41680 (588114), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

fig. – figure – малюнок, креслення;

sub – submarine – підводний човен.

1. середня частина слова:

ry – railway – залізна дорога;

ft – foot – фут.

1. окремі елементи слова, головним чином, початкові літери:

opnl – operationa l – експлуатаційний;

hb – haemoglobin – гемоглобін.

Три останніх типи скорочень читаються як повно буквені слова. Урізані слова можуть утворювати словосполучення:

Sp. gr. – specific gravity – питома вага;

at. wt. – atomic weight – атомна маса [16, с. 38].

Список скорочень як правило завжди подається в кінці кожного словника.

Проте слід пам’ятати, що внаслідок широкого вживання скорочень в англійській мові існує багато омонімічних скорочень, що вимагає від перекладача бути уважним і правильно обирати потрібний варіант, наприклад:

Написання скорочень не є стабільним. Одні і ті ж скорочення пишуться і прописними, і строковими літерами, іноді вони розділяються крапками або вертикальними рисочками, наприклад s.s або s\s = steamship – пароплав, іноді вони пишуться разом [22, с. 23].

Як ми бачимо, частина скорочень (графічних скорочень) вживається тільки на письмі, а в усному мовленні їм відповідають повноцінні слова. Інші скорочення вживаються як на письмі, так і в усному мовленні, і в такому випадку ми маємо справу вже з одним з видів словотворення [23, с. 46].

Неологізм, що виник, може існувати поряд з повноцінним словом, наприклад:

chute

parachute – парашут,

а іноді може і витісняти його, наприклад:

bus (omnibus) – автобус;

cinema (cinematograph) – кінематограф.

При перекладі скорочень потрібно враховувати те, що в українському науково-технічному та професійних стилях скорочення слова використовується значно рідше і тому багато англійських скорочень необхідно розгортувати в повні слова [24, с. 15].

Отже, висвітлюючи лінгвістичні особливості скорочень, слід зауважити, що в основному проблеми виникають з правильним розшифруванням слова та правильною його передачею в мові та при читанні. Особливо це важливо для усного перекладу, коли виникає питання як правильно передати скорочення, щоб аудиторія зрозуміла.

3. Аналіз перекладу скорочень та абревіатур на прикладі авіаційних текстів

3.1 Проблеми перекладу скорочень та абревіатур в авіаційних текстах

Часто перед перекладачем виникають різні проблеми при перекладі текстів різноманітної тематики, а особливо при перекладі фахових текстів, таких як авіаційні.

Необхідно виокремити ряд проблем, які виникають перед перекладачем, а саме:

Абревіатура, як правило, однозначна, а це полегшує переклад. Проте, тут необхідно додати, що разом з тим скорочення при різних референтах мають однаковий або приблизно однаковий буквений (складовий) склад, однакову графічну форму: при майже повній невмотивованості цих одиниць (наприклад, ініціальні скорочення) навіть в широкому контексті така омонімічність створює вагомі труднощі і стає причиною перекладацьких помилок. Наприклад, українське скорочення АК позначає 10 понять:

• авіаційний компресор

• авіаційний корпус

• автомат Калашникова

• автомобільний кран

• адміністративний комітет

• антрацит кулак

• артилерійський компас

• артилерія корпуса

• астрономічний календар

• армійський корпус [53, с. 77].

1. Неважко помітити, що навіть в спеціальному тексті не завжди можна бути певним в правильності вибору скорочень. Як ми бачимо, деякі скорочення відносяться до одного й того ж тематичного поля – авіація та військова справа. В авіації такого типу скорочень існує безліч, і це складає певні труднощі для людини, яка не знайома з самою системою. Єдине, що може допомогти, це визначення контексту чи тематики тексту. Наприклад, чи стосується певне скорочення пасажирських перевезень чи льотного комплексу тощо [50, с. 81].

Наприклад: AIS – 1.aeronautical information and charts – аеронавігаційна інформація і карти; 2.aeronautical information service – служба аеронавігаційної інформації; 3.aircraft identification subfield – підполе розпізнавального індексу ПС; 4.alarm indication signal – сигнал тривоги.

2. Ще одна проблема пов’язана з тим, що деякі терміни скорочуються по-різному: AF – audio frequency – звукова частота, A\F – air fright – авіаційний вантаж; ag – air gap – повітряний проміжок, A\G – air-to-ground – повітря-земля; ATASS – air traffic audio simulation system – аудіовізуальна система імітації повітряного руху, ATAS – automated traffic advisory service – автоматизоване консультативне обслуговування повітряного руху.

Отже, в першу чергу перед перекладачем виникає проблема правильності вибору – можна просто вжити термін, що відноситься до потрібного тематичного поля, проте складність в тому що саме тематичне поле може ділитися на підсистеми [46, с. 198].

3. Як правило, абревіатура є носієм тільки того значення, яке несе вихідна лексична одиниця. Зустрічаються, проте і ті, які співпадають з повними словами з іншим значенням. В такому випадку можна говорити лише про омонімію – при співпадінні форми абревіатури з повною формою іншого слова, що не є обов’язково терміном взагалі: BITE – backward interworking telephone event – подія передавання телефонної сигнальної інформації, bite – кусати; CAT – civil air transport – цивільний повітряний транспорт, cat – кішка; COP – change – over point – пункт перемикання частоти зв’язку, cop – коп, поліцейський.

4. Також слід пам’ятати про те, що скорочення «старіють», як реалії чи терміни. Проте устарілі реалії і терміни зберігаються в мові, перетворюючись іноді в «рідковживані слова» і залишаються повнозначними елементами колориту, в той час як абревіатури виходять із вжитку взагалі; а якщо деякі з них ще вживаються, то вони слугують елементами своєрідної екзотики і як правило такі слова потребують пояснення чи розшифровування навіть для читачів оригіналу.

ACCID – notification of an aircraft accident – повідомлення про авіаційну подію – зараз ця абревіатура майже не використовується в авіації, вживають в основному кодове позначення 7700 чи 7500 [40, с. 141].

3.2 Методика розшифрування англійських скорочень на українську мову в науково-технічній літературі

Загально відомо, що скорочення є одним з найскладніших елементів для розуміння та перекладу, а особливо в спеціальних текстах.

Повне розуміння скорочених лексичних одиниць можливе лише при наявності глибоких знань про предмет, якому присвячений певний текст, а також у тому випадку, коли читач завчасно знає про використання певних скорочень в тексті. Тим не менш, ознайомленість з основними закономірностями абревіації та принципами утворення скорочень значно полегшує задачу розуміння перекладу скорочень [18, с. 12].

При роботі з скороченнями широко використовується термін «розшифровування», який зазвичай розуміють як:

1. процес встановлення корелята (нескороченої форми);

2. значення самого кореляту конкретного скорочення.

Проте значення скорочення не завжди співпадає зі значенням корелята. Тому термін «розшифровування» – не тільки встановлення кореляту, але й визначення значення певного скорочення в конкретному тексті [43, с. 174].

Для розшифровки скорочень вживаються наступні методи:

1. Аналіз контексту.

В більшості випадків скорочення при першому його вживанні в певному тексті зазвичай супроводжується розшифровуванням. Тому, якщо характер роботи вимагає ознайомлення не з першим, а з наступними розділами тексту і в них виявлено невідомі скорочення, необхідно проглянути попередні розділи тексту, особливо важливо ознайомитися з усім текстом, якщо розшифровка абревіатури не вказана.

2. Використання словників скорочень та інших допоміжних матеріалів та довідників. Хоч встановлення значення скорочення за допомогою словника може здатися на перший погляд самим надійним та ефективним способом, насправді тут існує ряд обмежень та недоліків. Оскільки скорочення відносять до числа найрухоміших елементів лексики, словники скорочень втрачають свою актуальність значно швидше, ніж будь-які інші лінгвістичні словники. У зв’язку з цим, в сучасній літературі можна зустріти немало скорочень, які ще досить не знайшли відображення в словнику. При роботі з словником слід пам’ятати наступне:

• перш ніж звертатися до словника, слід попередньо встановити відповідно до контексту, до якої галузі знань відноситься скорочення;

• для правильного перекладу необхідно мати в розпорядженні білінгвістичний загальний та термінологічні словники;

• одномовні словники містять лише пояснення, а це може призвести до помилки [44, с. 140–141].

1. Аналіз структури скорочень.

Цей метод дійсний лише для скорочень зі складною структурою. В склад скорочень можуть входити не лише літери, а й додаткові знаки – крапки, лінії тощо. Для правильної розшифровування таких скорочень необхідно знати їх функції в тексті. Наявність крапки чи її відсутність, як правило, не впливає на значення скорочення. Лінія ж може виконувати ряд функцій:

• означати межі слів та частини слова (a\c – aircraft – літак, F\C – flight control – керування польотами, A\F – air fright – авіаційний вантаж, С\L – centerline – осьова лінія, a\w – all – weather – все погодний; той, що працює в складних метеорологічних умовах, A\W – area width – ширина зони).

• замінює прийменники та сполучники (L\A – lighter than air – легше повітря, A\G – air – to – ground – повітря – земля, U\S – unserviceable – непридатний для експлуатації.

• давати додаткову інформацію до основної частини (DSC\0 Deputy Chief of Staff, Operations – замісник голови штаба з оперативних питань).

В круглих дужках завжди міститься додаткова інформація до основної частини скорочення. Дефіс зазвичай означає межі слів та словосполучень в кореляті [46, с. 153].

4. Використання аналогій.

Використання аналогій пов’язано з аналізом структури скорочення і вживається як допоміжний метод, так як може забезпечити лише приблизне розуміння скорочення.

Наведена класифікація методів розшифровування скорочень досить умовна.

В принципі аналіз контексту є необхідною умовою розуміння будь-якого тексту; використання методу аналогії вимагає аналізу структури речення, тому на практиці не можна уникнути використання комбінації із вказаних методів.

APDR – Airline Passenger disturbance report – Повідомлення пасажира про правопорушення на борту повітряного судна авіакомпанії [38, с. 110–111].

3.3 Передача англійських скорочень українською мовою

Перш за все, необхідно підкреслити, що система скорочень в будь-якій мові є невід’ємною частиною її загальної лексико-семантичної системи і тому системи скорочень значно відрізняються одна від одної. Досить різниться частота вживання тих чи інших скорочень. Значна кількість скорочень, що вживаються в англійській науково-технічній літературі, є омонімічними, тобто мають різне значення при тотожності графічної форми. Це може становити певну складність для перекладача, тому що у таких випадках іноді буває важко визначити за формою скорочення його значення. Так, скорочення (а.) представляє близько трьох десятків термінів, з яких, зокрема: acceleration – прискорення, розгін, absolute – абсолютний, accommodation – пристосування, розміщення, розподіл, administration – адміністрація, управління, aircraft – літальний апарат, повітряне судно, ampere – ампер, amplitude – амплітуда, angstrom – ангстрем, anode – анод, area – площа, зона, простір, тощо [52, с. 44].

Так як номінативна функція характерна для абревіатур, вони часто перекладаються еквівалентом – назвою такого ж референта мовою переклада, а при відсутності відповідного референта – часто назвою з близьким значенням. Перекладом це назвати можна лише умовно, оскільки абревіатура, як правило, власного значення не має, а є лише зменшеним відображенням вихідної одиниці – співвідношення, яке повинно зберегтися і в перекладі на українську мову.

Для англійських абревіатур характерна омонімічність. Омонімічними можуть бути й дво-, три – чи чотири літерні скорочення: inf – infant – дитина, inf – information – інформація, AD – attention device – пристрій сигналізації, avalanche diode – лавинний діод, AC – absolute ceiling – абсолютна стеля, aerodrome control – керування в зоні контролю, air carrier – авіаперевізник, altocumulus – висококупчасті хмари, ACP – acceptable message – повідомлення про приймання, aerodrome control point – аеродромний диспетчерський пункт, BA – beam approach – заходження на посадку за маяком, blind approach – заходження на посадку за приладдям, breaking action – гальмування, спрацювання гальма, CP – co-pilot – другий пілот, centre of pressure – центр тиску, control panel – панель керування тощо. Отже, ми бачимо, що повні форми термінів можуть належати до однієї і тієї ж галузі (в нашому випадку сфера авіації), що значно ускладнює ситуацію для перекладача та його становище. Для визначення таких скорочень необхідно часто враховувати широкий контекст [44, с. 132–133].

Оскільки скорочення представляє певне повне слово або словосполучення, то існує чотири основних способи їх передачі на цільову мову, хоча насправді їх більше – два з яких є власне перекладом (за допомогою відповідного скорочення або повного слова чи словосполучення), а два – транс – кодування (самого скорочення чи відповідного слова чи словосполучення) [35, с. 22].

Характеристики

Список файлов ВКР