умінні розрізняти літературні та фольклорні жанри, визначати жанрові особливості, елементи композиційної структури, виділяти в тексті засоби образної виразності, а також уміння | |
| 1 | 2 | 3 | |
| казки чи оповідання виникає рідко, переважно під впливом дуже сильних вражень та за умови допомоги з боку дорослих. | літературознавчої обізнаності виявляється в більш яскравій жанровій виразистості дитячих творів, які ще не характеризуються особливого оригінальністю, водночас діти творчо комбінують запозичені літературні образи, сюжетні лінії та засоби виразності. Діти, мовленнєві творчі здібності яких знаходиться на нормативно-адаптивному рівні, з бажанням включаються в колективний творчий процес. Ініціативна словесна творчість відрізняється тривалістю й нерідко завершується певним результатом, до оцінки якого дитина прагне залучити дорослого. | підкорити сюжетну лінію власної розповіді загальній темі, в яскравому вираженні жанрових особливостей. Оригінальність у використанні прийомів розкриття образів і особливостей сюжету, самостійність творчого процесу свідчать про високий рівень розвитку уяви. Для цих дітей характерний стійкий інтерес до словесної творчості, якій вони присвячують багато вільного часу, прагнення до вдосконалення власних творів та їх фіксації. | |
З метою виявлення рівня розвиненості виділених критеріїв було підібрано експериментальні завдання :
Завдання № 1 (Тема: "Розповідь за власним малюнком") передбачало визначення характеру взаємозв'язку мовленнєвотворчої та образотворчої діяльності, охарактеризувати складені дітьми розповіді за власними малюнками (за тематикою, типом розповіді, за жанром). Для цього дитині пропонували розглянути її власні малюнки і вибрати один, про який вона 6 хотіла розповісти. Перед складанням висловлювання педагог уточнював, то була казкова історія чи реальна, спонукаючи дитину скласти повну, завершену розповідь замість окремих слів-пояснень: "Давай розглянемо твої малюнки. Пам'ятаєш, як ти це малював? Який тобі подобається понад усі? Розкажи, про що ти намалював так, щоб було зрозміло''.
Завдання 2 (Тема: "Обговорення задуму") було спрямоване на вивчення вміння складати пояснювальне висловлювання з елементами міркування; з'ясувати, як дитина використовує мовлення для формулювання задуму, дотримується свого задуму чи змінює сюжет за ходом малювання, тобто чи впливає вербально висловлений задум на розкриття образу в дитячому малюнку. Педагог пропонував дитині намалювати щось за власним бажанням, але спочатку розповісти про свій задум детально: що вона хоче відобразити, де, що намалювати, яким кольором, яку назву буде мати малюнок.
Завдання 3 (Тема: "Малюнок-розповідь на тему "їжачок пішов в гості") передбачали виявити вміння дітей складати розгорнуте висловлювання-розповідь, виділяти головну думку кожної її частини, визначати її словесно або за допомогою символічних знаків. Для виконання цього завдання експериментатор пропонував дитині зробити книжку-розкладанку з чотирьох частин, з малюнком на першій сторінці, звертався до дитини з такими словами: "Давай складемо казку про їжачка, який ходив у гості і зробимо до неї книжку з малюнками. Послухай, я вже придумала, що було спочатку. Був собі їжачок. Жив він у лісі, в норці, під пеньком. Одного разу він засумував і вирішив піти у гості до своїх друзів. Йде їжачок лісом, і раптом зустрічає хлопчика...". Педагог разом з дитиною розглядав першу сторінку, пропонував розповісти, які події відбулися з їжачком далі, звертав увагу дитини на те, що в книжці чотири частини, тож і розповідати треба детально, щоб на кожному аркуші відобразити якийсь момент казки, уточнював, чим казка відрізняється від оповіді.
З метою обчислення отриманих результатів були розроблені наступні кількісні показники.
Таблиця 2.2
| Показники | Бали |
| Показник реалізовано повністю | 3бали |
| Показник реалізовано слабко | 2 бали |
| Показник не реалізовано | 1 бал |
Дані експериментальних зрізів представлені у таблицях 2.3, 2.4.
З метою виявлення сформованості мовленнєвих творчих здібностей були розроблені наступні рівні: від 0 - 1,6 - низький; 1,7 - 2,3 – середній, 2,4 – 3 – високий.
Таблиця 2.3
Визначення рівня сформованості показників у групі № 1
| № | Прізвище та ім'я дитини | Завдання | Сума балів | ||
| Гра № 1 | Гра № 2 | Гра № 3 | |||
| 1 | Асадова Аліна | 3 | 2 | 3 | 2,6 |
| 2 | Бордик Анастасія | 1 | 2 | 2 | 1,7 |
| 3 | Багрянов Артем | 2 | 3 | 2 | 2,3 |
| 4 | Гордієнко Вероніка | 2 | 3 | 3 | 2,6 |
| 5 | Дабогян Інна | 3 | 2 | 2 | 2,3 |
| 6 | Дунаєва Аліна | 2 | 2 | 2 | 2,0 |
| 7 | Калишев Валерій | 2 | 1 | 2 | 1,7 |
| 8 | Кривальцева Анастасія | 1 | 2 | 2 | 1,7 |
| 9 | Макаров Данил | 1 | 2 | 1 | 1,3 |
| 10 | Прошко Діна | 3 | 3 | 3 | 3,0 |
| 11 | Родацька Анна | 3 | 3 | 3 | 3,0 |
| 12 | Самолова Єва | 1 | 2 | 2 | 1,7 |
| 13 | Селезньов Данил | 2 | 1 | 2 | 1,7 |
| 14 | Соболева Ольга | 2 | 2 | 3 | 2,3 |
| 15 | Токарев Денис | 3 | 3 | 2 | 2,6 |
Таблиця 2.4
Визначення рівня сформованості показників у групі № 2
| № | Прізвище та ім'я дитини | Завдання | Сума балів | |||
| Гра № 1 | Гра № 2 | Гра № 3 | ||||
| 1 | Домнич Аліна | 1 | 1 | 2 | 1,3 | |
| 2 | Днмирський Олександр | 2 | 2 | 2 | 2,0 | |
| 3 | Євтешнко Анастасія | 2 | 3 | 2 | 2,3 | |
| 4 | Ковтурев Дмитро | 1 | 2 | 2 | 1,6 | |
| 5 | Костикова Анастасія | 3 | 3 | 3 | 3,0 | |
| 6 | Котов Денис | 2 | 1 | 2 | 1,6 | |
| 7 | Коновалова Софія | 1 | 1 | 2 | 1,3 | |
| 8 | Орлов Михайло | 2 | 2 | 3 | 2,3 | |
| 9 | Павловський Олександр | 2 | 1 | 2 | 1,6 | |
| 10 | Петренко Микола | 1 | 1 | 1 | 1,0 | |
| 11 | Поддубко Павло | 2 | 3 | 3 | 2,6 | |
| 12 | Порода Семен | 2 | 2 | 2 | 2,0 | |
| 13 | Садовська Леся | 2 | 3 | 3 | 2,6 | |
| 14 | Сергеєва Ольга | 1 | 1 | 2 | 1,3 | |
| 15 | Устамніна Катерина | 1 | 1 | 1 | 1,0 | |
Наприклад Асадова Аліна під час завдання №1 виявила наступні особливості. Дівчинка із декількох власних малюнків відібрала один: детально його описала В її описі простежувалось те, що дитина вміє самостійно описати малюнок , використовуючи засоби художньої виразності, в описі простежувалась логічна поєднаність речень .
(Наприклад: «Цей малюнок мені подобається найбільше. Я намалювала сім’ю : тата, маму, сестричку Соню. Ми ідемо гуляти в парк. У соні в руках ведмедик Тіша ,якого вона завжди бере з собою. Світить сонечко, по небу пливуть хмаринки. Нам весело.»).
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
