112138 (591039), страница 6
Текст из файла (страница 6)
Зручними у користуванні і здобутті нових знань є тематичні випуски дитячих видань. Вони не тільки подають нову цікаву інформацію з гарними ілюстраціями, а й перевіряють засвоєні знання за допомогою ребусів, кросвордів, логічних завдань, саморобок, розмальовок, коміксів тощо. У журналі "Малеча" є додаток "Розважальник інтелектуала", журнал "Стежка" є комплексною грою. Головним персонажем кожного нового випуску є відомий казковий або мультиплікаційний герой, де, поряд із завданнями, спрямованими на формування розумових здібностей, подаються завдання для розвитку зв’язного мовлення, цікаві відомості про рослинний і тваринний світ.
"Барвінок: Про все на світі і про тебе" - дитячий літературно-художній і загальноосвітній журнал для дітей молодшого та середнього шкільного віку, один із найдавніших в Україні, який за минулі десятиріччя функціонування завоював собі непереборний авторитет. Заснований 1928 року. Він є партнером відомого видання для педагогів "Початкова школа", і це, очевидно, пояснює той факт, що "Барвінок" найпопулярніший серед дітей, а також найвідоміший серед учителів. Варто відзначити той факт, що журнал був удостоєний Почесної Грамоти Президії Верховної Ради УРСР у 1978 році, а також Почесної Грамоти Кабінету Міністрів України 2003 року.
"Барвінок" репрезентує себе як журнал школярів України. Він може здатися дещо заполітизованим (ось назви рубрик і деякі терміни журналу: Барвінкова республіка, Міністерство Мандрівок; Міністерство Солодощів і розваг і т. ін.). Але це просто один із прийомів, що дозволяє дитині відчути більше свободи або значущості опрацьовуваного матеріалу.
Минулої осені журнал започаткував 1-й Всеукраїнський літературний конкурс «Цікаві історії моєї родини», який тривав усю осінь і проводився у три етапи;
- Моя історія.
- Татова пригода, мамина пісня.
- Бабусина казка, дідусева оповідка.
Подібні конкурси — не рідкість для журналу, а їх значення як завдання для всього класу величезне. Це може бути колективний класний твір або індивідуальне завдання для учнів з високим рівнем навчальних можливостей. Нерідко відіслані на конкурс роботи від усього класу завойовують нагороду або з'являються на сторінках журналу. Варто уявити радість учнів у такому випадку! "Барвінок" ілюстрований деталізованими малюнками, які приємно розглядати кілька разів, знаходячи все нові й нові деталі: подані у невимушеній формі художніх творів завдання є справді пізнавальними і водночас цікавими.
Оповідання, приказки, загадки, мовні ігри, ігри-завдання можна використовувати як вправи для колективної й індивідуальної роботи, під час вивчення майже всіх тем нашої програми. Увесь журнал чи окремі його сторінки використовувати як яскраву привабливу картку для роботи з парами, групами, як зі слабкими, так і з обдарованими дітьми, для виготовлення якої вже не потрібно витрачати свій час (Додаток А) [4; С.8].
Мудрий «Барвінок» справді, бо в основі його – мовне багатство народу: легенди, приказки, прислів’я. В пригоді буде журнал і на уроках читання («Розповіді-коротульки», «Абетка українських народних загадок», «Миколчині історії», Мандри і подвиги лицаря Горчика, Містер Фокс і його друзі). На уроці природознавства не обійтися без короля Мудрила Першого і Останнього, та його завдання, Лабораторія Макара Макарончика, Книга золотих казок – «Ялини-балакухи», «Люди, які шукали завтрашній день». Няв+гав+цвірінь: «Крила, лапи і хвости»: – де школярі дізнаються про різних тварин як: «Кашалот дякує жолобі», бик, ему, їжак морський, йорж, оселедцевий король, шкіряста черепаха, матамата, химера, морський тюлень, дикобраз, єнот-полоскун, кускус. Рубрика «Секретні файли про тебе» розповість школярам про те, як вишневий сік захистить м'язи від утоми.
А рубрика: Хто? Що? Як? Де? Коли? й Чому? пропонує відразу кілька мандрівок. Спочатку барвінчата вирушать до Нової Зеландії, щоб поспостерігати за пташкою Ківі, відтак помандрують до Південної Америки – досліджувати колючки на кактусах, а насамкінець їх чекає космічний політ, під час якого вони дізнаються про собак — перших космонавтів. Далі дізнаються де зимують солов'ї, яка гора найвища в Україні.
Ну а тим, хто не любить далеких мандрівок, Міністерство кузьок і ромашок Барвінкової республіки приготувало конкурс "Я раніше не знав, що..." — про літні відкриття у світі живої природи. Його учасникам треба продовжити речення "Я раніше не знав, що..."
- ромашку ще називають ромен, невістульки, невістка, роман, рум'янок... Про це мені розповіла бабуся.
- заєць - не боягуз. Коли йому не вдається втекти від нападника, то він лягає на спину і відбивається від ворога задніми лапами... Ми бачили це з дідусем у лісі.
- немає двох соловейків, які співали б однакові пісні... Я сам перевірив це, коли наша сім'я відпочивала на дачі.
- корінь лопуха можна класти в суп... А восени я зварю з нього смачне повидло — уже маю рецепт.
І, як завжди, на сторожі, щоб ні з ким із барвінчат не сталося біди, суперагент Кварк. Він застерігає від неприємностей під час збирання грибів: "Не збирайте гриби біля шосейних доріг і звалищ. Не беріть незнайомі гриби. Коли сумніваєтесь, не нахиляйтеся за ними. Якщо вже вирішили взяти такий гриб, то покладіть його окремо, а потім запитайте про нього у досвідчених грибників. Повернувшись із лісу, ще раз переберіть зібраний урожай. Ніколи і за жодних умов не вживайте сироїжки сирими. А перед тим, як готувати грибну печеню, відваріть гриби у двох водах".
Справедливо буде сказано, «Барвінкова аптека» - віконечко в наш багатий навколишній світ. Прекрасний навчальний матеріал для уроків природознавства та охорони життя і здоров'я дітей (аналіз журналів: Барвінок. – 2005. - №10; Барвінок. - 2006. - №8; Барвінок. – 2007. - №6, 11; Барвінок. – 2008. - №1, 7, 10, 12).
"Малятко" — щомісячний журнал для дітей. Його було засновано 1960 року, тому він добре відомий багатьом поколінням читачів. Але, на мою думку, журнал має недолік — він занадто нагадує дітям про школу, що видно із самої його обкладинки. У житті дитини і так дуже багато школи, тому вважаємо, що простір дитячого журналу має бути позбавлений зайвих дидактичних нагадувань про навчання. Краще, коли дитина вчиться, навіть не помічаючи цього; а завдання типу "Чарівна школа", "Лісова школа" вже не нові. Проте поряд з віршами й оповіданнями про школу зустрічаємо "Веселі вірші", побудовані на звуконаслідуванні; цікаві для дітей оповідання, у тексті яких певні слова замінено малюнками. Діти з радістю візьмуться за складання подібних завдань, особливо якщо підняти планку, запропонувавши зробити це краще і більше, ніж подано в журналі.
"Дитяча Академія" - дуже цікавий і неординарний журнал, що друкується лише з 2003 року, але вже встиг завоювати прихильність читачів, адже загальний тираж видання 24000 примірників. Журнал ґрунтується на співпраці з читачами (друкуються їхні матеріали, фото, функціонує "Клуб друзів"), висвітлюється активне життя сучасних дітей — участь у фестивалях і конкурсах. Крім цікавої інформації про історію, культуру, спорт і кумирів, подається добірка різноманітних кросвордів, жартів та ребусів.
"Однокласник " ("ОК") — один із найдавніших для дітей в Україні, Сучасний "Однокласник" має понад 20 рубрик, цікаві інтерв'ю, плакати-постери з улюбленими виконавцями, бесіди на психологічні теми. В усіх виданнях — широкий вибір завдань, ребусів, кросвордів, "лабіринтів", що робить дозвілля дитини максимально заповненим і, крім того, корисно-пізнавальним.
"Пізнайко". Оскільки журнал створений і позиціонує себе як видання позашкільне, як "дитячий ігровий журнал", то його автори у своїх матеріалах чудово утримуються від зайвого дидактизму, скочування на позиції педагогічних повчань. А весь пізнавальний матеріал нічим не нагадує дитині безпосередньо про уроки. При цьому він чудово виконує основну свою роль — дати дитині нові знання і водночас формувати потяг до їх поглиблення.
Варто звернути увагу на збірки коміксів з пригодами "Пізнайка". Це справжній подарунок для дитини, оскільки інших подібних видань для такої вікової категорії у нас немає, а інші українські журнали коміксів — К-9, його дочірні проект Intercat, Dark Warrior, Milkyqirl — хоча, безперечно, й цікаві, але для молодших школярів у жодному випадку не підходять.
Добре і те, що журнал виходить трьома мовами. Причому, як уже згадувалося, російська й англійська версії — це не простий переклад з української, а самостійні якісно рівноцінні видання. Хотілося б ще бачити компакт-диски у додаток не тільки до англомовної версії.
Важливе місце у розвитку дитячої творчості у нашому дослідженні відводиться урокам розвитку мовлення, в центрі яких — робота над мовленнєвими уміннями і навичками.
Матеріали журналів дають змогу організувати роботу над побудовою діалогічних і монологічних висловлювань: переказ готових текстів і побудова своїх висловлювань на основі прочитаних чи прослуханих творів; розповіді про випадки із життя школярів. Ефективними є ігри, складання загадок, казок, відтворення готового тексту, його продовження, редагування, побудова творів різних типів за зразком тощо. При цьому варто практикувати створення мовленнєвих ситуацій, обов'язковими компонентами яких за теорією мовленнєвої діяльності є: мета висловлювання, умови, в яких воно відбувається, адресат. Створення мовленнєвої ситуації допомагає учням побачити в роботі над твором не просто завдання, побудувати текст, а необхідність найбільш точно і повно висловити свою думку. Мовленнєві ситуації сприяють також усвідомленому добору мовних засобів відповідно до мети та умов висловлювання, розкриттю і розширенню творчих можливостей учнів початкових класів.
Після ознайомлення зі світом вітчизняної преси для дітей справді не залишається сумнівів, що така скарбниця нестандартних завдань, авторських віршів, пізнавального матеріалу мусить бути належним чином використана у практиці сучасної початкової школи і, не в останню чергу, для розвитку словесної творчості з раннього шкільного віку.
Готуватись до уроку позакласного читання на тему "Чарівний світ казки" можна за казками, поданими у журналах "Дивосвіт", "Пізнайко", "Яблунька" й інших.
Використання дитячої періодики, пропоновані завдання стимулюють розвиток в учнів спостережливості, активізують пізнавальну допитливість і самостійність, створюють умови для їхньої індивідуально-творчої самореалізації. Спостереження за використанням молодшими школярами завдань на уроках розвитку мовлення з використанням матеріалів дитячої преси показують, що така організація навчальної діяльності сприяє розширенню творчих можливостей учнів, формуванню незалежної поведінки, усвідомленню цілей навальної діяльності [35; С.55-59].
Робота з дитячою книжкою є невід'ємним структурним компонентом у цілісній системі підготовки дітей до школи. Основна мета цього напряму роботи — підготувати дітей до систематичного курсу читання в початковій школі, пробудити і підтримати у дошкільників інтерес до дитячої книжки і бажання з нею спілкуватися, розвивати зв'язне мовлення дітей, сформувати елементарні уміння орієнтуватись у книжці з опорою на такі показники: написи на обкладинці (прочитує педагог), ілюстрації; розвивати увагу до засобів художньої виразності твору.
Методика навчання спілкування з книжкою дітей цієї вікової групи має свої особливості, які полягають передусім у врахуванні сприймання 5-річними дошкільниками книжки, тексту і рівня розвитку в них навички читання.
Як відомо, у дітей 5 років переважає наочно-образне мислення. У книжці діти бачать насамперед об'єкт зображення, а не саме зображення. Спостерігаючи, дитина виділяє найяскравіші, а не найсуттєвіші ознаки об'єкта. Їй набагато легше переказати зміст усього тексту підряд, ніж вибрати якусь сюжетну лінію чи виокремити значення одного епізоду для розкриття характеру персонажа. Вона може простежити послідовність подій у творі, але встановити причиново-наслідкові зв’язки їй не під силу, що пояснюється конкретністю дитячого мислення.
Уява 5-річних дітей розвинена досить слабко. Сприйманню дошкільниками змісту твору притаманний "наївний реалізм , якому властиве ототожнення художнього вимислу і реальної дійсності. Події сприймаються ними як такі, що мали місце у дійсності, а герої — учасники описаних подій. Діти-дошкільники зазвичай сприймають художню форму як щось окреме від змісту.
Все це впливає на вибір форм і методів роботи з дитячою книжкою, а також на вибір змісту читання.
Провідними методичними прийомами на заняттях з 5-річними дітьми є цілеспрямоване розглядання книжки, слухання, дидактична гра.
Під час добору дитячих книжок педагог враховує санітарно-гігієнічні вимоги до поліграфічних видань (якість паперу, ілюстрацій, розмір і форму шрифту і та ін.).
Ілюстрації у книжках для 5-річних дітей мають займати 70—75% від загальної площі. Об'єкти, зображені на них, мають в пізнаватися дітьми, а кольорова гама - не бути занадто різкою. Наповнюваність, послідовність ілюстрацій мають бути такими, щоб дитина з опорою на них могла досить легко відтворити зміст прослуханого твору.
Крім того, ілюстративний матеріал повинен сприяти розвитку художніх смаків і творчої уяви дітей. Інакше такі книжки не слід використовувати, навіть якщо вони містять цікаві високохудожні тексти [28;С.47-52].
Книжкова ілюстрація — це «переклад» словесних образів наочно-зображальними. Це особливий вид графічного мистецтва, який висуває свої вимоги до митця. Художник-ілюстратор має справу з літературою різних країн і народів. Він повинен відчувати дух епохи, в якій живуть герої казок, оповідань, повістей. Ілюстратора вирізняє своєрідні властивості пам’яті, адже він має багато чого тримати в ній: деталі одягу, архітектуру будинків, обриси меблів. Він повинен знати, як передати пензлем різні емоції дітей і дорослих, жорстокість, злість і спокій тварин. Усі ці «заготовки» накопичуються у «коморі пам’яті» художника протягом усього життя. «Я згадую», — так визначав свій творчий процес видатний французький ілюстратор книг Гюстав Доре. Недаремно Мнемозину (Пам’ять) стародавні греки вважали матір’ю усіх дев’яти муз. За своє недовге життя Г. Доре проілюстрував гори книжок. Знайдені ним образи літературних героїв незаперечно переконливі, і ми з дитинства уявляємо Лицаря Сумного Образу Дон Кіхота та його вірного зброєносця Санчо Пансу, хвалькуватого брехуна барона Мюнхаузена, персонажів чарівних казок Ш. Перро саме такими, якими їх силою свого могутнього таланту створив чарівник Г. Доре. До творів, які він ілюстрував, художник робив по кілька сотень малюнків. І це вже не просто ілюстрування, це — співавторство, тому недаремно малюнки Г. Доре міцно «зрослися» з текстами та стали вічними супутниками ілюстрованих ним творів. Відомий митець, бажаючи бути універсальним, писав маслом, займався скульптурою, але в історії мистецтва залишився як геніальний ілюстратор книжок. Можна сказати, що існує тип художників, талант яких найяскравіше виявляється саме в ілюструванні літературних творів.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
