81148 (589474), страница 9
Текст из файла (страница 9)
Зусилля їх спрямовані на створення умов виживання, на стабілізацію виробничої діяльності і свою економічного стану. В умовах тривалої економічної кризи пошук можливостей зростання ефективності використання наявних виробничих ресурсів і витрат стає головною метою і завданням управління підприємством. На думку керівників підприємств (опитування проводили на нарадах з питань розробки плану рої-витку міста), в умовах ринку треба зосереджувати увагу на віддачі усіх наявних витрат, ресурсів у першу чергу сьогодні, а не в майбутньому, При цьому аналіз і оцінку показника ефективності діяльності слід проводити по кожному виробничому циклу, результатом якого є вироблення певної товарної маси продукції. Крім того, керівники висловлювали думку про те, що нормативного рівня ефективності виробництва, техніки, продукції, однакового для усіх суб'єктів господарювання, на ринку просто не може бути, а граничний рівень ефективності може встановлювати ту межу безпеки життєдіяльності, нижче якої не бажано вести виробничий процес для умов кожного підприємства.
Зміна умов господарювання обумовлює необхідність більш глибокого розуміння як поняття, гак і механізму формування і зростанні ефективності виробництва. Як виявляється, рівень ефективності виробничих ресурсів і витрат може задовольнити підприємство в тому разі, коли він забезпечує умови перш за все життєдіяльності, є достатнім для розвитку підприємства, його економічного і соціального зростання. Крім того, мета його досягнення повинна стати метою усіх без винятку працівників, всього виробничого персоналу підприємств. Під впливом зміни ринкових умов величина цього показника буде змінюватися і суть регулювання полягає у підтримці його доцільної для підприємства величини протягом певного часу. При регулюванні процесу формування ефективності важливо не допускати зниження цього показника нижче рівня економічної безпеки, з якого починається мало" чи неефективна діяльність. Запобігти цьому положенню можна шляхом розробки і впровадження внутрішньовиробничого механізму регулювання ефективності використання ресурсів і витрат, що включає в себе методичні, нормативні, організаційні, мотиваційні, технічні й, нарешті, програмні засади. Опрацювання можливих підходів до вирішення цієї проблеми дозволяє рекомендувати наступну можливу послідовність її вирішення:
• вибір і обґрунтування показника і критерію ефективності використання ресурсів і витрат;
• створення інформаційно-аналітичної бази для розрахунку цих показників і критерію;
• розробка організаційної структури робочого органу, що буде реалізовувати функцію регулювання;
• розробка методичних положень щодо здійснення управлінського обліку, контролю, аналізу, оцінки і регулювання процесу формування ефективності використання ресурсів і витрат;
• створення технічного та програмного забезпечення цього процесу.
ІІІ. Дослідницька частина - шляхи удосконалення маркетингової діяльності пп "флеш"
3.1 Комплексний підхід до оцінки ефективності маркетингової діяльності на ПП "ФЛЕШ"
3.1.1 Оцінка ефективності витрат фірми
Оцінка ефективності витрат дозволяє визначити питомий прибуток, отриманий на одиницю витрат. Оскільки аналізуються різні види витрат, з'являється можливість визначити напрямок оптимізації витрат комерційної організації. Для оцінки ефективності витрат розраховуються наступні показники.
Ефективність змінних витрат показує, наскільки зміниться валовий прибуток при зміні змінних витрат на 1 грн.
, (3.1)
де ЭПЕРЗ - ефективність змінних витрат;
ВП - валовий прибуток;
ЗПЕР - змінні витрати.
Ефективність постійних витрат ілюструє ступінь віддалення організації від крапки беззбитковості
, (3.2)
де ЭПОСТЗ - ефективність постійних витрат;
ПОСНД - прибуток від основної діяльності;
ЗПОСТ - постійні витрати.
Сукупна ефективність витрат показує, скільки прибутки від основної діяльності приходиться на 1 грн. поточних витрат
, (3.3)
де ЭЗ - ефективність усіх витрат;
З - сума змінних і постійних витрат.
Ефективність продажів показує частку прибутки від основної діяльності у виторзі від реалізації
, (3.4)
де ЭПР - ефективність продажів;
ВР - виторг від реалізації (без ПДВ).
Балансова ефективність витрат показує, який балансовий прибуток одержала організація, зробивши витрати
,
де ЭЗБ - балансова ефективність витрат;
БП - балансовий прибуток.
Чиста ефективність витрат показує, яку чистий прибуток одержала організація, зробивши витрати
ЭЗЧ = , (3.5)
де ЭЗЧ - чиста ефективність витрат;
П - чистий прибуток комерційної організації.
Чиста ефективність діяльності показує, скільки чистого прибутку утримується у виторзі від реалізації і доходах від іншої реалізації:
ЭДЧ = , (3.6)
де ЭДЧ - прибутковість усієї діяльності;
Д - сукупні доходи.
Крапка беззбитковості показує, яку мінімальну суму організація повинна одержати при реалізації продукції, щоб покрити свої витрати
, (3.7)
де ТБ - крапка беззбитковості.
Абсолютне відхилення від крапки беззбитковості показує, на скількох реальних виторгів від реалізації перевершує значення крапки беззбитковості
, (3.8)
де Откл - відхилення організації від ТБ.
Запас міцності - відношення попереднього показника до виторгу від реалізації, що показує, яку частку у виторзі займає дохідна частина.
, (3.9)
де ПР - запас міцності.
Виробничий важіль показує, наскільки ефективно організація займається неосновною діяльністю
, (3.10)
де РП - виробничий важіль.
Після вивчення двох основних документів зовнішньої фінансової звітності по окремості випливає розрахунок коефіцієнтів, що співвідносять дані двох документів між собою.
3.1.2 Оцінка ефективності ресурсів
На етапі оцінки ефективності ресурсів фінансові результати за визначений проміжок часу зіставляються з різними статтями балансу в цьому періоді. У ході оцінки ефективності ресурсів проводиться два етапи дослідження: оцінка рентабельності й оцінка оборотності.
Рентабельність - показник, що характеризує ефективність використання видів активів і видів пасивів. Аналіз рентабельності дозволяє визначити віддачу на кожен вкладений карбованець. Для вивчення рентабельності розраховуються наступні показники:
Загальна рентабельність (рентабельність усіх ресурсів) показує, скільки чистого прибутку (чистий економічний ефект) приходиться на гривню усього вкладеного в організація капіталу
, (3.11)
де РО - загальна рентабельність.
Таким чином, загальна рентабельність показує ефективність функціонування досліджуваної організації.
Рентабельність власного капіталу характеризує ефективність використання власного капіталу і показує, скільки чистого прибутку приходиться на гривню
, (1.12)
де РСК - рентабельність власного капіталу.
Рентабельність статутного капіталу характеризує ефективність використання статутного капіталу і показує, скільки чистого прибутку приходиться на гривню статутного капіталу
, (3.13)
де Рук - рентабельність статутного капіталу.
Рентабельність необоротних активів характеризує ефективність використання необоротних активів і показує, скільки чистого прибутку приходиться на гривню необоротних активів
, (3.14)
де РНА - рентабельність необоротних активів;
НА - необоротні активи.
Рентабельність оборотних активів характеризує ефективність використання оборотних активів і показує, скільки чистого прибутку приходиться на гривню оборотних активів
, (3.15)
де РОА - рентабельність оборотних активів;
ОА - оборотні активи.
Після оцінки рентабельності проводиться розрахунок показників оборотності.
Оборотність видів активів і пасивів комерційної організації дозволяє визначити середню тривалість процесу переробки і середніх термінів залучення позикових засобів.
У ході оцінки оборотності розраховуються наступні показники:
Фондовіддача (Ф), що показує кількість виторгу, отримана на одиницю вартості необоротних активів.
, (3.16)
де ,
НАНП - вартість необоротних активів на початок періоду;
НАКП - вартість необоротних активів на кінець періоду.
Оборотність оборотних активів обчислюється тривалістю одного обороту в днях (оборотність оборотних активів у днях) або кількістю оборотів за звітний період.
Оцінка оборотності включає:
оцінку оборотності оборотних активів;
оцінку оборотності короткострокових пасивів;
аналіз “чистого циклу".
Для аналізу оборотності розраховуються наступні показники:
Оборотність активів (ОА) показує, скільки разів за період “обернувся” розглянутий вид активу (А).
, (3.17)
де ,
АНП - значення активу на початок періоду;
АКП - значення активу на кінець періоду.
База для розрахунку оборотності (чисельник приведеної вище формули) для кожного елемента поточних активів може бути різна: для дебіторської заборгованості - виторг від реалізації, для товарів - покупна вартість реалізованих товарів, для незавершеного виробництва і запасів - собівартість реалізованої продукції.
Період обороту активів (ПОА) показує яка тривалість одного обороту активу в днях (термін “бездіяльності”).
. (3.18)
Сума періодів обороту окремих складових поточних активів, за винятком коштів, складає “витратний цикл” організації.
Період обороту пред'явлених рахунків (кредит постачальників) і період обороту авансів і передплат (кредит покупців) розраховуються по формулах, аналогічним періодам обороту активів. Період обороту інших поточних пасивів визначається експертним методом, виходячи з частоти виплати заробітної плати і податків. Сума періодів обороту поточних пасивів складає “кредитний цикл” організації.
Різниця між “витратним циклом” і “кредитним циклом” складає “чистий цикл”. “Чистий цикл” - найважливіший показник, що характеризує фінансову організацію основного виробничого процесу. Ріст цього показника свідчить про ріст потреби у фінансуванні з боку зовнішніх стосовно виробничого процесу джерел (власний капітал, кредити). Негативне значення “чистого циклу" може означати, що кредити постачальників і покупців з надлишком покривають потреба у фінансуванні виробничого процесу й організація може використовувати надлишок, що утвориться, на інші мети, наприклад, на фінансування постійного капіталу.
3.2 Методика аналізу узагальнюючих показників ефективності використання виробничих ресурсів
Для ефективного функціонування підприємства, формування і коректування тактики керування і розвитку підприємства в умовах ринку необхідно постійно здійснювати пошук економічних резервів використання наявного виробничо-ресурсного потенціалу, тобто реально існуючих і недовикористаних резервів одержання прибутку. Це обумовлює розгляд ресурсів підприємства і їхніх можливостей як об'єкта цільового керування з боку керівництва підприємства. Керованими параметрами при цьому є показники: обсяг ресурсів, їхня структура, рівень використання й ефективність віддачі засобів, вкладених у ресурси. Саме вони і були розглянуті як параметри моделювання розвитку виробничої діяльності.
Варто підкреслити, що аналіз повинний проводитися за умови, що з погляду безпосередньо витрат на виробництво продукції, будь-який вид ресурсів для підприємства однаково коштовний. Тобто для керівництва підприємства в умовах ринкової економіки однозначно оцінюються усі витрати і яка частина з них приходиться на основні фонди або які витрати йдуть на оплату праці - значення не має, тому що усі вони при розрахунку витрат на випуск продукції визначеного обсягу й у задіяний період часу оцінюються як одноразові, загальні витрати витрат у вартісному еквіваленті. При цьому, до витрат підприємства варто відносити і податки, що не ввійшли в собівартість продукції, тому що для підприємства вони є витратами при здійсненні виробничої діяльності і мають той же витратний характер, що і будь-які види використовуваних ресурсів. Тому їх правомірно враховувати при оцінці грошових витрат на визначений обсяг випуску продукції за конкретний період часу.