92079 (590088), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

У I ступені сколіоз майже непомітний. У дитини спостерігається в’яла осанка, опущена голова, плечі відведені, спостерігається деяка сутулість, праве плече трохи вище лівого, а кут правої лопатки далі від центральної лінії, ніж кут лівої; помітна невеличка асиметрія трикутників талії. Помічається торсія хребців (поворот навколо вертикальної осі). Дуга викривлення краще відмічається при нахилі вперед: її відмічають по остистим відросткам зеленкою або фломастером. В положенні стоячи або лежачи на животі сколіоз може зникати. Відхилення хребта від вертикальної осі не більше 5-10градусів. Часто таке викривлення хребта являється функціональним, тобто непостійним: у положенні дитини лежачи на животі хребет випрямляється.

При сколіозі II ступеня з’являється торсія. Виражена асиметрія контурів шиї і трикутника талії (простір між тулубом і опущеними руками). Помітним стає порушення паралельного розташування ліній поясу верхніх і нижніх кінцівок, таз на боці сколіозу опущений, у поперековому відділі на боці сколіозу виражений м’язовий валик, а в грудному відділі з’являється вип'ячування. Повного виправлення кривизни викривлення в положенні лежачи і при активному напруженні м’язів досягти неможливо. На рентгенограмі кут викривлення від 10 до 20 градусів.

При III ступені сколіозу кут між хребтом і вертикаллю досягає 25-40градусів. Більше ніж завжди виражена торсія: за поворотом хребців відбувається поворот навколо своєї осі всієї грудної клітки, ребра вирячуються, і формується вже не тільки м’язовий, але і реберний горб. Тіла хребців вже помітно деформуються, і помічаються деякі зміни внутрішніх органів. Послаблюються м’язи живота, передні реберні дуги виступають.

При четвертій ступені сколіозу спостерігається помітна деформація кістково-м’язової системи. Кут викривлення може бути 90градусів, і м’зевий і реберний горб ярко виражений. З-за стиснення деформованою грудною кліткою внутрішніх органів - серця, легень, печінки, шлунка - порушуються їх функції і розвиваються різноманітні внутрішні захворювання. М’язи в ділянці сколіозу помітно розтягнуті. В зоні вигину грудного сколіозу ребра западають, а спереду виникає реберний горб.

А.Е. Штеренгерц (1970, 1988) у хворих на сколіоз помічав уповільнення швидкості кровотоку, а С.В. Хрущев (1980), А.Ф. Кантелін (1983) і В.Н. Максімова (1985) вказують на порушення функції органів дихання і серцево-судинної системи.

Симптоми сколіозу:

Між сіднична складка не вертикальна або м’язи не симетричні;

Нерівномірність відставання лопаток;

Зигзагоподібна або нерівна лінія, утворена остистими відростками хребців;

Несиметричність вигинів талії;

Ці признаки можна виявити у дітей вже у 4-5річному віці, а крім того з’являються й інші симптоми. Іноді дитина скаржиться на ниючий біль в спині; дитина швидко втомлюється, не здатна довго всидіти на одному місці ніби “місця собі не знаходить".

Викривлення хребта може виникнути вже у грудної дитинки, але далеко не всі матері знають про це. Більшість мам, що не знають, не придають великого значення тому факту, що дитина, як її не вкладай, все одно повертається на один і той же бік. Це відбувається тому, що грудна клітка в цьому випадку буває нерівномірно випуклою: по одну сторону викривленого хребта грудна клітка має ззаду округлість, а по іншу - затвердіння, на якому дитині “зручніше" лежати. Неусвідомлені повороти дитини уві сні з випуклої сторони грудної клітки на затверділу являється характерним симптомом дитячого сколіозу. Часто такі сколіози обумовлені генетичними порушеннями, частково обмін кальцію, що призводить до дегенеративних змін у міжхребетних зв’язках, дисках, м’язах.

Істинний сколіоз характеризується тим, що при ньому присутні признаки торсії, які виявляються при рентгенологічному дослідженні.

Розділ II. Застосування ФР у процесі лікування хворих на сколіоз

2.1 Масаж

Масаж - це дозована механічна дія на поверхню тіла людини або будь-якого органа, що проводиться руками масажиста за допомогою спеціальних прийомів або спеціальних апаратів і проведення з лікувальною або профілактичною метою. Масаж - це сукупність прийомів механічної дозованої дії у вигляді тертя, тиску, вібрації, проведених на поверхні тіла людини як руками, так і спеціальними апаратами через повітряне, водне або інше середовище. Масаж може бути загальним і місцевим. В залежності від задачі розрізняють слідуючи вили масажу:

гігієнічний (косметичний)

лікувальний

спортивний

самомасаж

сегментарний

точечний

існують слідуючи системи масажу.

I. Європейська:

російська;

шведська;

фінська.

Східна.

Виділяють методи масажу:

ручний

апаратний

комбінований.

Гігієнічний масаж. Цей вид масажу служить для укріплення здоров’я, збереження нормального стану організму, попередження захворювань. Він буває загальним і частковим, застосовується окремо або у поєднанні з ранковою гігієнічною гімнастикою, в сауні або російській бані. Гігієнічний масаж часто виконується як самомасаж.

Масаж у бані сприяє благо приємній дії на нервово-м’язеву і ендокринну системи, покращує рухомість у суглобах, стимулює обмін речовин в організмі і покращує діяльність органів виділення. Внаслідок цього масаж у бані може служити додатковим засобом для регулювання і зниження маси тіла. Цей вид масажу - активний засіб профілактики захворювань, збереження працездатності. Він призначається у формі загального масажу або масажу окремих частин тіла. При виконанні масажу застосовують різноманітні прийоми ручного масажу, спеціальні апарати, використовується самомасаж (у поєднанні з ранковою гімнастикою) в сауні, бані, ванній кімнаті, під душем. Одним із різновидів гігієнічного масажу - косметичний - проводиться при патологіях шкіри обличчя і як засіб попередження старіння.

Лікувальний масаж. Цей вид масажу являється ефективним методом лікування різноманітних травм і захворювань. Розрізняють слідуючи його різновиди:

класичний - застосовують без врахування рефлекторної дії і проводять близько біля ушкодженої ділянки тіла або безпосередньо на ній;

сегментарно-рефлекторний - виконують з ціллю рефлекторної дії на функціональний стан внутрішніх органів і систем, тканин; при цьому використовують спеціальні прийоми, дія яких направлена на окремі зони - дерматоми; [№6]

сполучнотканинний - дія в основному на сполучну тканину, підшкірну клітчату; основні прийоми сполучнотканинного масажу проводять з урахуванням напрямку ліній Бенінгофа;

періостальний - при цьому виді масажу шляхом дії на точки в певній послідовності викликають рефлекторні зміни у надкісниці;

точений - різновид лікувального масажу, коли локально діють розслаблюючим або стимулюючим способом на біологічно активні точки (зони) відповідно до показань захворювання або порушення функції при болю, що локалізується у обмеженій частині тіла;

апаратний - виконують за допомогою вібраційних, пневмовібраційних, вакуумних, ультразвукових, іонізуючих приладів; також застосовують різновиди баро-, електростимуляційного та інших видів масажу (аеропонний, різні аплікатори);

лікувальний самомасаж - виконується самим хворим, може бути рекомендований лікарем, медсестрою, спеціалістом по масажу, ЛФК. Відбираються найефективніші прийоми для дії на дану ділянку тіла.

Спортивний масаж. Спортивний масаж застосовується для покращення функціонального стану спортсмена, його спортивної форми, зняття втоми, підвищення фізичної працездатності, профілактики травм і захворювань опорно-рухового апарату та їх лікування. Він поділяється на:

тренувальний;

попередній;

відновний;

використовується при спортивних травмах і деяких захворюваннях, пов’язаних з спортом.

Гігієнічний масаж як правило робить сам спортсмен одночасно з ранковою гімнастикою, розминкою.

Тренувальний масаж проводиться для підготовки спортсмена до найвищих спортивних досягнень у більш короткий час і з меншою затратою психофізичної енергії. Використовується у всіх періодах спортивної підготовки. Методика масажу залежить від задач, особливостей виду спорту, характеру навантаження та інших факторів.

Попередній масаж застосовують для нормалізації стану різних органів і систем спортсмена перед фізичним або психоемоційним навантаженням. В залежності від задач розрізняють слідуючи види попереднього масажу:

розминальний - перед навчально-тренувальним заняттям або виступом на змаганнях, коли необхідно підтримати і підвищити тонус організму, враховуючи при цьому специфіку виду спорту;

зігріваючий - при охолодженні організму або окремих ділянок тіла спортсмена, використовуючи при цьому різноманітні розтирання, мазі;

мобілізуючий - для мобілізації всіх ресурсів організму спортсмена - фізичних, психічних, технічних та ін. - у поєднанні з мовним тлумаченням;

тонізуючий (збуджуючий, стимулюючий) - у випадку необхідності (подавлений, заторможений стан, апатія);

заспокійливий (седативний) - коли спортсмени знаходяться у стані збудження або передстартової лихоманки.

Відновний масаж - вид спортивного масажу, який застосовується після різного роду навантажень (фізичного, розумового) і при любій степені втоми, для максимально швидкого відновлення різних функцій організму спортсмена і підвищення його працездатності.

Самомасаж - можна проводити в любий час, в любій зручній позі - за письмовим столом, на сидінні автомобіля, в лісі під час походу, на пляжі та ін. Приступаючи до оволодіння методики самомасажу, необхідно придержуватись таких правил:

всі рухи руки, що масажує здійснювати по ходу току лімфи до найближчих лімфатичних вузлів;

верхні кінцівки масажувати у напрямку до ліктьових і під пахових лімфатичних вузлів;

нижні кінцівки масажувати у напрямку до підколінних і пахових лімфатичних вузлів;

грудну клітку масажувати спереду і в бік у напрямі до під пахових впадин;

шию масажувати донизу у напрямку до надключичних лімфатичних вузлів;

самі лімфатичні вузли не масажувати;

руки і тіло повинні бути чистими; в деяких випадках самомасаж можна проводити через тонку тканину.

Вивчення методики і техніки прийомів масажу основані на основних правилах.

Всі прийоми виконують по ходу лімфатичних ходів, у напрямі до найближчих лімфатичних вузлів. Наприклад, спину масажують від тазу до шиї, стегно - від колінного суглобу до паху, голінь - від пальців до коліна, шию - від волосяного покриву до спини, грудина - від живота до під пахвової ямки, а живіт - по ходу годинникової стрілки, руки - від пальців до ліктьового суглобу і до підм’язевої ямки.

Для проведення кваліфікованого масажу необхідно придержуватися наступних прийомів і порядок їх виконання:

поглажування;

розтирання;

розминання;

вібрація;

саме рух;

2.2 Масаж при сколіозі

Масаж показаний при сколіозі всіх ступенів.

Задачі масажу:

покращити лімфо- і кровообіг;

укріпити м’язи спини і нормалізувати їх тонус;

зменшити відчуття втоми м’язів;

сприяти корекції викривлення не тільки хребта, але й всього тулуба;

при наявності болю зменшити її прояв.

Методика масажу при грудному С-подібному сколіозі.

1. Масаж спини.

Масаж шиї і трапецієвидного м’язу.

Масаж руки на боці випуклої дуги.

Масаж передньої поверхні грудини.

Масаж живота.

На спині масаж робиться на обох сторонах, починаючи з тієї половини, де присутня випукла сторона сколіозу, застосовуючи прийом поглажування (прямокутні, поперемінні), потім віджимання по тим же лініям, що і при поглажуванні (основою долоні, ребром долоні).

Розминання виконується на довгих і широких м’язах спини. На довгих м’язах застосовуються такі види розминання: колоподібні подушечкою великого пальця, колоподібне подушечками чотирьох пальців, колоподібне фалангами зігнутих пальців, колоподібне бугром великого пальця, щипоподібне подвійне кільцьове стиснення. На широких м’язах застосовують такі види прийомів розминання: ординарне, подвійне кільцьове, комбіноване, колоподібне фалангами зігнутих пальців, колоподібне основою долоні або бугром великого пальця.

На міжреберних проміжках виконують прийоми розтирання: прямолінійне подушечками чотирьох пальців, колоподібне подушечками чотирьох пальців, прямолінійне і колоподібне подушечкою великого пальця, прямолінійне і колоподібне подушечкою середнього пальця.

На фасції трапецієвидного м’язу, тобто у між лопатковій і лопатковій ділянках, де розташовані ромбовидні м’язи і м’яз, що піднімає лопатку, застосовують прийоми розминання: прямолінійне подушечкою і бугром великого пальця, колоподібне подушечкою великого пальця, колоподібне подушечками чотирьох пальців, колоподібне фалангами зігнутих пальців, щитоподібне.

На шиї і трапецієвидному м’язі роблять розминку: одинарне, подвійне кільцьове, колоподібне подушечками чотирьох пальців, колоподібне фалангами зігнутих пальців, колоподібне променевою стороною кисті.

На всій цій поверхні тіла прийоми виконуються за тим самим темпом і тривалістю.

Особливу увагу необхідно приділити масажу нижнього краю трапецієвидного і ромбовидного м’язів (навпроти випуклості дуги згину), який дає можливість у найбільшій степені їх розслабити, тому, що вони розтягнуті. Чередувати прийоми слід з елементами прогладжування і потрушування.

Виконавши рекомендовані прийоми на цій задній половині спини і шиї, діють на випуклі частини. Для цього масажист приводить лопатку до середньої лінії, трохи відводить плече назад, підклавши під нього валик, і м’якими рухами надавлюють на виступаючі ребра. Потім пальцями пробує порушити з місця випуклу кістку хребетного стовпа на місце, поперемінно постукуючи кінчиками пальців по остистим відросткам дуги. Проводячи ці маніпуляції і утримуючи однією рукою відведене плече назад, другою рукою масажують м’язи між лопаткової і лопаткової ділянок.

Характеристики

Список файлов ВКР