112120 (591035), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

Програма позакласних занять з образотворчого мистецтва школярів І—IV класів ставить за мету:

• збуджувати і закріплювати інтерес і любов до образотворчого мистецтва, розвиваючи естетичні відчуття і розуміння прекрасного;

• удосконалювати образотворчі здібності, художній та естетичний смак, спостережливість, творчу уяву і мислення;

• знайомити з мистецтвом рідного краю, з творами образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва.

Такі заняття в школі повинні проводитися в тісному контакті вчителя-вихователя початкової школи з вчителем образотворчого мистецтва або керівником позакласної роботи з образотворчого мистецтва, а також з вчителями музики, української мови та ін.

Позакласна робота з образотворчого мистецтва включає керівництво практичною роботою дітей в гуртках, проведення екскурсій в музеї, на виставки, в майстерні художників, вихід на природу (у парк, ліс) з метою спостереження і зарисовок, проведення бесід про образотворче мистецтво.

Тут особлива увага приділяється набуттю умінь і навичок, які можуть бути використані в суспільно-корисній роботі (оформлення стінгазет, виставок, свят і т.д.). Позакласна робота дозволяє детальніше ознайомити учнів з різними образотворчими техніками — так званим «видряпуванням», аплікацією, монотипією (друк на склі), мозаїкою і вітражем, з різними графічними і живописними матеріалами.

Дуже важливе значення як для дітей так і їхніх батьків має проведення художніх виставок та ранків. Готуючи роботи для виставок, діти стараються якомога краще виконати малюнки, аплікації, розписи та ін.. Для них ці роботи є виразниками творчих здобутків у галузі мистецтва, своєрідним самовираженням. Тематика виставок різноманітна: приурочення до свят, літературні ілюстрації, творчі здобутки певних класів та ін.. Не менш важлива і підготовка дітей до святкових ранків: виготовлення подарунків, естетичне оформлення кабінету чи зали, створення декорацій та ін. такі ранки та виставки пропонується проводити систематично.

Найважливішими завданнями всіх видів позакласної роботи з образотворчого мистецтва є розширення і поглиблення знань та уявлень школярів про прекрасне; виховувати уміння бачити, відчувати і розуміти прекрасне. Виховується емоційно-естетичне ставлення учнів не тільки до предметів і явищ навколишнього середовища, але і до витворів мистецтва, розвивається їх творча активність.

2.2 Особливості образотворчої діяльності молодших школярів у позашкільній роботі

Позашкільна робота — освітньо-виховна діяльність позашкільних закладів для дітей та юнацтва. Позашкільна та позакласна робота мають спільні завдання і передбачають застосування переважно однакових засобів, форм і методів виховання. Мета полягає в закріпленні, збагаченні та поглибленні знань, набутих у процесі навчання, застосуванні їх на практиці; розширенні загальноосвітнього кругозору учнів, формуванні в них наукового світогляду, вироблення вмінь і навичок самоосвіти; формуванні інтересів до різних галузей науки, техніки, мистецтва, спорту, виявленні і розвитку індивідуальних творчих здібностей та нахилів; організації дозвілля школярів, культурного відпочинку та розумних розваг; поширенні виховного впливу на учнів у різних напрямах виховання. Відмінність цих форм роботи полягає не у меті та засобах реалізації, а в так званій професійній орієнтації.

Особливим видом позашкільної роботи є художня школа. До художньої школи діти можуть прийматися різні за віком. Формуються відповідні вікові групи, які працюють за програмами, розробленими для кожного класу індивідуально. Учні початкових класів, зважаючи на вік, не займаються академічним малюнком, оскільки у них ще не сформовані вміння спостерігати та бачити натуру та малюнок, графічно виражати те що бачать і відчувають. Саме тому програма художньої школи зорієнтована на формування здібностей сприйняття, відчуття, оцінювання, розвиток початкових графічних навичок. Не є можливим вивчення історії мистецтв у її класичному варіанті. Це не говорить про те, що дітей не ознайомлюють з творами мистецтва та творчістю художників, не розширюють знань про стильовий, видовий та жанровий поділ мистецтв. В даному випадку використовують ігрові форми роботи – короткочасні візуальні екскурсії, ігри “Знайди героя за описом”, “Зобрази квітку” та ін.. Велика увага на заняттях приділяється вираженню емоційних станів через колір, лінію, асоціативні побудови (“зла цеглина”, “сумне дерево” та ін.), власного ставлення до навколишнього і творів мистецтва, до подій, людей засобами образотворчого мистецтва – кольором, графікою, пластикою, стилізацією та ін..

Переломним, як правило є 10- річний вік. Саме у цей період життя дитини вже достатньо розвинені вміння та навички, необхідні для більш серйозного заняття мистецтвом – діти навчені сприймати натуру, відчувати, аналізувати, систематизувати, виділяти головне та другорядне, володіють різноманітними художніми засобами, знають особливості видових та жанрових поділів мистецтва, художні техніки та матеріали. Можемо стверджувати, що при наявності такого рівня художньо-естетичного розвитку вони готові до сприйняття академічного мистецтва та самореалізації у ньому.

Термін навчання класичному образотворчому мистецтву - 4 роки. У художній школі можуть бути організовані 5 класи - професійної орієнтації. Усі класи художньої школи з 4-річним терміном навчання є старшими. У класи професійної орієнтації приймаються учні, які мають професійні здібності, бажання продовжувати навчання у художніх закладах вищого рівня. Завданням класів професійної орієнтації є:

- цілеспрямована підготовка учнів у художні училища, коледжі, інститути тощо;

- підготовка до роботи в установах та підприємствах, які потребують фахівців відповідної художньої освіти.

Учні, які успішно закінчили заняття основного курсу (1-4 класи), отримують свідоцтво про закінчення школи, які закінчили класи професійної орієнтації отримують свідоцтво про закінчення класу. У школі за рішенням адміністрації можуть бути організовані підготовчі групи з терміном навчання від 1 до 4 років. Кількість осіб у класі - 8-12. Навчальна практика проводиться на папері 2 тижні протягом року. Заняття з учнями проводиться з учнями 3-4 рази на тиждень, від 3 до 5 годин в день.

Під час навчання у художній школі керівниками планується ряд виховних заходів. Так, зокрема в кінці навчального року планується виставка дитячих робіт. До визначних дат (до дня народження художника) можуть проводитися літературно-мистецькі композиції, художні вечори, а також відвідування пам'ятних місць, музеїв, картинних галерей. Цікавою формою проведення є малювання на природі, що зумовлює пробудження в душі добрих почуттів, чуйності, здатності до співпереживання.

Навчальний план розробляється на початку навчального року. Пропонуємо навчальний план дитячої художньої школи, термін навчання 4 роки.

Таблиця.

Типовий навчальний план художньої школи [60]

У будинках дитячої творчості існують різноманітні гуртки з образотворчого мистецтва – рисунку, живопису, скульптури, декоративно-прикладного мистецтва. Оскільки суть, мета та завдання цих гуртків співпадає з гуртковою роботою у школі, немає потреби зупинятись на них ще раз.

До позашкільної роботи відносять і заняття у студіях. Особливість студійних занять полягає у вузькій мистецькій спеціалізації – заняття у майстерні скульптора, живописця та ін.. Діти молодшого шкільного віку ні психологічно, ні за рівнем підготовки не готові до такого навчання (за винятком окремих дітей, з природними задатками). З вищеназваних причин заняття у студіях молодші школярі не відвідують.

До цього ж виду навчальної діяльності сьогодні відносять екскурсії та прогулянки. Екскурсії проводяться з різною метою: – “милування”, накопичення зорових вражень, ознайомлення з видами мистецтва, ознайомлення з перспективою міста чи села, для усвідомлення плановості простору, різнобарв’я навколишнього та ін..

Прогулянки і екскурсії розширюють знання, що набуваються дітьми на заняттях образотворчого мистецтва, сприяють міцнішому і більш свідомому засвоєнню матеріалу, що вивчається, розвивають інтерес до предмета, уміння і бажання набувати знання і застосовувати їх на практиці, мають велике значення як для естетичного виховання, так і для всебічного розвитку. Метою цих занять є і підготовка до наступного вивчення матеріалу на уроках образотворчого мистецтва, чи на занятті у гуртках.

Милування передбачає накопичення певних зорових вражень, які згодом діти використають у своїх малярських роботах, при оцінці творів мистецтва, власних образотворчих робіт, робіт однокласників, для творчих задумів при оформленні свят, вечорів, при естетизації шкільного побуту. Завдяки екскурсіям у природу в дітей виховується почуття любові до природи, розвивається здатність сприйняття прекрасного в навколишньому і явищах природи. Перегляд пейзажних творів після спілкування з природою дає учням можливість більш тонко відчувати красу рідного краю, гостріше відчути зображене на картинах.

Екскурсії до музеїв, огляд пам’яток культури розкриває перед учнями безмежний світ образотворчого мистецтва у розмаїтті його жанрів та видів, дозволяє дітям усвідомити мистецтво як особистісну цінність, адже саме мистецтво має безпосередній вплив на розвиток естетичних почуттів, смаків, суджень, художніх здібностей, що є основою виховання творчої і висококультурної особистості. Спілкування з ним, перш за все, спрямоване на виховання у індивіда гуманістичних якостей, інтересів і любові до життя.

Прогулянки і екскурсії можна організувати з різних навчальних тем: “Осінні фарби парку, лісу ”, “Льодохід ”, “Птахи прилетіли ”, “Наша вулиця”, “Природа нашого краю ”, “Наш сад” і т.д.

Окрім милування та розширення знань про мистецтво, екскурсії та прогулянки несуть і практичне навантаження. Під час екскурсій в ліс, парк, по вулицях міста, діти роблять зарисовки з натури, збирають природні матеріали для занять з образотворчого мистецтва. Щоб усвідомити плановість простору, будову та колір спостережуваних об’єктів на екскурсії можна використовувати видошукач. Він виготовляється з щільного паперу або картону розміром приблизно 15x10. Прямокутний отвір має такі ж пропорції, що і лист паперу, на якому буде зображений малюнок. Розмір отвору приблизно 8x7. Для дітей І класу робота з видошукачем — це ігровий момент, гра в “фотографування” і разом з тим, початок навчання.

Характеристики

Список файлов ВКР