100979 (590413), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

основою для оцінки конкурентноздатності будьякого виду продукції повинне бути комплексне дослідження ринку методами сучасного маркетингу, що дозволить не просто визначити деякий абстрактний "базовий зразок", але і правильно оцінити місце аналізованого об'єкта на даному ринку в зіставленні з аналогічними оцінками реальних і можливих суб'єктів ринку;

• при придбанні товару споживач зупиняє свій вибір на тім зразку серед аналогічних, котрий найбільшою мірою задовольняє його потреби.

Кожна споживча вартість (потреба), незалежно від того, чи відноситься вона до сфери виробництва, чи до сфери особистого користування, характеризується сукупністю параметрів, що описують область її існування і зміст необхідного корисного ефекту. Для того, щоб розглянутий вид продукції був придатний для задоволення даної потреби і становив інтерес для покупця, він також повинний мати комплекс відповідних параметрів. Можна вважати ідеальним випадок, коли сукупності параметрів товару і параметрів споживчих вартостей (потреб) збігаються. Тому для виготовлення конкурентноздатної продукції виробник повинний прагнути максимально точно прогнозувати потреби потенційного покупця:

• для покупця товару винятково важливе значення має величина витрат, необхідних для задоволення відповідних потреб. При цьому у випадку наукомісткої продукції покупець звичайно несе витрати як при придбанні товару, так і при його експлуатації. Загальну суму витрат при аналізі конкурентноздатності називають "ціною споживання";

• частка фірми на ринку залежить від її частки в попередній період і потенціалу конкурентноздатності товару в даний момент часу: високий потенціал здатний порушити існуюче на ринку чи рівновага змінити характер протікання перехідних процесів перерозподілу у свою користь; низький потенціал не здатний уплинути на ринкові процеси.

Модель споживчої поведінки може бути представлена деякою функцією реакції покупців Z від переваг (іноді нераціональних) покупців D, безлічі факторів зовнішнього середовища (економічних, науковотехнічних, політичних) X, характеристик покупця Y, значення невизначеного фактора Q [31,c.58]:

Z = f (D,X,Y,Q) (1.1)

Для споживача якість є обов'язковою характеристикою, але недостатньою для ухвалення рішення про придбання даного товару. Іншими словами, конкурентноздатність визначається не просто відмінними характеристиками товару, а його привабливістю для клієнта, націленого на покупку. У цьому полягає суверенітет споживача: вирішальне слово залишається за ним навіть у тих випадках, коли він об'єктивно не правий. В історії бізнесу чимало прикладів, коли товари, що одержали найвищі оцінки експертів, залишали байдужими споживачів.

Нарешті, конкурентноздатність це важлива ринкова категорія, що відбиває одну з найважливіших властивостей ринку його конкурентність. При незмінних якісних характеристиках виробу його конкурентноздатність може змінюватися в досить широких межах, реагуючи на різні фактори, обумовлені конкурентною позицією підприємства в зовнішньому економічному середовищі.

Таким чином, представляється, що проблема конкурентноздатності продукції є комплексною, яка знаходиться на стику двох наукових дисциплін:

• технічної дисципліни кваліметрії(виміру якості);

• економічної дисципліни маркетингу.

Відповідно проблема аналізу й оцінки конкурентноздатності продукції повинна зважуватися на основі погодженого застосування теоретичного і прикладного апарата, створеного в рамках цих двох наукових напрямків і включати рішення наступних проблем:

• вивчення запитів і переваг потенційних покупців продукції;

• організація моніторингу ринку з метою збору інформації про умови збуту продукції, фірмах і товарах конкурентах;

• розробка єдиної системи показників якості продукції, використовуваної як її виробником, так і споживачем;

• конструювання узагальненої моделі досліджуваної проблеми, у тому числі формування безлічі факторів, що впливають на конкурентноздатність і визначення їхніх взаємозв'язків;

• формування загальних підходів до кількісної оцінки конкурентноздатності продукції, розробка приватних методів, алгоритмів і процедур рішення задач, що відносяться до даної проблеми;

• аналіз динаміки конкурентноздатності продукції в цілому і факторів, її визначальних;

• визначення рівня конкурентноздатності продукції, що забезпечує заданий обсяг прибутку чи необхідну частку ринку.

1.2 Методичні аспекти дослідження конкурентоспроможності продукції

Від вибору бази порівняння в значній мірі залежить правильність результату оцінки конкурентноздатності продукції і прийняті надалі управлінські рішення. Базою порівняння можуть виступати:

потреба покупців;

величина необхідного корисного ефекту;

конкуруючий товар;

гіпотетичний зразок;

група аналогів.

У тому випадку, коли базою порівняння є потреба покупців, здійснюється вибір номенклатури і встановлення величин параметрів потреби покупців, оцінюваної і конкуруючої продукції, якими споживач користається при оцінці продукції на ринку, а також вагомості цих параметрів у загальному їхньому наборі.

Коли за базу порівняння приймається величина необхідного споживачу корисного ефекту продукції, а також сума коштів, яку споживач готовий витратити на придбання, і споживання продукції, виділяють сам корисний ефект як еталон чи суму коштів.

Якщо оцінювана продукція має конкурента, то товар зразок моделює потребу і виступає як матеріалізовані вимоги, яким повинна задовольняти продукція, що підлягає оцінці.

Іноді як база порівняння виступає гіпотетичний зразок, що являє собою середнє значення параметрів групи виробів. Така процедура використовується в тому випадку, коли інформації з конкретного зразка аналогу недостатньо. Фактично мова йде про аналіз потреби, яка може і не існувати, тому ця оцінка повинна розглядатися як орієнтована і підлягаюча подальшому уточненню.

Значно частіше за базу порівняння приймається група аналогів, відібраних з погляду узгодження класифікаційних параметрів зразка й оцінюваної продукції, з яких вибираються найбільш представницькі, а потім прогресивні вироби, що мають найкращу перспективу для подальшого розширення обсягу продажів.

Оцінка конкурентноздатності товару проводиться шляхом зіставлення параметрів аналізованої продукції з параметрами бази порівняння. Порівняння проводиться по групах технічних і економічних параметрів. При оцінці використовуються диференціальний і комплексний методи оцінки.

Диференціальний метод оцінки конкурентноздатності, заснований на використанні одиничних параметрів аналізованої продукції і бази порівняння та їх зіставленні.

Якщо за базу оцінки приймається потреба, розрахунок одиничного показника конкурентноздатності здійснюється по формулі [26,c.122]:

(1.2)

де q_i одиничний параметричний показник конкурентноздатності по iму параметру (i = 1, 2, 3, ..., n);

P_i величина iго параметра для аналізованої продукції;

P_iо величина iго параметра, при якому потреба задовольняється цілком;

n кількість параметрів.

Оскільки параметри можуть оцінюватися різним способом, то при оцінці по нормативних параметрах одиничний показник приймає тільки два значення 1 чи 0. При цьому якщо аналізована продукція відповідає обов'язковим нормам і стандартам, показник дорівнює 1, якщо параметр продукції в норми і стандарти не укладається, те показник дорівнює 0. При оцінці по технічних і економічних параметрах одиничний показник може бути чи більше дорівнює одиниці, якщо базові значення параметрів установлені нормативнотехнічною документацією, спеціальними умовами, замовленнями, договорами. Якщо аналізована продукція має параметр, значення якого перевищує потреби покупця, то зазначене підвищення не буде оцінюватися споживачем як перевага й одиничний показник по даному параметр не може мати значення більше 100% і при розрахунках повинна використовуватися мінімальна з двох величин 100% чи фактично значення цього показника.

Якщо за базу оцінки приймається зразок, розрахунок одиничного показника конкурентноздатності проводиться по формулах:

(1.3)

(1.4)

де q_i`, q_i одиничний показник конкурентноздатності по iму технічному параметрі;

З формул (1.3) і (1.4) вибирають ту, у якій росту одиничного показника відповідають підвищення конкурентноздатності. Якщо технічні параметри продукції не мають кількісної оцінки, для додання цим параметрам кількісних характеритик використовуються експертні методи оцінки в балах.

Диференціальний метод дозволяє лише констатувати факт конкурентноздатності аналізованої продукції чи наявності в неї недоліків у порівнянні з товаром аналогом. Він, однак, не враховує вплив на перевагу споживача при виборі товару вагомості кожного параметра. Для усунення цього недоліку використовується комплексний метод оцінки конкурентноздатності. Він ґрунтується на застосуванні комплексних показників чи зіставленні питомих корисних ефектів аналізованої продукції і зразка.

Розрахунок групового показника по нормативних параметрах здійснюється по формулі:

(1.5)

де I_нп груповий показник конкурентноздатності по нормативних параметрах;

q_нi одиничний показник конкурентноздатності по iму нормативному параметру, що розраховується по формулі (1.2).

Відмінною рисою даної формули є те, що якщо хоча б один з одиничних показників дорівнює 0, що означає невідповідність параметра обов'язковій нормі, то груповий показник також дорівнює 0. Очевидно, що товар при цьому буде неконкурентоспроможний.

Розрахунок групового показника по технічних параметрах (крім нормативних) здійснюється по формулі:

(1.6)

де I_тп груповий показник конкурентноздатності по технічних параметрах;

a_i вагомість iго параметра в загальному наборі з n технічних параметрів, що характеризують потребу.

Отриманий груповий показник I_тп характеризує ступінь відповідності даного товару існуючої потреби по всьому набору технічних параметрів, чим він вище, тим у цілому повніше задовольняються потреби споживачів. Основою для визначення вагомості кожного технічного параметра в загальному наборі є експертні оцінки, засновані на результатах маркетингових досліджень. Іноді з метою спрощення розрахунків і проведення орієнтованих оцінок з технічних параметрів може бути обрана найбільш вагома група чи застосований комплексний параметр корисний ефект, що надалі бере участь у порівнянні.

Розрахунок групового показника по економічних параметрах здійснюється на основі визначення повних витрат споживача на придбання і споживання (експлуатацію) продукції.

Повні витрати споживача визначаються по формулі:

(1.7)

де З повні витрати споживача на придбання і споживання (експлуатацію) продукції;

З_с одноразові витрати на придбання продукції;

С_i середні сумарні витрати на експлуатацію продукції, що відносяться до iго року її служби;

Т термін служби;

i рік один по одному.

При цьому

(1.8)

де С_j експлуатаційні витрати по jій статті;

n кількість статей експлуатаційних витрат.

У тому випадку, якщо продукція може бути продана після експлуатації, повні витрати повинні бути зменшені на величину виторгу за неї (відповідно показник для даної статті вводиться у формулу зі знаком мінус).

Розрахунок групового показника по економічних параметрах розраховується по формулі:

(1.9)

де I_эп груповий показник по економічних параметрах;

З, З_о повні витрати споживача відповідно по оцінюваній продукції і зразку.

Формули (1.7) і (1.9) не враховують коефіцієнта приведення експлуатаційних витрат до розрахункового року, тому що відносини повних витрат деякою мірою компенсують вплив коефіцієнта приведення на величину I_эп.

У разі потреби обліку коефіцієнта приведення експлуатаційних витрат формули (1.7) і (1.9) приймають вид:

(1.10)

Відповідно підрахунок групового показника по економічних параметрах проводиться по формулі:

(1.11)

де I_эп груповий показник по економічних параметрах;

З, З₀ одноразові витрати на придбання відповідно аналізованій продукції і зразка;

С_i, С_0i сумарні витрати на експлуатацію чи споживання відповідно аналізованій продукції і зразка в iом року;

Т термін служби товару;

a _i коефіцієнт приведення експлуатаційних витрат до розрахункового року.

Розрахунок інтегрального показника конкурентноздатності виконується по формулі:

(1.12)

Характеристики

Список файлов ВКР