82595 (589678), страница 10

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 10)

В окремих випадках, незалежно від інших видів, можуть застосовуватися специфічне, антидемпінгове або компенсаційне мита, визначення яких та процедура застосування подані в ст. ст. 11 —15 Закону України «Про Єдиний митний тариф».

Податок на додану вартість. Порядок нарахування та стягнення

Товари, що ввозяться (пересилаються) в Україну, оподатковуються податком на додану вартість у порядку та за ставками, встановленими Законом України від 03.04.97 р. №168/97-ВР.

Об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції з увезення (пересилання) товарів на митну територію України та отримання робіт (послуг), що надаються нерезидентами для їх використання або споживання на митній території України, в тому числі операції з ввезення (пересилання) майна за договорами оренди (лізингу), застави та іпотеки.

Платниками податку на додану вартість є суб'єкти підприємницької діяльності, в тому числі фізичні особи — підприємці без утворення юридичної особи, підприємства з іноземними інвестиціями та інші юридичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, які ввозять (пересилають) товари на митну територію України або отримують від нерезидента роботи (послуги) для їх використання (споживання).

Базою оподаткування для товарів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України платниками податку, є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша за митну вартість, зазначену у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону країни, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних із ввезенням (пересиланням) таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків та зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включається в ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування (п.4.3 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. №168/97-ВР).

Звільняються від оподаткування ПДВ операції з увезення (пересилання) на митну територію України товарів, передбачені пп. 5.1, 5.3 та 5.7 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість» (наприклад, лікарські засоби, зареєстровані в Україні у вста­новленому законодавством порядку).

Звільнення від оподаткування ПДВ, передбачені пп. 5.1. та 5.5 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість», не поширюються на операції з підакцизними товарами».

Код звільнення від сплати ПДВ зазначається у графі 36 ВМД.

Порядок нарахування. Сума податку на додану вартість розраховується за формулами:

а) на товари, що обкладаються митом та акцизним збором:

С _пдв= (В+ С _м+ С_а) х П/100;

б) на товари, що обкладаються тільки митом:

С _пдв = (В + С_м) х П/100;

в) на товари, що обкладаються тільки акцизним збором:

С _пдв =(В + С_а) х П/100;

г) на інші товари, що не підлягають обкладенню митом та ак­цизним збором:

С _пдв = В х П/100,

де С _пдв - сума ІІДВ; С_а — сума акцизного збору; В — митна або договірна (контрактна) вартість; С_м — сума ввізного мита; П— ставка податку на додану вартість (20%).

Нарахування податку на додану вартість, що підлягає сплаті, провадиться в графі 47 ВМД та на додаткових аркушах до неї в такому порядку:

у першій колонці «Вид» зазначається шифр платежу 028 (податок на додану вартість);

у другій колонці «Основа нарахування» зазначається:

— сума, що включає: митну вартість товарів, наведену в графі 45 ВМД й обчислену в національній валюті України за курсом Національного банку України, що діяв на день митного оформлення митницею ВМД; мито на товари, що підлягають обкладенню митом; акцизний збір на товари, на які встановлено акцизний збір;

— якщо митна вартість менша, ніж договірна (контрактна), — сума, що включає: фактурну вартість товарів, наведену в графі 42 ВМД й обчислену в національній валюті України за курсом Національного банку України, що діяв на день митного оформлення митницею ВМД; мито на товари, що підлягають обкладенню митом; акцизний збір на товари, на які встановлено акцизний збір;

у третій колонці «Ставка» зазначається розмір ставки податку на додану вартість, встановлений чинним законодавством;

у четвертій колонці «Сума» зазначається та сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті;

Приклад розрахунку ПДВ:

Розрахунок гр.47 податку на додану вартість, код платежу 028(ПДВ);

Товари, що не підлягають обкладенню митом та ак­цизним збором, розраховуються за такою формулою:

С _пдв = В х П/100 = 457528.10 х 20%=91505.62

де

С _пдв - сума ІІДВ;

В — митна або договірна (контрактна) вартість;

П— ставка податку на додану вартість (20%).

у п'ятій колонці «Спосіб платежу» зазначається відповідний код способу розрахунків.

За бажанням платника, при ввезенні на митну територію України товарів (крім підакцизних та таких, що входять до 1-24 товарних груп УКТ ЗЕД) можливе застосування вексельної форми розрахунків по ПДВ (п. 11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.99 р. №168/97-ВР). У цьому випадку замість платіжного документа, що підтверджує сплату необхідних сум податку, до вантажної митної декларації додається податковий вексель, а сплата платежу провадиться в термін, зазначений у векселі (який не повинен перевищувати 30 днів з дня оформлення ВМД), на розрахункові рахунки податкових органів.

У триденний термін з дня оформлення ВМД векселі передаються векселедержателю — податковим органам — для контролю їх сплати.

Порядок застосування вексельної форми та вимоги до векселів у цьому випадку передбачені положеннями Закону України «Про податок на додану вартість» та Постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.97 р. №1104 «Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України» зі змінами та доповненнями[23].

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

Усі знають шоколад і вживають його в будь-якому виді (цукерки, печиво із шоколадом, ізюм і горіхи в ньому ж і т.п.). У виробництві даної продукції центральне місце приділяється такій сировині, як какао-боби. Саме з какао-бобів одержують какао-олію і какао-порошок – основні компоненти для виробництва шоколадних продуктів і напою какао. На великий жаль, а може і, на щастя, Україна не наділена природними ресурсами необхідними для культивування дерев какао, тому потреби в сировині для виробництва вищезгаданих продуктів покриваються за рахунок імпорту.

Імпорт в Україну какао-бобів за останні 6 років збільшився майже втроє, однак, складає менше 1% світового обсягу імпорту, що за кілька останніх років знаходиться на стабільному рівні – 2,2 млн. тонн. Споживання какао на душу населення в Україні з 1991/92 р. зросло майже на 125% і складає близько 0,5 кг, тоді як у традиційних країнах-споживачах какао цей показник набагато вище.

Проведена дослідна робота доводить, що какао-продукти, які виготовляються закордонними виробниками з імпортної какао-сировини, відповідають вимогам вітчизняних стандартів і нормативних документів. Наведені в роботі методики дослідження якості і випробування шоколаду, дають можливість запобігти надходженню на вітчизняний ринок недоброякісної та шкідливої продукції.

Підводячи підсумок, слід зазначити широкі перспективи для розвитку і досконалості вітчизняної кондитерської галузі, і зокрема, для виробництва шоколаду і какао-продуктів. Зріст обсягів експорту шоколаду і шоколадних продуктів указує також на широкі можливості збуту українського продукту за кордон. Крім того, іноземні інвестиції сприяють розвитку підприємств, хоча і ставлять їх у залежність від політики і стратегій і іноземних партнерів.

Мета даної роботи була класифікувати та визначити “№” групи та коди шоколадних продуктів за УКТЗЕД. Визначити особливості митного режиму для оформлення даних груп товарів (какао-продуктів), розглянути порядок митного контролю і митного оформлення за допомогою законодавчих актів та нормативних документів. Відмітити існуючи етапи і схеми переміщення товарів в режимі – імпорт. Детально розглянути і розрахувати нарахування платежів при ввозі та митному оформленні шоколаду (цукерок у вигляді батончиків “Снікерс”, “Марс”, “Мілкі Вей”, - виробництва ТОВ “Марс”, Росія) на митну територію України через Північну регіональну митницю, підприємством ПТзІІ “Мастерфудз енд Еффем Україна”.

Підводячи підсумок, слід зазначити що існуюча державна і митна система законодавчих актів і нормативних документів дійсно дає можливість контролювати і регулювати переміщення таких стратегічних з економічної точки зору товарів, як какао боби та какао-продукти. Вона не тільки стримує ввіз в Україну шоколаду та какао продуктів за допомогою митних платежів, мита, акцизних зборів, ПДВ, які нараховуються при митному оформленні даних товарів, та контролює якість і нешкідливість даних товарів і іх товарну відповідність, яку зазначено у ВМД.

Вірне визначення товарної позиції товару забезпечує не тільки вірне стягнення різного роду платежів, але і захист вітчизняного виробництва від впливу імпортної продукції.

Проаналізувавши класифікацію даного товару (шоколаду) можна сказати, що сировинні товари менше обкладаються митними платежами. В свою чергу готові до використання товари більше обкладаються митом і різними зборами.

На жаль, класифікація даних товарів за УКТЗЕД не є детальною і не описує всіх призначень і використання шоколаду та какао-продуктів у промисловості.

Класифікація товарів відповідно до “Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності” не досконала. УКТЗЕД не має власного детального тлумачення товарних позицій і властивостей різноманітних товарів і предметів, які переміщуються через митний кордон України.

Згідно «Соглашению о единой товарной номенклатуре внешне экономической деятельности (ТН ВЕД) содружества независимых государств (СНГ)» Наказ від 25.01.2002 товари по УКТЗЕД детально тлумачаться за ТНВЕД країн співдружності.

В УКТЗЕД зовсім не визначена роль шоколаду і какао-продуктів як вихідна або допоміжна (складова) сировина для фармацевтичної и косметичної галузей. Це видно з зазначеного у роботі переліку товарних кодів какао бобів та какао-продуктів.

На основі вищезазначених висновків можна внести наступні пропозиції.

1.З метою забезпечення більш жорсткого контролю за якістю шоколаду відповідним законодавчим органам переглянути нормативні стандарти на сировину та готову продукцію.

2.Підвищувати конкурентоспроможність шоколаду слід за рахунок покращення художнього рівня оформлення виробів, дизайну етикеток шоколаду.

6.Внести в Кримінальний кодекс України статтю, яка б передбачала кримінальну відповідальність за виготовлення, зберігання та реалізацію фальсифікованої продукції.

8.З метою ліквідації недоліків у організації і діяльності митних органів, у правовому забезпеченні доцільно було б здійснити наступне:

• необхідне подальше удосконалення законодавства та інших нормативних актів, що регламентують питання митної політики та її організації;

• слід удосконалити Митний кодекс У країни;

• доцільно чітко визначити у законодавстві статус митних органів, як органів правоохоронних, надати можливість їм займатися оперативно-пошуковою роботою. В практичному плані це повинно сприяти більш оперативному виявленні контрабанди.

9.Підвищення посадових окладів без сумніву буде сприяти усуненню таких негативних явищ у середовищі співробітників митних органів, як дрібні побори та хабарництво.

10.Слід кардинально вирішити питання про створення лабораторій безпосередньо в прикордонних митницях (це б дало змогу оперативніше проводити дослідження якості шоколаду).

11.Збільшити витрати на створення й обладнання прикордонних та внутрішніх митниць, забезпечити їх сучасними спеціальними технічними засобами митного контролю.

12.Слід розробити досконалішу систему фінансових гарантій при транзитних перевезеннях підакцизних товарів. Це б дало змогу підрозділам митної варти звільнитися від теперішньої роботи по супроводженню та охороні і займатися виявленням правопорушень на об’їзних шляхах.

13.Потрібно посилити пропаганду, роз’яснення митного законодавства серед юридичних та фізичних осіб. Потрібно в масових, а не лише в спеціальних засобах масової інформації висвітлювати необхідні нормативні акти та давати коментарі до них.

На наш погляд впровадження вищезгаданих пропозицій буде сприяти покращенню асортименту та якості шоколаду. Створення сучасної законодавчої нормативної бази шоколадної промисловості дозволить значно зменшити кількість фальсифікованої та контрабандної продукції. І лише тоді з’явиться можливість стабілізації економіки і українські виробники зможуть вийти на світовий ринок шоколаду.

Характеристики

Список файлов ВКР