81153 (589478), страница 4
Текст из файла (страница 4)
Відповідно до діючої структури керування на ДП "ХЗЕА" виділено 5 централізованих координаційних керувань:
-
Економічне керування;
-
Фінансове керування;
-
Виробниче керування;
-
Управління безпеки й кадрів;
-
Керування загального інженерного забезпечення:
а) енергомеханічне керування;
б) ремонтно-будівельне керування.
Крім п'яти виділених керувань на ДП "ХЗЕА" діє керування по соціальному забезпеченню, якому підкоряються наступні структури:
-
державне комунальне підприємство (філія ДГП "ХЗЕА");
-
їдальня;
-
дитячі сади.
Економічне керування на заводі містить у собі такі підрозділи:
-
планово-економічний відділ;
-
бухгалтерія;
-
відділ постачання;
-
відділ збуту.
Ці відділи взаємозалежні як між собою, так і з іншими службами заводу й відіграють найважливішу роль в організації виробничого процесу. Розглянемо коротко кожний з відділів.
У компетенцію планово-економічного отелення входить здійснення перспективного й оперативного планування, визначення планових показників і контроль за їхнім виконанням, аналіз виробничо-господарської діяльності, виявляючи внутрішні резерви підприємства для їхнього оперативного використання. У його компетенцію також входить рішення питань по організації праці й керування, облік показників по виробництву, продуктивності, собівартості, рентабельності, становить статистичну, бухгалтерську, фінансову звітність.
Бухгалтерія здійснює облік використання коштів підприємства, визначає прибуток, рентабельність, фактичну собівартість, провадить відрахування в державні, місцевий бюджети й у позабюджетні фонди.
Крім того, фінансовим керуванням ведеться систематична робота в області фінансових відносин з постачальниками матеріалів і сировини, споживачами готової продукції, банківськими установами й іншими організаціями.
Відділ МТС займається висновком договорів по поставці сировини, матеріалів, палива й т.д., він також відповідає за їхнє своєчасне надходження на завод, забезпечує їхнє зберігання.
Відділ збуту займається збутом зробленої продукції, відповідаючи за своєчасну доставку готової продукції в торговельну мережу в повному обсязі й асортиментах, забезпечуючи дотримання вимог договорів поставки виробів.
Також на заводі існує відділ маркетингу, але тому що завод не прибутковий у нього не досить коштів на маркетингову діяльність. Із цього треба, що маркетингова діяльність на підприємстві слабко розвинена.
Загальний вид діючої організаційної структури представлений у додатку А.
Основний напрямок діяльності ДП “ХЗЕА” склали товари народного споживання (ТНП).
Освоєно випуск електролічильників, лічильників обліку витрати води й тепла.
Випуск ТНП здійснюється наступними основними виробництвами: заготівельне; листоштамповочне; механікообробляюче; переробка пластмас; складальне; гальванічне; виробництво друкованих плат; виробництво застібок «блискавка».
ДП “ХЗЕА” є диверсифіційним підприємством. Перелік товарної продукції підприємства представлений у додатку Б.
Одним з перспективних напрямків діяльності ДП “ХЗЕА” є виробництво коштів обліку й контролю енергоносіїв. На цю товарну групу доводиться близько 20 % прибутку підприємства. Аналізуючи даної таблиці 2.1 видно, що частка ринку ДП “ХЗЕА” не має стійкої тенденції зміни. В умовах зростаючого ринку ця ситуація є нормальної, хоча й вимагає подальших розробок.
Таблиця 2.1 – Характеристика продажів водолічильників ДП “ХЗЕА”
Вид продукції | Рік | Місткість ринку в Україні грн. | Продажу ГП “ХЗЕА”, грн. | Частка ринку ГП “ХЗЕА”, в % | Продажу провідного конкурента, грн. | Частка ринку провідного конкурента, % |
Водолічильники | 2004 | 2632100 | 121290 | 4,62 | 289000 | 10,34 |
2005 | 2576500 | 146570 | 5,60 | 276000 | 10,45 | |
2006 | 2644600 | 132150 | 4,53 | 291000 | 11,10 |
Дані таблиці ілюструють актуальність пошуку й реалізації заходів спрямованих на збільшення частки цього ринку для ДП “ХЗЕА”.
Основною перешкодою для підвищення обсягів реалізації більшості продукції підприємства, у тому числі за рахунок виведення продукції підприємства на зовнішні ринки, є низький рівень якості продукції й низька активність підприємства в проведенні сертифікації продукції за міжнародними стандартами ISO 9000.
2.2 Аналіз асортиментної групи
Лічильники бувають декількох видів: газові, електролічильники, лічильники для холодної й гарячої води. Вони можу застосовуватися для обліку води, у тому числі комерційного, у квартирах і будинках, на промислових об'єктах і об'єктах комунального господарства, а також у складі лічильників теплової енергії й інформаційно-вимірювальних систем обліку води.
У бакалаврській роботі розглядається товарна група - водолічильники. Ці водолічильники є продукцією ДП “ХЗЕА”. Цей завод провадить лічильники холодної води типу СК - 15Х - 01,СК - 40Х - 01, СТ - 50Х - 01, і гарячої води типу СК - 15М - 01, СК - 40М - 01, СТ - 50М - 01, будемо вважати їхніми товарами народного споживання.
Споживачами продукції ДП "ХЗЕА" по товарній групі водолічильники є споживачі води, які класифікуються на наступні групи:
-
населення;
-
комунально-побутові й бюджетні підприємства й організації;
-
промислові та інші госпрозрахункові підприємства м. Харкова;
-
споживачі області.
Лічильники води крильчаті СК призначені для зміни обсягу питної води, що протікає через них, за ДСТ 2874 або гарячої води в системі гарячого водопостачання.
Лічильники холодної й гарячої води СК призначені для зміни обсягу споживаної води в системах водопостачання з робочим тиском до 1 Мпа й з температурою води до 30 °С (холодної води) і до 90 °С (гарячої води).
По стабільності до впливу кліматичних факторів зовнішнього середовища лічильники відповідають виконанню УХЛ 4 за ДСТ 15150, але для діапазону температур навколишнього повітря від 5 до 50 °С и вологістю навколишнього повітря 80% при 35 °С.
Принцип дії лічильників заснований на перетворенні числа оборотів крильчатки й значення обсягу води, що протікає через лічильники.
Лічильники складаються з корпуса з різьбовими штуцерами для підключення до трубопроводу, крильчатки, магнітної муфти, рахункового механізму зі звітним устроєм і герконового датчика.
Герконовий датчик змонтований у лічильниках, застосування в складі лічильників теплової енергії або інформаційно - вимірювальних систем обліку води.
Вода, що надходить у вимірювальну порожнину лічильників через ґратчастий фільтр, обертає крильчатку, число оборотів якої пропорційно обсягу води, що протікає через лічильники. На крильчатці закріплена провідна частина магнітної муфти, що передає число оборотів крильчатки веденої частини магнітної муфти, що є складовою частиною рахункового механізму. Вимірювальна порожнина й порожнина, у якій розміщений рахунковий механізм, герметично розділений.
Редуктор лічильного механізму перетворить число оборотів крильчатки в показання устрою, що показує, виражені в одиницях вимірів обсягу.
У лічильному механізмі розташований герконовий датчик, що перетворить число оборотів одного з валів редуктора в імпульсний електричний сигнал, пропорційний обсягу води, що протікає через лічильники. Герконовий датчик захищений магнітним екраном.
По стабільності до впливу кліматичних факторів зовнішнього середовища лічильники відповідають виконанню УХП 4 за ДСТ 15150, але для діапазону температур навколишнього повітря від 5 до 50 ?З і вологістю навколишнього повітря 80% при 35 ?С.
У додатку В представлені технічні характеристики лічильників води, без дужок наведені нормативні значення Qmin і Qt для лічильників класу А, у дужках наведені нормативні значення Qmin і Qt для лічильників класу В.
Межі припустимої відносної погрішності лічильників після виготовлення й після ремонту повинні бути, у межах діапазону об'ємних витрат:
а) для лічильників холодної води:
-
від Qmin (включно) до Qt
5%;
-
від Qt (включно) до Qmax (включно)
2%.
б) для лічильників гарячої води:
-
від Qmin (включно) до Qt
5%;
-
від Qt (включно) до Qmax (включно)
3%.
Поріг чутливості повинен бути не більше, м3/год, для лічильників з Ду:
-
15мм - 0,03 (0,015);
-
40мм - 0,2 (0,8);
-
50мм - 0,8 (0,7).
2.3 Аналіз фінансового стану підприємства ДП “ХЗЕА”
Існує багато різних методик оцінки фінансового стану фірми. Одна з найбільш застосовуваних на сьогоднішній день це методика оцінки фінансових показників (коефіцієнтів). Фінансовий коефіцієнт - відношення одного бухгалтерського показника до іншого.
Економічний аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства починається з оцінки фінансового стану за даними балансу.
Фінансовий стан підприємства можна визначити, як комплексне поняття, що є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин і визначається сукупністю виробничо - господарських факторів і характеризується системою показників, які відображають наявність, розміщення й використання фінансових ресурсів. Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної й фінансово - господарської діяльності.
Основними завданнями аналізу фінансово - господарського стану підприємства є дослідження рентабельності й фінансової стабільності; ефективності використання майна (капіталу), забезпеченість підприємства власними оборотними коштами; оцінка динаміки й стану ліквідності, платоспроможності; аналіз ділової активності підприємства й визначення ефективності використання фінансових ресурсів.
Основною інформаційною базою для проведеної оцінки фінансово - господарського стану підприємства за 2005 і 2006 рр. є баланс (форма № 1). Джерелом інформації для проведення аналізу фінансово - господарського стану за 2006 р. є баланс підприємства (форма №1). Для цілей фінансового становища ГП “ХЗЭА” у процесі виконання даної роботи був складений аналітичний баланс, аналізуючи який можна одержати ряд найважливіших характеристик, що описують фінансово-майновий стан підприємства.
До таких показників ставляться:
-
загальна вартість майна підприємства дорівнює підсумку активу балансу й становить 130421 тис. грн. Цей показник за станом на початок 2003 року збільшився й становить 146460 тис. грн., що може говорити про збільшення господарського обороту й у цілому є позитивним явищем;
-
вартість необоротних коштів (активів), що дорівнює підсумку першого розділу активу балансу дорівнює 113322 тис. грн. Вони займають найбільшу питому вагу в структурі активів підприємства, що характерно для промислових виробництв і говорить про “важку” структурі активів підприємства, і свідчить про значні накладні витрати й високу чутливість до зміни виторгу. При цьому слід зазначити, що в порівнянні з попереднім звітним періодом частка необоротних активів у майні підприємства збільшилася на 7,8 процентних пунктів. Такі зміни сприяють прискоренню оборотності;
-
вартість мобільних (оборотних) активів - сума підсумків другого й третього розділів активу балансу дорівнює 33138 тис. грн. У зв'язку з недостачі оборотних коштів у підприємства необхідно простежити зміни окремих статей оборотних активів. Представимо ці зміни в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2 – Аналіз структури оборотних коштів ДП “ХЗЕА” за станом на 01.01.2007 рік
Найменування статей | На початок звітного періоду | На кінець звітного періоду | Зміни | |||||||
абсолютні величини | відносні величини (частка в оборотних активах) | абсолютні величини | відносні величини (частка в оборотних активах) | в абсолютних величинах | у структурі | темпи росту, % | ||||
II. Оборотні активи | ||||||||||
Запаси | 9339 | 91,9 | 12020 | 94,3 | 2681 | 2,4 | 128,7 | |||
Дебіторська заборгованість | 683 | 6,7 | 451 | 3,5 | -232 | -3,2 | 66,0 | |||
Кошти і їхні еквіваленти | 130 | 1,3 | 282 | 2,2 | 152 | 0,9 | 216,9 | |||
Усього по розділі II | 10152 | 100 | 12753 | 100 | 2601 | 0 | 125,6 |
Як видно з таблиці 2.2, на початок звітного періоду найбільший внесок у формування оборотних активів підприємства внесли запаси, їхня частка збільшилася з 91,9% до 94,3% (приріст абсолютного значення склав 2681 тис. грн.), і на кінець звітного періоду дана балансова стаття в структурі оборотних коштів носить переважний характер. На кінець звітного періоду, при зменшенні абсолютного значення дебіторської заборгованості на 232 тис. грн. частка їх у складі оборотних коштів знизилася на 3,2 процентних пункти й склала 451%. Структура активів з високою часткою заборгованості й низкою часток коштів може свідчити про проблеми, пов'язаних з маркетинговою політикою підприємства, а також про переважно не грошовий характер розрахунків. Однак, зниження частки дебіторської заборгованості в структурі оборотних коштів при збільшенні обсягів виробництва й реалізації, у цілому - позитивна характеристика. Вартість запасів за звітний період зросла на 2681 тис. грн., темп росту при цьому склав 128,7%. Щоб визначити, наскільки виправдано таке збільшення, можна зрівняти темпи росту виробничих запасів з темпами росту обсягу виробництва або виторги від реалізації продукції: якщо темп росту виробничих запасів незначно перевищує темп росту обсягу виробництва, то така зміна свідчить про нормальне функціонування підприємства. Збільшення вартості запасів має позитивний характер лише в тому випадку, якщо не відбулося зниження оборотності запасів. У противному випадку це - негативна зміна.