70684 (589188), страница 6
Текст из файла (страница 6)
Перші елементи романського стилю з’явилися в чешській культовій архітектурі приблизно Xст. З’являються нові елементи, характерні для романського стилю.
Характерні для феодалізму панування натурального господарства, нерозвиненість обміну і самостійність окремих феодалів спричинили за собою відому відособленість явищ культури і мистецтва. Архітектура і мистецтво Європи X–XII сторіч відрізняються великою кількістю і різноманітністю локальних шкіл. Та все ж мистецтво цієї пори не позбавлене єдності. Саме в цей час вперше виникає загальноєвропейський стиль, який підпорядковує собі місцеві художні традиції.
Єдність європейської культури XI–XII століть обумовлено наявністю набагато ширших контактів між різними областями і країнами, ніж здається на перший погляд. Головна роль в їх здійсненні первинно випала на долю церкви.
Найважливішою конструктивною задачею, що встала перед будівниками у зв'язку з зведенням споруджень, була нейтралізація їх розпору, тобто в зведеннях горизонтально направлених сил, прагнучих перекинути опори, що утворюються. Найпростіше рішення цієї задачі, – максимальне потовщення стін і опор тобто погашення розпору вагою інертної маси каменя. Частково цим пояснюються масивність романських будівель, невелика кількість і невеликі розміри їх отворів. Проте, прагнучи більш економічного рішення, романські архітектори стали розробляти конструкції, в яких нейтралізація розпору досягалася за рахунок взаємодії врівноважуючи один одного сил. (Важливим кроком в цьому напрямі було створення хрестових зведень, утворених перетином двох відрізків напівциркульних зведень рівного радіусу, що перехрещуються під прямим кутом.
Список літератури
1. Архітектура Болгарії. Софія, 1978, – 381 с.
2. Архітектурний спадок Болгарії. Софія, 1988, – 500 с.
3. Гартман К.О. Історія архітектури. М., 1936, Т. 1,2, – 780 с.
4. Двожах М. Нариси з мистецтва средньовіччя. М., 1934, – 485 с.
5. Загальна історія архітектури. Підручник. В 2-х томах. М., 1958, – 523 с.
6. Загальна історія архітектури. В 12-ти томах. (ред. редколегія Н.В. Баранов) М., 1958, – 824 с.
7. Олена Флорева. Старата церква в Добърско. Софія, 1978, – 455 с.
8. Лабов В. Архітектура Софії. Софія, 1979, – 397 с.
9. Маца І. Архітектура Чехословаччини. М., 1959, – 489 с.
10. Молева Н.М. «Варшава». М., 1973, – 511 с.
11. Поп І.І. Мистецтво Чехії та Моравії ІХ – початок ХVІ століття. М., 1978, – 645 с.
12. Пам’ятники архітектури (альбом). Склав Д. Аркін і Н. Брунов. М., 1935, – 561 с.
13. Тяжелов В.Н. «Мала історія мистецтв». М., 1981, – 475 с.
14. Станкевич Є., Богдан Шермер. «Гданськ». Варшава, 1965, – 387 с.
15. Хросцецкий Юліуш, Анджей Роттермунд. «Архітектурний атлас Варшави». Варшава, 1978, – 185 с.
16. Areal J. Stare cesky umeny. Praha, 1978, – 366 с.
17. Architektura v ceskemnarodnim dediktvi, (Red. Z. Wirth). Praha, 1961, – 447 с.
18. Burian J. Katealrala sv. Vita. Praha, 1980, – 369 с.
19. Brno v architekture a vytvarnem umenie, 1979, – 666 с.
20. Bohatec N. Schone Bucher des Mitelalters aus Bohmen. Praha, 1970, – 313 с.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
