41924 (588149), страница 7
Текст из файла (страница 7)
Говорячи про переклад термінів з точки зору теорії таких вчених як А.В. Супераньска, Н.В. Подольска, можна наголошувати на тому, що термін однозначний; термін не має конототивних значень; він позбавлений синонімів; незалежно від тексту термін перекладається терміном – повним та абсолютним еквівалентом, і тому згідно одноголосній думці багатьох спеціалістів, відноситься до числа одиниць, які не ускладнюють роботу перекладача... Чому ж тоді іноді буває досить складно знайти вірне значення тому чи іншому терміну в тій чи іншій галузі науки чи техніки?
По-перше, лише в ідеалі термін є однозначним і не має синонімів та конотацій. А по-друге, навіть при цьому “ідеальному” положенні говорити про його повний переклад “термін – терміном” можна лише в тих випадках, коли елементи термінології знаходяться в своєму природному оточенні, тобто в науковому стилі або в підмові науки.
Але переклад терміна далеко не завжди є простою заміною слова мови оригіналу словом в мові перекладу. Перекладати терміни було б легко та просто, якби наукова література мала монопольне право на їх використання, або ж якби кожний термін дійсно мав термінологічний еквівалент в будь-якій парі мов. Але такого не буває.
А.В. Супераньска, Н.В. Подольска, Н.В. Васильєва поділяють терміни на:
Терміни-слова
Терміни-словосполучення (серед них розрізняють: а) вільні словосполучення, де кожний з компонентів − термін, що може вступати в двосторонній зв'язок; б) зв'язані словосполучення, де ізольовано взяті компоненти можуть і не бути термінами, а в поєднанні вони утворюють термін-словосполучення.
Багатокомпонентні терміни (такі терміни можуть бути три-, чотири- і більше компонентними і представлені вони в значно меншій кількості.
Незалежно від того яким є термін – багатокомпонентним сполученням чи виступає в якості терміна-словосполучення чи терміна-слова, омонімія поширюється на кожен з них.
2.2 Види та класифікація юридичних термінів за словобудовою в українській мові
Існують деякі особливості юридичного тексту, що ведуть до труднощів, що виникають у процесі його семантичної інтерпретації.
Навряд чи можна погодитися з тим, що це визначення саме по собі точно, тому що немає сумніву, що поняття споживач або доброволець є правовими, але навряд чи їхній можна назвати державними. Чи варто вважати, що "нормативно-правові розпорядження держави" − це просто правові акти (закони, постанови, розпорядження, укази і т.п.), класифікаційні в залежності від їхнього державного органа, що видав?
Юридичні терміни поділяються на три різновиди за ознакою "зрозумілості" тієї або іншої частини населення:
1. Загальнозначущі терміни характеризуються тим, що вони вживаються в повсякденному змісті і зрозумілі усім, до цієї групи термінів відносяться: fugitive, refugee, attestor, evidence, testator, teste, testificator, testifier, voucher, witness, a worker − біженець, свідок, працівник.
2. Спеціальні юридичні терміни, які мають особливий правовий зміст (і, зрозумілі далеко не всім, а лише фахівцям в області права): necessary defence, satisfaction of a claim − необхідна оборона, задоволення позову.
3. Спеціально-технічні терміни, що відбивають область спеціальних знань − техніки, економіки, медицини і т.д. (видимо, ці терміни повинні бути зрозумілі юристові, що є ще і фахівцем в іншій області): inadequate goods, safety laws, safety regulations − недоброякісна продукція, правила техніки безпеки.
Термінів, що мають відповідники у загальновживаній лексиці в сучасній англійській та українській мові відносно небагато. Основна функція термінологічної лексики номінативна, терміни називають спеціальні поняття з різних галузей знань. У цій функції вони завжди виступають у науковому, публіцистичному, професійно-виробничому й діловому стилях. Проте термінологічні слова можуть вживатися й поза цими стилями, їх досить часто використовують і в мові сучасної художньої літератури, в якій вони, крім свого прямого номінативного значення, набувають і додаткових значень, а також експресивного чи емоційного забарвлення.
У мові наукової літератури терміни можуть втрачати «свою стилістичну замкненість», а використання термінологічних слів «у ролі складових елементів тропів і художніх образів» зумовлює часткову чи й повну їх семантичну детермінологізацію.
У зв'язку з появою нових галузей права, відкриття нових явищ виникають значні труднощі визначення загальнонаукової, загальнотехнічної галузевої і вузькоспеціальної термінології: загальнонаукові і загальнотехнічні терміни − це терміни, які вживаються в декількох галузях науки і техніки.
Галузеві терміни − це терміни, які вживаються лише в одній галузі знань: acts, adopted law − правові норми, прийнятий закон.
Вузькоспеціальні терміни − це терміни, які характерні для спеціальності даної галузі: lawsuit, nunciate − позов, нунціатура.
В умовах, коли потрібно давати назви новим і новим явищам та поняттям, багато загальновживаних слів набувають визначену специфіку.
Відбувається спеціалізація їх значення при передачі термінів на іншу мову і уніфікація перекладних еквівалентів.
Інколи в текстах зустрічаються слова і словосполучення, які відносяться до різних функціональних систем, тобто різних галузей.
Термін може бути утвореним на основі рідної мови або запозиченим як із нейтрального термінологічного банку (міжнародні греко-латинські терміноелементи), так і із іншої мови, він повинен відображати ознаки даного поняття; значення терміну для спеціаліста рівняється значенню поняття.
Усі терміни за своєю будовою поділяються на:
1. Прості, які складаються із одного слова: punish - наказати;
2. Складні, які складаються з двох слів і пишуться разом або через дефіс: the High Court – Високий суд;
3. Терміни-словосполучення, які складаються із декількох компонентів: specific performance – реальне виконання.
Найважливішою ознакою терміну-словосполучення є його відтворюваність у професійній сфері вживання для вираження конкретного спеціального поняття. Складений термін буде стійким лише для певної системи зрозуміти. За межами конкретної термінологічної системи таке словосполучення не буде стійким і не сприйматиметься як зв'язана мовна одиниця. Отже, за кожним складеним терміном (терміном-словосполученням) стоїть стійка, стандартно відтворювана структура складного (розчленованого) професійного поняття. Термінологія для терміна є тім полем, яку дає йому точність і однозначність, і за межами якого слово втрачає ознаки терміна.
Особливістю синтаксичної структури складеного терміна є ті, що за зв'язаністю елементів їх можна вважати вільними (бо його компоненти зберігають своє пряме значення) і одночасно - закритими (бо при довільному включенні до їх складу інших слів, вони втрачають свою термінологічність). Порівняймо: слідча таємниця й важлива слідча таємниця; судова експертиза і ретельна судова експертиза.
Як показав аналіз фактологічних джерел, вживання юридичних термінів в науковому тексті є закономірним і природним явищем, продиктованим життєвою необхідністю кореляції економіки та юриспруденції, їхнього логічного тісного зв’язку: економічні дії, документи, що виражають різного роду економічні операції, вимагають юридичного оформлення. Таким чином, економічний текст набуває правового змісту і водночас відбувається певна жанрова трансформація. Така інтеграція призводить до поєднання стилів, до створення особливого стилю, який ми визначили як юридично-економічний, оскільки часом важко встановити межу, де закінчується текст економічний, а де — юридичний. Тільки за загальним змістом, за його прагматичною соціоорієнтацією можна, хоча і умовно, розмежовувати ці типи текстів. Жанрові взаємодії, у тому числі на рівні термінології, дедалі поширюються.
При розгляді дериваційних особливостей юридичних термінів взято до уваги те, що формування їх відбувалося в різний спосіб, зокрема: шляхом утворення похідних слів, скорочень, словосполучень; шляхом поповнення лексемами, що утворюються за допомогою словотворчих ресурсів англійської мови; шляхом морфологічної афіксації; шляхом запозичення та абсорбції дериватів з інших мов. Ми виділили два основних типи юридичних термінів: терміни-слова і терміни-словосполучення. Спостереження над юридичною термінологією в структурі економічного дискурсу дають можливість виділити такі типи термінів відповідно до їхньої морфемної структури:
1. Непохідні: lease, act, bail, bond, check, gift – аренда, норативний акт, заклад, обіцянка обов'язок, квітанція, дарування, дар, та інші.
2. Похідні: acceptance, grantor, grantee, disaffirm, defamation, discharge, robbery, voidable – сприйняття, особа, яка предоставляє, той, що отримує подарунок, заперечувати, розголошення, виконання, пограбування, той, що може бути анульованим та інші.
-
Складні: trademark, landlord, leasehold − торговельна марката, домовласник, покупка нерухомості на правах оренди та інші.
Аналіз морфологічної структури юридичних термінів в економічному дискурсі показав, що у складі англійської юридичної термінології переважають іменники (нами зафіксовано 238 термінів-іменників). Це пов’язано передусім з їх номінативною функцією, функцією позначення тих чи інших предметів та явищ. Спостереження над словотворчими особливостями юридичної термінологічної лексики дають можливість дійти висновку, що дериваційні процеси в термінологічній системі представлені переважно суфіксальними утвореннями. Юридичні терміни-іменники утворюються, як правило, за наступними моделями (при цьому використаємо такі умовні позначення: V — дієслівна основа, N — іменник, A — прикметник). Статистичні дані представлено в процесі аналізу дериваційних моделей.
Модель 1: V + -er або V + -or : administrate — administrator, bind — binder, bear — bearer.
Модель 2: V + -ee: assign — assignee, bail — bailee, grant — grantee.
Модель 3: V + -ment : agree — agreement, assign —assignment, attach — attachment.
Таблиця 10
Моделі утворення юридичних термінів
| № п/п | Модель | Частотність використання ( % ) | Частотність використання Абсолютна кількість |
| 1 | Модель 1: V + -er / V + -or | 12 % | 12 |
| 2 | Модель 2: V + -ee | 6 % | 6 |
| 3 | Модель 3: V + -ment | 6 % | 6 |
| 4 | Модель 4: V + -(t)ion / V +-ition / V + -ation | 11 % | 11 |
| 5 | Модель 5: A + -(i)ty | 2 % | 2 |
| 6 | Модель 6: V + -ance | 2 % | 2 |
| 7 | Модель 7: V + -(o)ry / V + -(e)ry / V + -(a)ry | 3 % | 3 |
| Разом | 100 % | 100 | |
Як видно з таблиці – найбільше в юридичній літературі використовується перша модель (12 % та 12 термінів усієї юридичної терміносистеми), трохи менше використовується четверта модель – (11 % та 11 термінів усієї юридичної терміносистеми), ще менше використовується друга та треття модель творення термінів (6 % та 6 термінів усієї юридичної терміносистеми), ще менше викуристовується сьома модель (3 % та 3 терміни усієї юридичної терміносистеми), а найменше використовуються п'ята та шоста модель – (2 % та 2 терміни усієї юридичної терміносистеми).
У проаналізованій науковій літературі ми зафіксували групи юридичних термінів-іменників, які позначають активного та пасивного агента певної економічної дії чи процесу, а також результат цієї дії чи процесу, який є проміжною ланкою між об’єктом та суб’єктом. Група “активний — пасивний агент дії” — це іменники, утворені від дієслівних основ за допомогою суфіксів -or, -er та -ee (як у моделях 1 та 2): employer — employee, promisor — promisee, offeror — offeree, mortgagor — mortagee та інші, а проміжна ланка — це переважно суфіксальні деривати моделі 3: bailment, employment, payment.
Модель 4: V + -(t)ion / V +-ition / V + -ation:
access — accession, corporate — corporation, extort — extortion.
Модель 5: A + -(i)ty:
liable — liability, proper — property, royal
royalty.
Модель 6: V + -ance:
accept — acceptance, insure — insurance, forbear — forbearance.
Модель 7: V + -(o)ry / V + -(e)ry / V + -(a)ry: bribe — bribery, benefice — beneficiary, forge — forgery.
У ході дослідження ми виявили особливу продуктивність при утворенні юридичних термінів-іменників, які функціонують в економічних текстах, суфіксів -er, -or, -ee, -ment, -tion, -ition, -ation (моделі 1,2,3,4). Ці термінологічні одиниці утворені від дієслівних основ шляхом додавання перелічених вище суфіксів. Решта похідних термінів-іменників утворюються за допомогою таких суфіксів: -ent (precedent), -cation (ratification), -cy (bankruptcy), -t (complaint), -ant (covenant), -ian (guardian), -ship (ownership) та ін.
Аналіз показав, що префіксальний спосіб творення юридичних термінів англійської мови не є поширеним, але він сприяє модифікації основи, до якої приєднується префікс. Ми зафіксували наступні продуктивні префікси (переважно романського походження): as- що є варіантом ad-, утвореним в процесі асиміляції приголосного d на початку слова і є наслідком запозичення з різних мов (assault); префікс со- та його варіанти con- та col-, що позначають споріднене, спільне походження дії чи процесу (coinsurance, comaker, contract, collateral); counter-, що означає “зустрічний” (counterclaim, counteroffer); dis-, що має силу зворотної опозиції до значення сполучуваного слова (dishonour). Префіксальні іменникові утворення представлені наступними моделями:
Модель 1: dis- + N:















