74005 (589338), страница 5

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 5)

Мовлення персонажа в епістолярному романі відіграє дуже важливу роль: з одного боку, воно виступає засобом розкриття образу героя через самоаналіз персонажа, мотивацію вчинків тощо, з іншого, – як мовний узус персонажа, його індивідуальні мовні навички, що, відповідно, свідчить про рівень його культури, освіти, професії, соціальної приналежності, психіки, характеру. Використання стилістичних засобів у мовленні персонажа зумовлене його статусною поведінкою.

Головним героєм роману є десятирічний хлопчик Оскар, від якого ведеться мова, тобто в творі представлене дитяче мовлення. Листи юного героя побудовані, як розмова з Богом, в них він висловлює свої думки, враження, переживання. Крім цього, Оскар дослівно передає свої розмови з батьками, друзями та Рожевою пані. Особистість героя яскраво відображється на мовному рівні. Про те, що мова ведеться від дитини ми розуміємо не лише з сюжету твору, а й проаналізувавши лексику використану в романі.

Аналіз роману дозволив встановити, що дитяче мовлення не копіюється в літературному творі, а своєрідно відтворюється. Репрезентоване дитяче мовлення відрізняється більш суворішою синтаксичною організацією ніж спонтанне мовлення дітей, що виявляється у відсутності пропусків підметів та присудків: «- Allez –y. Embrassez-moi. Je le dirai pas aux autres. Je veux pas casser votre réputation d’ancienne catcheuse » (p. 35).

Спостерігаються відмінності в лексичній когезії. Якщо для спонтанного мовлення є характерною відсутність синонімічних відносин [23, с.52], то в романі вже відзначається вживання синонімів, які передають підвищену емоційність дитини: «Parce qu’écrire c’est guirlande, pompon, risette, ruban, et cetera. Ecrire, c’est rien qu’un mensonge qui engolive » (p. 9).

Спостерігаються також відмінності в передачі емоційного стану дітей. Якщо в спонтанному мовленні діти передають свій емоційний стан в основному за допомогою вигуків, та завдяки підвищеній емоційності спостерігаються накладки висловлювань різних мовців, то письменник, крім вище згаданих засобів, використовує інші образні засоби:

епітети: «On l’appelle la Chinoise parce qu’elle a une perruque noire, brillante, aux cheveux raides, avec une frange, et que ça la fait ressembler à une Chinoise » . (p. 47)

порівняння: «Je serai muet même si je trouve étonnant, vu toutes les rides qu’elle a, comme des rayons de soleil autour des yeux, que personne ne s’en soit douté » (p.13).

метафори: «Si tu dis «mourir » dans un hopital, personne n’entend. Tu peux être sur qu’il va y avoir un trou d’air et que l’on va parler d’autre chose » (p.17).

прислівники зі значенням вищої ступені інтенсивності: «Tu parles, Crane d’œuf ! Les médecins, c’est inusable !» (p. 16).

вищий ступінь порівняння прикметників: «j’ai l’impression que le film passait au ralenti, que l’air devenait plus aérien, la silence plus silencieux… » (p. 45).

Важливе місце у дитячому мовленні відіграє лексичний повтор, який вживається дітьми з різними цілями: при уточненні, при перепитуванні, для привертання уваги, висловлює ємоційний стан, вживається в підтвердження репліки попереднього мовця: «Moi, je ne fais plus plaisir. Depuis ma greffe de moelle osseuse, je sens bien que je ne fais plus plaisir » (p. 11) (уточнення)

«- Tes parents sont là.

- Mes parents ? C’est pas possible. » (p. 23) (перепитування)

«- je veux voir Mamie-Rose.

- Mais où étais-tu passé, Oscar ? Comment te sens-tu ?

- Je veux voir Mamie-Rose » (p.29) (емоційний стан дитини)

«Et c’est là que j’ai compris que mes parents étaient deux laches. Pire : deux laches qui me prenaient pour un lache ! » (p. 27) (привертання уваги)

«- Tu as raison. Mais le fait que tes parents qui, selon toi, sont des cons…

- Oui. Des vrais cons, Mamie-Rose ! » (p. 34) (підтвердження репліки попереднього мовця).

Слід також підкреслити, що особливості репрезентації дитячого мовлення в значній мірі залежать від образу персонажу, від тих художніх задач, які поставив перед собою письменник. Так специфіка репрезентації дитячого мовлення в творах з установкою на гумористичний, ексцентричний ефект полягає у виборі особливих художніх засобів для відтворення дитячого мовлення. “Дитячі” неологізми, гра слів, “дитячі” помилки, каламбури служать для створення ексцентричного, гумористичного ефекту репрезентованого мовлення дітей у художньому творі.

Ми бачимо на прикладі Оскара, як автор застосовує різні стилістичні засоби, залежно від того художнього образу, який він прагне створити в той чи інший момент, в чому й проявляється витонченість індивідуального стилю Еріка Еммануеля Шміта. Він уміло і майстерно поєднує гумор, дитячу щирість і наївність в ліричній і трагічній сентиментальній історії. В певні моменти ми відчуваємо жаль та співчуття до Оскара, в інші – його слова викликають щиру посмішку.

Наївність і дитячу щирість автор передає за допомогою гри слів. Оскар порівнює похилий вік Рожевої пані з терміном дії йогурта:

«- Vous êtes perimée ?

• Oui.

• Comme un yaourt ? » (p.13).

Для відображення емоційного стану хлопчика, автор часто застосовує гіперболу: «J’avais envie d’embêter la terre entière » (p.28). Ліричні почуття кохання Оскара, автор передає за допомогою порівняння та метафор, завдяки чому хвороба дівчинки перетворюється на прекрасне диво: «On dirait une fée qui se repose un moment à l’hopital » (p. 42) ; «Elle était posée sur son lit, on aurait dit Blanche-Neige lorsqu’elle attend le prince, quand ces couillons de nains croient qu’elle est morte » (p. 44).

Автор часто використовує іронію, що викликає в нас співчуття до юного Оскара, який чудово розуміє свій стан: «Faudrait qu’elle apprécie les extraterrestres, et ça, j’en suis pas sur » (p. 42). Стилістичні засоби сприяють створенню образності, зігрівають дитяче мовлення ліризмом.

Таким чином, ми бачимо, що автор у своєму романі не копіює дитяче мовлення, а своєрідно його відтворює, використовуючи різні стилістичні засоби.

3.2. Особливості власних назв в романі

В романі «Оскар і Рожева пані» ми знаходимо дуже багато власних назв, які мають свої особливості і відіграють важливу роль у творі. Перш за все це імена, а точніше прізвиська хворих дітей, що фігурують в романі. Здається, що ці діти існують тільки в своїх хворобах і ми замість опису зовнішності, знаходимо лише опис фізичних проявів хвороб у дітей, на основі чого і формуються прізвиська, які отримують діти. Хоча імена хлопців та дівчат утворюються по різному.

Імена хлопців формуються за допомогою метафор:

Crane d’œuf - Оскар, головний герой роману, отримує це прізвисько через свою лису голову, що в дитячій уяві асоціюється з яйцем: «moi, avec mon crane d’œuf, qui ne ressemble ni à un garçon ni à une fille, mais plutôt à un Martien » (p.36);

Pop Corn – піджарені зерна кукурудзи, жирні і підсолоджені, для позначення ожиріння у хлопця: «on n’a pas le droit de donner à manger à Pop Corn vu qu’il est là pour maigrir. Quatre-vingt-dix-huit kilos à neuf ans, pour un mètre dix de haut sur un mètre dix de large ! » (p.24);

Bacon – підпечене м’ясо для позначення значного опіку на шкірі: «En fait il s’appelle pas Bacon, mais Yves, mais nous on l’a appelé Bacon parce que ça lui va beaucoup mieux, vu qu’il est un grand brulé » (p.16);

Einstein – це прізвисько підкреслює непропорційно велику голову хлопця: «Si on l’appelle Einstein, c’est pas parce qu’il est plus intelligent que les autres mais parce qu’il a la tête qui fait le double de volume. Il parait que c’est de l’eau à l’intérieur » (p. 23).

Все по іншому відбувається з дівчатами:

Peggy Blue – Пегі зберегла своє справжнє ім’я, до якого додається прикметник «блакитна», що характеризує колір її шкіри. Це прізвисько зовсім не являється смішним чи дивним, навпаки, в очах Оскара воно оповите меланхолічною, поетичною ніжністю: «Elle a une maladie compliquée, la maladie bleue, un problème de sang qui devrait aller aux poumons et qui n’y va pas et qui, du coup, rend toute la peau bleutée. Elle attend une opération qui la rendra rose. Moi je trouve que c’est dommage, je la trouve très belle en bleu, Peggy Blue » (p. 42);

La Chinoise – єдина з дівчат, що не має справжнього імені. Вона відіграла негативну роль в житті Оскара, тому сприймається певним чином безособистісно: «On l’appelle la Chinoise parce qu’elle a une perruque noire, brillante, aux cheveux raides, avec une frange, et que ça la fait ressembler à une Chinoise » (p. 46);

Brigitte – використання лише її імені означає незначущість її хвороби: « Brigitte, la trisomique, qui colle toujours tout le monde parce que les trisomiques, c’est normal, c’est affectueux » (p. 75).

Роман «Оскар та Рожева пані» являється зібранням історій спортивних досягнень Рожевої мами: змагань з кетчу. Ці розповіді відіграють дуже важливу роль в житті Оскара і звичайно являються невід’ємною композиційною частиною роману, несучи в собі символічний сенс. Звичайно, перш за все вони розважають хлопчика, змінюють його думки, змушують його мріяти і переносять його в чарівний світ, але насправді вони приносять Оскару значно більшу користь.

Оскар подумки стає частиною світу, в якому немає ні хвороб, ні смерті і він може уявити себе на місці Рожевої мами і стати до бою із набагато сильнішими, ніж він супротивниками: «Moi, ça me fait rêver ses combats, parce que j’imagine ma copine comme maintenant sur le ring, une petite vieille en blouse rose un peu branlante en train de foutre la patée à des ogresses en maillot. J’ai l’impression que c’est moi. Je deviens le plus fort. Je me venge » (p.15). Крім цього, розповіді про кетч допомагають Оскару прожити ті останні дні, які йому залишились і змінитись. Завдяки цим вигаданим, але таким зрозумілим для дитячої уяви історіям, Рожева мама передає йому дуже важливі і повчальні послання. Ось чому ці розповіді з’являються в певному визначеному порядку - вони співвідносяться з життєвими ситуаціями, які переживає Оскар.

В історіях Рожевої мами ми знаходимо багато вигаданих імен, які мають символічний сенс в творі:

Sarah Youp La Boum – перший розказаний Рожевою мамою бій, в якому вона постає проти супротивниці, що була прозвана «вужем рингу». З тілом натертим олією, вона завжди вислизала з рук і Рожева мама відчувала себе переможеною в такій безвихідній ситуації, але на допомогу їй прийшли друзі.

Оскар щойно дізнався, що помре, а його батьки не наважились навіть поговорити з ним. Відчуваючи себе нікому не потрібним, він шукає відповіді на свої запитання, але всі хто його оточує уникають щирої розмови і правда, здається, вислизає з рук, як вуж. Метафора, яку в даній ситуації використовує Рожева мама досить красномовна. Оскар також потребує допомоги, і звернення до Бога надало йому необхідної сили. Ця історія – послання надії : «Y a toujours une solution, Oscar, y a toujours un sac de farine quelque part. Tu devrais écrire à Dieu. Il est plus fort que moi » (p. 31).

Téton Royal – Рожева мама постає проти супротивниці, до якої навіть наблизитись не можливо без відрази. Щоб захистити себе від смороду Рожева мама змушена надягнути шолом-маску, що пахла лавандою і назватись Палачем із Карпантра : «Pour la vaincre, Mamie-Rose avait du improviser une nouvelle tactique : mettre une cagoule, l’imprégner de lavande et se faire appeler la Bourrelle de Carpentras. Le catch, elle dit toujours, ça demande aussi des muscles dans la cervelle » (p.41).

В житті Oскара є моменти, які б зламали й найсильніших. Його завданням є навчитись не боятись смерті, а насолоджуватись кожним моментом життя.

Plum Pudding – Рожева мама нагадувала мишку у порівнянні із своєю супротивницею, але вона зуміла перетворити величезну вагу ворога у його ж недолік, завдяки чому і перемогла.

Характеристики

Список файлов ВКР