82498 (589674), страница 9

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 9)

загальна дискусія;

оголошення результатів голосування;

представлення нагород подяки компанії;

закриття;

Підготовка місця зібрання;

Фінальна перевірка готовності матеріалів, технічних засобів.

Промови менеджменту мають підкреслювати поточні результати та досягнення. При голосуванні визначаються члени ради директорів, аудитори, приймаються рішення по пропозиціям акціонерів. Позиція менеджменту з цих питань доводиться до відома акціонерів в попередньо розісланих заявах. До сесії питань та відповідей менеджмент повинен готуватись заздалегідь, відповіді треба попередньо узгодити. Виважена поведінка менеджмента на зібранні здатна виграти голоси самих скептичних акціонерів.

Як засіб фінансових комунікацій з аналітиками та інвесторами, компанія може випустити спеціальні брошури з оглядом фактів та статистикою діяльності компанії з метою надання спеціалізованої інформації для можливого використання в аналітичних оглядах і рекомендаціях. Для поглибленого інформування широкої громадськість про власну діяльність, компанія може передрукувати свій звіт щодо прибутків та видатків, балансовий звіт в ЗМІ або зробити спеціальний медіа-випуск. Для посилення враження компанія може проводити екстравагантні зустрічі для акціонерів та інвесторів з великою кількістю гостей.

2.7 Лобіювання як метод роботи з іміджем

Потреба бізнесових структур підтримувати добрі стосунки з державними структурами та чиновниками всіх рівнів та гілок влади являється одним із головних стимулюючих факторів росту інституту лобізму.

Аргументами доцільності включення даного питання до роботи виступають наступні. Держава, як відомо, різними шляхами через законодавство, податкову політику та різного роду контролюючі функції намагається втручатись в усі сфери життєдіяльності організацій. Саме тому в останній час росте кількість корпорацій, що створюють в межах своїх управлінських структур спеціальні підрозділи з питань зв’язків з органами державної влади на національному та місцевому рівнях. Оскільки в таких структурах працюють, як правило, лобісти, що зобов’язані мати справу із державними органами, то зрозуміло, що лобіювання стало частиною функцій ПР окремих організацій. Наприклад, в США кожна третя компанія з щорічним прибутком більше 100млн. доларів має власний штат лобістів на столичному рівні. В США на сьогоднішній день зареєстровано більш як 14 тисяч фізичних та юридичних осіб, що представляють інтереси 12 тисяч національних та міжнародних компаній та різного роду об’єднань. Виходячи з цього, автор вважає за доцільне:

• привести в загальних рисах схему роботи лобіста;

• привести на прикладі компанії „РЕНОМЕ” проведення ПР-компанії привернення уваги громадськості та здійснення впливу на державні органи для того, щоб останні прийняли участь у вирішенні проблем в галузі енергетики.

Лобісти, що відповідають за зв’язки компанії з державними органами влади, головним чином відслідковують та зважують той вплив, який здатні здійснити законопроекти та поправки до них, що обговорюються, на життєдіяльність організації. Як правило, лобісти переслідують наступні цілі:

• покращення відносин з відповідальними робітниками державних органів;

• моніторинг роботи законодавчих органів, міністерств та відомств в тій сфері, в якій здійснює діяльність певна організація;

• вплив на законодавство, що зачіпає інтереси підприємства;

• завчасне інформування законодавців та досягнення розуміння з їхньої сторони специфіки роботи організації.

Сутність роботи лобіста полягає в тому, щоб інформувати та переконувати законотворців та осіб, що приймають рішення. В рамках цього лобіст виконує наступні дії:

Збирання фактів. Державне управління – це велика кількість статистичних даних, економічних показників, рішень і т.п., про які слід знати.

Інтерпретація управлінських акцій. Лобісти часто прогнозують, що може трапитись в сфері законодавства та пропонують міри щодо нейтралізації небажаних наслідків для організації.

Інтерпретація діяльності організації. Лобіст доводить до відома членів парламенту та державних органів позицію організації щодо певних рішень та законів.

Захист позицій організації. Лобіст від імені клієнта відстоює його інтереси, переконує законодавця у необхідності прийняття певного рішення. Завчасно проінформувавши законодавця щодо позиції компанії відносно обговорюваного законопроекту, лобіст досягає такого напряму обговорення його, який відповідає позиції клієнта. Іноді у законотворців не вистачає часу ознайомитись з усіма законопроектами, що висуваються на голосування, тому вони залежать від інформації, яку надають лобісти.

Створювати інформаційні приводи для паблісіті. Більшість новин народжуються в столиці. Вони є базовими для великої кількості журналістів із різних ЗМІ.

Безпосередньому процесу лобіювання передує процес збору інформації. Лобіст мусить мати поточну інформацію по колу питань, що лобіюються, точно знати розташування сил в законодавчому органі, бути в курсі існуючих точок зору, знати потенційних прибічників та опонентів організації та їх аргументи. Джерелом інформації можуть виступати відкриті слухання та безпосередні зустрічі з представниками виконавчих органів влади, профспілок і т.п. Наступний етап – процес будівництва коаліції, що полягає в об’єднанні людей, інтереси яких співпадають з метою підтримки схвалення чи відхилення законодавчого акту чи рішення.

Безпосереднє лобіювання здійснюється шляхом прямого захисту інтересів компанії, яку представляє лобіст через тиск на законодавців. Цей метод заключається в представленні їм офіційних даних про компанію-клієнта, її інтереси та наслідки, що виникнуть в тій сфері, де вона здійснює діяльність, у випадку прийняття чи неприйняття певних рішень. Проте, враховуючи сучасну політичну ситуацію в Україні, більш доречним буде опосередковане лобіювання, так зване місцеве, “у коріння трави”. Власне, це лобіювання знизу за допомоги різного роду масових кампаній, мобілізації місцевої громадськості на підтримку певного законодавчого акту чи на противагу йому.

Діяльність лобістів на місцевому рівні включає:

• роботу з місцевими та центральними ЗМІ;

• особисте спілкування і роботу з місцевими суспільними організаціями;

• диригування кампаніями звернення( відсилання листів та ін.) державним чиновникам з метою здійснення впливу на них.

Працюючи з ЗМІ, лобіст розповсюджує позицію організації, переважаючу громадську думку, демонструючи таким чином злободенність та громадську значимість даного питання.

Різноманітні форми особистого спілкування на місцевому рівні включають запрошення законодавців на зустрічі з лідерами громадської думки, на конференції та зібрання громадськості. Неформальні зустрічі у вигляді спільних ланчів з видавцями та редакторами газет, інтерв’ю, зустрічі з громадськими діячами, керівниками партійних організацій, профспілок.

Масове відправлення кореспонденції законотворцям та особам, що приймають рішення доцільно здійснювати за допомоги електронних програм масової підготовки персоніфікованих листів, що дозволяють в разі потреби організувати “море” поштових надходжень, телефонних дзвінків та масових візитів громадськості до законотворців та чиновників. Прикладом однієї з таких кампаній може стати масова коаліційна акція американської громадськості, що вимусила в 1993р. Біла Клінтона відмовитись від введення в дію податку на використання енергоносіїв [24, 337].

РОЗДІЛ 3. МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ ТА ПОКРАЩЕННЯ ІМІДЖУ ФІРМИ "РЕНОМЕ"

3.1 Об’єкти роботи прес-служби комерційної установи

Роботу прес-служби комерційної організації можна умовно поділити на дві сфери: внутрішня і зовнішня. Внутрішньою сферою є сама організація. Зовнішньою сферою є все те, що оточує організацію.

• прес-секретарі первинних організацій

• ЗМІ

• органи влади

• некомерційні організації

• комерційні організації

У зв’язку з вищесказаним, головною метою роботи прес-служби комерційної організації є:

1. Висвітлення діяльності організації в засобах масової інформації і формування за допомогою цього позитивного іміджу організації.

2. Створення єдиного інформаційного потоку всередині організації і від організації.

Всередині організації прес-секретар територіальної організації взаємодіє з прес-секретарями первинних і місцевих організацій і формує внутрішнє інформаційне поле. Це поле являє собою добре налагоджені комунікаційні лінії для передачі оперативної інформації. У зовнішній сфері – ЗМІ, органи державної влади різних рівнів, інші суспільні і комерційні організації [26, 356].

Функції прес-секретаря (прес-служби)

Функції визначаються творчим підходом до своєї роботи. Можна обмежитися лише контактами зі ЗМІ в міру необхідності, а можна стати для всіх ЗМІ постійним джерелом інформації про діяльність організації.

Прес-секретарю територіальної організації необхідно налагоджувати зв’язки з первинними організаціями, а також координувати їхню роботу при проведенні спільних заходів. Крім того, взаємодіяти з прес-секретарями інших територіальних організацій.

Що стосується взаємодії прес-секретаря з ЗМІ, то можна виділити наступне:

1. Висвітлення заходів проведених організацією в ЗМІ.

2. Постійне інформування ЗМІ про діяльність організації: організаційні зміни, участь членів організації в різноманітних форумах, співробітництво організації з органами влади.

3. Організація спільно з ЗМІ суспільних акцій, підготовка програм на ТБ і радіо.

4. Співробітництво зі спеціалізованими виданнями (можна домовитися про те, щоб організації надавали окрему полосу в газеті)

5. Організація брифінгів, прес-конференцій.

6. Формування складу прес-центру і організація його роботи під час різних заходів.

7. Формування кола „довірених” журналістів, що будуть постійно співробітничати з організацією.

8. Підготовка інформаційних матеріалів і іміджевих статей, що стосується діяльності організації.

9. Організація інтерв’ю керівника організації для ЗМІ (перед публікацією інтерв’ю в газеті необхідно його прочитати і виправити виявлені помилки).

10. Моніторинг усіх матеріалів (статей і відео матеріалів, по радіопрограмах – назва радіостанції, назва програми, дата, час виходу і короткий зміст), що вийшли в ЗМІ. Створення архіву.

11. Формування бази даних ЗМІ і відстеження змін на ринку ЗМІ свого регіону.

12. Співробітництво з відділеннями Союзу журналістів в регіоні.

13. Співробітництво з прес-службами, департаментами по зв’язках із громадськістю органів влади в регіоні.

14. Співробітництво з прес-службами інших комерційних організацій і проведення спільних акцій.

15. Написання статей у газетах і журналах (в міру необхідності).

16. Випуск власного друкованого видання. (Як правило, виходять невеликим тиражем, і поширюється серед членів організації).

17. Участь у створенні фірмового стилю, власної рекламної продукції (бланки, візитки, плакати, сувенірні календарі, буклети, брошури і т.д., і т.п.).

Склад прес-служби

Керівник прес-служби і прес-секретар підпорядковується безпосередньо керівнику організації і взаємодіє з усіма структурними підрозділами організації.

Як показує досвід, під час поточної роботи (коли немає великих заходів) досить прес-секретаря і його помічника. При проведенні масових заходів і акцій необхідно сформувати прес-центр, залучати прес-секретарів первинних чи регіональних організацій.

Прес-секретарі первинних організацій є потенційними співробітниками прес-служби. Прес-секретар постійно підтримує з ними зв’язок: інформує про важливі події, нові програми, проводить семінари і майстер-класи.

Розглянемо більш детально основні питання, що входять до кола обов’язків прес-служби „РЕНОМЕ”, а саме:

• Формування бази даних щодо ЗМІ

• Створення інформаційного приводу

• Написання прес-релізу

• Організація і проведення прес-конференції

• Стандартна схема висвітлення заходів

• Управління репутацією і профілактика криз

• Планування рекламної кампанії

Моніторинг формування бази даних щодо ЗМІ

База даних ЗМІ – це список усіх засобів масової інформації, що працюють у регіоні. Їх можна розділити на:

Регіональні. Виходять тільки в даному регіоні.

Центральні. Надсилаються з Києва і в регіонах тільки роздруковуються. Як правило, містять деякий відсоток регіональної реклами. У регіоні звичайно функціонує лише рекламний відділ.

Регіональні додатки центральних ЗМІ (звичайно дуже сильно залежать від Києва).

Інформаційна база даних ЗМІ:

1. Найменування ЗМІ, адреса і телефони редакції, тираж.

2. Координати головного редактора і журналістів, що займаються визначеною тематикою, ведуть певні полоси.

Характеристики

Список файлов ВКР