82498 (589674), страница 14

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 14)

Але цільова аудиторія НР більш близька цільовій групі споживачів РЕНОМЕ. При чому при виборі рекламоносіїв слід враховувати цільовий фактор.

НР – 25 грн. / ЗОсек.зПДВ та ПзР;

Трек – 25 грн./ЗОсек. без ПДВ та ПзР; ЗО грн/ЗОсек – з ПДВ та ПзР.

Переваги телеглядачів:

Усі респонденти відмічають сильні позиції телеканалу Рівне 1 та 10 Каналу якого фактично вже не має – повна ретрансляція СТБ + новини з рівного (1-2 рази на день). Тому Рівне 1 перекриває цільову групу 181 респондент із 259 дивляться цей канал. Загальна схема доцільності використання ЗМІ в рекламній кампанії фірми „РЕНОМЕ” подана нижче, з розбивкою на всіх респондентів та респондентів-споживачів.

Таблиця 3.5

Рейтинг менше 20% – +, рейтинг від 20% –40% + +, рейтинг 40% – 60% + + +, рейтинг більше 60% – + + + +

Якщо вже зав’язався контакт із яким-небудь ЗМІ, то постійно потрібно підтримувати цей зв’язок, поставляючи інформацію.

Щоб потрапити на ТБ і в газети, треба використовувати час інформаційного голоду. Це післясвяткові дні і літо.

У щоденні газети інформацію можна подавати цілодобово. А щотижневі газети прив’язані до програми, тому краще приносити матеріал на початку тижня.

Щоб бути упевненим, що подією зацікавляться ЗМІ, необхідно проводити моніторинг обласних, міських, національних і світових подій, тому що якщо трапляється щось важливе, то до цього прикута загальна увага і події навколо „РЕНОМЕ” відійдуть на задній план.

З журналістами краще знайомиться особисто на самому початку „прес-секретарської” діяльності.

По мірі можливості слід стежити за станом інформаційного ринку, а це можливо при неформальному спілкуванні з журналістами. Бажано знати, як відносяться до організації ті чи інші ЗМІ і чому (адже „незалежних” ЗМІ зараз не існує, усі вони належать яким-небудь політичним силам).

Журналісти повинні знати в обличчя всіх перших осіб „РЕНОМЕ”.

Моніторинг матеріалів про організацію можна вести не тільки скуповуючи всі газети і записуючи всі телепередачі, можна звернутися по допомогу до журналістів, щоб вони спеціально залишали для прес-служби „РЕНОМЕ” статті.

Необхідно мати презентаційний пакет документів, до якого входять усі матеріали про історію організації, її діяльності, опис програм, фото-архів, деякі іміджеві статті, найбільш значимі досягнення організації.

Треба знати гасла організації, чітко і лаконічно формулювати відповідь на питання: „Що таке „РЕНОМЕ” і чим вона займається?”, при ому прагнути донести це для всіх членів організації. А тим більше для тих, хто виконує представницькі функції.

Необхідно знати позицію організації і керівника по будь-якому важливому суспільно політичному питанню.

Розповідаючи про організацію, бажано не забувати згадувати про постійних партнерів, що допомагають у реалізації програм.

Не слід забувати поздоровляти керівників, редакторів і журналістів ЗМІ, з якими постійно співробітничає прес-служба „РЕНОМЕ”, це створить позитивний імідж організації.

Найкраще по закінченню заходів влаштовувати фуршети для журналістів.

Щоб уникнути фактичних помилок, що допускаються журналістами, найкраще перед виходом статті чи відеоматеріалу зв’язатись з журналістом і уточнити деталі чи попросити прочитати статті. А також заздалегідь акцентувати їх увага на принципових моментах для „РЕНОМЕ”.

Знати специфіку ЗМІ, щоб акцентувати увагу на певних деталях, цікавих саме цьому ЗМІ. (Комусь цікава розважальна сторона заходу, а комусь його соціальна важливість).

У кожного журналіста свій стиль і його потрібно відрізняти від інших, тому що багато хто публікуються під псевдонімами. У цьому випадку прес-секретар завжди будете знати, хто написав ту чи іншу статтю, щоб потім у випадку перекручування інформації знайти автора і висунути претензії.

Якщо в статті чи відеоматеріалі допущені фактичні помилки чи перекручені факти, слід написати лист на ім’я головного редактора. ЗМІ зобов’язане опублікувати спростування.

Прес-секретар повинен знати не тільки законодавство, що регламентує діяльність комерційних організацій, але і Закон „Про засоби масової інформації”.

Бажано мати представлення про журналістку, тобто при якім світлі працюють камери, якої якості фотографії потрібні, як верстаються газети і т.д.

Бажано підтримувати зв’язок з фотокореспондентами, тому що іноді стаття пишеться через вдалу фотографію.

Також потрібно пам’ятати:

Захід – це завжди інформаційний привід, але якщо інформаційного приводу немає, то його потрібно створити.

Як тільки яке-небудь ЗМІ „схопилося” за проблему чи скандальну історію, зв’язану з організацією, інші ЗМІ, обов’язково її розів’ють.

ЗМІ завжди активно пишуть і говорять про те, у чому самі беруть участь.

Не слід зловживати прес-конференціями. Необхідно забезпечити кожну з них дійсно важливою для громадськості новиною. А от реклами багато не буває ніколи. Мінімальні цифри розміщення рекламних чи іміджевих оголошень (якщо вони якісно зроблені) – 3-6 повторень на місяць. Все це зайвий раз нагадає громадськості про організацію.

ВИСНОВКИ

Управління – системний процес, складовою частиною якого є управління за допомоги іміджу. Робота з іміджем організації особливо актуальна як метод конкурентної боротьби в умовах розвитого ринку. Дотримання технології роботи з іміджем, розробленої фахівцями, дозволяє сформувати цільний, стійкий і стабільний образ організації у свідомості споживача і персоналу.

Саме тому, відповідно до мети даного дослідження, автором була розроблена, на основі ретельного вивчення та аналізу існуючих на цю тему матеріалів вітчизняних та зарубіжних авторів, науково обґрунтована методика формування іміджу бізнесової структури, а також методи і прийоми корекції іміджу бізнес – структури на прикладі „РЕНОМЕ”.

Що стосується існуючих матеріалів з даної теми, то доречно зазначити, що у вітчизняній літературі, на відміну від зарубіжної, досить мало реальних прикладів практичного застосування методів формування іміджу бізнес – структур. Це пояснюється тими факторами, що до останнього часу констатується повна відсутність попиту та й інтересу до такого виду послуг. Звичайно, можна назвати два десятки імен в політичній та бізнесовій сферах, що мають уже сформований імідж, багато разів апробований на виступах у ЗМІ, на виборах. Але зрозуміло, що зазначені іміджеві конструкції окремих особистостей формувалися спонтанно, під впливом факторів зовнішніх, привабливості чи харизматичності лідерів, і т.п. Поняття іміджу почало приживатись в Україні із початком формування іміджу конкретних особистостей, а вже потім сформований імідж лідерів стихійно почав проектуватись на організації, з якими пов’язували імена цих лідерів, наділяючи їхніми рисами образ організації. Дана схема формування іміджу організацій існує в Україні і по цей день. Наприклад, формування першої десятки партійних списків здійснюється за принципом впізнаваємості політичних діячів. У цьому випадку популярність лідера піднімає імідж партії чи бізнес – структури.

Характерно, що роль іміджу бізнес – структур і політичних партій зросла буквально в останні п’ять років. Цілком очевидно, що стихійний процес створення іміджу повинен поступитися місцем ретельному відстроюванню образу з конкретною метою – сприйняття його потенційними цільовими групами.

Доведено, що в зв’язку із збільшенням напрямків діяльності фірми необхідно рекламну кампанію будувати таким чином, щоб у споживачів викликалися більш чіткі асоціації, що в подальшому призведе до появи системи твердих переконань. У момент виведення суббрендів, під однією загальною „парасолькою”, у деяких респондентів створюється певна дезорієнтація щодо монолітного образу фірми „РЕНОМЕ”. Крім того пониження оцінки рекламної кампанії може свідчити також і про певний моральний знос рекламних продуктів.

Розробка іміджу відноситься до найбільш складних сфер діяльності, тому що вплив ведеться на емоційну складову поведінки учасників ринку. При цьому фінансова віддача від створеного іміджу, будучи опосередкованою, виявляється у зростанні економічних показників діяльності організації, а також у зміцненні позицій в конкурентному ринковому середовищі. Доведено, що дієвість позитивного іміджу для компаній виражається у наступному:

1. Сильний імідж організації дає ефект надбання організацією певної ринкової сили, в тому розумінні, що приводить до зниження чутливості до ціни.

2. Сильний імідж зменшує взаємозамінюванність товарів, тобто підвищує конкурентноздатність, а виходить, захищає організацію від так конкурентів і зміцнює позиції щодо товарів-замінників.

3. Сильний імідж залучає споживачів і партнерів, прискорює продажі і збільшує їх обсяг, тобто полегшує доступ фірми до ресурсів різного роду: фінансовим, інформаційним, людським і т.д.

Корекція іміджу починається з аналізу ринку і з аналізу внутрішньої ситуації в організації. На основі отриманої інформації аналізується ступінь сформованості іміджу структури на даний момент. Залежно від результатів проведеного аналізу, у відповідності зі стратегією розробляється іміджева концепція і програма формування нового іміджу або закріплення вже існуючого, у випадку, якщо він не протирічить цілям діяльності організації. Програма формування нового іміджу може включати зміну структури організації, системи управління організацією, зміна кадрової, рекламної і маркетингової політики.

Відповідно меті дослідження, було виконано певний комплекс завдань, а саме:

• визначено сутність процесу формування іміджу „РЕНОМЕ”: напрямки, етапи, рамки, в межах яких здійснюється робота з іміджем компанії;

• обґрунтування критичної важливості позитивного іміджу для успішної діяльності компанії;

• розроблено програму формування іміджу бізнес–структури та змодельовано використання даної програми і запропонованих методів та прийомів на прикладі „РЕНОМЕ”.

Також в ході дослідження автором для чіткого розуміння мети, відповідно до якої здійснюватиметься формування іміджу „РЕНОМЕ”,

Отже, враховуючи актуальні завдання, які необхідно вирішити керівництву компанії, працюючи над іміджем “РЕНОМЕ”, основним напрямом дослідження обрано наступне:

1. сформованість іміджу „РЕНОМЕ” – оцінка окремих компонент корпоративного іміджу.

2. визначення цільових груп громадськості.

3. визначення пріоритетних цільових груп громадськості.

4. визначення каналів, методів і прийомів впливу на цільові групи.

5. розробка прийомів корекції іміджу „РЕНОМЕ” в заданому напряму.

Отже, дослідивши ступінь сформованості іміджу „РЕНОМЕ”, доречно зазначити наступне. Аналіз кожного з компонентів іміджу організації показав, що в цілому імідж компанії склався досить позитивний, в наслідок того, що робота по формуванню позитивного образу велася. Проте, в силу того, що на підприємстві є рекламна агенція – Бюро МарТ, що обслуговує „РЕНОМЕ, формування іміджу „РЕНОМЕ” має системний характер, що виявляється у вигляді соціологічних та системних досліджень, але нами в процесі дослідження зроблені висновки, що фірмою не використовуються заходи швидкого реагування на випадок критичних ситуацій, що загрожують негативно відбитись на іміджі фірми. Мається на увазі розміщення іміджевих статей в пресі, проведення прес-конференцій, індивідуальна робота із споживачами як відповідь фірми на критику з боку міської влади, претензій з боку споживачів щодо збоїв чи відключення електроенергії. Очевидним є і той факт (результати міні соціологічного опитування), що про діяльність компанії усвідомлена надто мала кількість громадян.

Що стосується аналізу окремих компонентів іміджу “РЕНОМЕ”, то деякі з них потребують серйозної корекції.

Імідж товару та послуг компанії перебуває на достойному рівні, але в силу природних факторів діяльності компанії, і аж ніяк не в наслідок ретельної роботи над ним.(див.3.3.1.).

Характеристики

Список файлов ВКР