113158 (591241), страница 6

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 6)

2 рівень: загострення м'язового відчуття (виконання окремих вправ із закритими очима)

стійка на одній нозі із закритими очима;

стійка на одній нозі із закритими очима після попередньою виконання поворотів;

3 рівень: розвиток відчуття рівноваги (після повного освоєння руху або комплексу діти виконують його на обмеженій площі опори - кубик, дощечка);

4 рівень: розвиток відчуття правильного положення тіла (сприяє формуванню правильної постави і зміцненню м'язів спини)

виконання вправ і комплексів з мішечком на голові (вага мішечка визначається віком дитини);

5 рівень: розвиток відчуття простору (виконання вправ і комплексів з предметами різного розміру і ваги):

з дрібними предметами (м'ячами, кільцями, іграшками, кубиками, гантельками, кистьовими еспандерами і так далі) в кожній руці;

з середніми предметами (фізкультурне і спортивне устаткування відповідного тобто середнього розміру);

великими предметами (м'ячами, палицями, обручами);

6 рівень: розвиток відчуття простору-часу (виконання вправ і комплексів під музику з різним темпом)

розучування вправ і комплексів в повільному темпі;

виконання рухів з поступовим прискоренням;

вироблення навику швидкого реагування на зміни темпу;

виконання рухів під музику з темпом, що змінюється;

7 рівень: розвиток просторової орієнтації виконання вправ і комплексів:

у ходьбі;

у бігу;

у положенні сидячи;

лежачи на животі;

лежачи на боці;

8 рівень: розвиток відчуття координації виконання вправ і комплексів:

сидячи з предметами;

лежачи з предметами;

стоячи з мішечком на голові і з предметом;

стоячи на обмеженій площі з предметом;

у ходьбі з предметом;

у бігу з предметом;

9 рівень: розвиток творчості (конструювання рухів)

на основі знайомих рухів дитина створює рух;

виконання одного і того ж руху під музику з різним темпом придумування рухів з опорою на метод "фантазування".

Виходить, що щороку дитина повертається до вже відомого комплексу, але складнішими рухами. Це відбувається як "зустріч з хорошим старим другом". У дітей це викликає радість і більш осмислене, правильне, розкуте виконання рухів. Така методика дозволяє на високому емоційному рівні розучувати нові і повторювати знайомі вправи. Часто діти самі придумують і доповнюють комплекс своїми рухами, що сприяє творчому розвитку. При розробці комплексів враховуються вікові особливості дітей, чим молодше діти, тим простіше рухи, що входять в комплекс.

Важливе значення приділяється самостійній руховій діяльності. Достатня рухова активність протягом дня заповнюється за рахунок здатності дітей самостійно організовувати рухомі ігри і інші види рухової активності. З цією метою на уроках фізкультури діти самі придумують і проводять варіації відомих рухомих ігор. Практична робота показала, що чим більше давати дитині самостійності, тим цікавіше буде для нього творча діяльність, пов'язана не тільки з рухами. Все це сприяє розвитку творчої особи.

Велика увага в даній програмі приділена умінню виражати свої відчуття рухами, створювати рухові образи. У створенні образів по слову пропонується використовувати вправи-завдання, в яких дитина може представити і зобразити дію, зустрінуту їм в повсякденному житті або природі, що оточує нас. Для цього в програму включені вправи формуючі виразні рухи. Комплекс складений на основі наслідування явищам природи. Ці вправи можуть використовуватися в роботі як самостійні, як частина комплексів, і як фрагмент музичних, пізнавальних або будь-яких інших занять. Передбачається тематичний підбір.

Знання, що отримує дитина з різних джерел, дають можливість швидше оволодівати руховими діями і досягти успіхів в будь-якій діяльності. Правильно сформовані уміння допоможуть дітям застосовувати отримані знання, підвищать зацікавленість і активність в пізнавальній діяльності.

4. Результати педагогічного експерименту

З метою перевірки ефективності запропонованого комплексу оздоровчих заходів серед дітей молодшого шкільного віку було проведено комплексне педагогічне дослідження експериментальної і контрольної груп, яке включало три напрями:

Дослідження показників рівня фізичного здоров'я дітей.

Дослідження рівня фізичного розвитку дітей.

Виявлення рівня продуктивності розумової діяльності.

У даному розділі представлені результати експериментальної перевірки досліджуваної програми. Аналіз даних явищ з позицій комплексності, основних його складових і їх зв'язків, а також ухвалення рішення про характер встановлених закономірностей.

4.1 Результати дослідження рівня фізичного здоров'я дітей молодшого шкільного віку

У оцінці рівня фізичного здоров'я дітей ми використовували експрес-скринінг, розроблений Г.Л. Апанасенко (1992) [44].

Згідно з результатами даного комплексу обстеження ми даємо порівняльну характеристику рівня фізичного здоров'я дітей експериментальних і контрольних груп. Всього в обстеженні вибірка складала 30 дітей першого класу ЗОШ № с. Розгадів Обстеження проводилося на початку і кінці педагогічного експерименту (жовтень 2007 і березень-квітень 2008 р). Отримані дані дозволяють прослідкувати динаміку показників усередині кожної групи і мають велике значення для організації індивідуально-диференційованого підходу до оздоровлення і корекції фізичного розвитку дітей.

Порівняльний аналіз результатів рівня фізичного здоров'я експериментальної і контрольної груп до експерименту виявив, що відмінності по t-критерію Стьюдента не достовірні, що свідчить про ідентичність обох груп по рівню фізичного здоров'я (Р<0,05). Обчислення проводилися для експериментальної і контрольної групи окремо.

До експерименту отримані наступні дані: у Експериментальній групі ЕГ - високий рівень - 4%, середній рівень - 76%; низький - 20%. У контрольній групі КГ - високий рівень - 10%, середній - 55%, низький - 35%.

Як видно з результатів, в контрольній і експериментальній групах немає значних розбіжностей в середньому і низькому рівнях здоров'я.

Ми визначили три рівні фізичного здоров'я: високий - 10 і більше балів; середній - 6-9 балів; низький - 5 і менш балів.

Показники середньої суми балів за показниками рівня здоров'я в експериментальній групі до експерименту наступні: середня сума високого рівня - 10,2 балів, середнього - 8 балів, низького - 4,8 балів; у контрольній групі, відповідно, високий 10,1 бали, середній 7,5 балів, низький - 4,5 балів (таблиця № 4.1). Після проведення педагогічного експерименту в експериментальній групі середня сума високого рівня склала 11 балів, середнього рівня - 8,5 балів, з низьким рівнем дітей немає. У контрольній групі відповідно - середня сума високого рівня 10 балів, середнього рівня - 7,5 балів, низького, - 4,5 балів.

Таблиця 4.1. Показники рівнів фізичного здоров'я дітей

Групи	ЕГ	КГ	Р
Рівень фізичного здоров'я в балах	Х±т	Х±т
До експерименту
Середній показник показник.	5,5±0,31	5,74±0,02	>0,05
Високий	10,2 ±0,35	10,1 ±0,25	>0,05
Середній	6,2 ±0,31	6,5 ± 0,04	>0,05
Низький	4,8 ±0,3	4,5 ± 0,03	>0,05
Після експерименту
Середній. показник	9,52±0,03	5,78±0,02	<0,01
Високий	11,6±0,03	10,1 ±0,01	<0,01
Середній	8,5 ± 0,02	6,5 ±0,03	<0,01
Низький	-	4,5±0,02	-

Аналізуючи результати рівня соматичного здоров'я після педагогічного експерименту, звертає на себе увагу різна динаміка змін співвідношення рівнів здоров'я в кожній з груп. Так, експериментальну групу відрізняє поліпшення співвідношення різних рівнів здоров'я, а саме: у експериментальній групі у вісім разів підвищився відсоток дітей з високим рівнем здоров'я (з 4% до 32%), трохи знизився відсоток дітей з середнім рівнем здоров'я (з 76% до 68%), дітей з низьким рівнем здоров'я в групі немає. У контрольній групі після експерименту кількість дітей з високим рівнем не змінилася, відсоток дітей з середнім рівнем виріс на 10%, кількість дітей з низьким рівнем зменшилася теж на 10%.

Рис. 4.1 Результати середніх показників рівня фізичного здоров'я (достовірність відмінностей між групами): КГ - контрольна група, ЕГ - експериментальна група; В - високий рівень, С - середній рівень, Н - низький рівень.

Ми встановили, що фізичне здоров'я і фізичний розвиток дітей має три рівні: високий, середній і низький.

Високий рівень характеризується наявністю фізіологічних резервів, що відрізняють організм ефективною адаптацією до несприятливих умов зовнішнього середовища і високим рівнем фізичного розвитку.

Середній рівень характерний нестабільністю показників адаптації організму до несприятливих умов зовнішнього середовища і середнім рівнем фізичного розвитку.

Низький рівень обумовлений відсутністю фізіологічних резервів організму і низьким рівнем фізичного розвитку.

Характерною особливістю педагогічного експерименту з'явилася відсутність в експериментальній групі дітей з низьким рівнем фізичного здоров'я, що підтверджує ефективність запропонованого комплексу оздоровчих заходів в режимі дня молодших школярів. Порівняльна характеристика динаміки рівнів показників фізичного здоров'я усередині контрольної і експериментальної груп, а також між ними представлені на рис.4.1

Таким чином, впровадження експериментальної програми дозволило досягти більш високого рівня фізичного здоров'я, як в процентному співвідношенні дітей з високим і середнім рівнем в експериментальній групі, так і в поліпшенні середньої суми балів по кожному рівню.

4.2 Результати дослідження фізичного розвитку дітей віком 6-7 років

У визначенні фізичного розвитку дітей нами використовувалися чотири тести (детально методика описана в розділі II).

У початковому тестуванні в результаті проби 1 тесту на затримку дихання на вдиху виявлені наступні показники: в ЕГ: середній показник (хлопчики) 27,13 сек., (дівчатка) 27,15 - відсоток дітей з високим рівнем - 20%, з середнім - 70%, з низьким рівнем - 10%. У контрольній групі: середній показник - 27,53 сек. (хлопчики), (24,21) мають високий рівень - 18%, середній рівень - 67%, з низьким рівень - 15%.

Початковий рівень показників фізичного розвитку експериментальних і контрольних груп достовірних відмінностей не має (табл.4.2).

Таблиця 4.2. Показники рівнів фізичного розвитку дітей

Тест	Стать	ЕГ	КГ	Р
		Х±т	Х±т
До експерименту
Затримка дихання	х д	27,13±0,022 7,15±0,23	27,53±0,012 4,2±0,01	>0,05 >0,05
Присідання за 10 сек.	х д	11,81±0,021 0,25±0,03	11,75±0,25 10,35±0,04	>0,05 >0,05
Біг з високим підняттям стегна	х д	19,31±0,021 8,01±0,03	20,21±0,02 18,23±0,02	>0,05 >0,05
Після експерименту
Затримка дихання	х д	35,45±0,213 1,35±0,03	28,03±0,03 25,15±0,02	<0,05 <0,05
Присідання за 10 сек.	х д	12,83±0,031 1,34±0,02	11,75±0,04 10,35±0,02	<0,01 <0,01
Біг з високим підняттям стегна	х д	21,53±0,012 1,04±0,01	20,14±0,02 18,32±0,02	<0,05 <0,05

Дослідження проведені після експерименту в ЕГ показали істотний приріст середнього значення і приріст в процентному відношенні дітей з різним рівнем показників на затримку дихання на вдиху: середній показник збільшився на 8,3 с (хлопчики), 2 с (дівчатка) - 45%; відсоток дітей з середнім рівнем склав - 55%; з низьким показником дітей немає. У контрольній групі відбулися невеликі якісні зміни: на 0,5с виріс середній показник (хлопчики) 0,9с (дівчатка); відсоток дітей з високим рівнем не змінився; відсоток дітей з середнім показником збільшився на 3%; відсоток дітей з низьким показником знизився до 12%.

Рис. 4.2 Результати 1-го тесту рівня фізичного розвитку: КГ - контрольні групи, ЕГ - експериментальні групи; В - високий рівень, С - середній рівень, Н - низький рівень.

Результати даного тестування виявили зростання показників затримки дихання на вдиху в експериментальній і контрольній групах (рис.4.2). Відсоток приросту контрольної групи склав 25%, в експериментальній групі 32%.

Оцінюючи якісні зміни що відбулися в експериментальній групі в порівнянні з контрольною, після проведення педагогічного експерименту, можна констатувати, що впровадження системи комплексів складно координаційних вправ заснованих на етапах рухової сенсорики з сюжетної спрямованості, у фізкультурні і розвиваючі заняття, сприяє підвищенню витривалості.

Другий тест в комплексній оцінці фізичного здоров'я дітей - присідання за 10 сек.

У експериментальній групі отримані наступні дані: середній показник 11,81 (хлопчики) і 10,25 (дівчатка), дітей тих, що мають високий рівень показників немає; середній рівень - 40%; низький рівень - 60%. У контрольній групі - середній показник - 11,75 (хлопчики) і 10,35 (дівчатка); середній рівень мають - 42% дітей; низький - 58% (таблиця 4.2).

Дослідження проведене після експерименту виявило наступні показники: ЕГ - середній показник 12,83 (хлопчики) і 11,34 (дівчатка) - високих рівень мають - 38% дітей, середній рівень мають - 46%детей, низький рівень - 16% дітей. У контрольній групі: - середній показник - 11,75 (хлопчики) і 10,35 (дівчатка), високий рівень - 10% дітей, середній - 55%, низький - 35%. (таблиця 4.2).

Відсоток приросту по середній сумі показників складає в експериментальній групі 40%, а в контрольній групі відповідно 20%.

Рис. 4.3 Результати 2-го тесту рівня фізичного розвитку: КГ - контрольні групи, ЕГ - експериментальні групи; В - високий рівень, С - середній рівень, Н - низький рівень.

Порівняльний аналіз експериментальної і контрольної груп після педагогічного експерименту виявив перевагу дітей експериментальної групи в присіданні за 10 сек. (р > 0,05) (рис.4.3).

Третій тест, використовуваний в комплексній оцінці фізичного розвитку, - біг на місці з високим підняттям стегна за 10 сек. - він є одним з показників швидкості. До проведення педагогічного експерименту отримані наступні дані: ЕГ - середній показник 19,31 (хлопчики) і 18,01 (дівчатка), дітей з високим - рівнем - 12%; середнім - 46%; низьким - 42%; КГ - середній показник 20,21 (хлопчики) і 18,23 (дівчатка), з високим рівнем - 12%; середнім - 44%; низьким - 44%. Дослідження, проведене після експерименту виявило наступні показники: ЕГ середній показник 21,53 (хлопчики) і 21,04, з високим рівнем - 39%; з середнім - 51%; низьких показників немає; КГ середній показник 20,14 (хлопчики) і 18,32 (дівчатка) - відповідно - 15%; - 53%; - 32%.

Відсоток приросту по середній сумі показників складає в експериментальній групі 40%, а в контрольній групі - 20%.

Рис. 4.4 Результати 3-го тесту рівня фізичного розвитку: КГ - контрольна група, ЕГ - експериментальна група; В - високий рівень, С - середній рівень, Н - низький рівень.

Порівняльний аналіз експериментальної і контрольної груп після педагогічного експерименту виявив перевагу дітей експериментальних груп в бігу на місці з високим підняттям стегна за 10 сек. (р< 0,001) (рис.4.4). Четвертим тестом, що входить в комплексну оцінку фізичного здоров'я був тест статична рівновага на одній нозі (докладний опис в другому розділі). Аналіз тимчасових показників вестибулярно-соматичної стійкості до проведення педагогічного експерименту виявив, що достовірних відмінності по t-критерію Стьюдента не достовірні, що свідчить про ідентичність груп (Р<0,05) (таблиця 4.3).

Таблиця 4.3. Показники статичної рівноваги

Групи	До експерименту			Після експерименту
	Х±т	Р		Х±т	Р
ЕГ		86,3 ± 0,03	>0.05		99,8 ± 0,01	<0.05
КГ		88,2 ± 0,04			86,3 ± 0,25

До експерименту були отримані наступні результати в ЕГ і КГ - середній показник 86,3 і 88,2; дітей з високим рівнем відповідно - 20% і 23%; середнім рівнем - 50% і 47%; низьким - 30% і 30% (рис.4.5).

Рис 4.5 Результати середніх показників 4-го тесту фізичного розвитку: КГ - контрольна група, ЕГ - експериментальна група.

Підвищення результатів статичної рівноваги в експериментальній групі обумовлене тим, що в комплексах вправ з варіативним ускладненням передбачена велика кількість вправ на обмеженій площі опори. Все вищесказане підтверджує той факт, що в результаті постійного тренування можна збільшити статичну рівновагу.

Приріст рівня фізичного розвитку по тестах представлений на (рис.4.6). ЕГ і КГ - відповідно - високий показник 56% і 20%; середній - 44% і 47%; низький - немає і 33%.

Рис. 4.6 Приріст рівня фізичного розвитку по тестах: КГ - контрольна група, ЕГ - експериментальна група; 1, 2, 3, 4 - порядкові номери тестів

Порівняльний аналіз результатів експериментальної і контрольної груп після педагогічного експерименту виявив перевагу дітей експериментальної групи в статокінетичних показниках. Відсоток приросту в експериментальній групі склав 50% і в контрольній групі - 5%.

Таким чином, розглядаючи результати тестування після педагогічного експерименту, по рівню фізичного розвитку звертає на себе увагу різна динаміка зміни по тестах фізичного здоров'я в кожній з груп. Так, в експериментальній групі наголошується достовірне поліпшення результатів тестування у всіх чотирьох тестах. У контрольній групі достовірно зросли результати після експерименту тільки в тесті № 1 (затримка дихання на вдиху), а регресивна зміна показників статичної рівноваги в КГ визначило вивід про погіршення функції рівноваги після експерименту (рис.4.6).

Отже, застосування системи комплексів варіативних вправ дозволило досягти більш високого рівня фізичного здоров'я у дітей експериментальній групі. Наявність регресивних показників у дітей контрольної групи по четвертому тесту обумовлює висновок, що використання різноманітних (нестандартних) засобів в комплексах ритмічної гімнастики для розвитку функції рівноваги є більш привілейованим в порівнянні з вживаними у фізкультурних заняттях традиційними вправами із збереженням рівноваги на зменшеній опорі.

Високий рівень результатів в тестах, що визначають фізичний розвиток молодших школярів, говорять не тільки про хороший розвиток фізичних якостей сили, швидкості, але і характеризують здібність організму до адаптації до несприятливих умов зовнішнього середовища. Збільшення часу затримки дихання свідчить про кращу здібність організму до накопичення енергоресурсів, а так само до кращої переносимості гіпоксії і здібності до тривалих фізичних навантажень. Збільшення статокінетичної стійкості говорить про вдосконалення регуляторних механізмів центральної нервової системи.

Отже, умови, які були створені в ході дослідно-експериментальної роботи виявилися більш ефективнішими і значно поліпшили рівень фізичного розвитку, чим умови, в яких знаходилися діти контрольних груп, рівень їх фізичного розвитку підвищився трохи.

У порівняльній характеристиці фізичного здоров'я і фізичного розвитку ми не спостерігаємо істотних відмінностей. Діти мають певний рівень фізичного здоров'я, мають відповідний рівень і фізичного розвитку (за рідкісним виключенням, є різниця на порядок вище або нижче).

Ми припускаємо, що діти, що мають низький рівень здоров'я, схильні до соматичних захворювань (органів кровообігу, дихальної системи) і спостережуваний нижчий рівень фізичного розвитку і рухових якостей.

4.3 Результати дослідження продуктивності розумової працездатності дітей

Ґрунтуючись на результатах досліджень М.М. Кольцової, можна припустити, що впровадження комплексу оздоровчих заходів того, що включає: самомасаж БАТ і спеціальні дрібно координовані рухи сприятимуть не тільки оздоровленню, але і розумовому розвитку дітей.

Методика дослідження рівня продуктивності розумової діяльності (Нікітін, 1991) детально описана в другому розділі. Результати дослідження до проведення експерименту: ЕГ середній бал ПРД - 1,4 (0,05); КГ середній бал ПРД - 1,41 (табл.4.4).

Результати дослідження після проведення експерименту наступні: ЕГ - середній бал ПРД - 4,08; з них 13 - відповідають віковому розвитку, 10 - вище; 2 - нижче за рівень розвитку; КГ - середній бал - 1,53; з 20 дітей: 10 - мають розвиток, відповідний віку і 10 дітей мають розвиток нижче свого віку.

Таблиця 4.4. Порівняльні дані результатів продуктивності розумової працездатності

Група	До експерименту		Після експерименту
	Х±т	Р		Х± т	Р
ЕГ-2	1,41 ±0,04	>0.05		4,8 ± 0,02	<0.05
КГ-2	1,42 ±0,02			1,53 ±0,05

Таким чином з результатів, приведених в таблиці 4.4 видно, що середнє значення коефіцієнта розумової продуктивності до проведення експериментальної програми в експериментальній і контрольній групах діти мають приблизно однакові значення експериментальна група 1,41 і контрольна група 1,42. Порівнюючи результати дослідження після проведення експериментальної програми видно, що коефіцієнт розумової продуктивності значно підвищився в ЕГ до 4,8 (Р< 0,01). Це свідчить про ефективність запропонованої нами програми оздоровлення і розвитку дітей молодшого шкільного віку.

Крім комплексного тестування що проводилось в експериментальній і контрольній групах проводився аналіз захворюваності за період проведення експерименту. Для порівняння були узяті дані за перше півріччя 2007 р. (січень-червень) і перше півріччя 2008 р. (січень-червень).

Як критерії ми використовували наступні показники:

1). Кількість випадків захворюваності;

2). Кількість пропущених днів по хворобах ГРЗ і ГРВІ;

3). Відсоток захворюваності;

4). Кількість пропущених днів по хворобі однією дитиною;

5). Середня тривалість хвороби.

Наочно ці дані представлені в таблиці 4.5, де критерії позначені відповідними порядковими цифрами. Як видно з таблиці, показники захворюваності дітей експериментальної груп нижчі, ніж в контрольній.

На підставі цих даних, можна зробити висновок про те, що менші показники захворюваності в експериментальній групах є результатом початої роботи по гартуванню. Згідно розробленій методиці гартування, ми проводили з дітьми комплекс гартувальних заходів, який поступово готує організм дитини до дії низьких температур.

Таблиця 4.5. Порівняльних даних показників захворюваності у дітей

Група	До експерименту					Після експерименту
	1 півріччя 2007 р.					1 півріччя 2008 р.
	Критерії					Критерії
	1	2	3	4	5		1	2	3	4	5
ЕГ	16	60	52%	53	7,0		5	19	3%	4,0	3
КГ	20	95	12%	10	8,0		18	80	11%	10,0	7

Протягом експерименту діти виконували комплекс гартувальних заходів, зокрема, біг босоніж по снігу в трусиках, обливання всього тіла холодною водою двічі в день, максимум часу ходіння босоніж в приміщенні групи і полегшений одяг.

В результаті аналізу даних після проведення експерименту ми відзначаємо зниження в експериментальних групах в 1,7 разів, причому 9 дітей в перебігу навчального року не хворіли жодного разу. Знизилася тривалість захворювання тобто хвороба протікає швидше, легше і без ускладнень.

Відповідно до даних, отриманих в результаті медико-педагогічної діагностики, ми відзначаємо, що найчастіше діти, що мають високий рівень фізичного здоров'я і фізичного розвитку, значно менш схильні до простудних захворювань. Деякі з них жодного разу не хворіли протягом року. Діти, що мають низький рівень здоров'я, хворіли 3-4 рази протягом року.

Таким чином, дані експерименту дають нам підставу вважати, що методика гартування за системою природного оздоровлення ефективніша в порівнянні з традиційними методами оздоровлення. Запропонований комплекс оздоровчих заходів в режимі дня показав свою перевагу в порівнянні з традиційною програмою для дошкільних установ.

Висновок

1. Комплекс фізкультурно-оздоровчих заходів для дітей молодшого шкільного віку, що включає методику самомасажу біологічно активних точок; вправ, направлених на розвиток дрібної моторики рук; системи комплексів вправ з варіативним повторенням, засновану на рівнях рухової сенсорики, є ефективним засобом підвищення здоров'я дітей. В ході педагогічного експерименту діти експериментальної групи показали достовірно кращі результати в порівнянні з однолітками з контрольної групи (Р<0,05) в приростах рівня фізичного здоров'я, фізичного розвитку, продуктивності розумової діяльності.

Найдоцільніше оцінювати здоров'я дітей по рівнях: високий, середній і низький.

Високий рівень характеризується наявністю фізіологічних резервів, що відрізняє організм ефективною адаптацією до несприятливих умов зовнішнього середовища і високим рівнем фізичного розвитку.

Середній рівень характеризується нестабільністю показників адаптації організму до несприятливих умов зовнішнього середовища і середнім рівнем фізичного розвитку.

Низький рівень обумовлений відсутністю фізіологічних резервів організму і низьким рівнем фізичного розвитку.

3. У дослідженні підтверджено, що гартування за системою природного оздоровлення дітей молодшого шкільного віку приводить до поступового розвитку механізмів найбільш економної роботи всієї серцево-судинної системи, направленої на зменшення тепловтрат організму за звичайних умов.

Список використаної літератури

1. Абросимова Л.И., Юрко Т.П. Роль физического воспитания в расширении функциональных возможностей развивающегося организма // Охрана здоровья детей. - М., 1977. - Вып.7. - 187 с.

2. Амосов Н.М., Никитина Л.В., Воронова Д.Д. Страна детства. Сб. - М.: Знание, 1991. - 288 с.

3. Ананьев Б.Г., Рыбалко Е.Ф. Особенности восприятия пространства у детей. - М.: Просвещение, 1964. - 303 с.

4. Андрощук Н.В., Дзюбановський А.Б., Леськів А.Д. Радість руху. - Тернопіль.: СМП “Астон”, 1999. - 114 с.

5. Андрощук Н.В., Леськів А.Д., Мехоношин С.О. Рухливі ігри та естафети у фізичному вихованні молодших школярів. Методичний посібник. - Тернопіль: “Підручники і посібники", 1998. - 112 с.

6. Аршавский И.А. Ваш малыш может не болеть! - М.: Сов. спорт, 1990. - 32 с.

7. Бальсевич В.К. Физическая культура для всех и для каждого. - М.: ФиС, 1988. - 207 с.

8. Бернштейн Н.А. О ловкости и ее развитии. - М.: ФиС, 1991. - С.270-276.

9. Борисенко А.Ф., Цвек С.Ф. Руховий режим учнів початкових класів. Навчальний посібник. - 2-ге вид. перероб. і доп. - К.: Радянська школа, 1989. - 190 с.

10. Вильчковский Э.С. Развитие моторики у детей дошкольного и школьного возраста // Теория и практика физической культуры. - 1972 - № 9. - С.47-49.

11. Вільчковський Е.С., Козленко М.П., Цвек С.Ф. Система фізичного виховання молодших школярів. Навчально-методичний посібник. - К.: ІЗМН, 1998. - 232 с.

12. Гаркави Л.Х., Квакина Е.Б., Уколова М.А. Адаптационные реакции и резистентность организма. - Ростов н/Дону, 1990. - 223 с.

13. Дубогай О. Навчання в русі: Здоров'я зберігаючі педагогічні технології в початковій школі. - К.: Шк. світ, 2005. - 112 с.

14. Захіріна А.О. Основні правила загартування організму: Урок-подорож з основ здоров'я.1 клас // Розкажіть онуку, 2007. - № 10. - С.28-29.

15. Змановский Ю.Ф. Воспитываем детей здоровыми. - М: Меди цина, 1989. - 128 с.

16. Змановский Ю.Ф. Двигательная активность и закаливание - ведущие факторы укреплений здоровья ребенка // Дошкольное воспитание. - 1978. - №8. - С.45-51.

17. Золотарев Ю.Г. Новое - небывалое. Опыт Дела Учителя Иванова. - М.: КСП. - СПб.: Марина, 1995. - 320 с.

18. Иванов П.К. Моя закалка // Надо жить научиться. - М., 1992. - С.86-90.

19. Иванченко В.Н. Азбука закаливания // Физкультура и спорт. - 1985. - №№ 9-12. - С.24-30.

20. Кайзер Ю., Шарман А., Беата Пойк-Шарман. Руки: рефлекторные зоны - массаж. - М.: АО "Интерэксперт", 1998.

21. Кинль В.М. Физкультурно-оздоровительные мероприятия в группах продленного дня младших школьников: Пособие для учителя. - К.: Радянська школа, 1988. - 160 с.

22. Козлов А.И. Индивидуальные особенности развития координации движений рук у детей. - М., 1976. - С.76-78.

23. Колгушкин А.Н., Кротова Л.И. Лекарство от простуды. - М.: Знание, 1989.

24. Кос В.Р., Безкоста С.В. Фізична культура. Календарне планування.1-4 класи. Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2001. - 80 с.

25. Кругляк О.Я., Буклів І.М., Кругляк Н.П. Календарне планування уроків фізичної культури.1-4 класи. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2000. - 64 с.

26. Кругляк О.Я., Кругляк Н.П. Від гри до здоров’я нації. Рухливі ігри, естафети на уроках фізичної культури. Методичний посібник. - Тернопіль: “Підручники і посібники", 2000. - 80 с.

27. Лаптев А.П. Как закалять детей. - М.: Сов. спорт, 1988. - 47 с.

28. Леонов О. Щоб бути здоровим // Початкова школа, 2005. - № 1. - С.59-60.

29. Леонов О.З. Основні засоби загартовування організму учнівської і студентської молоді // Проблеми освіти. - К.: Наук. - метод. центр вищої освіти, 2005. - Вип.42. - С.174-182

30. Леськів А.Д., Андрощук Н.В., Мехоношин С.О., Дзюбановський А.Б. Форми і засоби фізичного виховання молодших школярів. - методичний посібник.: Тернопіль “Астон”, 1997. - 108 с.

31. Леськів А.Д., Дзюбановський А.Б. Рухливі ігри на місцевості для школярів молодшого та середнього віку”, Тернопіль, СМП “Астон”, 2000. - 132 с.

32. Линець М.М. Основи методики розвитку рухових якостей. - Львів: Штабар, 1997. - 207 с.

33. Лованский Д.Н., Лукьянов B. C. Азбука здоровья. - М.: Про - физдат, 1990. - 172 с.

34. Лувсан Г. Очерки методов восточной рефлексотерапии. - Новосибирск: Наука, Сибирское отделение, 1991.

35. Лях.В.И. Координационные способности школьников. - Минск: Полымя, 1989. - С.3-46.

36. Макаренко С. Психолого-педагогічні передумови формування здорового способу життя. - С.21-26.

37. Мартынов СМ. Здоровье ребенка в ваших руках. - М.: Просвещение, 1991. - 222 с.

38. Массаж для красоты и здоровья. - Пер. с японск. - М.: Триада - Литера, 1994. - 175 с.

39. Миллер Л. Гимнастика, подобная танцу // Физкультура и спорт. - 1990. - №57. - С.13-15.

40. Никитин Б.М., Никитина Л.А. Резервы здоровья наших детей. - М.: ФиС, 1990.

41. Огниста К.М. Методика формування фізичної культури учнів початкових класів (форми, засоби, методи). - Тернопіль: ТДПУ, 2003. - 164 с.

42. Огниста К.М. Основи знань з фізичної культури для учнів 1-4 класів Методичний посібник. - Тернопіль: Мальва-ОСО, 2001. - 72 с.

43. Огниста К.М., Огнистий А.В. Рухливі ігри у фізичному вихованні молодших школярів. - Тернопіль: ТДПУ, 2004. - 40 с.

44. Огнистий А.В. Теоретико-методичні основи фізичного виховання учнів молодшого шкільного віку (опорні конспекти лекцій). - Тернопіль: ТДПУ, 2001. - 60 с.

45. Подшибякин А.К. Некоторые данные к экспериментальному выяснению механизмов рефлексотерапии. - Горький: Волго-Вятское кн. изд-во, 1974.

46. Подшибякин А.К. Закаливание человека. - Киев: Здоров'я, 1986. - 76 с.

47. Праздников В.П. Закаливание детей дошкольного возраста. - 2-е изд., перераб. и доп. - Л.: Медицина, 1988. - 244 с.

48. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів “Основи здоров’я і фізична культура” 1-11 класи. - К.: Початкова школа, 2001. - 112 с.

49. Скрипалев B. C. И снова холод полюбить. - М.: Молодая гвардия, 1988. - 191 с.

50. Советова Е.В. Оздоровительные технологии в школе. - Ростов н/Д: Феникс, 2006. - 288 с.

51. Табеева Д.М. Руководство по иглорефлексотерапии. - М.: Медицина, 1982:

52. Тонкова-Ямпольская Р.В. Ради здоровья детей. - М.: Просвещение, 1985. - 128 с.

53. Углов Ф.Г. Береги здоровье и честь смолоду. - М.: Педагогика, 1988. - 144 с.

54. Управління руховим режимом учнів початкових класів: Методичні рекомендації / Упор. А.Ф. Борисенко. - К.: Рад. школа, 1988. - 96 с

55. Фарфель B. C. Развитие движений у детей школьного возраста. - М.: Изд-во АПН РСФСР, 1959-1967.

56. Цвек С.Ф. Фізичне виховання молодших школярів. - К: “Радянська школа", 1986. - 123 с.

57. Чусов Ю.Н. Содержание процесса закаливания // Теория и практика физической культуры. - 1982. - № 3. - С. 20-23.

58. Шеврыгин Б.В. Если малыш часто болеет. - М.: Просвещение, 1992. - 94 с.

59. Шиян Б.М., Папуша В.Г., Приступа Є.Н. Теорія фізичного виховання. - Львів: ЛОНМІО, 1996. - 220 с.

60. Шиян Б.М. Методика фізичного виховання школярів (Практикум). - Львів: Світ, 1993. - 184 с.

61. Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів. Частина 1. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2001. - 272 с.

62. Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів. Частина 2. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2002. - 248 с.

63. Шушарджан СВ. Здоровье по нотам. - М., 1994. - 170 с.

64. Юрко Г.Н., Веркович И.В. Некоторые особенности закаливания часто болеющих детей дошкольного возраста // Медицинская сестра. - 1988. - № 12. - С 38-42.

65. Янкелевич Е.Н. От трех до семи. - М.: ФиС, 1977. - 120 с.

Додатки

Додаток № 1

Показники рівня соматичного здоров'я до експерименту

Показник	Хлопчики				Дівчатка
	низький	середній	високий.		низький	середній	високий.
Жел: маса тіла (мл\ кг)		45.0 (1 Би)	51-60 (2Б)	61- (ЗБ)		47 (1 Би)	48-55 (2Б)	56 (ЗБ)
Динамометрія кисті (більший показник): на масу тіла* 100%		50 (1 Б)	51-60 (2Б)	61 (3Б)		45 (1 Б)	46-50 (2Б)	51 (3Б)
Чсс*АДсист: 100 ум. од.		91 (0Б)	90-80 (2Б)	80 (4Б)		91 (0Б)	90-82 (2Б)	80 (4Б)
Відповідність маси тіла довжині		-3	-1	0		-3	-1	0
Індекс Руф’є відн од.		Більше 10 (-1Б)	6-10 (2Б)	Менше 6 (5Б)		Більше 10 (-1Б)	6-10 (2Б)	Менше 6 (5Б)
Загальна оцінка по сумі балів.		5 і менше	6-9	10 і більше		5 і менше	6-9	10 і більше

Додаток №2

Таблиця відповідності маси довжині тіла

	ХЛОПЧИКИ			ДІВЧАТКА
Довжина тіла см	Норма (0 балів)	Схильність до ожиріння (1бал)	Ожиріння (-3бали)	Норма (0балів)	Схильність до ожиріння (-1 бал)	Ожиріння (-3 бали)
104	14,3-17,6	17,7-18,1	>18,2	12,0-15,0	15,1-15,8	>15,9
105	14,8-18,1	18,2-18,6	>18,7	12,5-15,5	15,6-16,4	>16,5
106	15,2-18,6	18,7-19,0	>18,1	12,9-15,9	16,0-17,5	>16,9
107	15,6-19,0	19,1-19,5	>19,6	13,5-16,4	16,5-17,2	>17,3
108	16,0-19,5	19,6-19,9	>20,0	14,0-16,9	17,0-17,6	>17,7
109	16,4-20,0	20,1-20,5	>20,6	14,5-17,4	17,5-18,0	>18,1
110	16,8-20,6	20,7-21,1	>21,2	14,8-17,8	17,9-18,5	>18,4
111	17,2-21,0	21,1-21,7	>21,8	15,2-18,2	18,3-18,8	>18,9
112	17,6-21,5	21,6-22,3	>22,4	15,6-18,7	18,8-19,2	>19,3
113	18,0-21,9	22,0-23,0	>23,1	15,0-19,2	19,3-19,5	>19,6
114	18,3-22,3	22,4-23,4	>23,5	16,3-19,7	19,8-20,2	>20,3
115	18,7-22,7	22,8-23,8	>23,9	16,7-20,3	20,4-20,8	>20,9
116	19,1-23,1	23,2-24,5	>24,6	17,0-20,8	20,9-21,5	>21,6
117	19,5-23,5	23,6-25,1	>25,2	17,3-21,5	21,6-22,0	>22,1
118	19,9-23,8	23,9-25,6	>25,7	17,7-21,9	22,0-22,4	>22,5
119	20,4-24,3	24,4-26,0	>26,1	18,1-22,4	22,5-22,9	>23,0
120	20,8-24,9	25,0-26,5	>26,6	18,5-22,8	22,9-23,2	>23,3
121	21,4-25,4	25,5-26,9	>27,0	18,9-23,2	23,3-23,6	>23,7
122	21,7-25,9	25,9-26,2	>27,2	19,2-23,4	23,5-23,8	>23,9
123	21,9-26,2	26,3-27,4	>27,5	19,4-23,7	23,8-24,1	>24,2
124	22,3-26,5	26,9-27,8	>27,9	19,7-24,2	24,3-24,6	>24,7
125	22,7-27,4	27,5-28,3	>28,4	20,5-24,0	24,1-25,0	>25,1
126	23,1-27,9	28,0-28,7	>28,8	21,0-24,6	24,7-25,6	>25,7
127	23,4-28,6	28,7-29,2	>29,3	21,5-25,0	25,1-26,0	>26,1
128	24,0-29,2	29,3-29,7	>29,8	22,1-25,5	25,6-26,5	>26,6
129	24,6-30,3	30,4-30,7	>3,8	22,4-26,0	26,1-27,0	>27,1
130	25,0-30,7	30,8-31,4	>31,5	22,9-24,5	26,5-27,6	>27,7

Додаток №3

Характеристики

Список файлов ВКР