92079 (590088), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Пропорції тіла з часом змінюються: відносний розмір голови зменшується, кінцівок - збільшується і т.д. Тому стійке вертикальне положення тіла у різні вікові періоди достигає цілі за рахунок різного взаємовідношення частин тіла і різних зусиль м’язів, підтримуючих тулуб. Правильна осанка у дітей дошкільного і шкільного періоду, а також у юнаків і дівчат у період статевого дозрівання суттєво відрізняється.
Нормальна осанка - це:
пряме положення голови і хребта;
симетричні надпліччя, лопатки;
практично горизонтальна лінія ключиць;
однакові трикутники талії;
симетричне положення сідниць;
рівні лінії крил тазу;
вертикальний напрям лінії остистих відростків хребта;
однакова довжина нижніх кінцівок;
правильне положення стоп;
Нормальна осанка дітей дошкільного віку. Грудна клітка симетрична, плечі не виступають вперед, лопатки трохи виступають назад, живіт вигинається вперед, ноги випрямлені, помічається поперековий лордоз. Остисті відростки хребців розташовані по середній лінії спини.
Нормальна осанка у дітей шкільного віку. Плечі розташовані горизонтально, лопатки притиснені до спини (не виступають). Фізіологічні вигини хребта виражені помірно. Випинання живота зменшується, але передня поверхня черевної стінки розташована до переду від грудної клітки. Права і ліва половини тулуба при огляді спереду і ззаду симетричні.
Нормальна осанка у юнаків і дівчат. Остисті відростки розташовані по середній лінії, ноги випрямлені, над плечі опущені і знаходяться на одному рівні. Лопатки прижаті до спини. Грудна клітка симетрична, молочні залози у дівчат і соски у хлопців симетричні і знаходяться на одному рівні. Трикутники талії (просвіти між руками і тулубом) добре помітні і симетричні. Живіт плоский, втягнений у відношенні до грудної клітки. Фізіологічні вигини хребта добре виражені, у дівчат виділений поперековий лордоз, у юнаків - грудний кіфоз.
При функціональних порушеннях осанки м’язи тулуба ослаблені, тому прийняти правильну осанку дитина може лише ненадовго. У здорових, гармонійно розвинених людей юнацька осанка зберігається до старості.
Порушення осанки.
Хребет може змінювати своє положення (і відповідно викривлятись) у трьох площинах.
Сагітальна площина (від латинського “сагітта” - стріла) поділяє тіло на праву і ліву половини. У цій площині відбувається згин (уклін вперед) і розгинання хребта (уклін назад). У сагітальній площині розташовані фізіологічні вигини хребта - кіфози і лордози, які можуть відповідати віковій нормі або бути недостатньо вираженими.
Фронтальна площина поділяє тіло на передню і задню сторону. У фронтальній площині відбуваються нахили тулуба вбік. Викривлення хребта у фронтальній площині і асиметрія правої і лівої частин тіла - явний признак патології опорно-рухового апарату. Порушення осанки у фронтальній площині часто поєднується з косим положенням тазу.
У горизонтальній площині відбувається обертання хребців при повороті тулуба. При патології опорно-рухового апарату у горизонтальній площині може бути повернутий таз разом з прикріпленим до нього поперековим відділом хребта (скручений таз). Скручування хребта у горизонтальній площині - признак сколіозу.
Порушення осанки у сагітальній площині.
Сутулість. Грудний кіфоз збільшений, його вершина знаходиться у верхній частині грудного відділу, а на рівні VII-VIII грудних хребців кіфотична дуга закінчується. Плечі опущені і зведені вперед, лопатки не прилягають до спини (так звані крило видні лопатки).
Кругла спина. Кіфоз рівномірно збільшується на протязі всього грудного відділу, поперековий лордоз трохи згладжений, голова нахилена вперед, лопатки не прилягають до спини. Стійке положення тіла зберігається за рахунок незначного згинання ніг в колінах. Для круглої спини, у значній степені ніж для сутулості, характерно впала грудна клітка і плоскі сідниці. З-за вкорочення грудних м’язів обмежені розгинання у плечових суглобах: дитина не може повністю підняти руки доверху.
Кругло-ввігнута спина. Всі вигини хребта збільшені, голова, шия, надпліччя повернені вперед, живіт виступає і звисає. Коліна максимально розігнуті або навіть пере розігнуті, щоб втримати центр важкості в рамках опорної поверхні. М’язи живота, спини (у грудному відділі), задньої поверхні стегон і сідниць розтягнені і стоншені. З-за млявості черевного пресу можливе опущення внутрішніх органів.
Плоска спина. Всі згинання хребта згладжені, поперековий лордоз виражений слабо і зміщений до верзу. Нижня частина живота подається вперед. Грудний кіфоз виражений погано, грудна клітка зміщена вперед. Скелетна мускулатура розвинена погано, м’язи тулуба і спини стоншені. Плоска спина являється наслідком функціональної неповноцінності мускулатури, коли формування фізіологічних згинів хребта і нахил тазу порушені з-за недостатньої м’язової тяги. При плоскій спині частіше, ніж при інших порушеннях осанки в сагітальній площині, розвиваються сколіоз та інші дегенеративно-дистрофічні захворювання хребта. З-за порушеної ресорної функції хребта і недостатньої міцності тіл хребців при такій осанці часто відбуваються їх компресійні переломи.
Плоско-ввігнута спина. Грудний кіфоз зменшений, поперековий лордоз трохи збільшений. Таз ніби здвигнений назад і перекинений вперед, з-за чого сідниці відставлені назад, а живіт виступає вперед і звисає донизу. Грудна клітка вузька, м’язи живота ослаблені.
Порушення осанки у фронтальній площині.
Ці дефекти осанки не поділяються на окремі види. Для них характерно дугоподібне зміщення лінії остистих відростків хребців у бік від середньої лінії спини. При цьому порушується симетричне розташування тіла і кінцівок відносно хребта: голова нахилена вправо або вліво, плечі, лопатки, соски знаходяться на різній висоті, трикутники талії асиметричні. М’язовий тонус на правій і лівій половинах тулуба неоднаковий, сила і витривалість м’язів знижена. Такі порушення осанки досить важко відрізнити від ранніх стадій розвитку сколіозу; при огляді дитини із сколіозом перш всього кидається в очі викривлення тулуба у фронтальній площині.
На відміну від сколіозу при функціональному порушенні осанки у фронтальній площині викривлення хребта і асиметрія правої і лівої сторін тіла зникають при розвантаженні м’язів у положенні лежачи.
Головною відмінною ознакою сколіозу від просто порушень осанки у фронтальній плоскості - скручування хребта навколо своєї осі. Хребці при цьому розташовані, як ступені гвинтових сходів. З-за цього під час нахилу вперед ребра на випуклій стороні сколіотичного згину хребта випинаються назад.
1.3 Фактори ризику сколіозу
Сколіоз - це бічне викривлення хребта, яке може розвиватися у різних його відділах. Визначають сколіоз по тій стороні, куди звернений вигин дуги викривлення. Хребет може бути викривленим вигином вправо (часто у грудному відділі), вліво (часто у поперековому відділі) або звертатися навколо вертикальної осі. Часто сколіоз поєднується з такими деформаціями, як кругла спина і горб.
Деформація хребта може бути наслідком вроджених дефектів (ребра хребці що зрослися, клиноподібний хребет), одностороннього паралічу в результаті поліомієліту (фіксований сколіоз), поганої осанки або різної довжини ніг (функціональний сколіоз). Розрізняють простий сколіоз, коли є один вигин (С - подібний сколіоз), і складний сколіоз з утворенням двох або трьох вигинів у різні боки (S - подібний сколіоз).
Ці патологічні деформації можуть бути вродженими і набутими. У дитинстві сколіози можуть виникнути внаслідок звикання організму до неправильної пози (читати, малювати лежачи на боці, стояти, спираючись на одну ногу, та ін), постійного носіння портфеля в одній руці, неправильного сидіння за столом, за партою.
Різке погіршення може наступити, особливо у дівчаток, у період статевого дозрівання.
Викривлення хребта може виникнути після перенесеного рахіту, паралічу, при радикуліті, а може бути обумовлено паталогічною спадковістю. Утворенню сколіозу можуть сприяти систематичні надмірні фізичні навантаження або, навпаки, недостатнє заняття фізкультурою. Також зустрічаються ідіотичні сколіози, причина виникнення яких не відома.
Що стосується набутого сколіозу, то найбільш небезпечним періодом для його формування або ускладнення являються періоди посиленого росту кісток у довжину. Перший такий період приходиться на вік 5-8років, другий - це період статевого дозрівання, 12-15років. Посилений ріст скелету викликає перенапруження м’язово-зв’язочного апарату. В результаті при перенапруженні хребта навіть у здорової дитини може розвинутись сколіоз; якщо у дитини вже був сколіоз, наприклад 1-ого ст., то він може прогресувати. І тут грає важливу роль і незручна парта в школі, і приховані, слабо протікаючи захворювання внутрішніх органів, і перевтома, і загальна слабкість організму. Якщо це дійсно функціональний, а не істинний (не вроджений) сколіоз, то викривлення хребта являється перехідним і часто зникає до 16-18рр.
Сколіоз уражує біля 2% населення і часто має спадковий характер. Поява сколіозу як правило співпадає з періодом статевого дозрівання, коли дитина робить різкий “скачок" в рості, часто виникає у практично здорових дітей.
Сколіоз має не тільки “вік", але й ряд різновидностей. Цю хворобу можна розділити на шість основних етіологічних груп. У різних авторів зустрічається різна класифікація; я хочу привести приклади відомих ортопедів - Є.А. Абальмасову, В.Д. Чакліна, Р.Р. Ходжаєва, Г.С. Юмашева та інших.
1. Вроджений сколіоз
Частіше за все сколіоз - це спадкове захворювання. Для нього характерно існування додаткового хребця або деформація хребця. Цей порок розвитку формується у немовлят ще в утробі матері. Такий сколіоз проявляється при народженні дитини або в перший рік його розвитку. Оскільки деформація - вроджена, хвороба протікає досить важко, корекції піддається досить мало, якщо взагалі піддається.
2. Нейродисплатичний сколіоз
При цьому або іншому різновиду хвороби спостерігаються ті або інші порушення формування скелету і нервової тканини. Форми прояву цих порушень такі.
Дизрафічний статус і мієлодисплазія; тобто вроджені потвори. У цих формах сколіоз часто поєднується з незрощенням спинномозкового каналу, “вовча пасть “ або “зайцева губа “ - своєрідними пороками розвитку хребта або черепа.
Сірінгомієлія. При подібній різновидності захворювання в тканинах спинного мозку по невідомій причині виникають вогнища розсмоктування, що призводять до формування продовгуватих порожнин, ніби трубок (syrinx - по-грецьки флейта). Такий прояв хвороби викликає різні неврологічні розлади - порушення чутливості, паралічі, що і призводять до викривлення хребта.
Міопатії - не зовсім досліджене захворювання м’язів, що призводять до їх виснаження. Дуже слабкі м’язи не в змозі утримувати хребет.
Нейрофіброматоз (хвороба Реклингаузена). Це те саме захворювання, яким страждав Квазімодо.
3. Нейрогенний сколіоз
Виникає це захворювання внаслідок поліомієліту або інших нейроінфекцій (менінгіту, енцефаліту). Також сюди можна віднести наслідки дитячого церебрального паралічу або перенесеної родової травми.
4. Дистрофічні сколіози
Їх викликають хвороби, обумовлені порушенням розвитку кісткової тканини і порушенням обміну речовин в ній. Це так звані остеохондропатії - група вроджених, генетично обумовлених хвороб сполучної тканини, що призводять до порушення складу кістки, хряща, зв’язок. Порушення складу знижує стійкість цих тканин, негативно впливає на формування структури хребців. Одним із характерних захворювань цього типу - рахіт, тобто порушення формування кісткової тканини та інші видозміни у сполучній тканині внаслідок нестачі вітаміну D. Вказані хвороби можуть бути викликані тяжкими супутніми захворюваннями - пороками серця, порушення кровообігу, а також соматичною дистрофією, тобто патологічним зниженням ваги тіла.
5. Обмінно-гормональні сколіози
Зустрічаються у хворих з різними гормональними порушеннями, наприклад, внаслідок нестачі гормону, що утримує кальцій у кістковій тканині.
6. Сколіози, викликані супутніми захворюваннями кісткової тканини (наприклад, туберкульозом або пухлинами хребців, ребер, грудини).
Тільки ці шість форм захворювання викликають найбільш важкий і злоякісний перебіг хвороби.
1.4 Клініка. Ступені важкості
Сколіоз - це таке викривлення хребта, при якому відбувається бокове відхилення його продольної осі від вертикалі. Лінія хребта у фронтальній площині (тобто “в фас “) нагадує латинську букву “S". Ця форма викривлення часто зустрічається у дітей.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
